Поради лікарів

Чи потрібні людям зуби «мудрості»?

Чи потрібні людям зуби «мудрості»?

Рано чи пізно в житті кожної людини постає питання лікування зубів «мудрості». Вони дуже часто приносять дискомфорт, негативні відчуття, карієс, біль,  можуть навіть витіснити потрібний нам зуб. Їх  необхідно видаляти з метою  профілактики деформації прикусу. Якщо цього не зробити, то локальне запалення зуба «мудрості»  може призвести до більш важких форм – абсцеси, флегмони, кісти, пародонтиту, новоутворення.  Тому необхідно  розуміти проблему, щоб уникнути неприємностей.

Зубо-щелепна система людини, як і всі інші органи, дуже чутлива до таких факторів:

  • способу життя;
  • загального стану організму;
  • правильного харчування;
  • генетики.

Отже, унаслідок вищесказаних чинників  відбувається видозміна нашого організму: кількість зубів, прикус, частота захворювань..

Зміна характеру життя людини як п’ять тисяч років тому, так і сьогодні є основною причиною тих змін,  які ми спостерігаємо із зубо-щелепним апаратом. Унаслідок еволюції зменшився розмір щелепи. Оскільки зуби «мудрості» прорізаються останніми, то місця для нормального функціонування не залишається. З’являється надзвичайна кількість патологічних станів, пов’язаних із цією особливістю.   У XXI столітті із розвитком культури, вареної їжі та змінами в розвитку щелеп, зуби «мудрості» втратили свої функції. Деякі учені їх називають рудиментарними, тобто непотрібними частинами, які  втрачають своє призначення. У деяких випадках вони ретиновані, тобто «застряють» у  щелепі,  ростуть  у неправильний бік.

Однак варто відзначити інші, не менш важливі функції третіх молярів, які можуть допомогти в потрібний момент:

  • здатні послужити опорою для мостоподібного  протезу;
  • при втраті великої кількості зубів можуть частково виконувати жувальні функції.

Як повинна діяти людина у своєму житті, щоб  звести до мінімуму ризики:

  1. Обов’язкова планова рентгенографія обох щелеп     дітей 13-14 років. У цей період уже прорізаються всі зуби, і можна стежити за зубами «мудрості», які в неправильному положенні можуть призводити до застрявання їжі, а це, у свою чергу – до карієсу.
  2. Реагувати на проблему, коли зуби «мудрості»  здавлюють зубний ряд, оскільки це призводить до викривлення та пошкодження інших зубів.
  3. Звернутися до фахівця, якщо зуби «мудрості» ростуть під кутом до сусідніх, тому що вони змінюють прикус.
  4. Видалення таких зубів – робота для хірурга-стоматолога .
  5. Якщо зуби «мудрості» не були рекомендовані до видалення, їх слід ретельно вичищати.

Отже, чи потрібні нам зуби мудрості, однозначно сказати не можна. Чи видаляти їх, кожній людині може сказати лікар після ретельного обстеження. 

Бажаємо вам здоров’я!

У чому особливість професії «Анестезіолог»

У чому особливість професії «Анестезіолог»

Професію анестезіолога не можна назвати легкою, але, при цьому, вона може стати справжнім покликанням людини. Якщо є готовність стати на цей шлях, необхідно якомога більше про нього дізнатися, зрозуміти всі його переваги і недоліки. Звичайно, головна перевага професії — врятоване життя пацієнта.

Одним із пріоритетів цього фаху  є особлива необхідність постійного самовдосконалення і самоосвіти, що завжди добре. Крім того, сучасні технології дають великі можливості  зростання для фахівця, який мріє стати справжнім професіоналом у цій галузі.

Анестезіологія та інтенсивна терапія належить до спеціальностей, де особливо цінуються талант, досвід і професіоналізм. Якщо фахівець проявить себе як справжній професіонал, то у нього будуть відмінні перспективи зробити кар’єру не тільки в практичній медицині, але і розвиватися в науковій сфері.

До певних «недоліків» спеціальності належить те, що необхідно вчитися інтенсивно і тривалий час. Анестезіолог повинен однаково глибоко розбиратися в тому, як функціонують всі системи людського організму — кровообіг, дихання, робота опорно-рухового апарату і так далі, і добре розбиратися в фармакології.

Працювати в операційній або палаті відділення інтенсивної терапії — великий фізичний та емоційний стрес. Ця робота – рутинна і виснажлива. Не всім вистачить терпіння і нервів. Професія анестезіолога – складна і відповідальна, вона не дозволяє робити помилки, адже в цьому випадку вони коштують життя.

До труднощів цієї професії можна віднести той факт, що вона висуває підвищені вимоги до особистості анестезіолога: він повинен бути відповідальним, рішучим, милосердним, мати підвищену стресостійкість.

Тільки сильні духом люди можуть впоратися з цими недоліками професії анестезіолога і, незважаючи на них, продовжувати виконувати свою благородну місію — рятувати життя і позбавляти від страждань! 

IV-й національний конгрес фізичної та реабілітаційної медицини

IV-й Національний конгрес фізичної та реабілітаційної медицини «Десять років розвитку фізичної та реабілітаційної медицини в складний період випробувань для України: здобутки, виклики, перспективи»

Конгрес був присвячений 100-річчю  кафедри реабілітаційної медицини, фізичної терапії та спортивної медицини Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л.Шупика та 10-річчю громадської організації «Українське товариство фізичної та реабілітаційної медицини»,на якому була присутня лікар-фізіотерапевт відділення реабілітації КДЦ  Живаєва В.В.

У рамках Конгресу відбулися пленарні засідання, майстер-класи, воркшопи з мультипрофесійної реабілітаційної допомоги для поранених і постраждалих від війни. Науково-практичні доповіді від провідних зарубіжних та вітчизняних фахівців були присвячені також іншим напрямкам реабілітаційної медицини: неврології, травматології, кардіології, реабілітації в педіатричній практиці, у спортивній медицині та параолімпійському спорті; організації реабілітаційної допомоги у громадах; психотерапевтичним аспектам реабілітації та ментальному здоров’ю суспільства.


Сподіваємося, що спільна думка провідних фахівців сфери реабілітації, їхні спільні напрацювання та загальна мета удосконалення фізичної та реабілітаційної медицини в Україні стануть справжнім каталізатором продовження успішних змін у сфері реабілітації,в тому числі і в нашому закладі!

COVID -19 – хвороба, про яку не варто забувати

COVID-19 – хвороба про яку не варто забувати

Усі ми напевно пам’ятаємо розпал пандемії COVID-19, коли було зареєстровано велику кількість захворювань з важким перебігом. Станом на теперішній час у більшості пацієнтів стан легкий або середньої важкості, але, на жаль, все ще зустрічаються тяжкі хворі з ускладненим перебігом. 

Як відомо, початкові симптоми COVID-19 схожі на звичайну застуду:

  • лихоманка або озноб;
  • кашель;
  • задишка або утруднене дихання;
  • втома;
  • біль у м’язах або тілі;
  • головний біль;
  • втрата смаку або нюху;
  • біль у горлі;
  • закладеність носа або нежить;
  • нудота або блювання;
  • діарея;
  • поява різних видів ураження шкіри (папули, вузлики, пухирці та ущільнення).

Основні рекомендації

  • Мийте руки з милом щонайменше 20 секунд або використовуйте антисептик, особливо, після контакту з поверхнями у громадських місцях.
  • Уникайте дотиків обличчя, особливо – очей, носа та рота, оскільки через них вірус може потрапити до організму.
  • Збалансоване харчування, регулярна фізична активність та достатній сон сприяють підтриманню імунної системи в тонусі.
  • Часто провітрюйте приміщення, особливо, якщо в них перебувають кілька людей. Це допомагає знизити концентрацію вірусу в повітрі.
  • Стрес та тривога можуть негативно впливати на імунну систему. Спробуйте знайти способи для релаксації, наприклад, медитацію або прогулянки на свіжому повітрі, і звертайтеся за допомогою до спеціалістів, якщо відчуваєте дискомфорт.

Рекомендації щодо лікування

  • Вірусні захворювання лікуються симптоматично, COVID-19 – не виключення.
  • Підтримуйте водний баланс організму.
  • Також потрібен відпочинок для боротьби організму з вірусом.
  • Якщо ви відчуваєте значне погіршення стану вашого здоров’я у вигляді утруднення дихання, відчуття нестачі повітря, порушення свідомості, тоді негайно викликайте «швидку».

Ці поради допоможуть знизити ризик захворювання та зберегти здоров’я.

Промивання лакун піднебінних мигдаликів: що це, і навіщо потрібно?

Промивання лакун піднебінних мигдаликів: що це, і навіщо потрібно?

Піднебінні мигдалики відіграють важливу роль у захисті організму від інфекцій. Вони затримують і знищують шкідливі мікроорганізми, не дозволяючи їм проникати далі в організм. Однак з часом у лакунах мигдаликів можуть накопичуватися залишки їжі, бактерії та інші мікрочастинки, що може призвести до запалення та розвитку хронічного тонзиліту.

Промивання лакун піднебінних мигдаликів — це медична процедура, спрямована на очищення цих “кишень” від накопиченого вмісту. Вона допомагає запобігти запаленню та покращити загальний стан пацієнта.

Коли необхідне промивання лакун?

Показання до промивання лакун включають:

  • хронічний тонзиліт: постійні запальні процеси в мигдаликах, що супроводжуються дискомфортом у горлі, відчуттям стороннього тіла в мигдаликах, неприємним запахом з рота і загальним нездужанням;
  • наявність гнійних пробок: у випадках, коли в лакунах мигдаликів утворюються гнійні пробки, які самостійно не виходять;
  • часті ангіни: якщо людина регулярно страждає на ангіни, промивання лакун може допомогти зменшити частоту та тяжкість цих захворювань.

Як проводиться процедура?

Промивання лакун піднебінних мигдаликів зазвичай проводиться амбулаторно в умовах  ЛОР-кабінету. Існує кілька методів проведення процедури:

  1. Шприцеве промивання: лікар використовує спеціальний шприц з вигнутою канюлею для введення антисептичного розчину в лакуни. Під тиском розчину вміст лакун вимивається назовні.
  2. Вакуумне промивання: цей метод включає використання спеціальної насадки, яка створює вакуум, що дозволяє видалити вміст лакун.

Результати та користь

Регулярне промивання лакун піднебінних мигдаликів допомагає при хронічному тонзиліті:

  • знизити ризик рецидиву хронічного тонзиліту та ангіни;
  • усунути неприємний запах з рота, пов’язаний з накопиченням бактерій;
  • поліпшити загальний стан горла та зміцнити місцевий імунітет.

Незважаючи на ефективність процедури, її слід проводити під контролем лікаря, щоб уникнути можливих ускладнень і травм. Процедура виконується раз в 3-6 місяців коротким курсом по 3-5 процедур.

Якщо ви страждаєте на хронічні захворювання горла, проконсультуйтеся з лікарем щодо необхідності промивання лакун. Цей простий, але дієвий метод може значно поліпшити якість вашого життя.

Електрокардіостимулятор

Електрокардіостимулятор

Електрокардіостимулятор (ЕКС) – прилад для радикального та надійного позбавлення від брадикардії. Брадикардія – це зниження частоти пульсу, менше 60 ударів на хвилину.
Установка електрокардіостимулятора є єдиним способом лікування таких захворювань як АВ-блокада та СССВ (синдром слабкості синусового вузла).  

Принцип роботи кардіостимулятора зводиться до стимуляції електричними імпульсами серцевого м’яза. Інакше кажучи, він змушує серце скорочуватися частіше.
Кардіостимулятор імплантується під шкіру грудей під час невеликої операції. У здорового серця є природний “кардіостимулятор”, який регулює частоту серцевих скорочень.
Електрокардіостимулятор також можна використовувати для лікування нападів непритомності, застійної серцевої недостатності та, в окремих випадках, дилятаційної кардіоміопатії.
Прилад кардіостимулятор може включитися лише один раз за весь час його роботи, але цей раз врятує вам життя.

Як відбувається встановлення кардіостимулятора

Перед встановленням кардіостимулятора пацієнт повинен пройти діагностику та отримати діагноз у кардіолога. Для виявлення показань щодо встановлення кардіостимулятора пацієнту необхідно виконати Холтерівський моніторинг ЕКГ (Холтер-ЕКГ). Монітор Холтера – це невеликий портативний пристрій, який веде запис ЕКГ безперервно, зазвичай, протягом 24 годин.

Імплантація кардіостимуляторів дорослим пацієнтам здійснюється методом ендокардіального доступу.

Це найпоширеніший метод встановлення кардіостимулятора. Він не вимагає загальної анестезії (наркозу).

Хірург використовує місцевий анестетик для знеболювання. Під лівою ключицею (рідше – під правою) робиться невеликий розріз довжиною до 5 см, куди вставляються електроди та кардіостимулятор.

Електроди вводять у вену, потім направляють до серця за допомогою рентгеноскопічного апарату.

Наконечник електрода прикріплюється до серцевого м’яза, а інший кінець електрода (прикріплений до генератора імпульсів) поміщається в кишеню, створену під шкірою у верхній частині грудей.

Електрокардіостимулятор не відчувається. Він не заважає вашому повсякденному життю і не вимагає жодних особливих процедур щодо його експлуатації. 

Коли потрібна імплантація кардіостимулятора

Якщо вашому серцю не вдається підтримувати природний ритм роботи, установка кардіостимулятора може вирішити цю проблему. Попередня консультація у кардіолога допоможе зрозуміти, чи підійде вам саме ця процедура.

Кардіостимулятори зазвичай використовуються для лікування наступних патологій:

Можливі ускладнення після встановлення кардіостимулятора

Операції із встановлення кардіостимуляторів проводяться понад 70 років. Це перевірена та безпечна операція. Команда наших лікарів намагається звести всі ризики до мінімуму. За статистикою, ускладнення наступають в менш ніж у 1% пацієнтів.

Кардіостимулятори підлаштовуються під роботу серця, контролюючи його нормальну функцію. Таким чином, кардіостимулятор контролює нормальну роботу серця та стимулює серце лише тоді, коли це необхідно (паузи, брадикардія, епізоди блокади).
Якщо кардіостимулятор визначає, що серце пропустило удар або б’ється занадто повільно, він посилає сигнали з постійною частотою.

Якщо він оцінює, що ваше серце б’ється нормально, він не надсилає жодних сигналів.

Більшість кардіостимуляторів оснащені спеціальним датчиком, який розпізнає рух тіла чи частоту дихання.

Деякі пацієнти потребують 100% серцевої стимуляції, іншим – ця стимуляція потрібна у 1% випадків. Таким чином, ваш кардіостимулятор є гарантією адекватної роботи серця та може лише один раз у житті запуститися, але саме цей раз врятує ваше життя. 

Гінекологічний чек-ап

Гінекологічний чек-ап

Кожна жінка хоче якомога довше лишатися молодою, красивою та здоровою, тому регулярно відвідує перукаря, косметолога, майстра манікюру та педікюру. Візит до гінеколога з метою профілактики частіше відкладається до тих пір, поки не виникнуть  скарги та проблеми в жіночому здоров’ї, для подолання яких іноді потрібно докласти чимало зусиль, часу  та терпіння. Тож якби щорічні огляди у гінеколога стали регулярними, то більшості жінок можна було б уникнути багатьох проблем.

Хочемо запровадити моду на гінекологічний чек-ап – комплексне обстеження жіночого репродуктивного здоров’я з метою профілактики, що проводиться 1 раз на рік. 

Що входить до складу гінекологічного чек-апу?

  • консультація та гінекологічний огляд на кріслі;
  • кольпоскопія;
  • ПАП-тест – цитологічне дослідження на атипові клітини;
  • мазок на флору;
  • УЗД органів малого тазу;
  • дослідження молочних залоз (до 40 років – УЗД молочних залоз, після 40 років – мамографія).

Чи залежить проходження чек-апу від дня менструального циклу?

Так, залежить. Найкращий час для проходження діагностичних процедур – це 8-10 день менструального циклу.

Коли можна отримати результати чек-апу?

Висновок лікаря щодо проведення гінекологічного огляду, кольпоскопії, УЗД органів малого тазу та дослідження молочних залоз можна отримати відразу після проходження тієї чи іншої процедури. Результати лабораторних досліджень, а саме ПАП-тесту та мазка на флору, будуть готові через декілька днів. Тому варто через 3-5 днів завітати до гінеколога на повторну консультацію, щоб отримати заключний висновок та рекомендації лікаря.

Турбота про своє здоров’я – найкраще, що можна зробити для себе. А гінекологічний чек-ап надасть змогу переконатись, що у Вас усе гаразд з жіночим здоров’ям, або вчасно виявити проблему та якомога швидше її вирішити.

Цінуйте своє здоров’я, адже це – запорука Вашої краси та молодості. 

Підготувала лікар-гінеколог Шахворостова Н.В.

Важливість вакцинації дітей

Важливість вакцинації дітей

Вакцинація дітей є критично важливою для забезпечення їхнього здоров’я та запобігання поширенню інфекційних захворювань. Ось декілька ключових причин, чому вакцинувати дитину важливо:

  1. Захист від серйозних захворювань: вакцини надають імунітет проти багатьох небезпечних хвороб, таких як кашлюк, дифтерія, правець, кір, паротит, краснуха, туберкульоз, гемофільна інфекція типу b (ХІБ-інфекція), гепатит В та поліомієліт. Вони допомагають уникнути важких ускладнень, які можуть загрожувати життю.
  2. Попередження спалахів хвороб: імунізація допомагає уникнути спалахів хвороб, які можуть швидко поширюватися серед невакцинованих дітей та дорослих. Високий рівень охоплення вакцинацією сприяє контролю і ліквідації інфекційних захворювань.
  3. Зменшення ускладнень та смертності: щеплення запобігають 2–3 мільйонам смертей щороку у світі, і ще 1,5 мільйона можна врятувати, якщо охоплення щепленнями збільшиться. Це суттєво знижує навантаження на систему охорони здоров’я та покращує якість життя.
  4. Соціальна відповідальність: вакцинація не тільки захищає саму дитину, але й сприяє створенню колективного імунітету, що захищає тих, хто не може бути вакцинований через медичні протипоказання. Це включає немовлят, осіб з ослабленим імунітетом та людей з певними алергіями.
  5. Підтримка нормального розвитку: здорові діти можуть безпечно рости, грати та навчатися, що є важливим для їхнього фізичного та емоційного розвитку. Вакцинація сприяє створенню умов для нормального дитинства без тривог про можливі важкі інфекції.

Як допомогти дітям впоратися зі страхом щеплень

Страх голок у дітей є поширеним явищем, але є способи допомогти вашій дитині впоратися з цим страхом. Ось кілька порад:

  1. Підготовка: поговоріть з дитиною про важливість щеплень та про те, як вони допомагають уникнути хвороб. Використовуйте зрозумілу та спокійну мову, пояснюючи, що вакцинація – це швидко і допомагає залишатися здоровим.
  2. Рольові ігри: грайте в лікаря з дитиною, щоб вона могла спробувати роль пацієнта та лікаря. Це може допомогти їй відчути більший контроль над ситуацією та зменшити страх перед невідомим.
  3. Заспокійливі техніки: навчіть дитину дихальним технікам або використовуйте візуалізацію, щоб допомогти їй розслабитися перед щепленням. Глибоке дихання або уявлення приємних місць може знизити тривожність.
  4. Позитивне підкріплення: обіцяйте дитині невелику винагороду після візиту до лікаря, щоб створити позитивні асоціації з вакцинацією. Це може бути іграшка, солодощі або спільна прогулянка.
  5. Супровід: будьте поруч з дитиною під час щеплення, щоб надати їй емоційну підтримку. Тримайте її за руку, говоріть спокійно та підбадьорюйте.
  6. Не ігноруйте страх: визнайте, що страх є нормальним, і не звинувачуйте дитину в тому, що вона боїться. Сприймайте її почуття серйозно і підтримуйте.
  7. Спокійний настрій: зберігайте спокій і не передавайте свою тривогу дитині. Діти часто відчувають настрій батьків і можуть реагувати на нього, тому важливо залишатися врівноваженим.

Якщо страх залишається сильним і впливає на здатність дитини отримувати необхідні щеплення, можливо, варто звернутися за допомогою до фахівця, такого як психолог. Він зможе надати професійну підтримку і допомогти дитині подолати цей страх. 

Молочниця або вульвовагінальний кандидоз

Молочниця

Молочниця або Вульвовагінальний кандидоз (ВВК) – це стан, який характеризується появою великої кількості грибкової флори у піхві жінки. Приблизно 75-80% жінок хоча б раз стикались з цією проблемою протягом життя. Молочницю не відносять до інфекції, що передаються статевим шляхом. Іноді вона може виникати у жінок, які не живуть статевим життям.

ПРИЧИНИ МОЛОЧНИЦІ

У нормі піхва містить незначну кількість різних мікроорганізмів, серед яких є і гриби роду Кандида, які ніяк не проявляють себе. Але якщо порушується баланс мікрофлори піхви та створюються умови для росту грибів, то виникає молочниця. Ось деякі фактори, які найчастіше призводять до активації росту грибкової флори:

  • прийом антибіотиків, гормональних препаратів, в тому числі і КОК;
  • вагітність;
  • підвищений рівень глюкози крові;
  • ослаблений імунітет (ВІЛ, курси хіміотерапії, наявність хронічних запальних процесів, тощо);
  • порушення власної гігієни (неправильне використання прокладок, тампонів; використання миючих засобів з антибактеріальним ефектом, синтетична нижня білизна).

СИМПТОМИ МОЛОЧНИЦІ

  • свербіж та печія в ділянці вульви та піхви;
  • почервоніння та набряк вульви та піхви;
  • дискомфорт при сечовипусканні;
  • біль під час статевого акту;
  • білі сироподібні виділення з кислуватим запахом.

ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ

Для діагностики кандидозу проводиться гінекологічний огляд та забір матеріалу для дослідження (мазок на флору та бакпосів урогенітальних виділень).

Для лікування використовують протигрибкові препарати у вигляді таблеток та вагінальних свічок. Схему та тривалість терапії лікар підбирає індивідуально кожній пацієнтці відповідно до результатів аналізів.

Тому не варто займатися самолікуванням, бо це призводить до хронізації процесу і в подальшому – до частих рецидивів молочниці.

Під час лікування варто дотримуватись наступних рекомендацій по харчуванню – потрібно віддати перевагу кисломолочним продуктам, свіжим овочам, фруктам, кашам, виключивши з раціону солодке, борошняне, випічку.

ПРОФІЛАКТИКА  МОЛОЧНИЦІ

  • зручна спідня білизна, бажано бавовняна;
  • вчасно міняти мокрий одяг на сухий після відвідування басейну, купання у водоймах;
  • уникати безконтрольного прийому антибіотиків;
  • раціональне харчування – без  надмірного вживання солодощів;
  • захист під час статевого контакту;
  • регулярні профілактичні огляди у гінеколога.

Підготувала лікар-гінеколог Шахворостова Н.В.

Стоматологія ДКЛС

Стоматологія ДКЛС

Дитяча консультативно-лікувальна служба центру охорони здоров’я матері і дитини зосереджує увагу на мінімізації стресу та дискомфорту для дитини під час стоматологічного лікування. Застосування медикаментозного сну та загальної анестезії, безперечно, є ефективним способом забезпечення комфорту та безпеки пацієнтів, особливо, коли йдеться про маленьких дітей або тих, хто має серйозні супутні захворювання.


Інтеграція високотехнологічного анестезіологічного обладнання та спеціалізованого відділення дитячої анестезіології дозволяє нашій клініці підходити до кожного випадку з максимальною увагою до деталей безпеки. Це особливо важливо для забезпечення високого рівня довіри з боку батьків і маленьких пацієнтів.


Робота двох стоматологічних кабінетів, один з яких обладнаний портативною рентгенівською установкою, вказує на наше прагнення до оптимізації лікувального процесу та зменшення часу, який дитина проводить в стоматологічному кріслі. Це також сприяє більшій ефективності в діагностиці та лікуванні, дозволяючи вирішувати проблеми на місці.


Завдяки такому комплексному та ретельному підходу до лікування дитячих зубів, наша клініка виступає як приклад високостандартного медичного обслуговування. Очевидно, що подібна модель має велике значення, забезпечуючи високий рівень медичної допомоги найменшим та їх батькам.

Прокрутка до верху