Лабораторія патоморфологічних та цитологічних методів дослідження

Як змінилась класифікація захворювань шийки матки: від CIN до сучасних стандартів

Морфологічні критеріі Крона та неспецифічного виразкового коліту

Класифікація захворювань шийки матки пройшла значну еволюцію протягом останніх десятиліть. Особливу роль у цьому процесі відіграло впровадження науково обґрунтованих підходів до діагностики, морфологічної оцінки та менеджменту патологічних станів. Ця стаття висвітлює трансформацію від концепції цервікальної інтраепітеліальної неоплазії (CIN) до сучасної системи оцінки, яка враховує молекулярно-біологічні особливості захворювань.

Історія та основи класифікації CIN

У 1970-х роках було вперше введено поняття “цервікальна інтраепітеліальна неоплазія” (CIN), яке описувало преканцерозні зміни епітелію шийки матки. Ця класифікація розділяла патологічні зміни на три ступені:

  • CIN 1 (легка дисплазія) – мінімальні атипові зміни, що зачіпають лише нижні шари епітелію.
  • CIN 2 (помірна дисплазія) – більш виражені зміни, які поширюються на середні шари епітелію.
  • CIN 3 (тяжка дисплазія, включаючи карциному in situ) – патологія охоплює весь епітелій, але не проникає через базальну мембрану.

Цей підхід забезпечував структуровану основу для діагностики та лікування патологій шийки матки, однак із часом виявилося, що система CIN має певні обмеження.

Обмеження системи CIN

  1. Відсутність чіткого зв’язку з біологічною поведінкою вірусу. CIN-система базується виключно на морфологічних ознаках без урахування ролі вірусу папіломи людини (ВПЛ), який є ключовим фактором у розвитку більшості випадків раку шийки матки.
  2. Суб’єктивність оцінки. Візуальна інтерпретація ступеня дисплазії може варіювати між патологоанатомами, що створює ризик недооцінки або переоцінки змін.
  3. Неоднозначність у прогнозуванні ризику прогресування. CIN 2, наприклад, може регресувати, залишатися стабільним або прогресувати до CIN 3 і раку, що ускладнює прийняття клінічних рішень. 

Вплив ВПЛ на сучасну класифікацію

З кінця 1990-х років дослідження показали, що високоризикові штами ВПЛ є головним етіологічним чинником у розвитку передракових станів і раку шийки матки. Це відкриття стимулювало перегляд існуючих класифікацій і запровадження нових підходів.

Однією з ключових змін стало впровадження молекулярних тестів на ВПЛ для скринінгу та оцінки ризику. Це дозволило:

  • Виявляти жінок із високим ризиком розвитку раку на основі наявності онкогенних штамів ВПЛ.
  • Поліпшити точність діагностики завдяки поєднанню цитологічного аналізу (ПАП-тесту) та тестування на ВПЛ. 

Система Bethesda

У 1988 році була розроблена Bethesda System (TBS) для стандарталізації цитологічної діагностики шийки матки. У 2001 році система була переглянута з урахуванням сучасних знань про патогенез та ВПЛ. Основні категорії TBS:

  1. Негативний результат для інтраепітеліальної чи злоякісної патології (NILM).
  2. Атипові клітини неясного значення (ASC):
    • ASC-US: атипові сквамозні клітини нез’ясованого значення.
    • ASC-H: атипові сквамозні клітини, де не можна виключити HSIL.
  3. Низький ступінь інтраепітеліального ураження (LSIL) – відповідає CIN 1.
  4. Високий ступінь інтраепітеліального ураження (HSIL) – відповідає CIN 2 та CIN 3.
  5. Рак (плоскоклітинний, аденокарцинома тощо).

Система Bethesda також враховує наявність ВПЛ-інфекції, що дозволяє краще прогнозувати ризики прогресії захворювань.

Введення двокомпонентної системи WHO 2020

У 2020 році Всесвітня організація охорони здоров’я (WHO) представила оновлену класифікацію захворювань шийки матки, яка орієнтується на біологічний потенціал уражень. Ця система включає:

  1. Низькоонкогенні ураження (Low-Grade Lesions):
    • LSIL (відповідає CIN 1).
  2. Високоонкогенні ураження (High-Grade Lesions):
    • HSIL (відповідає CIN 2 та CIN 3).
    • Карцинома in situ.

Ця класифікація ґрунтується на сучасних знаннях про патогенез та прогресію захворювань, забезпечуючи чіткіший зв’язок між гістологічними змінами та ризиком злоякісної трансформації. 

Молекулярні маркери в сучасній діагностиці

Одним із важливих досягнень є використання молекулярних маркерів для більш точної оцінки ризику. Зокрема:

  • p16: маркер активації онкогенів ВПЛ, який використовується для диференціації між LSIL та HSIL.
  • Ki-67: показник клітинної проліферації, що вказує на активний патологічний процес.

Ці маркери дозволяють виявляти пацієнток із високим ризиком прогресування до раку, навіть якщо морфологічні зміни мінімальні. 

Практичне значення змін

Перехід від системи CIN до сучасних підходів дозволив:

  1. Підвищити точність діагностики завдяки врахуванню молекулярних і вірусологічних аспектів.
  2. Зменшити надмірне лікування шляхом більш диференційованого підходу до LSIL і HSIL.
  3. Поліпшити прогностичну цінність за рахунок включення даних про ВПЛ.
  4. Забезпечити глобальну уніфікацію підходів до діагностики й менеджменту. 

Висновки

Еволюція класифікації захворювань шийки матки від CIN до сучасних систем, таких як Bethesda та WHO 2020, відображає прогрес у розумінні патогенезу ВПЛ-асоційованих захворювань. Завдяки інтеграції морфологічних, молекулярних та вірусологічних методів стало можливим забезпечити більш точну діагностику, прогнозування та лікування. Подальший розвиток у цій сфері, ймовірно, буде пов’язаний із вдосконаленням молекулярних технологій і персоналізованим підходом до пацієнток. 

Новини, оголошення:

Морфологічні критеріі Крона та неспецифічного виразкового коліту

Морфологічні критеріі Крона та неспецифічного виразкового коліту

Морфологічні діагностичні критерії для хвороби Крона (ХК) та неспецифічного виразкового коліту (НВК) базуються на гістологічному дослідженні тканин, отриманих під час біопсії або хірургічного втручання.

Хвороба Крона (ХК)
  1. Сегментарність ураження:
    • Уражені ділянки чергуються з нормальними (“скіп-ураження”).
    • Може вражати будь-який відділ травного тракту від рота до анального отвору.
  2. Глибина запалення:
    • Запалення трансмуральне (охоплює всі шари кишкової стінки).

Характерні мікроабсцеси, глибокі виразки, які можуть досягати м’язового шару.

  1. Гранульоми:
    • Неказеозні гранульоми — ключовий гістологічний маркер.
    • Виявляються у слизовій оболонці, підслизовому шарі або лімфовузлах.
  2. Фіброз і потовщення стінки:
    • Фіброз і рубцювання внаслідок хронічного запалення.
    • Потовщення кишкової стінки з вузькими просвітами.
  3. Криптит і криптові абсцеси:
    • Виявляються, але менш виражені, ніж при НВК.
  4. Мезентеріальний жир:
    • “Повзучий жир” — поширення жирової тканини на серозу кишкової стінки.
Неспецифічний виразковий коліт (НВК)
  1. Протяжність ураження:
    • Ураження обмежене товстою кишкою, починаючи з прямої кишки.
    • Безперервний характер запалення, без сегментарності.
  2. Глибина запалення:
    • Запалення обмежується слизовим і підслизовим шарами.
    • Глибші шари зазвичай інтактні, що відрізняє від ХК.
  3. Криптит і криптові абсцеси:
    • Часто виражені криптові абсцеси — скупчення нейтрофілів у криптах.
    • Руйнування архітектури крипт (злиття та атрофія).
  4. Виразки:
    • Поверхневі, широкі виразки, без глибокого проникнення.
    • Характерні псевдополіпи через регенерацію слизової.
  5. Хронічне запалення:
    • Лімфоцитарна інфільтрація в ламіна пропрія.
    • Фіброз і зміни в судинній архітектурі рідко виражені.
  6. Гістологічна регенерація:
    • Порушення нормальної регенерації епітелію.

Диференціальні ознаки

Критерій

Хвороба Крона

НВК

Локалізація

Весь травний тракт

Тільки товста кишка

Характер ураження

Сегментарний (“скіп-ураження”)

Безперервний

Глибина ураження

Трансмуральне

Обмежене слизовою та підслизовою

Гранульоми

Неказеозні гранульоми

Відсутні

Криптит і абсцеси

Менш виражені

Виражені

Фіброз

Частий, з потовщенням кишкової стінки

Рідко

Примітка

Для остаточного діагнозу необхідно враховувати також клінічну картину, ендоскопічні дані та лабораторні результати.

Для діагностики хвороби Крона використовують комплекс лабораторних аналізів, які допомагають підтвердити діагноз, оцінити активність запалення, стан харчування та виключити інші захворювання.

Новини, оголошення:

Знайомство з роботою лікаря-цитоморфолога лабораторії ПтМЦД

Знайомство з роботою лікаря-цитоморфолога лабораторії ПтМЦД

Лікар-цитоморфолог — це вузькопрофільний медичний спеціаліст, який займається діагностикою захворювань на основі вивчення клітинного складу тканин і рідин організму. Ця галузь медицини, що перебуває на стику цитології, патоморфології та клінічної медицини, відіграє важливу роль у ранній діагностиці онкологічних та багатьох інших захворювань.

Основні напрямки діяльності

  1. Аналіз клітинних зразків

Головним завданням цитоморфолога є дослідження клітин, отриманих різними методами, включаючи:

  • пункційну аспірацію (наприклад, тонкоголкова аспіраційна біопсія);
  • цитологічні мазки (зіскрібки з поверхні слизових оболонок, шкіри або шийки матки);
  • рідини організму (плевральна, перикардіальна, синовіальна рідина тощо);
  • клітини сечі або мокротиння.

Мета — виявити патологічні зміни у клітинах, які можуть свідчити про наявність запалення, інфекції, пухлинного процесу чи інших станів.

  1. Виявлення онкологічних захворювань

Одним із ключових аспектів роботи цитоморфолога є діагностика злоякісних новоутворень на ранніх стадіях. Використовуючи методи цитології, можна визначити:

  • тип пухлини (карцинома, саркома, лімфома тощо);
  • ступінь диференціації клітин;
  • ознаки інвазії чи метастазування.
  1. Оцінка неонкологічних патологій

Цитоморфолог також займається діагностикою неонкологічних захворювань, включаючи:

  • інфекційні процеси (грибкові, бактеріальні чи вірусні інфекції);
  • аутоімунні захворювання;
  • запальні стани та дегенеративні зміни.

Інструменти та методи роботи

  1. Підготовка матеріалу

Для якісної діагностики необхідно правильно підготувати клітинний матеріал. Лікар-цитоморфолог має:

  • проводити фіксацію мазків (наприклад, спиртовою фіксацією);
  • використовувати спеціальні барвники (Романовського-Гімзи, Папаніколау тощо);
  • оцінювати адекватність взятого матеріалу.
  1. Мікроскопія

Ключовий інструмент цитоморфолога — це мікроскоп. За його допомогою проводиться:

  • оцінка морфології клітин (форма, розміри, структура);
  • пошук патологічних змін (атипія, поліморфізм, мітотична активність).
  1. Додаткові дослідження

Для підвищення точності діагностики лікарі використовують сучасні методики:

  • імуногістохімія (ІГХ): виявлення специфічних антигенів на поверхні клітин;
  • молекулярні методи: ПЛР, FISH-аналіз, секвенування;
  • електронна мікроскопія: для глибшого аналізу ультраструктури клітин.

Взаємодія з іншими спеціалістами

Лікар-цитоморфолог працює у тісному контакті з:

  • клінічними онкологами: для планування лікування пацієнтів із пухлинами;
  • хірургами: для інтраопераційної цитології, яка допомагає приймати рішення під час операції;
  • гінекологами: у рамках скринінгу раку шийки матки (пап-тест);
  • інфекціоністами: для визначення збудників інфекцій.

Основні виклики професії

  1. Висока відповідальність

Цитоморфолог відповідає за точність діагнозу, що безпосередньо впливає на лікування пацієнта. Помилки можуть призвести до:

  • хибнопозитивних результатів (необґрунтоване лікування);
  • хибнонегативних результатів (втрачений час для лікування).
  1. Складність інтерпретації

Клітинні зміни можуть бути мінімальними або нетиповими, що ускладнює діагностику. Важливе значення мають:

  • досвід лікаря;
  • постійне вдосконалення навичок.
  1. Технічні обмеження

У деяких випадках обмеження обладнання чи якості матеріалу можуть впливати на точність діагностики. Тому важливі інвестиції у сучасні технології.

Професійні якості лікаря-цитоморфолога

Для успішної роботи у цій галузі потрібні:

  • сприйнятливість до деталей: здатність помічати навіть найдрібніші зміни у клітинах;
  • аналітичне мислення: уміння співвідносити результати досліджень із клінічною картиною;
  • наполегливість: готовність до тривалого навчання та самовдосконалення;
  • комунікабельність: для ефективної співпраці з колегами.

Висновок

Лікар-цитоморфолог — це фахівець, чия робота лежить в основі ранньої діагностики багатьох захворювань. Його знання та вміння допомагають врятувати життя пацієнтів, забезпечуючи правильний вибір лікувальної стратегії. Ця професія вимагає високої точності, знань і відповідальності, але водночас вона відкриває великі можливості для професійного розвитку та внеску в медицину. 

Новини, оголошення:

Інтраопераційне гістологічне експрес-дослідження

Інтраопераційне гістологічне експрес-дослідження

Давайте розберемось, що це таке, і для чого воно потрібне! 

Найчастіше цей метод використовують при оперативних втручаннях на щитоподібній залозі.  Вузли в щитоподібній залозі під час ультразвукового дослідження виявляють у 50% населення. Тому першочерговим завданням при виявленні вузла є визначення його структури, ознак доброякісного чи злоякісного процесу, для цього використовують пункційний метод з цитологічним дослідженням, однак бувають випадки, коли під час цитологічного дослідження отримують сумнівні результати.

Тому доцільно використати саме інтраопераційне гістологічне експрес дослідження – дослідження видаленого зразка пухлини, яке проводиться лікарем патогістологом під час оперативного втручання та інформує лікаря про результати під часу ходу операції, що дозволяє корегувати тактику і об’єм оперативного втручання в реальному часі з гістологічним висновком протягом 20-30 хв.

Інтраопераційно людині не забирають повністю щитоподібну залозу, а тільки частку, де є патологічний процес. Під час самої операції, поки людина під наркозом, роблять аналіз, який дає остаточний результат – наявний злоякісний процес чи ні.

Якщо під час дослідження виявили злоякісне утворення, тоді забирають іншу частину щитоподібної залози, якщо немає, то завершують операцію.

Інтраопераційне експрес дослідження дозволяє врятувати здорову частку щитоподібної залози і зробити менш травматичним оперативне втручання, так як одна частка щитоподібної залози зможе виробляти необхідну кількість гормонів для функціонування організму. 

Висновки: задля більш чіткого диференціювання злоякісних пухлин і надання можливості частішого застосування органозберігаючих оперативних втручань необхідно застосувати інтраопераційне гістологічне експрес дослідження.

Новини, оголошення:

Цитологія

Цитологія

Давайте розберемось детальніше, що це за аналіз

Цитологічне дослідження грає важливу роль в діагностиці багатьох захворювань, в першу чергу злоякісних новоутворень. Метод дозволяє оцінити якісні та кількісні зміни клітин, а також – виявити наявність поза- і внутрішньоклітинних включень і мікроорганізмів. Досліджуватися можуть пунктати, мазки і зішкріби різних органів і тканин. Наприклад, мазки, взяті під час гінекологічного огляду,  пунктати, отримані при тонкоголковій аспіраційній біопсії (ТАБ) щитоподібної залози, лімфовузлів, а також – при плевральній, перикардіальній пункції, пункції порожнини суглоба і порожнини живота.

Цитологія – це мазок/аналіз на цитологію, цитологічне дослідження, мазок на атипові клітини, ПАП-тест – все це синоніми одного лабораторного дослідження, яке дозволяє виявити патологію, відхилення з боку клітин шийки матки. Своєчасне виявлення змін дозволяє обрати відповідне лікування і запобігти раку шийки матки.

ПАП-тест – надійна профілактика раку шийки матки! Саме тому важливо проходити планові обстеження у гінеколога. 

У зразку клітин, отриманих при цитології, виявляють вірус папіломи людини та визначають його тип, щоб оцінити ризик розвитку раку шийки матки. Забір аналізу виконується під час традиційного огляду на гінекологічному кріслі, як з зовнішньої, так і внутрішньої поверхні шийки матки. Для цього використовується спеціальна стерильна одноразова щітка. Ця процедура не болісна і займає мінімум часу (10-15 секунд)

 

Що показує аналіз на цитологію?

У нормі всі клітини повинні мати нормальну будову, мають бути відсутні атипові клітини. У випадку, якщо є якісь зміни – це ще не підтверджує рак або інші захворювання. 

Відхилення від норми –  це привід, щоб приділити час власному здоров’ю. У жодному разі не варто панікувати, і тим більше ігнорувати цю ситуацію, її потрібно вирішувати. Для цього необхідно звернутися за консультацією до гінеколога.

При виявленні атипових/патологічних клітин (атипія, дисплазія, CIN) лікар-гінеколог може Вам порекомендувати:

  • виконати додатковий діагностичний метод (біопсія) Це дозволить уточнити діагноз та визначити з подальшою тактикою лікування;
  • провести повторний тест через 3-6 місяців.

Не ігноруйте щорічні візити до гінеколога. Краще профілактувати захворювання, ніж його лікувати! 

Новини, оголошення:

Клінічний випадок. Фолікулярна лімфома

Клінічний випадок. Фолікулярна лімфома

Пацієнт: Д. стать Ж. вік 1980р.н.

Скарги: на загальну слабкість, задишку при незначному фіз. навантаженні, болі внизу живота.  12.01.23 виник сильний біль та дискомфорт в верхній частині живота: спастичні, виражені болі, пацієнтка прилягла в коридорі на кушетку від болю. Консультована гастроетерологом, призначена терапія, стан покращився. 

Анамнез захворювання:  Останні 2 роки менструації стали рясними зі згустками. Була обстежена у гінеколога. Виявлено кісти лівого яєчника (онкомаркери Са 125 та НЕ 4 негативні), поліп ендометрія. Планувалось оперативне лікування.

У плані підготовки до операції здала ан. крові, виявлено зниження Нв до 69 г/л при нормальному числі еритроцитів. Рівень феритину не досліджувався.

Додаткові дослідження:

проведено МСКТ 21.11.22 – множинні новоутворення селезінки, більш характерні для лімфопроліферативного процесу, менш вірогідного вторинного ураження. Гіперваскулярні вогнища в печінці (капілярні гемангіоми? прояви лімфопроліферативного процесу?). Гепатоспленомегалія. Портальна гіпертензія. Кістозні утворення лівого яєчника. Збільшення лімфатичних вузлів не виявлено.

За даними УЗД ОЧП 2016 р. – розміри печінки та селезінки та їх структура була в нормі.

Операція: 00.12.2022р. Х-03 Лапароскопічна спленектомія

У положенні хворої на правому боці введені 3 троакари в лівому підребер`ї. При ревізії встановлено, що селезінка збільшена в розмірі в 2 рази і на латеральній поверхні має кратероподібне втяжіння до 2 см в діаметрі. Виявлені збільшені лімфатичні вузли в воротах селезінки. За допомогою УЗ-дисектора виконана мобілізація селезінки з роздільним кліпуванням селезінкових судин. Спленектомія з лімфовузлами, локалізованими в воротах селезінки. Селезінка видалена з черевної порожнини через розтин до 7 см в лівій здухвинній ділянці. Селезінка не пошкоджена. Рана пошарово зашита. Контроль гемостазу. Ас. наклійки.

00.00.2022  ПГД  в ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС №…/2022   

Макро: Тканина селезінки  розміром 17,0*10,0*7,0см на розрізі вогнища білувато-сірого кольору. У воротах селезінки конгломерат вузлів білуватого кольору (11)

D.S: Тканина селезінки – морфологічні ознаки лімфопроліферативного процесу, більше даних за лімфому. Один з л/в морфологічні ознаки лімфопроліферативного процесу

Гістологічні препарати направлені на імуногістохімічне дослідження

30.12.2022 ІГХ №….  Заключення : Морфологічна будова пухлини та отриманий імунофенотип відповідають фолікулярній лімфомі ІІІа ступеня злоякісності.

12.01.23 Консультована зів. відділом хіміотерапії гемобластозів Національного інтитуту раку проф. К. рекомендовано активне спостереження (watch&wait). 

Новини, оголошення:

Цитологія

Цитологія

Давайте розберемось детальніше, що це за аналіз

Цитологічне дослідження грає важливу роль в діагностиці багатьох захворювань, в першу чергу – злоякісних новоутворень. Метод дозволяє оцінити якісні та кількісні зміни клітин, а також виявити наявність поза- і внутрішньоклітинних включень і мікроорганізмів. Досліджуватися можуть пунктати, мазки і зішкріби різних органів і тканин. Наприклад, мазки, взяті під час гінекологічного огляду,  пунктати, отримані при тонкоголковій аспіраційній біопсії (ТАБ) щитоподібної залози, лімфовузлів, а також – при плевральній, перикардіальній пункції, пункції порожнини суглоба і порожнини живота.

Цитологія – це мазок/аналіз на цитологію, цитологічне дослідження, мазок на атипові клітини, ПАП-тест – все це синоніми одного лабораторного дослідження, яке дозволяє відстежити патологію, відхилення з боку клітин шийки матки. Своєчасне виявлення змін дозволяє обрати відповідне лікування і запобігти раку шийки матки.

ПАП-тест – надійна профілактика раку шийки матки! Саме тому важливо проходити планові обстеження у гінеколога. 

У зразку клітин, отриманих при цитології, виявляють вірус папіломи людини та визначають його тип, щоб оцінити ризик розвитку раку шийки матки. Забір аналізу виконується під час традиційного огляду на гінекологічному кріслі, як з зовнішньої, так і внутрішньої поверхні шийки матки. Для цього використовується спеціальна стерильна одноразова щітка. Ця процедура не болісна і займає мінімум часу (10-15 секунд).

 

Що показує аналіз на цитологію?

У нормі всі клітини повинні мати стандартну будову, мають бути відсутні атипові клітини. У випадку, якщо є якісь зміни – це ще не підтверджує рак або інші захворювання. 

Відхилення від норми –  це привід, щоб приділити час власному здоров’ю. У жодному разі не варто панікувати, і тим більше – ігнорувати цю ситуацію, її потрібно вирішувати. Для цього необхідно звернутися за консультацією до гінеколога.

При виявленні атипових/патологічних клітин (атипія, дисплазія, CIN) лікар-гінеколог може Вам порекомендувати:

  • виконати додатковий діагностичний метод (біопсія). Це дозволить уточнити діагноз та визначити з подальшою тактикою лікування.
  • провести повторний тест через 3-6 місяців.

Не ігноруйте щорічні візити до гінеколога. Краще профілактувати захворювання, ніж його лікувати! 

Новини:

Гістологічне дослідження- незамінний діагностичний інструмент

Гістологічне дослідження- незамінний діагностичний інструмент

Точність діагнозу має виключне значення для визначення ефективної стратегії лікування захворювань. Гістологічне дослідження включає надзвичайно важливі аналізи для виявлення онкологічних пухлин, контролю лікування хворих із злоякісними захворюваннями. Воно проводиться за допомогою мікроскопічного дослідження різних тканин, дозволяючи  отримати достовірну інформацію про стан органів, і є важливим етапом у діагностиці пухлинних утворень (доброякісних і злоякісних пухлин).

Головне завдання даного методу дослідження, яке також являє собою первинний метод оцінки правильності лікування, — підтвердження або спростування наявності атипових або ракових клітин. 

Гістологічне дослідження використовують в різних хірургічних профілях в тому числі: онкології, загальній хірургії, гінекології, андрології, дерматології, мамології та ін.. Матеріал для дослідження отримують за допомогою біопсії або під час оперативного втручання.

Один із напрямків діяльності нашої лабораторії –  це гістологічне дослідження біоматеріалу, яке проводиться при підозрі на шкірні новоутворення. Дане дослідження є одним із ключових методів, який використовується в дерматології для розпізнавання та верифікація шкірних новоутворень і є одним з найефективніших та інформативних методів діагностики захворювань шкіри. Деякі шкірні патології можна розпізнати виключно після цього дослідження.

Гістологія істотно звужує коло передбачуваних хвороб, значно спрощуючи диференціальну діагностику. Дане дослідження застосовується як для підтвердження, так і для спростування діагнозу. Відповідно від отриманих результатів буде залежить лікування та його ефективність. Цей аналіз включає детальне вивчення мікроскопічних змін у структурі тканини, що дозволяє встановити характер і стадію патологічного процесу. В ході гістологічного дослідження, біоматеріал, як правило, отримується з родимок, виразок, різних новоутворень шкіри, і потім піддається обробці та фарбуванню. Після цього спеціалісти-гістологи, використовуючи мікроскоп, вивчають структуру клітин, їх організацію та аномалії, що допомагає встановити остаточний діагноз та планувати подальше лікування. Гістологічне дослідження біоматеріалу є необхідною складовою лабораторних аналізів у дерматології і допомагає фахівцям точно встановити діагноз, обрати оптимальний метод лікування та зробити прогноз розвитку патології. При підозрі на злоякісні шкірні новоутворення, гістологічне дослідження біоматеріалу є одним з невід’ємних кроків у процесі діагностики та надає можливість пацієнтові отримати ефективне та індивідуальне лікування.

Новини:
Прокрутка до верху