Як змінилась класифікація захворювань шийки матки: від CIN до сучасних стандартів
Морфологічні критеріі Крона та неспецифічного виразкового коліту
Історія та основи класифікації CIN
У 1970-х роках було вперше введено поняття “цервікальна інтраепітеліальна неоплазія” (CIN), яке описувало преканцерозні зміни епітелію шийки матки. Ця класифікація розділяла патологічні зміни на три ступені:
- CIN 1 (легка дисплазія) – мінімальні атипові зміни, що зачіпають лише нижні шари епітелію.
- CIN 2 (помірна дисплазія) – більш виражені зміни, які поширюються на середні шари епітелію.
- CIN 3 (тяжка дисплазія, включаючи карциному in situ) – патологія охоплює весь епітелій, але не проникає через базальну мембрану.
Цей підхід забезпечував структуровану основу для діагностики та лікування патологій шийки матки, однак із часом виявилося, що система CIN має певні обмеження.
Обмеження системи CIN
- Відсутність чіткого зв’язку з біологічною поведінкою вірусу. CIN-система базується виключно на морфологічних ознаках без урахування ролі вірусу папіломи людини (ВПЛ), який є ключовим фактором у розвитку більшості випадків раку шийки матки.
- Суб’єктивність оцінки. Візуальна інтерпретація ступеня дисплазії може варіювати між патологоанатомами, що створює ризик недооцінки або переоцінки змін.
- Неоднозначність у прогнозуванні ризику прогресування. CIN 2, наприклад, може регресувати, залишатися стабільним або прогресувати до CIN 3 і раку, що ускладнює прийняття клінічних рішень.
Вплив ВПЛ на сучасну класифікацію
З кінця 1990-х років дослідження показали, що високоризикові штами ВПЛ є головним етіологічним чинником у розвитку передракових станів і раку шийки матки. Це відкриття стимулювало перегляд існуючих класифікацій і запровадження нових підходів.
Однією з ключових змін стало впровадження молекулярних тестів на ВПЛ для скринінгу та оцінки ризику. Це дозволило:
- Виявляти жінок із високим ризиком розвитку раку на основі наявності онкогенних штамів ВПЛ.
- Поліпшити точність діагностики завдяки поєднанню цитологічного аналізу (ПАП-тесту) та тестування на ВПЛ.
Система Bethesda
У 1988 році була розроблена Bethesda System (TBS) для стандарталізації цитологічної діагностики шийки матки. У 2001 році система була переглянута з урахуванням сучасних знань про патогенез та ВПЛ. Основні категорії TBS:
- Негативний результат для інтраепітеліальної чи злоякісної патології (NILM).
- Атипові клітини неясного значення (ASC):
- ASC-US: атипові сквамозні клітини нез’ясованого значення.
- ASC-H: атипові сквамозні клітини, де не можна виключити HSIL.
- Низький ступінь інтраепітеліального ураження (LSIL) – відповідає CIN 1.
- Високий ступінь інтраепітеліального ураження (HSIL) – відповідає CIN 2 та CIN 3.
- Рак (плоскоклітинний, аденокарцинома тощо).
Система Bethesda також враховує наявність ВПЛ-інфекції, що дозволяє краще прогнозувати ризики прогресії захворювань.
Введення двокомпонентної системи WHO 2020
У 2020 році Всесвітня організація охорони здоров’я (WHO) представила оновлену класифікацію захворювань шийки матки, яка орієнтується на біологічний потенціал уражень. Ця система включає:
- Низькоонкогенні ураження (Low-Grade Lesions):
- LSIL (відповідає CIN 1).
- Високоонкогенні ураження (High-Grade Lesions):
- HSIL (відповідає CIN 2 та CIN 3).
- Карцинома in situ.
Ця класифікація ґрунтується на сучасних знаннях про патогенез та прогресію захворювань, забезпечуючи чіткіший зв’язок між гістологічними змінами та ризиком злоякісної трансформації.
Молекулярні маркери в сучасній діагностиці
Одним із важливих досягнень є використання молекулярних маркерів для більш точної оцінки ризику. Зокрема:
- p16: маркер активації онкогенів ВПЛ, який використовується для диференціації між LSIL та HSIL.
- Ki-67: показник клітинної проліферації, що вказує на активний патологічний процес.
Ці маркери дозволяють виявляти пацієнток із високим ризиком прогресування до раку, навіть якщо морфологічні зміни мінімальні.
Практичне значення змін
Перехід від системи CIN до сучасних підходів дозволив:
- Підвищити точність діагностики завдяки врахуванню молекулярних і вірусологічних аспектів.
- Зменшити надмірне лікування шляхом більш диференційованого підходу до LSIL і HSIL.
- Поліпшити прогностичну цінність за рахунок включення даних про ВПЛ.
- Забезпечити глобальну уніфікацію підходів до діагностики й менеджменту.
Висновки
Еволюція класифікації захворювань шийки матки від CIN до сучасних систем, таких як Bethesda та WHO 2020, відображає прогрес у розумінні патогенезу ВПЛ-асоційованих захворювань. Завдяки інтеграції морфологічних, молекулярних та вірусологічних методів стало можливим забезпечити більш точну діагностику, прогнозування та лікування. Подальший розвиток у цій сфері, ймовірно, буде пов’язаний із вдосконаленням молекулярних технологій і персоналізованим підходом до пацієнток.
