Поради лікарів

Тропонін І

Тропонін І

Тропоніни – це білки, які необхідні для скорочення серцевих і скелетних м’язів. Зазвичай тропонін присутній у м’язових клітинах, але при їх пошкодженні внутрішній вміст клітин разом з тропонінами потрапляє в кров, де його можна визначити за допомогою лабораторних тестів. Аналіз на Тропонін І використовується переважно для виявлення ушкоджень міокарда (серцевого м’язу). Тропонін І – це білок, який знаходиться у кардіоміоцитах (клітинах серцевого м’язу). Якщо серцевий м’яз отримує недостатньо кисню через закупорку однієї з коронарних артерій (інфаркт міокарда), кардіоміоцити починають гинути, і тропонін вивільняється в кров.

Існує три типи тропоніну: C, I, T. На відміну від тропоніну Т, рівень тропоніну I не підвищується у пацієнтів з нирковою недостатністю, при масивних ушкодженнях або захворюваннях м’язів. Він з’являється лише при пошкодженні серця, тому цей показник є одним з найспецифічніших маркерів для діагностики інфаркту міокарда (ІМ). Підвищення рівня тропоніну I в крові відзначається через 4-6 год після гострого нападу (у 50% хворих), досягає максимуму на 2-й день і приходить до норми на 6 – 8  добу. Тому у пацієнтів з підозрою на гострий інфаркт міокарду зазвичай роблять декілька вимірювань тропоніну протягом кількох годин або днів. Середні значення тропоніну I у крові на 2-й день ІМ становлять 80-100 нг/мл.).

Дослідження на тропонін використовують також і при пізній діагностиці інфаркту міокарда, коли концентрація в крові інших серцевих маркерів вже приходить в норму. Крім того, знаючи концентрацію тропоніну, можна не тільки діагностувати інфаркт, але і з високою вірогідністю прогнозувати ризик його виникнення, а також – оцінити шанси на виживання хворого, який переніс інфаркт.

Підвищення концентрації тропоніну-I у пацієнтів з нестабільною стенокардією свідчить про несприятливий прогноз і ризик розвитку інфаркту міокарда в найближчі 4-6 тижнів. При стабільній стенокардії підвищення вмісту тропоніну I не відзначається.

 Показання до призначення:

  • діагностика інфаркту міокарда (біль за грудиною з іррадіацією в ліву руку, шию, щелепу, задишка, нудота, запаморочення, пітливість);
  • диференційна діагностика станів, що призводять до появи болю за грудниною;
  • оцінка масивності ушкодження міокарда;
  • моніторинг ефективності лікування ішемічних захворювань;
  • спостереження за станом пацієнтів із нестабільною стенокардією для своєчасного виявлення ускладнень;
  • перенесені оперативні втручання, з ризиком післяопераційного ушкодження серця.

Як підготуватися до дослідження:

  • натщесерце (8-12 годин голодування); для дітей до двох років можливе голодування протягом 2-3 годин;
  • за добу виключити фізичні та емоційні навантаження, порушення режиму сну, інструментальні методи дослідження (УЗД, рентген та ін.), фізіотерапевтичні процедури, масаж, прийом алкоголю та медикаментів (останнє – тільки за погодженням з лікарем!). Якщо виключити прийом ліків неможливо, необхідно про це повідомити при оформленні замовлення в лабораторії;
  • у день дослідження допускається вживання невеликої кількості води;
  • за годину перед забором крові не можна палити.

Вміст тропоніну I у сироватці в нормі 0-0,5 нг/мл.

Сторінка клініко – діагностичної лабораторіії

Пам’ятка для сім’ї з тривожними і невротичними розладами

Пам’ятка для сім’ї з тривожними і невротичними розладами

Актуальність використання дихально-медитативних технік під час війни в Україні

 

Війна в Україні створила безпрецедентний рівень стресу та психоемоційного навантаження для мільйонів людей. Постійна загроза життєдіяльності, втрата близьких, переміщення, відчуття невизначеності та нестабільності викликають тривожні й невротичні розлади, а також-  симптоми посттравматичного стресового розладу (ПТСР).

Стрес під час війни: вплив на здоров’я

  1. Фізіологічний вплив:
    • Постійний стрес активує симпатичну нервову систему, що може призвести до порушення рівня кортизолу. Це, у свою чергу, – ускладнення розвитку серцево-судинних захворювань, порушення сну, травлення та імунної дисфункції.
    • Гіпервентиляція, яка часто супроводжує тривожність, порушує рівень вуглекислого газу в організмі, викликаючи запаморочення, слабкість та інші фізіологічні симптоми.
  2. Психологічний вплив:
    • Війна провокує підвищення рівня тривоги, депресії, панічних атак та емоційного визнавання.
    • Без належної психологічної допомоги і підтримки ці стани можуть негативно впливати на соціальну адаптацію та якість життя.
  3. Особливості для військового та цивільного населення:
    • Військові стикаються з високим ризиком ПТСР через бойові дії.
    • Цивільні особи вразливі через втрату домівок, роботи, а також постійні обстріли та евакуації.

Роль дихально-медитативних технік

Дихально-медитативні практики стають ефективним і доступним інструментом для боротьби зі стресом і його наслідками. Вони можуть:

  • Швидко порушити рівень стресу. Дихальні техніки активують парасимпатичну нервову систему, допомагаючи організму перейти в стан релаксації.
  • Покращити психоемоційний стан. Медитація сприяє зниженню рівня тривожності та покращенню здатності адаптуватися до стресових умов.
  • Поліпшити якість сну. Завдяки регулярній практиці можна нормалізувати цикл сну, що є критичним для фізичного й психологічного відновлення.
  • Підвищити фізичну витривалість. Дихальні вправи допомагають зменшити вплив хронічного стресу на організм, покращуючи роботу серцево-судинної та дихальної систем.

Рекомендації для впровадження

В умовах війни важливо інтегрувати ці практики в щоденний розклад:

  • Для військових – включати вправи в тренування для підтримки психологічної стійкості.
  • Для цивільного населення – навчати основній техніці в центрах підтримки, лікарнях або онлайн-форматах.
  • Для дітей – адаптувати практику до ігрової форми, щоб знизити рівень стресу в умовах евакуації чи перебування у закритих приміщеннях.

Підтримка на державному рівні

Впровадження програми психологічної допомоги, яка включає дихально-медитативні засоби, є основною складовою загальної стратегії психосоціальної підтримки населення під час війни. Це дозволить зменшити негативні наслідки війни для психічного та фізичного здоров’я населення при більш швидкій адаптації до нових реалій.

Дихально-медитативні практики є надзвичайно актуальними в умовах війни, адже вони допомагають не лише зменшити стрес, а й сформувати стійкість до його негативних наслідків.

Використання дихально-медитативних технік для покращення психоемоційного стану

 

Що таке дихально-медитативні техніки?

Це прості методи, що поєднують дихальні вправи та медитацію для заспокоєння розуму, покращення роботи серця і нервової системи. Вони допомагають знизити рівень тривожності, підвищити концентрацію та зміцнити загальний стан здоров’я.

Рекомендації щодо практики

  1. Створіть комфортне середовище :
    Знайдіть тихе місце, де вас не будуть турбувати, сядьте або ляжте в зручній позі.
  2. Практикуйте дихальні техніки :
    Дихальні вправи допомагають регулювати рівень кисню та вуглекислого газу в організмі, активуючи парасимпатичну нервову систему.
    • Техніка повного дихання (4-7-8) :
      1. Вдихайте через ніс на рахунок 4.
      2. Затримайте дихання на рахунок 7.
      3. Видихайте через рот на рахунок 8.
        Виконуйте 5-10 циклів. Ця техніка заспокоює нервову систему та скорочує частоту серцевих скорочень.
        Наукове підтвердження : Дослідження показали, що повне дихання знижує тривожність та покращує варіабельність серцевого ритму【1】.
  3. Медитація усвідомленості (Mindfulness Meditation) :
    • Закрийте очі, зосередьтеся на своєму диханні. Відчувайте кожен вдих і видих. Якщо ви думаєте, просто поверніть увагу до дихання.
    • Практикуйте 10-15 хвилин щодня.
      Наукове підтвердження : Медитація усвідомленості знижує рівень кортизолу (гормон стресу) і покращує емоційну стабільність【2】.
  4. Прогресивна м’язова релаксація (PMR) :
    • Почніть з м’язів ніг, напружте і розслабте шкірну групу м’язів у тілі.
    • Ця техніка знижує фізичне напруження, спричинене тривожністю.
      Наукове підтвердження : PMR ефективно зменшує фізіологічні прояви тривоги та покращує якість сну【3】.
  5. Практика діафрагмального дихання :
    • Покладіть одну руку на живіт, іншу – на грудну клітку.
    • Вдихайте глибоко через ніс так, щоб живіт збільшився, а грудна клітка залишилася нерухомою. Видихайте повно.
    • Практикуйте 5-10 хвилин щодня.
      Наукове підтвердження : Діафрагмальне дихання сприяє активації парасимпатичної нервової системи та знижує рівень тривожності【4】.

Корисність для здоров’я

  • Зниження рівня стресу та тривожності.
  • Поліпшення якості сну.
  • Збільшення варіабельності серцевого ритму, що є показником стійкості до стресу.
  • Підвищення концентрації та когнітивних функцій.
  • Полегшення фізіологічних симптомів тривожності, таких як тахікардія та гіпервентиляція.

Рекомендації щодо регулярності

  • Почати з 5-10 хвилин щодня.
  • Поступово збільште тривалість до 20-30 хвилин.
  • Практикуйте вранці або ввечері для найкращого ефекту.

Протипоказання

  • Якщо у вас серйозні медичні або психічні захворювання, перед початком практики проконсультуйтеся з лікарем або психотерапевтом.

Наукові джерела

  1. Браун Р.П., Гербарг П.Л. Йога дихання, медитація та довголіття. Аннали Нью-Йоркської академії наук. 2009 рік.
  2. Hoge EA та ін. Зменшення стресу на основі уважності та результати, пов’язані зі стресом: систематичний огляд. Журнал психосоматичних досліджень. 2013 рік.
  3. Конрад А, Рот В.Т. Терапія розслаблення м’язів при тривожних розладах: це працює, але як? Журнал тривожних розладів. 2007 рік.
  4. Руссо М.А., Сантареллі Д.М., О’Рурк Д. Фізіологічні ефекти повільного дихання у здорової людини. Дихайте. 2017 рік. 

Ця пам’ятка допоможе вам поступово інтегрувати дихально-медитативні техніки у ваше життя для зниження тривожності та покращення загального самопочуття.

Науковий відділ
внутрішньої медицини

Знайомство з роботою лікаря-цитоморфолога лабораторії ПтМЦД

Знайомство з роботою лікаря-цитоморфолога лабораторії ПтМЦД

Лікар-цитоморфолог — це вузькопрофільний медичний спеціаліст, який займається діагностикою захворювань на основі вивчення клітинного складу тканин і рідин організму. Ця галузь медицини, що перебуває на стику цитології, патоморфології та клінічної медицини, відіграє важливу роль у ранній діагностиці онкологічних та багатьох інших захворювань.

Основні напрямки діяльності

  1. Аналіз клітинних зразків

Головним завданням цитоморфолога є дослідження клітин, отриманих різними методами, включаючи:

  • пункційну аспірацію (наприклад, тонкоголкова аспіраційна біопсія);
  • цитологічні мазки (зіскрібки з поверхні слизових оболонок, шкіри або шийки матки);
  • рідини організму (плевральна, перикардіальна, синовіальна рідина тощо);
  • клітини сечі або мокротиння.

Мета — виявити патологічні зміни у клітинах, які можуть свідчити про наявність запалення, інфекції, пухлинного процесу чи інших станів.

  1. Виявлення онкологічних захворювань

Одним із ключових аспектів роботи цитоморфолога є діагностика злоякісних новоутворень на ранніх стадіях. Використовуючи методи цитології, можна визначити:

  • тип пухлини (карцинома, саркома, лімфома тощо);
  • ступінь диференціації клітин;
  • ознаки інвазії чи метастазування.
  1. Оцінка неонкологічних патологій

Цитоморфолог також займається діагностикою неонкологічних захворювань, включаючи:

  • інфекційні процеси (грибкові, бактеріальні чи вірусні інфекції);
  • аутоімунні захворювання;
  • запальні стани та дегенеративні зміни.

Інструменти та методи роботи

  1. Підготовка матеріалу

Для якісної діагностики необхідно правильно підготувати клітинний матеріал. Лікар-цитоморфолог має:

  • проводити фіксацію мазків (наприклад, спиртовою фіксацією);
  • використовувати спеціальні барвники (Романовського-Гімзи, Папаніколау тощо);
  • оцінювати адекватність взятого матеріалу.
  1. Мікроскопія

Ключовий інструмент цитоморфолога — це мікроскоп. За його допомогою проводиться:

  • оцінка морфології клітин (форма, розміри, структура);
  • пошук патологічних змін (атипія, поліморфізм, мітотична активність).
  1. Додаткові дослідження

Для підвищення точності діагностики лікарі використовують сучасні методики:

  • імуногістохімія (ІГХ): виявлення специфічних антигенів на поверхні клітин;
  • молекулярні методи: ПЛР, FISH-аналіз, секвенування;
  • електронна мікроскопія: для глибшого аналізу ультраструктури клітин.

Взаємодія з іншими спеціалістами

Лікар-цитоморфолог працює у тісному контакті з:

  • клінічними онкологами: для планування лікування пацієнтів із пухлинами;
  • хірургами: для інтраопераційної цитології, яка допомагає приймати рішення під час операції;
  • гінекологами: у рамках скринінгу раку шийки матки (пап-тест);
  • інфекціоністами: для визначення збудників інфекцій.

Основні виклики професії

  1. Висока відповідальність

Цитоморфолог відповідає за точність діагнозу, що безпосередньо впливає на лікування пацієнта. Помилки можуть призвести до:

  • хибнопозитивних результатів (необґрунтоване лікування);
  • хибнонегативних результатів (втрачений час для лікування).
  1. Складність інтерпретації

Клітинні зміни можуть бути мінімальними або нетиповими, що ускладнює діагностику. Важливе значення мають:

  • досвід лікаря;
  • постійне вдосконалення навичок.
  1. Технічні обмеження

У деяких випадках обмеження обладнання чи якості матеріалу можуть впливати на точність діагностики. Тому важливі інвестиції у сучасні технології.

Професійні якості лікаря-цитоморфолога

Для успішної роботи у цій галузі потрібні:

  • сприйнятливість до деталей: здатність помічати навіть найдрібніші зміни у клітинах;
  • аналітичне мислення: уміння співвідносити результати досліджень із клінічною картиною;
  • наполегливість: готовність до тривалого навчання та самовдосконалення;
  • комунікабельність: для ефективної співпраці з колегами.

Висновок

Лікар-цитоморфолог — це фахівець, чия робота лежить в основі ранньої діагностики багатьох захворювань. Його знання та вміння допомагають врятувати життя пацієнтів, забезпечуючи правильний вибір лікувальної стратегії. Ця професія вимагає високої точності, знань і відповідальності, але водночас вона відкриває великі можливості для професійного розвитку та внеску в медицину. 

Лабораторія патоморфологічних та цитологічних методів дослідження

Коронарографія

Коронарографія

Як коронарографія може врятувати вас від інфаркту?

Дорогі пацієнти! Якщо ваш лікар рекомендує вам виконати коронарографію, не варто ігнорувати цю пораду. Коронарографія — це важливе обстеження, яке дозволяє детально побачити стан коронарних артерій, тобто судин, які постачають кров до вашого серця. Вона може допомогти вчасно виявити проблеми з кровотоком, особливо при атеросклерозі.

Що таке стенозуючий склероз коронарних артерій?

Це хвороба, при якій відбувається звуження артерій через накопичення холестерину та інших речовин на стінках судин серця. Такі «заторені» судини не можуть постачати серцю достатньо крові та кисню, що призводить до болю в грудях і значно збільшує ризик інфаркту міокарда.

Як виконується коронарографія?

Коронарографія виконується за допомогою катетера, який вводиться в кровоносну судину, найчастіше через стегно чи руку, і направляється до коронарних артерій. Після введення контрастної речовини лікар бачить точну «картину» судин на екрані, що дозволяє визначити місця звуження та ступінь склерозу.

Чому важливо зробити коронарографію вчасно?

Більшість людей з атеросклерозом не відчувають симптомів на ранніх стадіях. Однак із часом проблеми наростають, і тоді зростає ризик інфаркту. Якщо коронарографія виявить небезпечне звуження судин, лікар може порекомендувати необхідне лікування: від медикаментозного до встановлення стентів чи навіть шунтування. Це дозволяє уникнути серйозних ускладнень і зберегти ваше здоров’я та життя.

Пам’ятайте: коронарографія може врятувати ваше серце та уникнути інфаркту міокарда. Якщо лікар радить вам виконати це обстеження — варто дослухатися до поради.

Здорове серце — це здорове життя!

Науковий відділ
малоінвазивної хірургії

Профілактика варикозного розширення вен на ногах (основні поради)

Профілактика варикозного розширення вен на ногах (основні поради)

Варикозне розширення вен — поширена проблема, яка може спричиняти біль, набряки та інші неприємні симптоми. Однак, завдяки правильним заходам профілактики можна зменшити ризик розвитку цього захворювання. Ось кілька порад, як підтримувати здоров’я вен на ногах.

  1. Регулярна фізична активність

Один з найкращих профілактичних заходів — регулярна фізична активність. Ходьба, біг, плавання та велоспорт допомагають покращити кровообіг, зменшити застої крові у венах і підвищити тонус венозних стінок.

  1. Збалансоване харчування

Раціон, багатий на клітковину, антиоксиданти та омега-3 жирні кислоти допоможе зберегти здоров’я вен. Їжте більше овочів, фруктів, цільнозернових продуктів, риби та горіхів. Уникайте надмірної кількості солі та цукру, що можуть сприяти затримці рідини в організмі.

  1. Уникайте тривалого стояння або сидіння

Тривале стояння або сидіння може призвести до застою крові у венах. Якщо ваша робота передбачає такі умови, старайтеся робити перерви, щоб змінювати положення тіла та активізувати кровообіг. Використовуйте можливість ходити або виконувати прості вправи для ніг.

  1. Носіть компресійні панчохи

Компресійні панчохи допомагають покращити циркуляцію крові в ногах і зменшити навантаження на вени. Вони особливо корисні для людей, які проводять багато часу на ногах або за кермом.

  1. Слідкуйте за вагою

Зайва вага збільшує навантаження на вени нижніх кінцівок, що може сприяти розвитку варикозу. Підтримуйте здорову вагу через збалансоване харчування і регулярну фізичну активність.

  1. Уникайте високих підборів

Високі підбори змінюють механіку ходьби та підвищують тиск на вени ніг. Носіть зручне взуття з низькими підборами або без них, щоб зменшити навантаження на вени.

  1. Пийте достатньо води

Гідратація важлива для здоров’я кровоносної системи. Пийте достатньо води протягом дня, щоб підтримувати нормальний об’єм крові та зменшити ризик згущення крові.

Висновок

Здоровий спосіб життя, регулярна фізична активність, збалансоване харчування і правильний догляд за ногами можуть допомогти запобігти варикозному розширенню вен. Дотримуючись цих простих порад, ви зможете підтримувати здоров’я своїх вен та почувати себе краще.

З турботою про ваше здоров’я! 

Науковий відділ
малоінвазивної хірургії

«Червоні прапорці» при болю в спині!

«Червоні прапорці» при болю в спині!

Більшість гострих болів у попереку є неспецифічними. Приблизно 90% з них  мають в своїй основі ураження скелетно-м’язової частини хребта (спондилоартроз – фасетковий синдром, міофасціальний больовий синдром, дисфункція крижово-клубового счленування та інше).

«Червоні прапорці» при болю в спині вказують на можливі серйозні захворювання або патології, що вимагають консультації лікаря, ретельного  обстеження та своєчасного лікування.

Ось основні з них, що вимагають особливої уваги !!!

  • Біль у спині, який виникає раптово і є сильнішим за  інтенсивністю, ніж звичайно.
  • Біль у спині, що не зникає в спокої та має прогресуючий характер.
  • Біль у спині, що не зменшується після застосування різноманітних методів лікування протягом 2х місяців.
  • Біль у спині, що виникає вночі. Нічний біль – біль, що не минає під час відпочинку або посилюється вночі.
  • Біль у спині, який супроводжується раптовим онімінням, відчуттям поколювання та/або слабкістю в ногах чи руках, які наростають.
  • Біль у спині, який супроводжується підвищенням температури тіла,  ознобом.
  • Біль у спині, який супроводжується раптовим  порушенням функції органів сечопуску (затримка або нетримання сечі), порушенням акту дефекації, втратою чутливості в ділянці промежини.
  • Біль у спині, який супроводжується судомами в ногах ( стегнах, литках).
  • Біль в спині у пацієнтів, що мають в анамнезі онкологічні захворювання та  безпричинну втрату ваги.
  • Біль у спині, що виникає  вперше у пацієнтів молодше 20 років та старше 50 років.
  • Біль у спині у пацієнтів, які мають в своєму анамнезі остеопороз, що може призвести до патологічних переломів хребта.
  • Біль у спині у пацієнтів, що нещодавно отримали травму ( падіння, аварія та інше).
  • Біль у спині у пацієнтів, що тривалий час приймали стероїдні препарати, наркотичні засоби.

Якщо  у пацієнта має місце будь -який  з цих симптомів, то важливо якомога швидше звернутися за консультацією до лікаря. Пацієнт потребує негайного дообстеження, включно з МРТ або іншими візуалізаційними методами для виключення серйозної неврологічної та супутньої патології.

Звертайтесь своєчасно за допомогою до фахівців і будьте здорові! 

Сторінка відділення неврології та нейрофізіології

Отруєння чадним газом: небезпека, симптоми та перша допомога

Отруєння чадним газом: небезпека, симптоми та перша допомога

Чадний газ (хімічна формула – «CO») – це безбарвний, без запаху та смаку газ, який є продуктом неповного згоряння вуглецевих речовин. Через відсутність помітних ознак його присутності, він є одним із найнебезпечніших газів для людини, оскільки його накопичення може стати причиною отруєння, що має серйозні наслідки для здоров’я, а в деяких випадках призводить до смерті. 

Причини утворення чадного газу

Чадний газ утворюється внаслідок неповного згоряння палива, такого як:

  • природний газ,
  • вугілля,
  • деревина,
  • бензин та дизельне паливо.

Основними джерелами чадного газу в повсякденному житті є:

  • несправні газові плити та печі,
  • твердопаливні котли, що працюють з порушенням технології,
  • автомобілі в закритих приміщеннях (гаражах),
  • каміни або обігрівачі з несправною вентиляцією.

Симптоми отруєння чадним газом

   Симптоми отруєння можуть варіюватися в залежності від рівня концентрації газу та тривалості впливу. Найбільш поширеними ознаками є:

  • головний біль,
  • запаморочення,
  • слабкість, втома та сонливість,
  • нудота, блювання,
  • задишка,
  • біль у грудях,
  • затьмарення свідомості,
  • порушення координації рухів.

У важких випадках отруєння може призвести до повної  втрати свідомості, судом, коми або навіть смерті.

Перша допомога при отруєнні чадним газом

  1. Відчинити вікна для забезпечення доступу свіжого повітря.
  2. Вивести потерпілого з місця події на вулицю.
  3. Викликати екстрену медичну допомогу.
  4. Заспокоїти потерпілого і залишатися з ним до приїзду медиків.

У разі зупинки дихання та втраті свідомості негайно розпочати серцево-легеневу реанімацію.

Як запобігти отруєння чадним газом

  1. Не використовуйте прилади які не призначені для обігріву приміщення.
  2. Не залишайте без нагляду увімкнені газові пристрої.
  3. Перевіряйте на справність: прилади, вентиляцію та димарі.
  4. Періодично провітрюйте приміщення де знаходяться газові прилади.

Не нехтуйте правилами безпеки і піклуйтеся про своє здоров’я та ваших близьких.

У разі необхідності завжди звертайтеся за допомогою до лікарів. 

Сторінка станції швидкої медичної допомоги

Лекоплакія голосових складок

Лекоплакія голосових складок

Сьогодні хочемо поділитися з вами клінічним випадком видалення лекоплакії голосової складки за допомогою лазеру.

Лекоплакія голосових складок – це патологічне утворення білого або сірого кольору, які вражають голосові складки, що може стати причиною охриплості голосу та інших проблем з голосовим апаратом. Для видалення цього утворення використовуються різні методи, але сьогоднішній випадок показує, наскільки ефективним може бути використання лазерної хірургії.

У нашій клініці ми вирішуємо це завдання за допомогою сучасних технологій. Завдяки точній і контрольованій дії лазеру, лікарі можуть видаляти лекоплакію безпечно і з мінімальними ризиками ушкодження навколишніх тканин. Це дозволяє пацієнтам швидко відновитися та повернутися до нормального голосового режиму.

Записатись на консультацію до ЛОР лікаря можливо:

  1. Безпосередньо у реєстратурі, у вестибюлі першого поверху Установи.
  2. За телефоном реєстратури:

 (044) 254-68-66,    (044) 284-71-02;

Сторінка отоларингологічного відділення

Що таке електронейроміографія?

Що таке електронейроміографія?

Електронейроміографія (ЕНМГ) – це функціональний інструментальний метод обстеження стану периферичної нервової системи, спинного мозку та м’язів, взаємодії між м’язовою та  нервовою тканинами, що ґрунтується на реєстрації  та аналізі їх електричної активності. Захворювання нервової системи часто супроводжуються розладами передачі нервових імпульсів.  ЕНМГ дозволяє локалізувати уражену ділянку нервової системи, оцінити ступінь порушення передачі нервових імпульсів, визначити характер та рівень ураження нервів, проконтролювати перебіг захворювання, оцінити прогноз та результати лікування.

Існують два вида електронейроміографії: стимуляційна та голчаста.

У відділенні неврології та нейрофізіології КДЦ ДНУ «ЦІТОЗ» ДУС виконується стимуляційна електронейроміографія верхніх та/або нижніх кінцівок та обличчя!

Стимуляційна ЕНМГ надає більше інформації при захворюваннях периферичної нервової системи. При стимуляційній ЕНМГ використовуються поверхневі електроди для реєстрації електричної активності нервів, наноситься електричний імпульс певної частотності. Отримані результати обстеження  відтворюються в спеціальних графіках, оцінюються та порівнюються з визначеними нормативами для здорової людини (швидкість проведення імпульсу та їх амплітуда по рухових та чутливих нервах,  реєстрація Н-рефлексу та F-хвилі, проведення декремент тесту).

При голчастій ЕНМГ використовується  дуже тонкий голковий електрод, що вводиться в досліджуваний м’яз та краще використовується при порушеннях на рівні спинного мозку та м’язів.

Показання для проведення ЕНМГ:

  • Зниження м’язової сили в кінцівках, відчуття слабкості в руках та /або ногах.
  • Атрофічні зміни в м’язах кінцівок.
  • Посмикування та судоми в м’язах .
  • Відчуття затерпання, поколювання та при тривалому больовому синдромі в кінцівках ( кисті, стопи, особливо  в нічний час).
  • Ураження периферичних нервів та спинного мозку внаслідок їх травматичного ушкодження
  • Тунельні синдроми ( синдроми стиснення периферичного нерву в кістковому каналі сухожилками та м’язами – карпальному, кубітальному, фібулярному, тарзальному, парестетичної міралгії тощо).
  • Невропатія лицевого нерва.
  • Радикулопатії, плексити.
  • Мієлопатія.
  • Полінейропатії різного генезу ( запальні, при цукровому діабеті, інтоксикаціях, генетичних хворобах).
  • Міастенія, міастенічний синдром (порушення нервово-м’язової передачі).
  • Тремор в кінцівках.
  • Ураженні мотонейрону в передньому розі спинного мозку ( БАС, спинальна аміотрофія та інші).
  • Міотонії, спадкові міопатії.

Протипоказання до проведення ЕНМГ:

  • Алергічна реакція на матеріали та препарати, які застосовуються при процедурі ( електроди тощо).
  • Запалення, рана та інфекційне ураження шкіри у ділянці накладання електродів при   дослідженні.
  • Відносним протипоказанням є такі, коли ми не можемо провести процедуру з технічних причин (наявна гіпсова пов’язка, виражений набряк кінцівки тощо).
  • Наявність кардіостимулятора дає обмеження використання дослідження на  ділянках, що розташовані поряд .

Підготовка до ЕНМГ:

  • Прийняти душ перед процедурою, шкіра повинна бути чистою та сухою.
  • За 24 години до обстеження не користуватися гелями, лосьйонами, кремами та іншими косметичними засобами на ділянці дослідження.
  • При дослідженні при підозру на міастенію не використовувати за 24 години до обстеження антихолінестеразні препарати (нейромідину, прозерину, калімін тощо).
  • За 24 години до обстеження призупинити використання препаратів з міорелаксуючою дією (мідокалм, тізалуд, міорікс тощо).
  • Заборонено вживання алкоголю.
  • Обмеження тютюнопаління, вживання кави за декілька годин до обстеження.

Дотримання цих простих рекомендацій дасть змогу якомога  якісніше провести обстеження, дозволить точніше встановити  рівень, стадію та характер  ураження нерва, оцінити ступінь порушення передачі імпульсів,  що дасть кращу можливість  для призначення доцільного лікування пацієнту.

У відділенні неврології та нейрофізіології КДЦ ДНУ «ЦІТОЗ» ДУС виконується стимуляційна електронейроміографія верхніх та нижніх кінцівок, стимуляційна електронейроміографія обличчя. Час проведення одного  обстеження – від 45 до 60 хвилин. Застосовується сучасне професійне обладнання – використовуємо електронейроміограф трьохканальний Модус ЕМГ-3. Обстеження проводяться за попереднім записом за телефоном 2546408 за наявності направлення від лікуючого лікаря з чітким зазначення попереднього діагнозу та досліджуваної ділянки.  

Будьте здорові!

Сторінка відділення неврології та нейрофізіології

Підготовка до досліджень та особливості проведення методик функціональної та ультразвукової діагностики, КТ та МРТ обстежень (Частина друга)

Підготовка до досліджень та особливості проведення методик функціональної та ультразвукової діагностики, КТ та МРТ обстежень

Частина друга

УЗД органів черевної порожнини та заочеревинного простору  

Протипоказів  немає.

Підготовка до планового огляду. Особливої підготовки не потребує, але потрібно прийняти до уваги, що дослідження проводиться натще або не раніше, як 6-8 год. після прийому їжі. Крім того, не рекомендується курити та жувати жувальні гумки. За 1-2 дні перед обстеженням не вживати харчові продукти, що можуть викликати метеоризм (надмірне газоутворення): бобові, сирі овочі та фрукти, чорний хліб та випічка, молоко, солодощі, а також  газовані напої. Пацієнтам з  цукровим  діабетом  чи у дітей за 3-4 год. до дослідження можна прийняти легкий сніданок. Новонароджених та немовлят можна погодувати за 3 год. до обстеження, за потреби – незалежно від прийому їжі.

Якщо ви не можете пропустити прийом ліків, то запивати їх варто невеликою кількістю води (1-2 ковтки).  

УЗД органів малого тазу та мошонки у чоловіків

Протипоказів немає.

Підготовка до планового огляду. Дослідження може бути виконане трансабдомінальним (через передню черевну стінку) та трансректальним (через пряму кишку)  доступом.  У випадку трансабдомінального огляду бажано за добу виключити з продукти, що можуть бути причиною надмірного газоутворення (див. попередні рекомендації). Дослідження проводиться з наповненим сечовим міхуром.  При трансректальному  дослідженні перед  процедурою потрібно за 1-1,5 год.  провести очисну водяну клізму.  За 40-50 хв до обстеження необхідно випити 1-1,5 л води.  Огляд проводиться з наповненим сечовим міхуром.

Особливість. Оскільки трансректальне  дослідження проводиться з використання  латексного презерватива,  у випадку алергії на латекс потрібно повідомити про це лікаря.

УЗД органів малого тазу у жінок

Протипоказів немає.

Підготовка до планового огляду. Дослідження може бути виконане трансабдомінально (через передню черевну стінку) та трансвагінально (через піхву). У випадку трансабдомінального огляду бажано за добу виключити продукти, що можуть бути причиною надмірного газоутворення (див. підготовку до огляду ОЧП). За 40-50 хв до обстеження необхідно випити 1-1,5 л води.  Дослідження проводиться з наповненим сечовим міхуром. Трансвагінальний огляд проводиться з порожнім сечовим міхуром.

Особливість.  У жінок фертильного віку  час проведення планового огляду  визначається лікарем, що призначає дослідження. Як правило. огляд проводять на 7-11 день циклу, але визначальним фактором є мета, і час проведення можна варіювати.

Якщо огляд проводиться за необхідності під час місячних, то виконується тільки трансабдомінальне дослідження.

Оскільки трансвагінальне  дослідження проводиться з використання  латексного презерватива, у випадку алергії на латекс потрібно повідомити про це лікаря.

УЗД молочних залоз

Протипоказів немає.

Спеціальної підготовки не потребує.

Особливості.  У випадку планового огляду,  його краще проводити у певну фазу менструального циклу. Якщо цикл  регулярний,  дослідження рекомендоване  на 5-12 день (при 28-денному циклі), на 7-14 день (при тривалості циклу більше 28 днів), на 4- 11 день (при тривалості циклу  28 днів). У випадку  нерегулярного циклу, у жінок в клімактеричному періоді, у випадку  годуванню груддю чи  вагітності огляд може бути проведений в будь-який день.

УЗД грудних залоз чоловікам можна виконувати в будь-який день.

УЗД м’яких тканин, нервів, суглобів                                                   

Протипоказів немає. 

Спеціальної підготовки не потребує.

Може виконуватися в  будь-який час.

УЗД  щитовидної залози                                                      

Протипоказів немає.                              

Спеціальної підготовки не потребує.                                

Може виконуватися в  будь-який час.

УЗД лімфатичних вузлів

Протипоказів немає.                                                             

Огляд  поверхнево розташованих лімфатичних вузлів спеціальної підготовки не потребує. Дослідження лімфатичних вузлів черевної порожнини та заочеревинного   простору  – див. підготовку до огляду ОЧП.

УЗД периферичних  судин

Протипоказів немає.                                                                           

Спеціальної підготовки не потребує.                                                       

Може виконуватися в  будь-який час.

Особливості. Якщо в ділянці огляду судин  є виразки чи рани, то дослідження в цьому місці  проводиться з використанням латексного презервативу. У випадку бинтування еластичним бинтом (верхні чи нижні кінцівки)  бинт для проведення обстеження знімається.

УЗД периферичних  судин

Протипоказів немає.

Спеціальної підготовки не потребує.                                                       

Може виконуватися в  будь-який час.

Особливості. Якщо в ділянці огляду судин  є виразки чи рани, то дослідження в цьому місці  проводиться з використанням латексного презервативу. У випадку бинтування еластичним бинтом (верхні чи нижні кінцівки)  бинт для проведення обстеження знімається.

Сторінка відділення променевої та функціональної діагностики з ультразвуковими дослідженнями
Прокрутка до верху