Причини та фактори ризику

Основною причиною формування кісти є порушення прохідності вивідної протоки.

Закупорка може бути пов’язана з:

• перенесеним запаленням бартолінової залози або її протоки;
• місцевою травмою;
• рубцевими змінами після запалення;
• інфекційним процесом;
• механічним подразненням тканин.

Кіста сама по собі не обов’язково є інфекційним захворюванням. Однак при інфікуванні її вмісту може розвинутися абсцес бартолінової залози.

Клінічна картина

Невелика неінфікована кіста часто перебігає безсимптомно та може бути випадковою знахідкою під час гінекологічного огляду.

При збільшенні кісти можливі:

• відчуття стороннього тіла або тиску в ділянці вульви;
• дискомфорт під час ходьби, сидіння чи фізичної активності;
• біль або дискомфорт під час статевого акту;
• асиметрія або припухлість великої статевої губи;
• пальпаторно — округле, еластичне утворення в ділянці бартолінової залози.

При нагноєнні кісти клініка стає більш вираженою: виникає сильний, часто пульсуючий біль, набряк і почервоніння, локальне підвищення температури, утруднення ходьби або сидіння. Можливе підвищення температури тіла та загальне нездужання.

Діагностика

Діагноз переважно встановлюється на підставі анамнезу та гінекологічного огляду.

Під час огляду оцінюють:

• локалізацію утворення;
• його розмір і консистенцію;
• болючість;
• ознаки запалення;
• наявність виділень або гнійного вмісту.

У типових випадках додаткові інструментальні методи не потрібні. УЗД може використовуватися при нетиповій клінічній картині, великих або глибоко розташованих утвореннях, а також для диференційної діагностики.

Важливе значення має диференційна діагностика з іншими утвореннями вульви: епідермальною кістою, ліпомою, гематомою, гідраденітом, абсцесом та іншими пухлиноподібними процесами.

Особлива увага необхідна у жінок старше 40 років або після менопаузи при появі нового утворення в ділянці бартолінової залози. У таких випадках лікар може рекомендувати біопсію або видалення утворення для виключення рідкісної, але потенційно серйозної патології.

Лікування

Тактика залежить від розміру кісти, наявності симптомів, запалення та віку пацієнтки.

1. Безсимптомна невелика кіста

Якщо кіста не спричиняє дискомфорту та немає ознак інфекції, часто достатньо спостереження. Специфічного лікування невеликих безсимптомних кіст може не знадобитися.

2. Симптомна кіста

При значному дискомфорті, збільшенні розмірів або при абсцедуванні бартолінової залози  застосовують різні види хірургічного лікування.

Просте проколювання або розтин кісти без забезпечення подальшого відтоку має вищий ризик рецидиву, тому зазвичай не є оптимальним методом остаточного лікування.

3. Абсцес

Основним методом лікування абсцесу є дренування та антибактеріальна терапія.

Профілактика

Специфічної профілактики утворення бартолінової кісти не існує, оскільки причиною часто є механічна обструкція протоки.

Для зниження ризику ускладнень рекомендують:

• дотримуватися звичайної інтимної гігієни без надмірного використання агресивних засобів;
• уникати самостійного проколювання утворення;
• використовувати бар’єрні методи контрацепції при ризику ІПСШ;
• своєчасно звертатися до гінеколога при появі болючої припухлості в ділянці вульви;
• при рецидивах проходити обстеження та лікування відповідно до рекомендацій лікаря.

Висновок

Кіста бартолінової залози є поширеним доброякісним утворенням, яке найчастіше виникає через закупорку її вивідної протоки. Невеликі безсимптомні кісти можуть не потребувати лікування. При появі болю, значному збільшенні утворення або інфікуванні необхідне медичне обстеження та, за показаннями, дренування чи хірургічне лікування. Особливо важливо ретельно обстежувати нові утворення бартолінової залози у жінок старше 40 років.