До основних андрогенів жінки належать:

• Тестостерон
• Андростендіон
• Дегідроепіандростерона сульфат
• Дигідротестостерон

Які функції виконують андрогени?

•  підтримують статевий потяг (лібідо)
• допомагають підтримувати м’язову тканину, особливо з віком
• беруть участь у підтримці щільності кісткової тканини та разом з естрогенами знижують ризик остеопорозу
• впливають на настрій, енергійність, витривалість і когнітивні функції

  Коли андрогенів занадто багато?

• надмірний ріст волосся на обличчі та тілі(гірсутизм)
• акне, жирна шкіра
• випадіння волосся за чоловічим типом
• порушення менструального циклу або відсутність менструацій
• непліддя

Частими причинами надлишку андрогенів (гіперандрогенія) є – синдром полікістозних яєчників (СПКЯ), захворювання надниркових залоз (наприклад, вроджена гіперплазія кори надниркових залоз), пухлини яєчників або надниркових залоз, що виробляють андрогени, прийом анаболічних стероїдів або препаратів тестостерону, інсулінорезистентність та ожиріння.

 Коли андрогенів недостатньо?

• зниження лібідо
• швидка втомлюваність, слабкість
• зменшення м’язової маси та сили
• погіршення настрою
• зниження щільності кісток і підвищений ризик остеопорозу
• загальне зниження якості життя

Рівень андрогенів природньо зменшується з віком, особливо після менопаузи, також після оперативного видалення яєчників.

Якщо є симптоми гормонального дисбалансу, лікар може рекомендувати дообстеження на гормони – загальний і вільний тестостерон, ДГЕА-S, андростендіон, глобулін, що зв’язує статеві гормони (SHBG), а за потреби — інші гормони (ЛГ, ФСГ, пролактин, естрадіол, ТТГ).

Важливо оцінювати результати аналізів разом із симптомами та іншими гормональними показниками, оскільки невеликі відхилення в аналізах не завжди означають захворювання.

В нормі андрогени не є шкідливими для жінки, а навпаки – вони необхідні. У фізіологічних концентраціях вони підтримують репродуктивне здоров’я, кісткову та м’язову тканину, лібідо і загальне самопочуття. Проблеми виникають тоді, коли їхній рівень стає занадто високим або низьким. Як надлишок, так і дефіцит цих гормонів можуть призводити до порушень здоров’я та потребують медичної оцінки й, за необхідності, лікування.