Чому це відбувається? Насправді, причин багато: генетична схильність, анатомічні або функціональні порушення сечової системи, збій в обміні речовин. Але ключову роль у цьому процесі відграє харчування, тому корекція раціону є потужним інструментом, який може знизити ризик утворення нових каменів.

Камені бувають різними – уратні, фосфатні тощо, але найчастіше ми стикаємося саме з оксалатними (камені з оксалату кальцію). Тому у цій статті – про те, як приборкати саме їх.

Правило № 1. Достатнє вживання рідини. Орієнтуватися потрібно не на випиту воду, а саме на кількість сечі.

Усім відомо, що при схильності до утворення камінців потрібно пити багато води. Але «багато» – це скільки? На практиці, визначити точну кількість вжитої за день рідини (з урахуванням рідких страв, соковитих фруктів, чаю) дуже важко.

Головний орієнтир для профілактики каменів – кількість виділеної сечі. Її має бути близько 2-2,5 літрів на добу. Чим більше рідини проходитиме через нирки, тим меншою буде концентрація в них солей і тим менше шансів об’єднатися в камінь. Пам’ятаємо також про колір сечі – вона має бути світло-солом’яного кольору, майже прозорою.

Не забувайте про напої, які можуть стати вашими смачними помічниками. Апельсиновий сік є гарним джерелом цитратів, які є потужними блокаторами утворення каменів. Також зверніть увагу на лікувально-столові води з високим вмістом бікарбонатів, але низьким вмістом кальцію. Вони допомагають підтримувати правильний рівень кислотності сечі.

Правило № 2. Достатнє вживання кальцію.

Яким дивним це б не здавалося, адже камені складаються саме з оксалату КАЛЬЦІЮ, обмеження харчового кальцію не принесе користі. Навпаки, дефіцит кальцію в раціоні сприятиме утворенню каменів. Річ у тому, що в кишечнику кальцій, що надходить з їжею, утворює з оксалатами нерозчинні сполуки, яких організм безпечно позбувається з калом. Якщо ж кальцію бракує – оксалати всмоктуються в кров, а звідти вже прямуватимуть до нирок, де утворюють камені.

Тому дуже важливо вживати багаті кальцієм продукти (молочні продукти, сир, йогурт) разом з їжею, що містить оксалати, а краще – під час кожного прийому їжі.

Правило № 3. Обережно з «суперфудами»!

Оксалати містяться в багатьох продуктах, які ми вважаємо корисними: в зелені (шпинат, щавель, ревінь, листовий буряк), в овочах (особливо, в бататі – солодкій картоплі), бобових, кунжуті, мигдалі, екзотичному зірковому фрукті – карамболі, а також в какао і темному шоколаді.

Правило № 4. Благими намірами шлях до пекла…

Здавалося б, як добре збагатити свій раціон вітаміном С, особливо під час сезону застуд, адже це головний вітамін здоров’я, але його надмірне споживання, особливо у вигляді поширених аптечних добавок, є небезпечним, оскільки кінцевим його продуктом в організмі є саме оксалат.

Також важливо не займатись самолікуванням, без показань застосовуючи антибіотики. Адже порушення мікрофлори може призвести до зменшення кількості корисних бактерій, що «утилізують» оксалат в кишечнику, що призведе до його всмоктування в кров і находження до нирок.

Сьогодні через масовий тренд вживання вітаміну Д, ми забуваємо про його зворотній бік. Незважаючи на його важливість у підтримці загального здоров’я, головним завданням вітаміну Д є участь в обміні кальцію. Він сприяє його всмоктуванню в кишечнику, підвищенню рівня кальцію в крові. Якщо приймати цей вітамін безконтрольно у великих дозах – надлишок кальцію з крові буде надходити до нирок, що буде створювати ідеальні умови для утворення тих самих «діамантових» кристалів, які згодом перетворяться на камінь.

Правило № 5. Уникаймо дефіцитів!

Дефіцит магнію і вітаміну В6 підвищує ризик каменеутворення, адже вони є природними захисниками нирок від кристалізації солей. Перед додатковим вживанням цих нутрієнтів проконсультуйтесь з вашим лікарем.

Правило № 6. Не зіпсуйте кашу маслом.

Хоч кашу маслом і не зіпсувати, надмірне вживання жирної їжі призводить до того, що жири зв’язують кальцій у кишечнику, утворюючи «мила», а оксалат лишається незв’язаним і вільно прямує до нирок.

Іншою проблемою може бути порушення всмоктування жирів при нормальній їх кількості в раціоні, тож обов’язково проконсультуйтесь про це з вашим лікарем.

Правило № 7. Сіль – це не лише про тиск!

Ви можете балансувати оксалати та кальцій, але якщо у раціоні забагато солі – ви ще в зоні ризику.

Як це працює? Натрій і кальцій – це сусіди. Коли в організмі забагато солі (натрію), нирки виводять її надлишок із сечею. Але тут виникає проблема: виходячи з організму, натрій «тягне» за собою кальцій. Отже, чим більше солі ви з’їли – тим більше кальцію потрапить у сечу, створивши ідеальні умови для росту тих «діамантиків». Тож, сховайте сільничку, додаючи сіль лише під час приготування їжі, уникайте прихованої солі – ковбас, консервів, промислових соусів, фаст-фуду. Не забувайте, що смачною їжу можна зробити завдяки спеціям.

Пам’ятайте: Харчування при схильності до оксалатних каменів – це не суворі обмеження, а розумний баланс, достатня кількість рідини і дружба з кальцієм. Бережіть свої нирки і нехай єдиними каменями у вашому житті будуть лише ті, що сяють у ювелірних прикрасах!