М’язовий місток –  вроджена  аномалія розвитку серця та коронарних артерій коли одна чи кілька  вінцевих артерій розташовані не на поверхні міокарду (епікардіально), а занурені в товщу міокарду. Протяжність такого містка може становити  від декількох міліметрів до декількох сантиметрів. За різними джерелами частота такої патології становить 19-42%. Внаслідок занурення коронарної артерії в міокард під час скорочення серця потовщення серцевого м’язу  під час скорочення може приводити до перетискання просвіту артерії і, як наслідок, ішемізації ділянки міокарду, що лежить в басейні кровопостачання вказаної артерії. 

Клініка. Найчастіше міокардіальний місток не викликає ніяких скарг і є випадковою знахідкою під час проведення коронарографії чи інших діагностичних маніпуляцій. Але у випадку  наявності вираженого містка можуть виникати скарги на біль у грудях, задишку,  порушення ритму, підвищенну  втомлюваність.

Діагностика. 

Коронарографія,  КТ-коронарографію.

Стрес-ехокардіографія чи  стрес-тести.

Внутрішньосудинне  ультразвукове  дослідження.

Лікування.

Консервативна терапія.  Для зменшення навантаження на серце та розслаблення міокарду,зазвичай, призначаються  бета-блокатори або блокатори кальцієвих каналів. Вони знижують частоту серцевих скорочень, збільшують час розслаблення серця, тим самим, зменшують ступінь стискання коронарної артерії м’язевим містком. 

Хірургічне лікування.  У випадку неефективності консервативної терапії вдаються до оперативного способу лікування – розсікання  м’язевого містка.  Стентування та шунтування у випадку міокардіальних м’язевих містків не ефективне.

Підготувала:  Германчук О.В.