Судини шиї

Кровопостачання головного мозку та м’яких тканин голови здійснюється по системі сонної артерії (загальна сонна артерія та її гілки – внутрішня та зовнішня сонна артерія) та хребтовій артерії. При цьому близько 70% притоку  крові забезпечується через систему сонної артерії та близько 30% хребтовою артерією. Відповідно будь-які зміни зі сторони вказаних судин можуть впливати на рівень кровопостачання органів голови та шиї. Зміни зі сторони судин можуть бути набутими, тобто такими, що з’явилися протягом життя та вродженими, тобто такими, що утворюються  внутрішньоутробно – протягом формування плоду до моменту народження дитини.

До основних вроджених аномалій розвитку судин шиї відносяться: патологічна звивистість, гіпоплазія, аневризма, аномалія входу (характерно для хребтової артерії) та артеріовенозна мальформація (більш характерно для внутрішньочерепних суди).  

Патологічна звивистість

Однаково характерна і для сонних артерії і для хребтової артерії. Можливі декілька варіантів патологічної звивистості: петлі, вигини, перегини. Від вираженості ступеня  звивистості ходу артерії залежить її вплив на кровопостачання головного мозку, органів шиї та м’яких тканин. Як правило, петлеподібна  деформація завжди має гемодинамічний ефект, тобто має вплив на кровопостачання і може мати клінічні прояви – скарги пацієнтів на погоне самопочуття.  Чим гостріший кут вигину чи перегину ходу артерії тим більша ймовірність його впливу на гемодинаміку і відповідно на наявність скарг у пацієнтів.

Гіпоплазія – зменшення діаметра просвіту судини

Більш характерна  для хребтової артерії, хоча може бути і в системі сонної артерії. Розрізняють два патологічних стани щодо зміни діаметра хребтової артерії: малий діаметр та гіпоплазія. Малий діаметр – 2,1 -2,5 мм (донедавна 2,0-3,0 мм) та гіпоплазія – 2,0 мм та менше.

Аневризма – патологічне розширення просвіту судини

Більш характерна для артерії системи сонної артерії. Найчастіше аневризми  є набутими – виникають  протягом життя, але можуть бути і вродженими. Часто вроджені аневризми поєднуються з іншими вродженими аномаліями розвитку плоду і можуть бути частиною якогось вродженого синдрому чи патологічного стану.

Аномальне входження

Характерне для хребтової артерії. В нормі хребтова артерія входить в канал поперечних відростків шийних хребців на рівні шостого шийного хребця – С6, але може заходити і вище. Високим входженням  прийнято вважати входження хребтової артерії на рівні С4 і вище. Чим більший кут вигину хребтової артерії в місці входження в канал поперечних відростків хребців,  тим більша ймовірність його гемодинамічного впливу.

Іще одним з варіантів аномалії розвитку хребтової артерії є її подвоєння, повне або часткове. В такому випадку хребтова артерія на всьому протязі чи частково на рівні шиї має два стовбури, а не один. При цьому діаметр кожної з артерії, як правило, малий і часто один з подвоєних стовбурів має аномальне входження в канал поперечних відростків шийних хребців.  

 Клінічні прояви аномалій розвитку судин

Часто виявлення аномалій  розвитку артерій  є випадковою знахідкою при повній відсутності скарг з боку пацієнтів. Наявність чи відсутність клінічних проявів залежить від ступеня вираженості аномалії та її впливу на кровопостачання, а також наявності супутньої патології у пацієнта. Скарги пацієнтів при наявності аномалій розвитку (за рідким виключенням) є неспецифічними. Найчастішими та найхарактернішими   скаргами  є: 

• частий і сильний головний біль, мігрені;
• запаморочення, порушення рівноваги, особливо при різких поворотах чи нахилах голови;
• шум, дзвін у вухах або голові;
• слабкість, швидка втомлюваність, погіршення пам’яті, порушення сну;
• стрибки артеріального тиску.

Діагностика

Ультразвукове дослідження судин шиї – найдоступніший, найдешевший  та цілком інформативний метод діагностики.  Дає можливість виявити аномалію та оцінити її можливі впливи на кровопостачання органів шиї, головного мозку та м’яких тканин голови. Окрім того, УЗДС абсолютно безпечне для пацієнтів, не має протипоказів до проведення та, зазвичай, добре переноситься пацієнтами.  

КТ  шиї – візуалізація змін зі сторони хребта для пошуку супутніх змін, що можуть впливати на стон паціїнта.

МРТ шиї – дає можливість оцінити зміни зі сторони  м’яких тканин шиї, міжхребцевих дисків, нервових корінців, зв’язок.

КТ чи МРТ -ангіографія судин шиї – дозволяє уточнити характер аномалії та її вплив на стан пацієнта.