Коли лікар рекомендує дослідження кісткового мозку, сама назва процедури нерідко викликає тривогу. Пацієнти можуть уявляти складну операцію, сильний біль або навіть втручання у спинний мозок. Насправді дослідження кісткового мозку – це поширена діагностична процедура, яка допомагає гематологу зрозуміти, як утворюються клітини крові та чому їх кількість або вигляд змінилися.

Таке дослідження призначають не всім пацієнтам зі змінами в загальному аналізі крові. Воно потрібне тоді, коли звичайних аналізів недостатньо для встановлення причини або коли лікар підозрює захворювання, яке безпосередньо пов’язане з порушенням у кістковому мозку.

Що таке кістковий мозок?

Кістковий мозок – це м’яка тканина, розташована всередині плоских кісток. Саме тут утворюються основні клітини нашої крові:

• еритроцити, які переносять кисень;
• лейкоцити, які беруть участь у захисті від інфекцій;
• тромбоцити, які допомагають зупиняти кровотечі.

Важливо: кістковий мозок і спинний мозок – це зовсім різні структури. При дослідженні кісткового мозку лікар не торкається спинного мозку і не вводить голку в хребетний канал.

Коли може знадобитися дослідження кісткового мозку?

Найчастіше його призначають, якщо зміни в аналізах крові неможливо пояснити більш простими причинами. Наприклад:

• недефіцитна та негемолітична анемія незрозумілого походження;
• значне або стійке зниження лейкоцитів чи тромбоцитів;
• одночасне зниження декількох видів клітин крові;
• стійке значне підвищення лейкоцитів, тромбоцитів та/або еритроцитів;
• поява незрілих або незвичних клітин у периферичній крові;
• уточнення поширеності онкологічного захворювання на кістковий мозок;
• контроль стану кісткового мозку під час або після лікування.

Пункція і трепанобіопсія – це одне й те саме?

Не зовсім. Під час аспірації кісткового мозку, яку часто й називають пункцією, за допомогою спеціальної голки отримують невелику кількість рідкої частини кісткового мозку. Цей матеріал дозволяє детально розглянути клітини та оцінити, як вони утворюються і дозрівають.

Трепанобіопсія – це забір невеликого циліндричного фрагмента тканини кісткового мозку. Вона дозволяє оцінити не лише окремі клітини, а й загальну будову кісткового мозку: наскільки він заповнений клітинами, чи є фіброз, пухлинна інфільтрація або інші зміни.

Досить часто ці два дослідження виконують під час однієї процедури, оскільки вони доповнюють одне одного.

Як проходить процедура?

Найчастіше матеріал беруть із задньої частини тазової кістки або грудини. Пацієнт лежить на боці або на спині (у випадку аспірації кісткового мозку з грудини). Спочатку лікар обробляє шкіру антисептиком та вводить місцевий анестетик, щоб знеболити шкіру і тканини над кісткою. Після цього спеціальною голкою лікар проходить через кісткову тканину до кісткового мозку.

Якщо виконується аспірація, за допомогою шприца набирають невелику кількість рідкого кісткового мозку. Під час цього моменту може виникнути короткочасне неприємне відчуття – різкий біль, тиск або відчуття, ніби “тягне” всередині кістки. Зазвичай воно триває лише кілька секунд.

Якщо необхідна трепанобіопсія, спеціальною голкою беруть невеликий фрагмент тканини. Після завершення процедури на місце проколу накладають пов’язку та на декілька хвилин притискають ділянку, щоб зупинити можливу кровотечу. Сама процедура зазвичай займає небагато часу і в більшості випадків не потребує госпіталізації.

Чи це боляче?

Повністю сказати, що процедура абсолютно безболісна, було б неправильно. Введення місцевого анестетика може супроводжуватися коротким печінням. Під час забору рідкої частини кісткового мозку можливий короткий різкий біль або відчуття сильного тиску. При цьому найбільш неприємна частина процедури триває недовго.

Що може показати дослідження?

Дослідження кісткового мозку дозволяє оцінити:

• скільки клітин утворюється у кістковому мозку;
• чи нормально вони дозрівають;
• співвідношення різних клітин кровотворення;
• наявність патологічних або незрілих клітин;
• наявність фіброзу або заміщення нормальної тканини;
• ураження кісткового мозку пухлинними клітинами.

Отриманий матеріал можна використовувати не лише для дослідження клітин під мікроскопом. За потреби проводять додаткові спеціальні дослідження – імунофенотипування, цитогенетичні та молекулярно-генетичні аналізи. Вони допомагають точніше встановити діагноз і в окремих випадках підібрати лікування.

Що відбувається після процедури?

Після дослідження в місці проколу може залишатися невелика болючість або дискомфорт протягом кількох днів. Іноді з’являється невеликий синець. Важливо виконувати рекомендації лікаря щодо догляду за місцем проколу та певний час зберігати пов’язку сухою.

Підсумок

Пункція кісткового мозку – це не операція на спинному мозку. Вона потрібна тоді, коли аналізів периферичної крові недостатньо і лікарю необхідно безпосередньо оцінити, як працює система кровотворення. Процедура може бути неприємною, але зазвичай триває недовго, проводиться під місцевим знеболенням та не потребує тривалого перебування у лікарні.

Підготувала Трипілка М.А.