Патологія ендокринної системи посідає третє місце серед інших захворювань людини після серцево-судинних та онкологічних недуг.

Ендокринні залози, такі як гіпофіз, щитоподібна залоза, інсулярні клітини підшлункової залози, статеві залози, виділяють у кров хімічні речовини (гормони), які регулюють діяльність організму.

Термін гормон походить від давньогрецького слова “hormao”, яке перекладається як “рухаю”, “збуджую” або “спонукаю до дії”.

Дія кожного з гормонів регулює певну ланку обміну речовин, через це як надлишок так і зменшення їх кількості викликає порушення діяльності організму.

Основні тривожні скарги, на які треба звертати увагу.

• Зміна маси тіла: різке схуднення або навпаки, набір ваги. При надмірній вазі треба звертати увагу на розподіл підшкірно-жирової клітковини, появу смуг розтяжіння.
• Втрата стереотипу емоційної поведінки, а саме, підвищена дратівливість, плаксивість, безпричинна апатія.
• Постійна спрага, сухість у роті, часте сечовипускання.
• Проблеми зі шкірою та волоссям: надмірна сухість шкіри, випадіння або інтенсивний ріст волосся на тілі, часті вугрові висипання.
• Порушення терморегуляції: часте відчуття холоду або жару, що супроводжується підвищеною пітливістю.
• Відчуття кому в горлі, постійний сухий кашель, порушення ковтання, зміна тембру голосу.
• Проблеми з контролем артеріального тиску, відсутність стійкого  ефекту від гіпотензивних препаратів при їх постійному прийомі та адекватному дозуванні або при зниженні тиску без видимих для цього причин.
• Поступовий ріст кісток кистей, стоп, що потребує зміну розміру рукавичок та взуття, обличчя, що викликає зміну зовнішності.
• Часті переломи кісток без сильного падіння, рецидивуюча сечокам’яна хвороба.

Симптоми ендокринних захворювань можуть бути схожі на прояви інших хвороб, тому треба завчасно звертатися до ендокринолога для встановлення діагнозу та своєчасного призначення лікування.

“Постійність внутрішнього середовища є умовою вільного та незалежного життя”- Клод Бернар (засновник ендокринології).