До цієї групи належать засоби, що містять:

• ксилометазолін — наприклад, «Отривін», «Фармазолін»;
• оксиметазолін — наприклад, «Називін»;
• нафазолін — наприклад, «Нафтизин».

Торговельні назви наведені лише як приклади. Під час вибору препарату слід звертати увагу саме на діючу речовину, оскільки під однією торговельною маркою можуть випускатися засоби з різним складом.

Судинозвужувальні препарати швидко полегшують закладеність носа при застуді або гострому риніті. Проте за тривалого чи надто частого застосування вони самі можуть стати причиною постійної закладеності. Такий стан називається медикаментозним ринітом.

Як виникає залежність?

Після застосування препарату судини слизової оболонки носа звужуються, набряк зменшується і людина починає вільніше дихати.

При тривалому використанні ефект поступово слабшає і триває менше. Після завершення дії препарату судини знову розширюються, а набряк повертається — іноді стає ще вираженішим. Людина повторно використовує краплі, поступово збільшуючи частоту їх застосування. Так формується замкнене коло.

Це не наркотична залежність, однак людина дійсно може відчувати, що без препарату її ніс зовсім не дихає.

Ознаки медикаментозного риніту

• постійна або майже постійна закладеність носа;
• потреба використовувати препарат кілька разів на день;
• зменшення тривалості його дії;
• неможливість заснути без застосування крапель або спрею;
• сухість, печіння чи подразнення в носі;
• поступове збільшення кількості препарату.

Важливо: сольові розчини та назальні кортикостероїди не належать до судинозвужувальних препаратів і не спричиняють медикаментозного риніту.

Що робити?

Основою лікування є припинення використання судинозвужувального препарату. Залежно від тривалості його застосування лікар може рекомендувати одномоментну відміну або поступове зменшення частоти використання.

У перші дні після відміни закладеність може тимчасово посилитися. Для полегшення цього періоду ЛОР-лікар може призначити:

• сольові розчини для зволоження та очищення носа;
• протизапальний назальний спрей;
• лікування алергічного або хронічного риніту;
• інші засоби залежно від причини порушення носового дихання.

Не варто самостійно замінювати одні судинозвужувальні краплі іншими — це не усуває проблему.

Також важливо з’ясувати, чому людина почала регулярно користуватися препаратом. Причиною можуть бути алергічний риніт, викривлення перегородки носа, збільшення нижніх носових раковин, поліпи або хронічний риносинусит.

Коли потрібно звернутися до ЛОР-лікаря?

Заплануйте огляд, якщо:

• ви використовуєте судинозвужувальні краплі довше рекомендованого строку;
• без препарату ніс практично не дихає;
• закладеність зберігається після застуди;
• знизився нюх;
• з’явилися часті носові кровотечі;
• самостійно відмовитися від крапель не вдається.

Судинозвужувальні препарати призначені лише для короткочасного застосування. Тривалість використання може відрізнятися залежно від діючої речовини, тому потрібно дотримуватися інструкції до конкретного засобу та не продовжувати лікування без консультації лікаря.