Що таке раптова втрата слуху?

Йдеться про помітне погіршення слуху, яке виникло протягом кількох годин або розвинулося за 1–3 дні. Найчастіше зміни стосуються одного вуха.

Причиною справді може бути сірчана пробка, запалення зовнішнього вуха або скупчення рідини за барабанною перетинкою. Однак подібні відчуття виникають і при раптовій сенсоневральній втраті слуху — стані, пов’язаному з порушенням роботи слухового нерва.

Сенсоневральна втрата слуху іноді виникає після вірусної інфекції, порушення кровопостачання, травми голови чи вуха, на тлі аутоімунних захворювань або приймання ототоксичних препаратів. У багатьох випадках точну причину встановити не вдається.

Окремим чинником є вплив вибухової хвилі або інтенсивного імпульсного шуму. Вони можуть пошкодити барабанну перетинку, слухові кісточки або внутрішнє вухо. Якщо після вибуху з’явилися зниження слуху, закладеність, шум у вусі чи запаморочення, необхідно того ж дня звернутися до ЛОР-лікаря — навіть за відсутності болю або крові з вуха.

Самостійно відрізнити ці стани неможливо.

Які симптоми мають насторожити?

Звернутися до лікаря необхідно, якщо:

• слух на одне вухо погіршився раптово або протягом кількох днів;
• з’явилося відчуття закладеності без очевидної причини;
• звуки стали приглушеними або спотвореними;
• виник шум, дзвін чи гул у вусі;
• стало важче розуміти мову, особливо під час телефонної розмови;
• разом зі зниженням слуху з’явилися запаморочення або порушення рівноваги.

Болю у вусі при цьому може не бути. Саме тому людина іноді не сприймає ситуацію серйозно та відкладає звернення до лікаря.

Чому не можна чекати?

При раптовій сенсоневральній втраті слуху час має важливе значення. Звернутися до ЛОР-лікаря та пройти перевірку слуху бажано протягом перших 24 годин. Якщо діагноз підтверджується, лікування потрібно розпочинати якомога раніше.

Лікування може передбачати застосування кортикостероїдів, але рішення про їх призначення, спосіб введення та дозування визначає лікар. Згідно з клінічними рекомендаціями, така терапія може бути призначена протягом перших двох тижнів від появи симптомів, однак не варто чекати кілька днів у надії, що слух відновиться самостійно.

У частини пацієнтів слух справді може частково покращитися без лікування, але заздалегідь передбачити це неможливо. Якщо нічого не робити, зниження слуху може залишитися стійким або навіть незворотним. Також можуть зберігатися постійний шум у вусі, труднощі з розумінням мови, визначенням напрямку звуку та спілкуванням у шумному середовищі.

Як відбувається обстеження?

ЛОР-лікар оглядає слуховий прохід і барабанну перетинку, щоб виключити сірчану пробку, запалення або інші механічні причини погіршення слуху.

Для визначення характеру та ступеня зниження слуху можуть проводитися:

• тональна аудіометрія;
• мовна аудіометрія;
• тимпанометрія;
• камертональні проби.

За показаннями лікар може рекомендувати додаткові обстеження, зокрема магнітно-резонансну томографію.

Що робити до огляду лікаря?

Не потрібно самостійно промивати вухо, намагатися видалити можливу пробку ватною паличкою, використовувати вушні краплі або прогрівати вухо.

Також не слід самостійно приймати гормональні чи інші препарати.

Найправильніше рішення — якомога швидше звернутися до ЛОР-лікаря та пройти аудіометрію.

Коли потрібна невідкладна допомога?

Якщо разом зі зниженням слуху з’явилися слабкість або оніміння обличчя чи кінцівок, порушення мовлення, двоїння в очах, сильне запаморочення, нестійкість або раптовий інтенсивний головний біль, необхідно негайно викликати екстрену медичну допомогу.

Запам’ятайте: раптове зниження слуху на одне вухо — це не той симптом, за яким варто спостерігати кілька днів. Навіть якщо здається, що вухо просто заклало, краще звернутися до ЛОР-лікаря протягом доби.