Грижі передньої черевної стінки – поширена хірургічна проблема, для лікування якої часто застосовують герніопластику із використанням спеціальної хірургічної сітки. Вона допомагає зміцнити ослаблену ділянку тканин, знизити ризик повторного утворення грижі та забезпечити надійну підтримку черевної стінки.

Що таке хірургічна сітка, з яких матеріалів її виготовляють, які види імплантів існують і чи можна проходити магнітно-резонансну томографію (МРТ) після операції – розглянемо детальніше.

Що таке сітка для герніопластики?

Хірургічна сітка – це спеціальний медичний імплант, який використовують для зміцнення тканин у ділянці грижового дефекту. Її встановлюють під час операції з лікування пахових, пупкових, післяопераційних та інших гриж.

Після встановлення сітка поступово інтегрується в навколишні тканини. Організм формує сполучнотканинний каркас навколо її волокон, завдяки чому прооперована ділянка стає міцнішою.

Використання сітки дає змогу розподілити навантаження на більшу площу тканин і в багатьох випадках знизити ризик рецидиву порівняно з ушиванням дефекту лише власними тканинами пацієнта.

Водночас вибір методики операції залежить від типу та розміру грижі, стану тканин, супутніх захворювань і загального стану пацієнта.

З чого виготовляють хірургічні сітки?

Матеріал сітки має бути біосумісним, міцним і придатним для тривалого перебування в організмі.

Найпоширеніші матеріали:

• Поліпропілен. Синтетичний полімер, який широко застосовують для виготовлення сіток завдяки міцності, стійкості до руйнування та здатності інтегруватися в тканини.
• Поліестер. Синтетичний матеріал, який використовують у деяких видах хірургічних сіток. Його властивості залежать від структури та особливостей конкретного виробу.
• Полівініліденфторид (PVDF). Полімер, який застосовують для створення імплантів із певними механічними характеристиками та властивостями взаємодії з тканинами.
• Біологічні матеріали. Спеціально оброблені тканини тваринного походження, з яких виготовляють окремі види імплантів. Їх використовують за певними показаннями.

Також існують композитні сітки, що поєднують кілька матеріалів або мають спеціальне покриття. Такі вироби можуть бути призначені для розміщення в ділянках, де імплант контактуватиме з внутрішніми органами.

Важливо розуміти, що універсальної сітки для всіх типів гриж не існує. Матеріал і конструкцію імпланта хірург обирає індивідуально, з урахуванням техніки операції та клінічної ситуації.

Які бувають сітки для герніопластики?

Хірургічні сітки класифікують за кількома характеристиками.

1. За вагою та щільністю

• Легкі сітки. Мають меншу кількість матеріалу на одиницю площі та, залежно від конструкції, можуть забезпечувати більшу гнучкість і меншу жорсткість тканин у зоні імплантації.
• Сітки середньої та високої щільності. Мають інші механічні характеристики й можуть застосовуватися залежно від необхідної міцності та особливостей грижового дефекту.

Маса сітки сама по собі не визначає її якість або придатність для конкретної операції.

2. За структурою

• Макропористі сітки. Мають відносно великі проміжки між волокнами, що сприяє проникненню тканин і формуванню сполучнотканинного каркаса.
• Сітки з іншою структурою пор. Відрізняються розмірами пор, щільністю плетіння та механічними властивостями. Їхні характеристики впливають на взаємодію імпланта з тканинами.

3. За складом і покриттям

• Монофіламентні. Виготовлені з окремих ниток, що може полегшувати очищення структури від бактерій порівняно з деякими багатофіламентними конструкціями.
• Мультифіламентні. Складаються з багатьох тонких волокон, переплетених між собою.
• Композитні та сітки з бар’єрним покриттям. Мають спеціальний шар, призначений для зменшення небажаного зрощення з внутрішніми органами при відповідному розташуванні імпланта.

Окремо існують частково розсмоктувані та біорозсмоктувані конструкції. Вони відрізняються тим, чи зберігають матеріал постійну присутність в організмі, чи поступово руйнуються.

До того ж, існують сітчасті імпланти з спеціальним покриттям, яке попереджує уттворення злук. Такі сітки можна встановлювати лапароскопічно безпосередньо в черевну порожнину -по принципу підвісної стелі. Перевагою таких сіток є косметичний результат. Можливо перекрити велику площу передньої черевної стінки через три невеликі проколи.

Чи можна робити МРТ після встановлення сітки?

У більшості випадків МРТ після герніопластики із сіткою виконувати можна.

Переважна частина сучасних сіток для пластики гриж виготовляється з немагнітних полімерних матеріалів, наприклад поліпропілену. Вони не притягуються магнітом так, як феромагнітні металеві предмети.

Чи спрацьовуватимуть металодетектори в аеропорту після встановлення сітки?

Зазвичай ні. Більшість сіток для герніопластики виготовляють із полімерних матеріалів, які не містять феромагнітних металів і не спричиняють спрацювання стандартних металодетекторів.

Чи безпечна сітка для організму?

Сучасні сітки розробляють з урахуванням біосумісності, міцності та тривалого перебування в організмі.

Хірургічна сітка є важливим інструментом сучасного лікування гриж. Правильно підібраний імплант допомагає зміцнити черевну стінку та знизити ризик повторного утворення грижі.

У більшості випадків наявність сітки не є перешкодою для проведення МРТ або проходження контролю безпеки в аеропорту.

Якщо вам рекомендовано операцію з приводу грижі, обговоріть із хірургом доступні методики герніопластики, типи сіток та особливості відновлення. Індивідуальний підхід дає змогу обрати оптимальний варіант лікування з урахуванням ваших потреб і медичних показань.