Після операції на черевній порожнині пацієнти часто запитують: коли можна повернутися до спорту, тренувань і звичних фізичних навантажень? Головний принцип післяопераційного відновлення -повертатися до фізичної активності поступово, не намагаючись одразу відновити колишній рівень навантаження. Рекомендації хірурга мають пріоритет, оскільки саме лікар знає особливості проведеної операції та перебігу відновлення.

Чи потрібно лежати після операції?

У більшості випадків тривалий постільний режим не потрібен. Навпаки, рання обережна рухова активність допомагає підтримувати кровообіг, знижує ризик деяких післяопераційних ускладнень і сприяє поступовому поверненню сил. Однією з найкращих форм активності на початковому етапі є ходьба. Її тривалість та інтенсивність варто збільшувати поступово, орієнтуючись на самопочуття.  Водночас рання рухливість не означає, що одразу можна повертатися до тренажерного залу, бігу або піднімання важких речей.

Коли можна починати тренуватися?

Після мініінвазивних лапароскопічних втручань відновлення часто відбувається швидше, ніж після відкритої операції з великим розрізом. Наприклад, після деяких операцій із приводу гриж рекомендації щодо уникнення інтенсивних навантажень можуть становити близько 4 тижнів після лапароскопічного втручання та близько 6-8 тижнів після відкритої операції. Водночас після великих операцій на черевній порожнині обмеження можуть бути тривалішими.  Після відкритих абдомінальних операцій радять не піднімати важкі предмети щонайменше 6 тижнів, а до окремих видів спорту повертатися приблизно через 6-12 тижнів. Тому не варто орієнтуватися лише на кількість днів після операції. Важливі також стан післяопераційної рани, наявність болю, вид операції та те, як організм переносить навантаження.

Як правильно повертатися до фізичних навантажень?

Зазвичай безпечніше рухатися від простого до складного. Перший етап – ходьба. Починайте з коротких прогулянок і поступово збільшуйте їх тривалість. Другий етап – легка фізична активність. Якщо немає болю та інших симптомів, навантаження можна поступово збільшувати. Третій етап – низькоінтенсивні тренування. Наприклад, після дозволу лікаря можна поступово додавати легке кардіонавантаження. Четвертий етап – силові вправи та інтенсивний спорт. До них слід повертатися поступово, особливо якщо вправи створюють значне навантаження на м’язи живота.

Важливо не переходити до наступного етапу, якщо попередній викликає біль, відчуття натягнення в ділянці операції або погіршення самопочуття.

Коли можна тренувати прес?

Вправи на м’язи живота потребують особливої обережності. Під час скручувань, планки, підйомів ніг та інших вправ для преса внутрішньочеревний тиск може суттєво зростати. Тому після операції не варто самостійно починати інтенсивні вправи на прес лише тому, що шкіра загоїлася і біль зник. Після великих розрізів черевної стінки тканинам потрібен час для відновлення. Такий ощадний режим необхідний для зменшення ризику виникнення післяопераційної грижі в ділянці ран. Коли саме можна починати тренування м’язів живота, краще уточнити у хірурга або фізичного терапевта.

Які навантаження поки що краще обмежити?

• піднімання великої ваги;
• вправ із сильним напруженням м’язів живота;
• інтенсивних силових тренувань;
• різких рухів і вправ, які спричиняють біль у ділянці операції;
• контактних видів спорту, де можливий удар у живіт;
• надмірного навантаження «через силу».

Особливо важливо не намагатися «перетерпіти» біль під час тренування. Біль або відчуття натягнення в ділянці операції – сигнал зменшити навантаження та, за потреби, проконсультуватися з лікарем.

Які симптоми не можна ігнорувати?

Після початку фізичної активності зверніться до лікаря, якщо з’явилися або посилилися:

• біль у животі чи в ділянці післяопераційної рани;
• набряк або почервоніння навколо рани;
• виділення з рани чи кровотеча;
• підвищення температури;
• нудота або блювання;
• помітне збільшення живота;
• нове випинання в ділянці рубця;
• задишка або інші незвичні симптоми.

Зокрема, наростання болю, почервоніння, набряку або виділень із рани потребує огляду лікуючого лікаря.

Не існує універсального правила «через N тижнів можна все». Для однієї операції достатнім може бути кілька тижнів обмежень, тоді як після великого втручання повне повернення до спорту може зайняти кілька місяців. Остаточний термін визначає хірург з урахуванням типу операції та перебігу періоду відновлення конкретно у Вашому випадку.