Кишкова непрохідність – це невідкладний стан, що проявляється частковим або повним припиненням руху їжі по травному тракту. У гострому перебігу патологія стає небезпечною для життя, і без своєчасного хірургічного лікування може призвести до тяжких порушень електролітного обміну, розвитку гіповолемічного шоку та настання летального наслідку.

Класифікація кишкової непрохідності

За ступенем порушення проходження їжі непрохідність буває повною або частковою. Залежно від причин розвитку кишкову непрохідність поділяють на вроджену або вторинну.

Фахівці виділяють наступні види кишкової непрохідності:

• Динамічна непрохідність.Виникає внаслідок патологій органів травлення, порушень функцій нервової системи або електролітного балансу. Непрохідність може провокуватися ускладненнями хірургічних операцій черевної порожнини, прийомом деяких ліків або ускладненим перебігом захворювань шлунково-кишкового тракту. Проявляється паралітичним або спастичним різновидом.
• Механічна непрохідність.Провокується перешкодами, які заважають руху їжі. Патологія може бути пов’язана з різними порушеннями. Странгуляційна форма викликається зовнішніми факторами: заворотом кишки, спайками, круговою складкою, аномаліями розвитку кишківника. При обтураційному різновиді непрохідність викликається внутрішніми причинами, які перекривають просвіт кишківника: сторонніми тілами, скупченням паразитів, закупоркою каловими масами або їжею, злоякісними пухлинами. В деяких випадках непрохідність провокується змішаними факторами.
• Судинна непрохідність.Порушення в роботі кишківника викликаються інфарктом його ділянки.
  
  

Залежно від місця локалізації перешкод для їжі кишкову непрохідність поділяють на тонкокишкову та товстокишкову. Тонкий кишківник уражається у 60-70% випадків, товстий – приблизно у 30-40% хворих.

Перебіг захворювання буває гострим, підгострим або хронічним.

У розвитку непрохідності виділяють стадії:

• гострого порушення кишкового пасажу («ілеусного крику») – триває 2-14 годин, проявляється болями та іншими місцевими симптомами;
• гострих розладів кровообігу (інтоксикації) – триває 12-36 годин, проявляється «уявним покращенням» у вигляді зменшення болю та місцевих проявів, послабленням перистальтики, накопиченням газів, здуттям живота та затримкою стільця;
• перитоніту (термінальна) – починається через 36 годин, супроводжується вираженими порушеннями гемодинаміки та перитонітом.

Причини кишкової непрохідності

До причин непрохідності кишківника відносять такі фактори:

• рефлекторний спазм кишківника, викликаний глистною інвазією, ударами або гематомами живота, сторонніми тілами, сечокам’яною хворобою або нирковою колькою, інфарктом міокарда, гострим панкреатитом, жовчною колькою, переломом ребер, пневмо- або гемотораксом, базальною пневмонією та інші;
• функціональні та органічні ураження нервової системи: ішемічний інсульт, травма спинного мозку, черепно-мозкова травма, психічна травма, васкуліти, тромбози та емболії мезентеріальних судин та інші;
• парези та паралічі кишківника, спровоковані перитонітом, гемоперитонеумом, хірургічним втручанням, харчовою токсикоінфекцією, отруєнням солями важких металів, морфіном;
• механічні перешкоди: скупчення паразитів, калові камені, конкременти із жовчного міхура, внутрішньопорожнинні пухлини кишківника, стиснення зовнішніми новоутвореннями або метастазами, безоари, ущемлені грижі, інвагінація, спайки, заворот кишок;
• оклюзія мезентеріальних судин при емболії або тромбозі;
• вроджені аномалії розвитку кишківника: атрезія, меккелів дивертикул, подвоєння.

Клінічні прояви кишкової непрохідності

Ознаки непрохідності кишківника з’являються раптово або стають причиною ускладненого перебігу захворювання або травми.

Непрохідність кишківника, незалежно від рівня та виду ураження, завжди проявляється характерними симптомами:

• інтенсивний біль у животі;
• затримка стільця;
• блювота;
• метеоризм.

Біль має спазматичний характер і є першим проявом непрохідності кишківника. Під час спазму обличчя хворого спотворюється від больових відчуттів, він може стогнати та приймати вимушене положення, в якому болі стають слабшими. На піку больового синдрому з’являються ознаки шоку: холодний піт, блідість, прискорений пульс та зниження артеріального тиску.

Зменшення болю завжди є підступним симптомом кишкової непрохідності, який може вказувати на загибель нервових закінчень та некроз тканин. Через 2 дні після стихання больового синдрому у хворого розвивається перитоніт.

При непрохідності спочатку блювота містить залишки неперетравленої їжі. Згодом у блювотних масах з’являється жовч, а в пізньому періоді – калові маси з гнильним запахом. Блювота, як правило, рясна, багаторазова, і її напади не приносять полегшення. При низькій непрохідності блювота частіше виникає тільки 1-2 рази.

Порушення стільця та метеоризм зазвичай спостерігаються при ураженні нижніх відділів кишківника. При промацуванні прямої кишки пальцем визначається розтягнення її ампули, відсутність калових мас та зіяння сфінктера ануса. Висока непрохідність може протікати без затримки стільця, і спорожнення кишківника відбувається самостійно або після очисної клізми.

Порушення травлення викликає здуття живота. При огляді лікар може виявити видиму на око кишкову перистальтику та асиметрію живота.

При несвоєчасному наданні кваліфікованої допомоги стан хворого погіршується, і з’являються наступні ознаки початку ускладнень:

• зневоднення;
• прискорене дихання;
• порушення сечовипускання;
• підвищення температури;
• симптоми сепсису.

Кишкова непрохідність при вагітності

Ймовірність розвитку непрохідності при гестації зростає в 3-4 рази, і особливо часто вона розвивається на пізніх термінах вагітності. Симптоми кишкової непрохідності на ранніх термінах проявляються звичайними ознаками. На більш пізніх термінах ознаки патології не завжди типові: здуття живота може бути відсутнім, болі помірні та непостійні.

У першій половині гестації вживаються всі заходи для збереження вагітності. У другій половині рішення приймається індивідуально. Якщо у жінки починається родова діяльність, то бажано провести її природним шляхом, а після цього виконати операцію на кишківнику. При труднощах з родовою діяльністю виконується кесарів розтин, а після цього проводиться хірургічне втручання з приводу непрохідності. У складних випадках може знадобитися видалення матки та маткових труб.

Непрохідність кишківника у дітей

Розвиток непрохідності кишківника у дітей відбувається так само часто, як і у дорослих. Частіше вона виникає у хлопчиків. Пік виявлення патології – перші тижні життя при вродженій формі або вік після 3 років. Прояви та методи лікування непрохідності такі ж, як і у дорослих.

Ускладнення кишкової непрохідності

Ускладнений перебіг непрохідності може призвести до розвитку наступних патологій та станів:

• некроз кишківника;
• перитоніт;
• сепсис;
• летальний наслідок.

У післяопераційному періоді можливі такі наслідки:

• гнійне запалення швів;
• спайковий процес;
• недостатність кишкового анастомозу;
• парез кишківника.

Перша допомога при кишковій непрохідності

При будь-яких ознаках непрохідності кишківника слід викликати швидку допомогу.

Для надання невідкладної допомоги до приїзду медиків слід:

1. укласти хворого, забезпечити повний спокій та оптимальний температурний режим;
2. регулярно вимірювати температуру, артеріальний тиск та пульс;
3. давати пити воду в невеликому об’ємі.

Категорично заборонено:

• давати проносні препарати;
• проводити очисну клізму;
• приймати знеболюючі засоби до огляду лікаря;
• промивати шлунок.

Діагностика кишкової непрохідності

Для діагностики непрохідності кишківника проводиться:

• огляд хірурга;
• аналізи калу: копрограма, на приховану кров;
• ректальне та вагінальне дослідження;
• УЗД органів черевної порожнини;
• загальний аналіз крові;
• рентген;
• іригоскопія;
• колоноскопія;
• КТ черевної порожнини.