В нашій країні тисячі людей щомісяця здають аналізи, які не допомагають ані поставити діагноз, ані вплинути на лікування, часто створюючи лише додатковий психологічний і фінансовий стрес для пацієнта. І проблема не лише у маркетингу лабораторій і комерціалізації медицини, а у відсутності у значної частини лікарів доступу до сучасної доказової медицини та критичної оцінки результатів обстежень.

Як наслідок – пацієнтам можуть призначатися аналізи, які не мають клінічної цінності, але створюють ілюзію «глибокого обстеження», оплата якого у більшості випадків лягає на плечі кінцевого споживача медичних послуг.

Тож у цій статті розберемо кілька популярних прикладів «діагностики заради діагностики», про які ви часто запитували.

1. Індекс НОМА

Часто цей аналіз призначають для пояснення зайвої ваги. Це маркер інсулінорезистентності, який для практикуючого лікаря часто не має клінічного значення. Якщо ви вже маєте ожиріння, ми і так розуміємо, що інсулінорезистентність присутня, і вона є наслідком, а не причиною. Цей показник не рекомендований для рутинної клінічної діагностики у пацієнтів з ожирінням, адже не додає цінності до базових показників (глюкоза натще, рівень HbA1c) і навіть не передбачає відповіді на лікування, тому і не змінює його тактики.

2. Лептин

Лептин – гормон, який виробляється жировою тканиною. І його часто здають, щоб знайти причину підвищеного апетиту. Але рівень лептину залежить від кількості жиру: чим його більше – тим вищий рівень лептину. І це також не причина ожиріння, а його наслідок. У людей з надмірною вагою організм перестає «чути» сигнали від жирової тканини – це зветься лептинорезистентність. І визначення цього показника в крові – лише «констатація факту» наявності жирової тканини за ваші гроші, яка не допоможе подолати цю резистентність, а лише створить ілюзію хвороби там, де потрібна зміна способу життя, а не занурення у нескінченний пошук чарівної таблетки від «лептинорезистнтності».

3. Вітамін Д

Незважаючи на те, що це важливий показник, проведення його скринінгу усім підряд – це задорого і часто зайве. Дешевше і доцільніше приймати профілактичну дозу вітаміну Д, особливо в осінньо-зимовий період, ніж постійно моніторити його рівень у лабораторії, якщо ви не маєте специфічних симптомів або не належите до груп ризику. Серйозною проблемою є варіабельність аналізу на вітамін Д і суттєві відмінності його рівня в різних лабораторіях. Багато хто намагається «лікувати цифру» в аналізі, наприклад, підняти з 60 до 75 нмоль/л, очікуючи, у них зникне депресія, виросте волосся, або ж підвищиться імунітет, але, на жаль, високі дози вітаміну Д не дають тих магічних ефектів «від усього», що йому приписують.

4. Харчова непереносимість (Тести наIgG4 до понад 200 продуктів)

Часто цей аналіз показує «неперносимість» і заборону вживання саме тих продуктів, які ви їсте найчастіше. Вироблення імуноглобулінів класу G4 до продуктів – це нормальна реакція імунної системи, яка показує, що організм «знайомий» з цією їжею, а не вказує на харчову алергію чи непереносимість. Тому цей аналіз офіційно не є рекомендованим для діагностики харчової алергії чи непереносимості, адже може призводити до необґрунтованих обмежень у раціоні.

5. Секвенування мікробіому (аналіз калу на мікробіоту)

Сьогодні модно здавати аналізи, які обіцяють розшифрувати ваш «унікальний бактеріальний паспорт». Ми справді можемо дізнатися латинські назви сотень видів бактерій у вашому кишечнику. Але проблема в тому, що наука поки що не знає, як виглядає «ідеальний» мікробіом. Він настільки ж індивідуальний, як відбитки пальців, і змінюється навіть від того, що ви з’їли на сніданок.

 На сьогодні не існує клінічних протоколів, які б казали: «Якщо у вас мало бактерії X, з’їжте продукт Y». Більшість рекомендацій після таких тестів зведуться до загальних порад: «їжте більше клітковини та ферментованих продуктів». Для цього не потрібно витрачати понад 10 тисяч гривень на секвенування. Комерційні тести на мікробіом мають велике значення для науки, але поки що не мають достатньої клінічної валідності для діагностики чи лікування конкретних хвороб у пацієнтів. Найкраща ж підтримка мікробіому – різноманітне харчування, а не підрахунок кожної бактерії в лабораторії.

Памятайте!

Аналізи – лише підтвердження або спростування клінічної думки лікаря і вони мають давати відповідь на конкретне запитання. Лікувати цифри в бланку – це не те саме, що лікувати людину. Зосереджуватися варто на справді корисних скринінгах (глюкоза натщесерце, ліпідний профіль, ТТГ за показаннями), які дійсно рятують життя.

Не маєте скарг – не потрібно «шукати те, не знаю що».

Завжди запитуйте лікаря: «Як результат цього аналізу змінить тактику мого лікування?». Якщо відповідь «ніяк», то аналіз, ймовірно, зайвий.

Колекціонування аналізів – це точно не найцікавіша справа у житті. Витратьте ці кошти на якісні продукти, спортзал або відпочинок.

Цінуйте лікарів, які лікують вас як людину, а не ваш стос лабораторних бланків. Адже хороший лікар знає: за кожною цифрою стоїть складна фізіологія, яку неможливо втиснути в рамки одного аналізу.