Поради лікарів

Гінекологічний чек-ап

Гінекологічний чек-ап

Кожна жінка хоче якомога довше лишатися молодою, красивою та здоровою, тому регулярно відвідує перукаря, косметолога, майстра манікюру та педікюру. Візит до гінеколога з метою профілактики частіше відкладається до тих пір, поки не виникнуть  скарги та проблеми в жіночому здоров’ї, для подолання яких іноді потрібно докласти чимало зусиль, часу  та терпіння. Тож якби щорічні огляди у гінеколога стали регулярними, то більшості жінок можна було б уникнути багатьох проблем.

Хочемо запровадити моду на гінекологічний чек-ап – комплексне обстеження жіночого репродуктивного здоров’я з метою профілактики, що проводиться 1 раз на рік. 

Що входить до складу гінекологічного чек-апу?

  • консультація та гінекологічний огляд на кріслі;
  • кольпоскопія;
  • ПАП-тест – цитологічне дослідження на атипові клітини;
  • мазок на флору;
  • УЗД органів малого тазу;
  • дослідження молочних залоз (до 40 років – УЗД молочних залоз, після 40 років – мамографія).

Чи залежить проходження чек-апу від дня менструального циклу?

Так, залежить. Найкращий час для проходження діагностичних процедур – це 8-10 день менструального циклу.

Коли можна отримати результати чек-апу?

Висновок лікаря щодо проведення гінекологічного огляду, кольпоскопії, УЗД органів малого тазу та дослідження молочних залоз можна отримати відразу після проходження тієї чи іншої процедури. Результати лабораторних досліджень, а саме ПАП-тесту та мазка на флору, будуть готові через декілька днів. Тому варто через 3-5 днів завітати до гінеколога на повторну консультацію, щоб отримати заключний висновок та рекомендації лікаря.

Турбота про своє здоров’я – найкраще, що можна зробити для себе. А гінекологічний чек-ап надасть змогу переконатись, що у Вас усе гаразд з жіночим здоров’ям, або вчасно виявити проблему та якомога швидше її вирішити.

Цінуйте своє здоров’я, адже це – запорука Вашої краси та молодості. 

Підготувала лікар-гінеколог Шахворостова Н.В.

Важливість вакцинації дітей

Важливість вакцинації дітей

Вакцинація дітей є критично важливою для забезпечення їхнього здоров’я та запобігання поширенню інфекційних захворювань. Ось декілька ключових причин, чому вакцинувати дитину важливо:

  1. Захист від серйозних захворювань: вакцини надають імунітет проти багатьох небезпечних хвороб, таких як кашлюк, дифтерія, правець, кір, паротит, краснуха, туберкульоз, гемофільна інфекція типу b (ХІБ-інфекція), гепатит В та поліомієліт. Вони допомагають уникнути важких ускладнень, які можуть загрожувати життю.
  2. Попередження спалахів хвороб: імунізація допомагає уникнути спалахів хвороб, які можуть швидко поширюватися серед невакцинованих дітей та дорослих. Високий рівень охоплення вакцинацією сприяє контролю і ліквідації інфекційних захворювань.
  3. Зменшення ускладнень та смертності: щеплення запобігають 2–3 мільйонам смертей щороку у світі, і ще 1,5 мільйона можна врятувати, якщо охоплення щепленнями збільшиться. Це суттєво знижує навантаження на систему охорони здоров’я та покращує якість життя.
  4. Соціальна відповідальність: вакцинація не тільки захищає саму дитину, але й сприяє створенню колективного імунітету, що захищає тих, хто не може бути вакцинований через медичні протипоказання. Це включає немовлят, осіб з ослабленим імунітетом та людей з певними алергіями.
  5. Підтримка нормального розвитку: здорові діти можуть безпечно рости, грати та навчатися, що є важливим для їхнього фізичного та емоційного розвитку. Вакцинація сприяє створенню умов для нормального дитинства без тривог про можливі важкі інфекції.

Як допомогти дітям впоратися зі страхом щеплень

Страх голок у дітей є поширеним явищем, але є способи допомогти вашій дитині впоратися з цим страхом. Ось кілька порад:

  1. Підготовка: поговоріть з дитиною про важливість щеплень та про те, як вони допомагають уникнути хвороб. Використовуйте зрозумілу та спокійну мову, пояснюючи, що вакцинація – це швидко і допомагає залишатися здоровим.
  2. Рольові ігри: грайте в лікаря з дитиною, щоб вона могла спробувати роль пацієнта та лікаря. Це може допомогти їй відчути більший контроль над ситуацією та зменшити страх перед невідомим.
  3. Заспокійливі техніки: навчіть дитину дихальним технікам або використовуйте візуалізацію, щоб допомогти їй розслабитися перед щепленням. Глибоке дихання або уявлення приємних місць може знизити тривожність.
  4. Позитивне підкріплення: обіцяйте дитині невелику винагороду після візиту до лікаря, щоб створити позитивні асоціації з вакцинацією. Це може бути іграшка, солодощі або спільна прогулянка.
  5. Супровід: будьте поруч з дитиною під час щеплення, щоб надати їй емоційну підтримку. Тримайте її за руку, говоріть спокійно та підбадьорюйте.
  6. Не ігноруйте страх: визнайте, що страх є нормальним, і не звинувачуйте дитину в тому, що вона боїться. Сприймайте її почуття серйозно і підтримуйте.
  7. Спокійний настрій: зберігайте спокій і не передавайте свою тривогу дитині. Діти часто відчувають настрій батьків і можуть реагувати на нього, тому важливо залишатися врівноваженим.

Якщо страх залишається сильним і впливає на здатність дитини отримувати необхідні щеплення, можливо, варто звернутися за допомогою до фахівця, такого як психолог. Він зможе надати професійну підтримку і допомогти дитині подолати цей страх. 

Молочниця або вульвовагінальний кандидоз

Молочниця

Молочниця або Вульвовагінальний кандидоз (ВВК) – це стан, який характеризується появою великої кількості грибкової флори у піхві жінки. Приблизно 75-80% жінок хоча б раз стикались з цією проблемою протягом життя. Молочницю не відносять до інфекції, що передаються статевим шляхом. Іноді вона може виникати у жінок, які не живуть статевим життям.

ПРИЧИНИ МОЛОЧНИЦІ

У нормі піхва містить незначну кількість різних мікроорганізмів, серед яких є і гриби роду Кандида, які ніяк не проявляють себе. Але якщо порушується баланс мікрофлори піхви та створюються умови для росту грибів, то виникає молочниця. Ось деякі фактори, які найчастіше призводять до активації росту грибкової флори:

  • прийом антибіотиків, гормональних препаратів, в тому числі і КОК;
  • вагітність;
  • підвищений рівень глюкози крові;
  • ослаблений імунітет (ВІЛ, курси хіміотерапії, наявність хронічних запальних процесів, тощо);
  • порушення власної гігієни (неправильне використання прокладок, тампонів; використання миючих засобів з антибактеріальним ефектом, синтетична нижня білизна).

СИМПТОМИ МОЛОЧНИЦІ

  • свербіж та печія в ділянці вульви та піхви;
  • почервоніння та набряк вульви та піхви;
  • дискомфорт при сечовипусканні;
  • біль під час статевого акту;
  • білі сироподібні виділення з кислуватим запахом.

ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ

Для діагностики кандидозу проводиться гінекологічний огляд та забір матеріалу для дослідження (мазок на флору та бакпосів урогенітальних виділень).

Для лікування використовують протигрибкові препарати у вигляді таблеток та вагінальних свічок. Схему та тривалість терапії лікар підбирає індивідуально кожній пацієнтці відповідно до результатів аналізів.

Тому не варто займатися самолікуванням, бо це призводить до хронізації процесу і в подальшому – до частих рецидивів молочниці.

Під час лікування варто дотримуватись наступних рекомендацій по харчуванню – потрібно віддати перевагу кисломолочним продуктам, свіжим овочам, фруктам, кашам, виключивши з раціону солодке, борошняне, випічку.

ПРОФІЛАКТИКА  МОЛОЧНИЦІ

  • зручна спідня білизна, бажано бавовняна;
  • вчасно міняти мокрий одяг на сухий після відвідування басейну, купання у водоймах;
  • уникати безконтрольного прийому антибіотиків;
  • раціональне харчування – без  надмірного вживання солодощів;
  • захист під час статевого контакту;
  • регулярні профілактичні огляди у гінеколога.

Підготувала лікар-гінеколог Шахворостова Н.В.

Стоматологія ДКЛС

Стоматологія ДКЛС

Дитяча консультативно-лікувальна служба центру охорони здоров’я матері і дитини зосереджує увагу на мінімізації стресу та дискомфорту для дитини під час стоматологічного лікування. Застосування медикаментозного сну та загальної анестезії, безперечно, є ефективним способом забезпечення комфорту та безпеки пацієнтів, особливо, коли йдеться про маленьких дітей або тих, хто має серйозні супутні захворювання.


Інтеграція високотехнологічного анестезіологічного обладнання та спеціалізованого відділення дитячої анестезіології дозволяє нашій клініці підходити до кожного випадку з максимальною увагою до деталей безпеки. Це особливо важливо для забезпечення високого рівня довіри з боку батьків і маленьких пацієнтів.


Робота двох стоматологічних кабінетів, один з яких обладнаний портативною рентгенівською установкою, вказує на наше прагнення до оптимізації лікувального процесу та зменшення часу, який дитина проводить в стоматологічному кріслі. Це також сприяє більшій ефективності в діагностиці та лікуванні, дозволяючи вирішувати проблеми на місці.


Завдяки такому комплексному та ретельному підходу до лікування дитячих зубів, наша клініка виступає як приклад високостандартного медичного обслуговування. Очевидно, що подібна модель має велике значення, забезпечуючи високий рівень медичної допомоги найменшим та їх батькам.

Варикозне розширення вен

Варикозне розширення вен

Варикозне розширення вен серед дорослого населення зустрічається більш ніж у 20%  випадків. Типові скарги – наявність варикозно змінених вен і важкість,  розпирання, набряки на гомілках.

До сучасних методів лікування відносять ЕВЛК, мініфлебєктомія, склеротерпія.

ЕВЛК – за допомогою енергії лазера, введеного в просвіт вени, “зварюються”  її стінки. Добре працює на прямих, рівних ділянках вен (в покручені важко провести волокно світловода). Надійний малотравматичний метод.

Мініфлебектомія – через маленькі проколи шкіри крючком Вараді дістається та сама покручена вена і видаляється назавжди. Підходить для  вен більше 4-5 мм в d. 

Склеротерапія – всі  маленькі вени, що не можна видалити лазером і мініфлебектомією. У просвіт вени під УЗД конролем вводиться  препарат, який надійно “склєює” вену.

Поєднання декількох методик дає гарні косметичні результати з мінімальним ризиком для пацієнта. Завдяки такому підходу пацієнти відновлюються швидше та відчувають менше дискомфорту після операції. 

 

Виконано ЕВЛК стовбура  ВПВ+мініфлебектомія приток. Анестезія місцева. Перебування в клініці 3 години. Результат через 1 місяць 


Слідкуйте за нашими новинами, щоб бути в курсі всіх подій та досягнень нашої лікарні. Здоров’я вам та вашим близьким! 

Гіпертензія і нічне апное

Лікування артеріальної гіпертонії. Важливість виявлення порушень дихання уві сні

Якщо хвороба не піддається лікуванню, значить, не всі причини, які її провокують, встановлені. Яскравий тому приклад – артеріальна гіпертонія, лікування якої усуває поодинокі причини з ряду можливих. Останні дослідження довели, що поряд з розладами ендокринної системи, спадковими причинами, атеросклерозом – гіпертонія прогресує також через розлади сну.

Ще дванадцять років тому Національний комітет США з профілактики та лікування артеріального тиску опублікував дані, що підтверджують симптоми гіпертонії, за якими вторинна (що виникла на тлі якогось захворювання) артеріальна гіпертензія найчастіше виникає саме при супутньому синдромі обструктивного апное сну.

Нестача кисню, викликана зупинками дихання уві сні, провокує наднирники виділяти в моменти «задухи» гормон тривоги. Це викликає спазм судин і збільшує потужність роботи серця. Інтенсивні спроби дихати, які сплячий робить уві сні, ще більше погіршують стан та тягнуть за собою підвищення тиску.

Крім того, циклічні зупинки дихання і нестача кисню при апное сприяють посиленому виробленню адреналіну і норадреналіну. У результаті підвищується тонус судин, а значить, і артеріальний тиск у них, що, в свою чергу, веде до розвитку гіпертонії. Якщо ж людина спокійно спить, дихає рівно й розмірено, настає фізіологічне зниження тиску в порівнянні з денними показниками, що добре видно при проведенні амбулаторного добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ), який проводять у нашому закладі.

Якщо Ви страждаєте на безсоння, то під час мікропробуджень, повних пробуджень, постійної тривоги, депресії, безсоння також виділяється адреналін і норадреналін і запускається той самий механізм в роботі серцево-судинної системи.

Ось чому вторинна артеріальна гіпертензія, обумовлена синдромом обструктивного апное сну, частіше проявляється в нічні або ранкові години. А діагноз гіпертонії встановлюють, як правило, вдень, без урахування, як веде себе тиск вночі або відразу після пробудження. І тільки добове відстеження цих показників допоможе скласти повну картину хвороби і запідозрити наявність зупинок дихання уві сні. Доведено також, що у таких пацієнтів після пробудження тиск стабілізується самостійно, буквально через півгодини, як тільки вони починають повноцінно дихати.

Більш ніж в 80% випадків, коли лікування антигіпертензивними препаратами неефективно, присутній синдром обструктивного апное сну. На жаль, багато кардіологів і терапевтів вважають цей синдром незначним відхиленням в стані здоров’я пацієнта і лікують хворих тільки призначенням медикаментозних препаратів, що далеко не завжди є результативним.

У більшості випадків дуже хороший результат дає застосування СІПАП-терапії (вентиляції легень постійним позитивним тиском, створюваним в дихальних шляхах). Цей метод усуває гіпоксію, а значить, всі серцево-судинні її прояви: артеріальну гіпертонію, порушення ритму серця, ішемічну хворобу. 

Макулярний розрив

Макулярний розрив

Макула — це невелика область на сітківці ока, яка відповідає за центральний зір і здатність бачити деталі. Вона містить велику кількість фоторецепторів, що сприймають та перетворюють зображення на нервовий імпульс, що дозволяє нам читати, розпізнавати обличчя та розрізняти дрібні деталі.

📌Яка патологія може бути небезпечною для цієї ділянки?

❗️Макулярний розрив — це розрив сітківки в центральній частині, що впливає на гостроту зору.

👩🏼‍⚕️ Як зрозуміти, що стався саме макулярний розрив сітківки?

По-перше, це порушення гостроти та чіткості зору — контури предметів здаються розмитими, а прямі лінії – видаються вигнутими, тобто з’являється спотворення зображення.

Деякі пацієнти можуть відмічати появу темної плями, стає важко працювати з дрібними об’єктами та виникають труднощі з читанням.

👁️🔎Як лікуємо?

Важливо розуміти, що ефективність лікування макулярного розриву залежить від багатьох факторів, проте основний вид лікування- хірургічний, а саме-  вітректомія, під час якої відбувається видалення склоподібного тіла (гелеобразної речовини) з ока з наступним пілінгом внутрішньої прикордонної мембрани та газовою ендотампонадою для підтримки макули в  правильному положенні.

Успіх операції залежить від стадії розриву та часу, який минув від його виникнення до проведення операції. Чим раніше проводиться операція, тим вищі шанси на повне відновлення зору.

 

📍Пам’ятаємо – регулярні  обстеження у офтальмолога допоможуть вчасно виявити та лікувати будь-яку патологію!

Приходьте   🫶🏽

Абсцес та флегмона

Абсцес та флегмона

Абсцес (гнійник) – це запальний осередок, що має чіткі межі і заповнений гнійним вмістом. Абсцес може розвитися в підшкірній клітковині, м’язах, а також – в органах або між ними. Обмеження запального процесу та утворення порожнини, що оточує уражену ділянку, є захисним механізмом організму людини. Цим абсцес відрізняється від флегмони – гнійного запалення без чітких меж.

Флегмона – розлите гнійне запалення м’яких тканин, що характеризується їхнім просочуванням гноєм з тенденцією до швидкого поширення запалення в прилеглих м’язах, сухожиллях, жировій клітковині. Флегмона може розвиватися в будь-якій частині тіла, а при бурхливому перебігу захворювання – захоплювати низку анатомічних областей, наприклад, шийну, плечову, стегнову, сідничну, поперекову, тощо.

Причини виникнення абсцесу – потрапляння до тканин організму через ушкоджену шкіру або слизову оболонку патогенних та умовно-патогенних бактерій. Внаслідок дії інфекційних агентів на тканину виникає місцеве запалення. Імунна система прагне обмежити запальне вогнище, і її численні компоненти мігрують до місця ураження. Клітини імунної системи ведуть боротьбу з патогенними агентами, в результаті чого утворюється гній. Обмежену порожнину гнійника зсередини вистилає піогенна мембрана, яка відмежовує гнійний вміст від здорових тканин.  

Часто більш схильними до гнійних уражень є люди з імунодефіцитом. Також пацієнти, які лікуються глюкокортикоїдами та хіміотерапією за рахунок імуносупресивної дії даних груп препаратів. Таким особам необхідно бути більш обережними до пошкоджень та уважними до обробки ран. 

 Постін’єкційні абсцеси – через інфікування під час ін’єкції або неправильне введення розчину. Виникнення та формування постін’єкційого інфільтрату (запального ущільнення) може займати всього кілька годин. На 4-5 добу після невдалої ін’єкції при відсутності лікування або неефективному лікуванні формується гнійне вогнище.

Фактори, що сприяють виникненню абсцесу: знижений імунітет, цукровий діабет, порушення периферичного кровообігу, інтоксикація організму, переохолодження.

Прояви абсцесу: болісні відчуття в області ін’єкцій, почервоніння шкіри, припухлість, підвищення температури, болісні відчуття при рухах, біль та збільшення прилеглих лімфатичних вузлів, ущільнення та підвищення температури в місці ін’єкції.

Часто відмічаються симптоми інтоксикації організму:

  • нудота, блювання;
  • болі в м’язах і суглобах;
  • головний біль;
  • погіршення апетиту;
  • озноб;
  • загальна слабкість.

Також може спостерігатися загальне підвищення температури тіла через реакцію організму на запальний процес.

 

При утворенні гнійника в місці ураження відмічається місцеве підвищення температури, тобто при доторканні ви відчуваєте, що ділянка є гарячою. Тканина біля абсцесу набрякає, червоніє. В тканині за рахунок тиску подразнюються больові рецептори. Місце ураження стає болючим. Порушується функція ділянки чи органу.

При поверхневому розташуванні гнійника може просвітлюватися колір гнійного вмісту. Він може варіювати від світло-жовтого до зеленуватого.

Поверхневі абсцеси майже не потребують додаткових діагностичних маніпуляцій. Діагноз ставиться лікарем клінічно (на підставі збору анамнезу та фізикального обстеження).

Абсцеси внутрішніх органів можуть потребувати застосування арсеналу діагностичних методів:

  • рентген;
  • ультразвукове дослідження (УЗД);
  • комп’ютерна томографія (КТ);
  • магнітно-резонансна томографія (МРТ);
  • діагностична пункція.

Для призначення раціональної антибіотикотерапії може знадобитися бактеріальний посів з порожнини абсцесу.


Лікування абсцесів проводиться лише в медичних установах.

При виникненні абсцесу необхідно звернутися до хірурга!

Якщо абсцес не лікувати, сам він не пройде, а перейде у флегмону або сепсис. Небезпечно зловживати народними методами лікування абсцесів. Лікування абсцесів індивідуальне, тому народні методи підходять не всім!

При перших проявах абсцесу необхідно направити хворого до хірурга в медичну установу!


Чого не можна робити при абсцесах:

  1. Чекати поки він «пройде сам».
  2. Самостійно розкривати гнійник і видавлювати гній.
  3. Масажувати місце абсцесу.
  4. Робити компреси та примочки у випадку, якщо абсцес сформувався або гноїться.  
Пролежні

Пролежні

Пролежні Пролежні - це патологічний стан, що супроводжується формуванням виразок (відкритих…
Апендицит

Апендицит

Апендицит  Апендицит - це неспецифічна патологія червоподібного відростка запального характеру. Вона…
Обмороження

Обмороження

Обмороження Зазвичай, обмороження описується за його клінічними проявами.Спочатку передбачити ступінь обмороженого…

Cкринінг слуху новонароджених

Cкринінг слуху новонароджених

Наказ МОЗ України від 09.06.2021. за номером 1144 про порядок проведення скринінгу слуху у новонароджених дітей регулює методику проведення скринінгу слуху та інтерпретацію результатів.

 

  1. Первинний скринінг слуху новонароджених проводиться безпосередньо у закладі охорони здоров’я, у якому перебуває дитина після народження.
  2. Обстеженню підлягають 100 відсотків немовлят за попередньою згодою батьків.
  1. Первинний скринінг слуху новонароджених проводиться шляхом реєстрації отоакустичноі емісіі (ОАЄ).

Зазвичай використовується пристрій для реєстрації і аналізу генерації первинних тонів, які видають волоскові клітини внутрішнього вуха у відповідь на стимул, для визначення порушення функції  роботи вуха.

  1. Обстеження проводиться уві сні дитини, або дитина повинна бути спокійною.
  2. У кімнаті, де проводиться скринінг, повинна бути тиша.
  3. Обстеження триває 1-2 хвилини.
  4. Результат: скринінг пройшов «pass» – означає, що у дитини в обох вухах зареєстрована отоакустична емісія достатньої амплітуди, а співвідношення сигнал/ шум не менше 3 ДБ.

Перевіряють ліве і праве вушко.

  1. Дані про результати скринінгу слуху заносяться в карту новонародженого та у виписку з неї, яку батьки отримують на руки в день виписки зі стаціонару.
  2. Якщо скринінг не був проведений або результат ОАЄ «скринінг не пройшов», новонароджений направляється на повне аудіологічне обстеження не пізніше досягнення 3-х місячного віку.

Що таке кохлеарна імплантація?

Що таке кохлеарна імплантація?

Кохлеарна імплантація – це хірургічна операція, під час якої у внутрішнє вухо встановлюється імплант. Цей пристрій допомагає передавати звукові сигнали безпосередньо до слухового нерва, що дозволяє дитині чути.

Як працює кохлеарний імплант?

Кохлеарний імплант (слуховий імплант) складається з двох основних частин: зовнішньої та внутрішньої. Зовнішня частина, що розташовується за вухом, складається з мікрофона і процесора, які збирають і обробляють звуки. Внутрішня частина, що імплантується під шкіру і безпосередньо у внутрішнє вухо, передає електричні сигнали до слухового нерва.

Кому показана кохлеарна імплантація?

Вона рекомендується дітям з важкими та глибокими ступенями втрати слуху, коли традиційні слухові апарати неефективні. Раннє виявлення проблем і своєчасна імплантація можуть значно покращити якість життя та розвиток дитини, адже дозволить їй чути, розмовляти й брати активну участь у соціальному житті. 

Процес кохлеарної імплантації

1) Спочатку проводиться комплексна оцінка слуху дитини, що складається з аудіологічних тестів та медичних обстежень.

2) За результатами оцінки визначається, чи можна проводити операцію.

3) Хірургічне втручання зазвичай триває кілька годин і проводиться під загальною анестезією.

4) По завершенню операції дитина може повернутися додому через кілька днів.

5) Через кілька тижнів після операції зовнішня частина імпланта активується і налаштовується спеціалістом.

6) Після активації імпланта дитина потребує реабілітації, що складається з роботи з логопедом та аудіологом для розвитку мовлення та слухових навичок.

Переваги кохлеарної імплантації

  • Покращення сприйняття звуків: діти можуть чути звуки навколишнього світу — мову, музику і природні звуки.
  • Розвиток мовлення: діти з імплантами мають можливість розвивати мовленнєві навички в однакових умовах з однолітками без порушень слуху.
  • Соціальна адаптація: покращення слуху сприяє кращій інтеграції дитини в суспільство, школі та в родині. 
Прокрутка до верху