Наукові відділи

Науковий відділ внутрішньої медицини

Науковий відділ внутрішньої медицини очолює доктор медичних наук, доцент Кравченко Анатолій Миколайович – Заслужений лікар України, відомий кардіолог і організатор охорони здоров’я. Він є автором понад  250  наукових праць, в т.ч. 4  монографій,  має 7 патентів на винаходи і корисні моделі.

У відділі працюють 15  наукових працівників, в т.ч. 5 докторів  медичних наук та  9  кандидатів медичних наук. Головних наукових співробітників – 4 – (член-кор. АМН України д.м.н., проф. Нетяженко В.З.,     д.м.н., проф. Коваленко О.Є., д.м.н., проф. Мороз Г.З., д.м.н.,  д.м.н. проф. Черній Т.В.,  старших наукових співробітників – 6 – ( к.м.н. Литвин О.В., к.м.н. Міхалєв К.О., к.м.н. Гідзинська І.М.,  к.м.н. Пасько В.С.,  к.м.н. Костюкевич О.М., к.м.н. Якименко І.Л.,  к.м.н. Оводюк Н.М., наукових співробітників –  3 –  к.б.н. Беньковська Л.К.,  к.м.н  Богатирьова І.М., к.м.н Сопко  О.О., молодших  наукових співробітників – 1- Станіславська С.С..

Основні наукові здобутки наукового відділу внутрішньої медицини

У науковому відділі внутрішньої медицини ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС вперше в Україні розроблений, науково обґрунтований та впроваджений локальний протокол медичної допомоги хворим на артеріальну гіпертензію. Розроблені наукові матеріали були використані при підготовці Клінічних настанов та Уніфікованого клінічного протоколу «Артеріальна гіпертензія» МОЗ України (Наказ МОЗ України №384).  Видано монографії “Локальний протокол медичної допомоги хворим на артеріальну гіпертензію: досвід розробки та впровадження” (Київ, 2015 р.) та «Профілактика серцево-судинних захворювань: теоретичні засади та практичне впровадження» (Київ, 2019 р.)

Удосконалено систему організації медичної допомоги при коронарному синдромі із застосуванням різних видів реперфузії. Створено відомчий реєстр  інфаркту  міокарда та встановлено особливості захворюваності на гострий інфаркт міокарда серед прикріпленого контингенту населення. Отримані результати мають важливе значення для організації роботи із забезпечення своєчасної (ранньої) діагностики інфаркту міокарда, рівень якої залишається низьким в Україні, (1,3 на 1000 населення). Встановлено, що розвиток гострого інфаркту міокарда у чоловіків молодого віку характеризується комплексом змін, які поєднують багатосудинне ураженням вінцевих артерій, порушення ендотеліальної функції та агрегаційних властивостей тромбоцитів, що асоціюються із частим виявленням гіпергомоцистеїнемії, зниженням рівня тестостерону та розладами еректильної функції.

Встановлено, що застосування вітчизняного апарату для електростимуляції з біокеруванням «Тренар-01», у лікуванні хворих з руховим дефіцитом, значуще зменшує ступінь парезу уражених кінцівок та відновлює довільні рухи у пацієнтів, що перенесли мозковий інсульт.

У рамках співробітництва з науковими установами НАН України проводиться  спільні наукові дослідження та  апробація наукових розробок Міжнародного  науково-навчального  центру  інформаційних  технологій  та систем  НАН України  та  МОН  України  по клінічному впровадженню програмно-технічного  комплексу  «ФАЗАГРАФ®» для скринінгу ІХС в кардіології  та комплексу «Тренар 01» – нового методу    реабілітації в неврології, (методичні рекомендації МОЗ України 2017 р.).   Наукові співробітники відділу  приймають участь у міжнародних клінічних дослідженнях лікарських препаратів.

Перспективи наукових досліджень на період з 2022 р. по 2024 р.

Науковий відділ внутрішньої медицини виконує НДР на тему: «Удосконалення пацієнт-орієнтованих підходів до надання  медичної допомоги  хворим на серцево-судинні та   цереброваскулярні   захворювання  з    коморбідними  станами,  зокрема в осіб, що   перенесли   COVID -19».

\Розвиток пацієнт-орієнтованого підходу в лікуванні хворих з     коморбідними та мультиморбідними станами належить до пріоритетних напрямків сучасної медицини. Це обумовлено зростанням кількості таких хворих та недостатньою ефективністю їх лікування. Згідно з даними ВООЗ, найпоширенішими неінфекційними захворюваннями у світі визнані артеріальна гіпертензія (АГ), ішемічна хвороба серця (ІХС), цукровий діабет та ожиріння. Зазначені стани викликають майже 2/3 смертей та чинять  значну соціо-економічну  шкоду. У зв’язку з пандемією COVID 19  ця проблема набула ще більшої актуальності, згідно результатів  наукових досліджень, проведених у США за час пандемії спостерігається  збільшення смертності від ІХС та АГ  на 139%  і  164%, відповідно.  В  Україні  хвороби  системи  кровообігу   залишаються  основною причиною смерті населення, що потребує удосконалення, орієнтованих на пацієнта, підходів до профілактики, діагностики та лікування. Виконання  даної науково-дослідної роботи буде сприяти  втіленню  Європейських стандартів надання медичної допомоги пацієнтам на серцево-судинні та  неврологічні захворювання,  що поєднані з іншими соматичними захворюваннями,  що визначає актуальність зазначеної наукової проблематики. Упродовж її виконання очікується, що наголос поступово буде зміщуватися на профілактику як державну стратегію збереження людських ресурсів. Буде продовжена співпраця з провідними науковими установами НАН та НАМН України,   міжнародними науковими Центрами, зокрема, у рамках міжнародного проекту «Горизонт».  Передбачається досягти збільшення тривалості життя прикріпленого контингенту, зменшення показників смертності та первинного виходу на інвалідність внаслідок серцево-судинних захворювань.

Науковий відділ малоінвазивної хірургії

Науковий відділ малоінвазивної хірургії очолює доктор медичних наук Бойко Ігор Васильович – знаний в Україні науковець-клініцист з ортопедіїї і травматології, автор 220 наукових праць, в т.ч. 3 монографій. Має 58 патентів України на винаходи і корисні моделі та 1 патент України на промисловий зразок.
У відділі працює 31 науковий працівник, в т.ч. 8 докторів медичних наук (з них 5 професорів) та 18 кандидатів медичних наук.
Головних наукових співробітників – 5 (член-кор. НАМН України д.м.н. проф. Черній В.І., д.м.н. проф. Квасніцький М.В., д.м.н. проф. Шкорботун В.О., д.м.н. проф. Бойко М.І., д.м.н. проф. Хоперія В.Г.).
Провідних наукових співробітників – 4 (к.м.н. Ю.М. Гупало, к.м.н. доцент Журавчак А.З., д.м.н. Литвак О.О., к.м.н. Хабрат Б.В., к.м.н. доцент Пасічник Г.П.).
Старших наукових співробітників – 9 (к.м.н. Денисенко А.І., д.м.н. Лисенко Б.М., к.м.н. Мельничук М.П., к.м.н. Тополов П.О., к.м.н. Шапринський В.В., к.м.н. Швед О.Є., к.м.н. Шептуха С.А., к.м.н. доцент Шкорботун Я.В., к.м.н. Яковенко В.О.).
Наукових співробітників – 5 (к.м.н. Ткаченко Р.П., к.м.н. Науменко О.В., к.м.н. Дячук М.Д., Губар О.С., Грищук Я.І.)
Молодших наукових співробітників – 6 (Лазаренко Г.О., Наболотний О.І., Петрук А.О., Печиборщ О.В., Шамрай-Сас А.В., Шаповалов Д.Ю.).

Основні наукові здобутки наукового відділу малоінвазивної хірургії

Встановлено, що пусковим механізмом розвитку периопераційних ускладнень при проведенні ендовідеохірургічних втручань є порушення енергокисневого забезпечення та метаболізму хворих. Периопераційне визначення поточної енергопродукції та її енергозабезпечення відносно індивідуальних рівнів енергопотреби та готовності задовольнити її дозволяє в режимі реального часу оцінювати можливі порушення кисневого стану та метаболізму хворого, прогнозувати імовірність периопераційних ускладнень при ендовідеохірургічних втручаннях. Розроблено спосіб оцінки тяжкості хворих при загальному знеболенні та спосіб периопераційної оцінки тяжкості стану хворих за модифікованою шкалою APACHE II (2 патенти України на корисні моделі, 2 пропозиції до Переліку наукової (науково-технічної) продукції, призначеної для впровадження досягнень медичної науки у сферу охорони здоров’я МОЗ України).

Доведено переваги низькопоточної анестезії севофлураном над внутрішньовенною тотальною анестезією пропофолом. Для забезпечення адекватної глибини анестезії при лапароскопічних операціях у дітей запропоновано проведення ВIS-моніторингу з підтриманням біспектрального індексу в межах 35-45, що виключає поверхневу та черезмірну седацію, оптимізовані дози анестетиків у дітей в залежності від віку (2 патенти України на корисні моделі, 1 інформаційний лист МОЗ України, 2 пропозиції до Переліку наукової (науково-технічної) продукції, призначеної для впровадження досягнень медичної науки у сферу охорони здоров’я МОЗ України).

Доведено, що лапароскопічна холецистектомія з єдиного доступу є ефективним способом хірургічного лікування хронічного калькульозного холециститу в умовах стаціонару короткочасного перебування, який відрізняється низьким ризиком інтраопераційних та післяопераційних ускладнень, має високий ступінь надійності та безпечності, косметичний ефект, сприяє ранньому відновленню працездатності. Лапароскопічна однопортова холецистектомія може бути альтернативною багатопортовій традиційній холецистектомії, наближаючись до неї за часом виконання. З метою удосконалення оперативної техніки при однопортовій холецистектомії розроблено новий спосіб формування лапароскопічного доступу (4 патенти України на корисні моделі, 3 методичних рекомендації МОЗ України, 2 інформаційних листи МОЗ України, 4 пропозиції до Переліку наукової (науково-технічної) продукції, призначеної для впровадження досягнень медичної науки у сферу охорони здоров’я МОЗ України).

Удосконалені показання до виконання ендовенозної лазерної абляції, які підвищують її ефективність та зменшують кількість рецидивів на 30%. Доведена ефективність профілактики хронічної венозної недостатності шляхом виконання пневмопрестерапії та електроміостимуляції в післяопераційному періоді в 92% спостережень. Кількість тромботичних ускладнень при довготривалому ультразвуковому моніторингу пацієнтів не перевищує 3,7-6,7% (4 патенти України на корисні моделі, 1 методичні рекомендації МОЗ України, 2 інформаційних листи МОЗ України, 5 пропозицій до Переліку наукової (науково-технічної) продукції, призначеної для впровадження досягнень медичної науки у сферу охорони здоров’я МОЗ України).

Показано, що застосування адаптуючої композиції для обробки контактної поверхні магістралей апарату штучного кровообігу при циркуляції запобігає адсорбції на ній клітин крові та нівелює реакцію організму пацієнта на екзогенний матеріал. Також доведено, що метод тестування біосумісності імплантатів за допомогою атомно-силової мікроскопії є чутливим інструментом для розпізнавання однотипних імплантатів в хірургії, травматології та ортопедії, і дозволяє прогнозувати можливість виникнення ускладнень. В експерименті показана ефективність методики індивідуальної модифікації пластичного матеріалу при операціях з приводу гриж черевної стінки із застосуванням автосироватки пацієнта (1 патент України на винахід, 3 патенти України на корисні моделі, 2 методичних рекомендацій МОЗ України, 1 інформаційний лист МОЗ України, 4 пропозиції до Переліку наукової (науково-технічної) продукції, призначеної для впровадження досягнень медичної науки у сферу охорони здоров’я МОЗ України).

За допомогою математичного моделювання запропоновано новий ендопротез голівки променевої кістки, застосування якого дозволяє поліпшити функціонально-клінічні властивості завдяки усуненню жорсткості у сполученні голівки з ніжкою, які зв’язуються з виключенням больового синдрому, а шарнірне сполучення істотно послаблює напруження поверхонь і капсул ліктьового суглоба, розвиток контрактури суглоба, дегенерацію суглобового хряща у голівці плечової кістки, що сприяє скороченню строків лікування та реабілітації у хворих з патологією ліктьового суглоба та збереженню працездатності і покращенню якості життя (1 патент України на промисловий зразок, 1 патент України на корисну модель, 3 пропозиції до Переліку наукової (науково-технічної) продукції, призначеної для впровадження досягнень медичної науки у сферу охорони здоров’я МОЗ України).

Вперше в Україні удосконалено та впроваджено методики черезшкірної нефролітотрипсії і лапароскопічної пластики пієлоуретерального сегменту в умовах стаціонару короткострокового перебування, що дозволило скоротити термін стаціонарного лікування цієї категорії хворих на 20% та 45% відповідно. Суттєво зменшилась кількість ускладнень та покращилась якість життя хворих за рахунок зменшення больового синдрому в післяопераційному періоді та значного скорочення часу реабілітації (1 підручник МОН України, 4 патенти України на корисні моделі, 1 інформаційний лист МОЗ України, 3 пропозиції до Переліку наукової (науково-технічної) продукції, призначеної для впровадження досягнень медичної науки у сферу охорони здоров’я МОЗ України).

Доведено, що лазерна вапоризація простати об’ємом до 80 мл апаратом «Dornier Medilas Urobeam» 940nm є ефективною та безпечною методикою оперативного лікування хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози з високим оперативним ризиком, що зумовлено майже повною відсутністю крововтрати (до 50 мл). Розроблено комбінований метод оперативного лікування хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози з об’ємом простати більше 80 мл шляхом поєднання лазерної вапоризації апаратом «Dornier Medilas Urobeam» 940nm та монополярної трансуретральної резекції простати, який переважає показники ефективності та безпечності монополярної монополярної трансуретральної резекції простати та лазерної вапоризації простати у монорежимі (1 підручник МОН України, 1 патент України на корисну модель, 1 інформаційний лист МОЗ України, 4 пропозиції до Переліку наукової (науково-технічної) продукції, призначеної для впровадження досягнень медичної науки у сферу охорони здоров’я МОЗ України).

Розроблено алгоритм діагностики та удосконалено методи хірургічного лікування вторинного та третинного гіперпаратиреозу на тлі хронічної ниркової недостатності, що швидко нормалізує лабораторні показники та значно поліпшує клінічну симптоматику у пацієнтів, покращує якість їх життя та створює умови для успішної трансплантації нирки (1 патент України на корисну модель, 1 методичні рекомендації МОЗ України, 3 пропозиції до Переліку наукової (науково-технічної) продукції, призначеної для впровадження досягнень медичної науки у сферу охорони здоров’я МОЗ України).

Вперше в Україні розроблено алгоритми діагностики та ендоскопічного хірургічного лікування поверхневих неоплазій слизової оболонки та нейроендокринних пухлин травного каналу з використанням сучасних ендоскопічних технологій («віртуальна хромоскопія» з вузькосмуговим дослідженням, ендоскопія з високим збільшенням, ендосонографія, ендоскопічна резекція та підслизова дисекція слизової оболонки) у поєднанні з морфологічним та імуногістохімічним дослідженням ендоскопічних біоптатів слизової оболонки. Також вдосконалено методики підготовки шлунково-кишкового тракту до ендоскопічних досліджень та оперативних втручань (43 патенти України на корисну модель, 2 методичних рекомендацій МОЗ України, 7 пропозицій до Переліку наукової (науково-технічної) продукції, призначеної для впровадження досягнень медичної науки у сферу охорони здоров’я МОЗ України).

Розроблені та впровадженні:

  • алгоритми диференційованого застосування лапароскопічних і класичних трансабдомінальних методів хірургічного лікування міоми матки та додатків в залежності від клінічного перебігу, супутньої екстрагенітальної патології, віку та репродуктивних планів пацієнтки;
  • патогенетично обґрунтовані методи та алгоритми реабілітації менструальної та репродуктивної функцій після хірургічного лікування міоми матки в залежності від обсягу та методу хірургічного лікування;
  • технічні прийоми лапароскопічної асистенції при вагінальній гістеректомії;
  • модель маткового маніпулятора для лапароскопічних операцій;
  • методи ранньої діагностики доброякісних захворювань тіла матки та додатків;
  • спосіб профілактики рецидивів генітального ендометріозу після оперативного втручання (1 патент України на промисловий зразок, 3 патенти України на корисні моделі, 7 пропозицій до Переліку наукової (науково-технічної) продукції, призначеної для впровадження досягнень медичної науки у сферу охорони здоров’я МОЗ України).

Розроблена високоефективна технологія пункційного лікування больового синдрому як ключового клінічного прояву остеохондрозу хребта, що є методом вибору в лікуванні больових синдромів при дегенеративно-дистрофічних ураженнях хребта, забезпечує швидкий та надійний результат. Створено алгоритм вибору варіантів малоінвазивного лікування корінцевого та больового синдрому при дегенеративно-дистрофічних ураженнях хребта (3 патенти України на корисні моделі, 1 монографія, 2 методичних рекомендації МОЗ України, 4 пропозиції до Переліку наукової (науково-технічної) продукції, призначеної для впровадження досягнень медичної науки у сферу охорони здоров’я МОЗ України).

Встановлено, що частота виявлення двостороннього варикоцеле, особливо в випадку чоловічого безпліддя, є значно вищою ніж вважалось раніше. Методом вибору для лікування варикоцеле в разі двостороннього розширення вен сім’яного канатика є лапароскопічний метод лікування. Також доведено, що у пацієнтів з варикоцеле підвищені рівні фрагментації ДНК, у порівнянні зі здоровими донорами, а також визначається активність матриксних металпротеїназ ММП-2 та ММП-9 в зразках стінки варикозно розширених судин сім’яного канатика. Удосконалено та впроваджено метод мікрохірургічного субінгвінального лікування варикоцеле та доведено його більш високу ефективність у порівнянні з ретроперитонеальним (на 17%) та лапароскопічним (на 10%) методами. (2 посібники, 4 патенти України на корисні моделі, 1 інформаційний лист МОЗ України, 5 пропозицій до Переліку наукової (науково-технічної) продукції, призначеної для впровадження досягнень медичної науки у сферу охорони здоров’я МОЗ України).

Розроблено спосіб виконання оперативних втручань з приводу кіст верхньощелепного синуса, який забезпечує зниження променевого навантаження на пацієнта при передопераційному обстеженні у 5-7 разів, зменшення травматичності втручання за рахунок визначення оптимального доступу до синуса на основі 3D реконструкції даних комп’ютерної томографії, скорочення тривалості операції на 20% та прискорення реабілітації пацієнтів. (1 підручник МОН України, 4 патенти України на корисні моделі, 1 інформаційний лист МОЗ України, 3 пропозиції до Переліку наукової (науково-технічної) продукції, призначеної для впровадження досягнень медичної науки у сферу охорони здоров’я МОЗ України).

Доведено, що модифікована ендоскопічна мікродебридерна аденотомія є методом вибору при хірургічному лікуванні аденоїдних вегетацій у дітей, який забезпечує високу ефективність та низьку частоту рецидивів у дітей із секреторним отитом на фоні гіпертрофії глоткового мигдалика, виконання ендоскопічної мікродебридерної аденотомії із тимпанопункцією дозволяє знизити частоту рецидивів секреторного отиту до 20% при спостереженні протягом 12-24 місяців (3 патенти України на корисні моделі, 2 пропозиції до Переліку наукової (науково-технічної) продукції, призначеної для впровадження досягнень медичної науки у сферу охорони здоров’я МОЗ України).

Перспективи наукових досліджень на період з 2022 р. по 2024 р.

Науковий відділ малоінвазивної хірургії виконує НДР на тему: «Оптимізація хірургічного лікування хворих за мультимодальною програмою швидкого відновлення на основі удосконалення малоінвазивних оперативних втручань, зокрема із застосуванням нанобіосенсорних технологій та анестезіологічного забезпечення» (номер державної реєстрації 0122U000233)

Буде розроблено диференційований підхід та конкретні покази до диференційованого лікування дегенеративно-дистрофічного ураження хребта в залежності від виявлених клінічних та патоморфологічних зон хребта; алгоритм лікування больових синдромів при дегенеративно-дистрофічному ураженні хребта; проведено порівняльний аналіз результатів встановлення імплантатів з тестуванням індивідуальної сумісності за допомогою атомно-силової мікроскопії та без.

Будуть розроблені та впроваджені в клінічну практику медико-технологічні  протоколи удосконаленого алгоритму організації лікування, направленого на відновлення фертильності у жінок з десинхронізацією дозрівання ендометрію на тлі ановуляції , з/без  лейоміоми матки(ЛМ).

Буде розроблений алгоритм диференційованого хірургічного лікування ДГПЗ з врахуванням можливостей адекватного використання сучасних малоінвазивних технологій на основі використання різних видів енергії; вивчена частота і характер ускладнень лазерної абляції, лазерної енуклеації та біполярної енуклеації простати при лікуванні хворих на ДГПЗ та порівняти їх з трансуретральною резекцією простати.

Буде розроблена ефективна методика планування доступу до врехньощелепного синусу з метою зменшення травматичності втручання гайморотомії, особливо у пацієнтів з планованою дентальною імплантацією та зменшена тривалість післяопераційної реабілітації пацієнтів після гайморотомії за рахунок зменшення кількості інтраопераційних та післяопераційних ускладнень та кращої санації передніх відділів верхньощелепного синусу.

Будуть визначені можливості та шляхи допомоги чоловікам, що занепокоєні розмірами статевого органа, мініінвазивними та класичними хірургічними методиками.

Буде вдосконалено тактику та покращено результати хірургічного лікування оклюзійно-стенотичних уражень артерій нижніх кінцівок у хворих на облітеруючий атеросклероз та цукровий діабет, шляхом виконання відкритих, рентгенендоваскулярних або гібридних операцій; обґрунтувано вибір оптимальних судинних імплантатів; зменшено кількість інтраопераційних та післяопераційних ускладнень на 20-35%; скорочення термінів стаціонарного лікування хворих на 30-40% і термінів соціальної і трудової реабілітації у 1,5 рази; зниження первинної інвалідизації на 5-15%.

Науковий відділ організації медичної допомоги

Науковий відділ організації медичної допомоги очолює кандидат медичних наук, старший науковий співробітник Ліщишина Олена Михайлівна – відомий вчений і практик у напрямку управління і організації охорони здоров’я. Вона є автором понад 160 наукових праць, в т.ч. співавтором 4 навчально-методичних посібників з питань організації протиракової боротьби, стандартизації медичної та фармацевтичної допомоги, має 13 свідоцтв про реєстрацію авторського права на твори. Пройшла шлях від молодшого до провідного наукового співробітника наукового відділу організації протиракової боротьба Інституту онкології МОЗ України, працювала 10 років директором департаменту стандартизації медичних послуг державного підприємства «Державний експертний центр МОЗ України». Є членом робочих груп МОЗ України з розроблення галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я.

У 2021 році у відділі працювало 22 співробітників, з них на наукових посадах – 20 науковців: докторів медичних наук – 7, докторів педагогічних наук – 1,; в т.ч. академіки НАМНУ – 2, чл.-кор НАПНУ – 1, професорів – 6, ст.н.с. – 1; кандидатів наук – 9 (к. мед.н. – 5; к.психол.н. – 1, к.тех.н. – 2; к.пед.н. – 1; к. юр.н. – 1, ст.н.с. – 1, доцентів –4), без наукового ступеня – 2; спеціалістів – 3 (провідні фахівці з якості – 2, провідний редактор – 1). Навчання в аспірантурі проходять 4 аспіранти.

Основні наукові здобутки наукового відділу організації медичної допомоги

Науково обґрунтовано розвиток багатопрофільного закладу охорони здоров’я від поліклініки до науково-практичного центру медичного профілю шляхом впровадження ресурсозберігаючих форм організації медичної допомоги та сучасних, у відповідності до міжнародних стандартів, технологій профілактики, діагностики і лікування захворювань, проведення його комплексної інформатизації. Отримані результати використано для розробки Концепції управління якістю медичної допомоги у галузі охорони здоров’я в Україні на період до 2020 року (2 методичних рекомендації МОЗ України, 7 інформаційних листів МОЗ України).

Обґрунтовано і впроваджено удосконалені алгоритми діагностики, диспансеризації, надання спеціалізованої медичної допомоги при окремих захворюваннях шкіри (хронічних та алергічних дерматозах, лімфомах, перонко- та онкологічній патології шкіри) (3 патенти України на корисну модель, 2 методичних рекомендації МОЗ України, 4 інформаційних листи МОЗ України).

Удосконалені алгоритми діагностики, диспансеризації та надання спеціалізованої медичної допомоги при окремих захворюваннях порожнини рота, розроблені та впроваджені нові ефективні методи лікування захворювань пародонта та хронічного катарального гінгівіту (3 патенти України на корисну модель, 3 інформаційних листи МОЗ України).

Удосконалено та впроваджено систему організації щорічних медичних профілактичних оглядів державних службовців на основі автоматизованих технологій, обмін та передачу медичної інформації (зокрема, електронна медична карта пацієнта з доступом пацієнта до неї з будь-якої точки світу через Інтернет). Удосконалено алгоритм диспансеризації державних службовців при найбільш розповсюджених захворюваннях (2 методичних рекомендації МОЗ України, 1 інформаційний лист МОЗ України).

Протягом 2019-2021 рр. у відділу виконано НДР «Наукове обґрунтування створення якісно нової системи профілактики неінфекційних захворювань та удосконалення моделі керованої медичної допомоги на рівні багатопрофільного закладу охорони здоров’я в умовах функціонування єдиної медичної інформаційної системи» з метою удосконалення системи профілактики неінфекційних захворювань шляхом розробки та впровадження медико-соціального моніторингу за станом здоров’я населення, процесно-орієнтованого управління якістю медичних послуг, сервісу електронної медичної допомоги на рівні багатопрофільного закладу охорони здоров´я в умовах функціонування єдиної медичної інформаційної системи.

В результаті виконання НДР:

  • вперше, науково обґрунтовано, розроблено та впроваджено клінічний маршрут пацієнтів із гострим респіраторним синдромом, визначеним випадком коронавірусної хвороби (COVID-19) для закладів охорони здоров`я (при відсутності відповідних затверджених адаптованої клінічної настанови і уніфікованого клінічного протоколу на державному рівні);
  • вперше, науково обґрунтовано, розроблено та запропоновано на впровадження «протокол забезпечення інфекційної безпеки та проведення протиепідемічних заходів під час виробничого процесу» для роботодавців та закладів охорони здоров`я при відсутності відповідного затвердженого медико-технологічного документу державного зразка
  • обґрунтовано та удосконалено форми донозологічного виявлення неінфекційних захворювань, впроваджено медико-соціальний моніторинг стану здоров’я пацієнтів та заходи з корекції факторів ризику розвитку у них неінфекційних захворювань на основі міждисциплінарного підходу та процесно-орієнтованого управління якістю медичних послуг із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій на рівні багатопрофільного закладу охорони здоров’я.

За матеріалами НДР, упродовж 2019–2021 рр. опубліковано 55 статей, з яких 15 опубліковано у періодичних наукових виданнях, проіндексованих у базах даних Web of Science Core Collection та / або Scopus; видано 4 інформаційних листи МОЗ України про наукову продукцію призначену для практичного застосування у сфері охорони здоров’я; тримано 3 свідоцтва про авторське право на твір, 26 актів про впровадження власних інноваційних розробок в медичну практику.

Перспективи наукових досліджень на період з 2022 р. по 2024 р.

В січні 2022 р. розпочато виконання НДР «Медико-соціальне обґрунтування, розроблення та впровадження сучасної моделі системи безперервного поліпшення якості інтегрованої медичної допомоги в роботу багатопрофільного закладу охорони здоров’я», в ході виконання якої заплановано розроблення комплексу цільових (еталонних) показників якості медичної допомоги,а також клінічних маршрутів, стандартних операційних процедур та інших документів для підтримки досягнення цільових показників якості інтегрованої медичної допомоги в багатопрофільному закладі охорони здоров’я; розроблення індикаторів для моніторингу якості медичної допомоги з запровадженням постійного моніторингу та оцінювання змін вартості та ефективності медичної допомоги з подальшою оптимізацією витрат на основі систематичного збору даних про надання медичної допомоги; залучення пацієнтів до підготовки управлінських рішень шляхом медико-соціологічного дослідження їх задоволеності якістю медичної допомоги; оновлення та доповнення програми управління якістю медичної допомоги в багатопрофільному закладі охорони здоров’я; удосконалення інформаційного супроводу наукової та інноваційної діяльності; обґрунтування шляхів удосконалення системи управління персоналом закладу охорони здоров’я; розроблення системи професійних компетентностей працівників багатопрофільного закладу охорони здоров‘я для підтримки реалізації інтегрованої медичної допомоги, їх дескриптори та критерії; удосконалення навчальних програм безперервного професійного розвитку менеджерів та працівників закладу охорони здоров‘я.