Науковий відділ внутрішньої медицини

Науковий відділ внутрішньої медицини очолює доктор медичних наук, доцент Кравченко Анатолій Миколайович – Заслужений лікар України, відомий кардіолог і організатор охорони здоров’я. Він є автором понад  260  наукових праць, в т.ч. 4  монографій,  має 7 патентів на винаходи і корисні моделі.

У відділі працюють 15  наукових працівників, в т.ч. 5 докторів  медичних наук та  8  кандидатів медичних наук.   

  • Головних наукових співробітників – 4: член-кор. АМН України д.м.н., проф. Нетяженко В.З., д.м.н., проф. Коваленко О.Є., д.м.н., проф. Мороз Г.З., д.м.н. проф. Черній Т.В.);
  • Провідних наукових співробітників – 1: к.м.н. Литвин О.В.;
  • Старших наукових співробітників – 4: к.м.н. Міхалєв К.О., к.м.н. Гідзинська І.М.,  к.м.н. Костюкевич О.М., к.м.н. Оводюк Н.М.);
  • Наукових співробітників –  3:  к.м.н. Пасько В.С.,  к.б.н. Беньковська Л.К., к.м.н. Апихтін К.О.;
  • Молодших наукових співробітників – 3: Станіславська С.С., Стельмах О.А., Мацишин В.С.

Кравченко Анатолій Миколайович

завідувач наукового відділу внутрішньої медицини, д.м.н, доцент, лікар-кардіолог вищої категорії, Заслужений лікар України

Мороз Галина Зотівна

головний науковий співробітник, д.м.н., професор, лікар-терапевт вищої категорії, Заслужений лікар України

Міхалєв Кирило Олексійович

старший науковий співробітник, к.м.н., лікар-терапевт вищої категорії

Оводюк Наталія Миколаївна

старший науковий співробітник, к.м.н. лікар-невролог вищої категорії

Мацишин Віктор Сергійович

молодший науковий співробітник, лікар-невролог вищої категорії

Нетяженко Василь Захарович

головний науковий співробітник, д.м.н., професор, чл.-кор НАМН України,
Заслужений діяч науки та техніки

Черній Тетяна Володимирівна

головний науковий співробітник, д.м.н., професор, лікар-невролог вищої категорії, Заслужений лікар України

Костюкевич Оксана Михайлівна

старший науковий співробітник, к.м.н., лікар-гематолог вищої категорії, Заслужений лікар України

Пасько Вікторія Сергіївна

науковий співробітник, к.м.н.,
лікар-кардіолог вищої категорії

Стельмах Ольга Анатолівна

молодший науковий співробітник лікар з функціональної діагностики вищої категорії

Коваленко Ольга Євгеніївна

головний науковий співробітник, д.м.н., професор, лікар-невролог
вищої категорії

Гідзинська Ірина Миколаївна

старший науковий співробітник, к.м.н., лікар-терапевт вищої категорії, Заслужений лікар України

Литвин Олена Вікторівна

провідний науковий співробітник, к.м.н., старший дослідник, лікар-невролог вищої категорії, Заслужений лікар України

Апихтін Костянтин Олександрович

науковий співробітник, к.м.н., лікар з функціональної діагностики, лікар терапевт ІІ категорії

Відповідно до затвердженої Державним управлінням справами Концепції наукової та інноваційної діяльності на період з 2022 р. по 2024 р. науковим відділом внутрішньої медицини  виконується  науково-дослідна робота, тематика якої затверджена Розпорядженням Керівника Державного управління справами від 23 квітня 2021 року № 90: «Удосконалення пацієнт-орієнтованих підходів до надання медичної допомоги хворим на серцево-судинні, цереброваскулярні захворювання, хвороби системи крові з коморбідними станами, зокрема в осіб, що перенесли COVID -19» (номер державної реєстрації 0122U000234);     

З початку 2024 року у відділі було відкрито нейрофізіологічну лабораторію, яку було обладнано найсучаснішою діагностичною технікою українського виробництва, зокрема телемедичними програмно-апаратними комплексами.

В лабораторії проводяться наступні дослідження:

  • Кардіовегетативний тест (на основі математичного аналізу варіабельності серцевого ритму). Дозволяє, на основі 6-канальної електрокардіограми, яка реєструється електродами з кінцівок, оцінити загальний адаптаційний потенціал нейро-гуморальної регуляції, участь у регуляції різних відділів вегетативної нервової системи, ступінь нервово-емоційного напруження, вегетативний еквівалент стресу, емоційний стан. Даний метод бере початок з 1960-х років і широко використовується в аерокосмічній медицині. Також, за допомогою оригінальних вітчизняних машинних алгоритмів, проводиться аналіз тонких змін ЕКГ (subtile changes), які відображають донозологічні зміни серцевого м’язу – міокарду, тобто ті його зміни, які передують розвитку хвороб.
  • Артеріальна осцилографія (новітній український метод, який дає змогу об’єктивно оцінити функціональний стан крупних артеріальних судин). Програмно-апаратний комплекс Oranta (Тернопіль, Україна)
  • Eye-Tracking тест, який грунтується на аналізі рухів очей при демонстрації зорових стимулів і дозволяє об’єктивно оцінити рівень тривоги, депресії, стресу. Розроблений в Інституті фізіології Богомольця НАН України. 

Наразі, у відділі проводиться скринінг психоемоційного стану і стану здоров’я українських жінок-ветеранів та членів родин ветеранів, за програмою співробітництва з ООН.

Проводяться систематичні онлайн-конференції з телемедицини та реабілітації, за участю європейських колег (Італія, Велика Британія).

У відділі проходять апробацію новітні зразки українських та закордонних діагностичних телемедичних програмно-апаратних комплексів, створених та виготовлених за участю Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України, Інституту фізіології імені Богомольця НАН України, АТЗТ “Сольвейг” (Україна, Київ), “ХАІ-Медика” (Харків, Україна), “ISH TECH” (Київ, Україна), Corsano (Голандія, Швейцарія), CardioLyse (Фінляндія, Україна). 

  • Вперше розроблено і впроваджено: електронну базу даних осіб, що перенесли аорто-коронарне шунтування та стентування  вінцевих артерій і показано, що в групі хворих на ІХС, яким проведено черезшкірне коронарне втручання, цільового рівня артеріального тиску досягли 69,2±7,4%, всі вони  не курили, мали переважно достатній рівень фізичної активності (66,7±7,5%), обмежували вживання кухонної солі (66,7±7,5%), «переважно виконували» рекомендації щодо здорового способу життя (74,4±7,0%), мали низький рівень поширеності ожиріння (17,9±6,1%) – різниця достовірна в порівнянні з контрольною групою (р<0,05) та даними дослідження EUROASPIRE IV- (цільового рівня АТ досягли  38% пацієнтів чоловічої статі в Україні і 35%  – в Європі  та 47% жінок  в Україні  і 48% – в Європі), що підтверджує ефективність запроваджених в ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС заходів щодо профілактики та лікування  АГ та ІХС.

За результатами  участі наукових працівників відділу в Міжнародному, рандомізованому, подвійному  сліпому, плацебо-контрольованому  дослідженні,  щодо оцінки впливу тікагрелору в дозі 60 мг 2 рази на добу на частоту випадків серцево-судинної смертності, інфаркту міокарду або інсульту у пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу встановлено, що  основний  результат ефективності (смерть при CV / ІМ / інсульт) був нижчим  у групі з тикагрелором  тільки  у  хворих,  які  раніше зазнали  черезшкірного  коронарного  втручання (PCI) – що склало 58% з 19 000 пацієнтів у дослідженні.  Клінічної користі  від  тикагрелору  щодо  первинної кінцевої точки  серед  усієї   групи  обстежених  не виявлено.

  • Виявлено, що  висока міжвізитна варіабельність АТ (МВАТ) зустрічається  у 51,25 %, чоловіків, що проживають в сільській місцевості,  хворих на АГ.  У  хворих на АГ  із високою МВАТ  встановлено більшу частоту  факторів  ризику:  гіперліпідемії,  тригліцеридемії, обтяжений сімейний анамнез, ожиріння, паління та вживання алкоголю,   порівняно з пацієнтами із низькою  варіабельністю АТ. Спостерігається  пряма кореляційна залежність (r = 0,47; р ≤ 0,0001) між відсотком вірогідності серцево-судинної смерті упродовж найближчих 10 років за шкалою Heart Score  та показником варіабельності (SD для САТ).
  • Оптимізовано: За даними локального відомчого реєстру гострого інфаркту міокарда, упродовж періоду 2010-2019 рр. спостерігали збільшення частоти виконання черезшкірних коронарних утручань як серед пацієнтів у загальній вибірці, так і за обох його типів, – що супроводжується зниженням показників захворюваності та  смертності від інфаркту міокарда серед прикріпленого контингенту  і узгоджується із загальноукраїнською тенденцією.
  • Удосконалено: алгоритм застосування  комбінованої терапії   периндоприлу/амлодипіну ±індапаміду) у чоловіків з АГ та високою між візитною варіабельністю АТ, що сприяло  досягненню  цільових рівнів САТ/ДАТ в абсолютній більшості випадків (99,4 %),  та   суттєвому  зниженню  показників  міжвізитної варіабельності  АТ з досягненням їхніх умовних «порогових» рівнів більше,  ніж у 90 %  пацієнтів.
  • Встановлено, що висока  міжвізитна варіабельність АТ є одним із факторів, яка асоціюються з підвищенням ризику виникнення фібриляції передсердь (ФП)  неклапанного ґенезу. Висока МВАТ (SD (САТ) ≥15 мм рт. ст. і SD (ДАТ) ≥14 мм рт. ст.), разом з показником РНП (що базується на інтегральній  оцінці фільтраційної функції нирок і ступеня альбумінурії) та розміром ЛП (ПЗР ЛП),  є найбільш значущими факторами, асоційованими з  розвитком ФП у хворих на АГ.
  • Запропоновано: Усунення холінергічної недостатності шляхом призначення інгібіторів ацетілхолінестерази в поєднанні із застосуванням попередників холіну, є принциповим механізмом  як у корекції когнітивних порушень при хронічній ішемії мозку, так і у разі реабілітації хворих з руховим дефіцитом, що перенесли мозковий інсульт, в поєднанні з застосуванням апарату для електростимуляції з біокеруванням «Тренар-01», що ефективно для зменшення ступеня парезу уражених кінцівок та відновлення довільних рухів.

В рамках співпраці наукового відділу внутрішньої медицини   з вченими Інституту  кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України розпочато роботу по   удосконаленню  підходів до  прогнозування  перебігу захворювань серцево-судинної системи на основі машинного навчання.

Планується:

  • Провести комплексну оцінку інформаційної системи «Ескулап» ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС з метою визначення можливості застосування її даних для створення моделей та програмного забезпечення  для прогнозу захворюваності та смертності від ХСК.
  • Створити профілі індивідуального ризику пацієнта на основі машинного навчання за результатами аналізу електронних записів в інформаційній  системі «Ескулап».
  • Розробити індивідуальні маршрути обстеження та моніторингу пацієнта на основі профілю ризику, створеного методом машинного навчання.
  • Удосконалити алгоритми прогнозу ХСК на основі математичного аналізу малих змін ЕКГ (аналізу ВСР, аналітично-часових параметрів, спектрального виміру, показників мікроальтернації тощо.).
  • На основі отриманих даних на планується розробка моделей діагностики та прогнозу захворювань та їх ускладнень, підбір персоналізованої терапії, розробка персональних медичних технологій для моніторингу в реальному часі для оцінки стану  пацієнтів  з подальшим   розповсюдженням розроблених моделей та програмного забезпечення на дані, що зберігаються Національною службою здоров’я України та іншими загальнодержавними чи локальними відомчими реєстрами та банками даних для  впровадження в медичну практику на державному рівні.

 

Прокрутка до верху