Розвиток стратегії персоніфікованого лікування хворих належить до пріоритетних напрямів сучасної медицини. За даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я, найпоширенішими неінфекційними захворюваннями у світі залишаються хвороби системи кровообігу (ХСК), цукровий діабет та ожиріння. Поряд з цим, тяжке психічне травмування та негативні емоції, що супроводжують як військовослужбовців, так і цивільне населення у період війни, можуть бути причиною не лише росту захворюваності на ХСК і цереброваскулярні хвороби (ЦВХ) (гострі та хронічні форми), а й значного підвищення ризику виникнення цих станів у людей молодого віку, з тяжкими клінічними проявами. Виконання цієї комплексної науково-дослідної роботи буде сприяти втіленню європейських стандартів надання медичної допомоги пацієнтам на серцево-судинні та неврологічні захворювання, хвороби, що пов’язані з впливом стресових факторів, шляхом застосування персоніфікованих сучасних методів лікування та реабілітації, що визначає актуальність зазначеної наукової проблематики.

В рамках співпраці наукового відділу внутрішньої медицини   з вченими Інституту  кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України розпочато роботу по   удосконаленню  підходів до  прогнозування  перебігу захворювань   серцево-судинної системи на основі машинного навчання. Планується розробка моделей діагностики та прогнозу захворювань та їх ускладнень, підбір персоналізованої терапії, розробка персональних медичних технологій для моніторингу в реальному часі для оцінки стану  пацієнтів  з подальшим   розповсюдженням розроблених моделей та програмного забезпечення на дані, що зберігаються Національною службою здоров’я України та іншими загальнодержавними чи локальними відомчими реєстрами та банками даних для  впровадження в медичну практику на державному рівні.

       У 2024 році у відділі було відкрито нейрофізіологічну лабораторію, яку було обладнано найсучаснішою діагностичною технікою українського виробництва, зокрема телемедичними програмно-апаратними комплексами.

В лабораторії проводяться  дослідження військовослужбовців та населення, що постраждали від війни:  Кардіовегетативний тест (на основі математичного аналізу варіабельності серцевого ритму). Дозволяє, на основі 6-канальної електрокардіограми оцінити загальний адаптаційний потенціал нейро-гуморальної регуляції, участь у регуляції різних відділів вегетативної нервової системи, ступінь нервово-емоційного напруження, вегетативний еквівалент стресу, емоційний стан. Також, за допомогою оригінальних вітчизняних машинних алгоритмів, проводиться аналіз  малих змін ЕКГ (subtile changes), які можуть вказувати на ранні  донозологічні зміни  міокарду.

      У відділі проведена робота по   скринінгу психоемоційного стану здоров’я українських жінок-ветеранів та членів родин ветеранів за програмою співробіт-ництва з ООН. Науковці відділу  приймають участь у міжнародних та національних  конгресах, з’їздах та конференціях  за участю європейських колег (Польща,  Велика Британія, Канада та ін.).  У відділі проводиться  апробація  українських та закордонних діагностичних телемедичних програмно-апаратних комплексів, створених та виготовлених за участю українських науковців Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України, Інституту фізіології імені О.Богомольця НАН України, АТЗТ “Сольвейг” (Україна, Київ), “ХАІ-Медика” (Харків, Україна), “ISH TECH” (Київ, Україна), Corsano (Голандія, Швейцарія), CardioLyse (Фінляндія, Україна).