• Вперше розроблено і впроваджено: електронну базу даних осіб, що перенесли аорто-коронарне шунтування та стентування  вінцевих артерій і показано, що в групі хворих на ІХС, яким проведено черезшкірне коронарне втручання, цільового рівня артеріального тиску досягли 69,2±7,4%, всі вони  не курили, мали переважно достатній рівень фізичної активності (66,7±7,5%), обмежували вживання кухонної солі (66,7±7,5%), «переважно виконували» рекомендації щодо здорового способу життя (74,4±7,0%), мали низький рівень поширеності ожиріння (17,9±6,1%) – різниця достовірна в порівнянні з контрольною групою (р<0,05) та даними дослідження EUROASPIRE IV- (цільового рівня АТ досягли  38% пацієнтів чоловічої статі в Україні і 35%  – в Європі  та 47% жінок  в Україні  і 48% – в Європі), що підтверджує ефективність запроваджених в ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС заходів щодо профілактики та лікування  АГ та ІХС.

За результатами  участі наукових працівників відділу в Міжнародному, рандомізованому, подвійному  сліпому, плацебо-контрольованому  дослідженні,  щодо оцінки впливу тікагрелору в дозі 60 мг 2 рази на добу на частоту випадків серцево-судинної смертності, інфаркту міокарду або інсульту у пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу встановлено, що  основний  результат ефективності (смерть при CV / ІМ / інсульт) був нижчим  у групі з тикагрелором  тільки  у  хворих,  які  раніше зазнали  черезшкірного  коронарного  втручання (PCI) – що склало 58% з 19 000 пацієнтів у дослідженні.  Клінічної користі  від  тикагрелору  щодо  первинної кінцевої точки  серед  усієї   групи  обстежених  не виявлено.

• Виявлено, що  висока міжвізитна варіабельність АТ (МВАТ) зустрічається  у 51,25 %, чоловіків, що проживають в сільській місцевості,  хворих на АГ.  У  хворих на АГ  із високою МВАТ  встановлено більшу частоту  факторів  ризику:  гіперліпідемії,  тригліцеридемії, обтяжений сімейний анамнез, ожиріння, паління та вживання алкоголю,   порівняно з пацієнтами із низькою  варіабельністю АТ. Спостерігається  пряма кореляційна залежність (r = 0,47; р ≤ 0,0001) між відсотком вірогідності серцево-судинної смерті упродовж найближчих 10 років за шкалою Heart Score  та показником варіабельності (SD для САТ).
• Оптимізовано: За даними локального відомчого реєстру гострого інфаркту міокарда, упродовж періоду 2010-2019 рр. спостерігали збільшення частоти виконання черезшкірних коронарних утручань як серед пацієнтів у загальній вибірці, так і за обох його типів, – що супроводжується зниженням показників захворюваності та  смертності від інфаркту міокарда серед прикріпленого контингенту  і узгоджується із загальноукраїнською тенденцією.
• Удосконалено: алгоритм застосування  комбінованої терапії   периндоприлу/амлодипіну ±індапаміду) у чоловіків з АГ та високою між візитною варіабельністю АТ, що сприяло  досягненню  цільових рівнів САТ/ДАТ в абсолютній більшості випадків (99,4 %),  та   суттєвому  зниженню  показників  міжвізитної варіабельності  АТ з досягненням їхніх умовних «порогових» рівнів більше,  ніж у 90 %  пацієнтів.
• Встановлено, що висока  міжвізитна варіабельність АТ є одним із факторів, яка асоціюються з підвищенням ризику виникнення фібриляції передсердь (ФП)  неклапанного ґенезу. Висока МВАТ (SD (САТ) ≥15 мм рт. ст. і SD (ДАТ) ≥14 мм рт. ст.), разом з показником РНП (що базується на інтегральній  оцінці фільтраційної функції нирок і ступеня альбумінурії) та розміром ЛП (ПЗР ЛП),  є найбільш значущими факторами, асоційованими з  розвитком ФП у хворих на АГ.
• Запропоновано: Усунення холінергічної недостатності шляхом призначення інгібіторів ацетілхолінестерази в поєднанні із застосуванням попередників холіну, є принциповим механізмом  як у корекції когнітивних порушень при хронічній ішемії мозку, так і у разі реабілітації хворих з руховим дефіцитом, що перенесли мозковий інсульт, в поєднанні з застосуванням апарату для електростимуляції з біокеруванням «Тренар-01», що ефективно для зменшення ступеня парезу уражених кінцівок та відновлення довільних рухів.

В рамках співпраці наукового відділу внутрішньої медицини   з вченими Інституту  кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України розпочато роботу по   удосконаленню  підходів до  прогнозування  перебігу захворювань серцево-судинної системи на основі машинного навчання.

Планується:

• Провести комплексну оцінку інформаційної системи «Ескулап» ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС з метою визначення можливості застосування її даних для створення моделей та програмного забезпечення  для прогнозу захворюваності та смертності від ХСК.
• Створити профілі індивідуального ризику пацієнта на основі машинного навчання за результатами аналізу електронних записів в інформаційній  системі «Ескулап».
• Розробити індивідуальні маршрути обстеження та моніторингу пацієнта на основі профілю ризику, створеного методом машинного навчання.
• Удосконалити алгоритми прогнозу ХСК на основі математичного аналізу малих змін ЕКГ (аналізу ВСР, аналітично-часових параметрів, спектрального виміру, показників мікроальтернації тощо.).
• На основі отриманих даних на планується розробка моделей діагностики та прогнозу захворювань та їх ускладнень, підбір персоналізованої терапії, розробка персональних медичних технологій для моніторингу в реальному часі для оцінки стану  пацієнтів  з подальшим   розповсюдженням розроблених моделей та програмного забезпечення на дані, що зберігаються Національною службою здоров’я України та іншими загальнодержавними чи локальними відомчими реєстрами та банками даних для  впровадження в медичну практику на державному рівні.