Передменструальний синдром

Передменструальний синдром (ПМС) – це функціональний розлад ЦНС під впливом несприятливих факторів, що циклічно виникає у деяких жінок за 2-10 днів до менструації та погіршує якість життя. Більшість жінок відчувають легкі симптоми перед менструацією. На ПМС страждають 24-40% жінок репродуктивного віку, серед них – 5-8% мають важку форму перебігу цього синдрому.

ПМС характеризується різноманіттям симптоматики. Наразі відомо більш ніж 150 симптомів.

Фактори ризику:

• генетична схильність;
• гінекологічні та ендокринні захворювання;
• стреси;
• недостатня фізична активність;
• недавні пологи або аборт;
• початок прийому або відміна гормональних препаратів.

В залежності від переважання тих чи інших симптомів виділяють 4 основні клінічні форми та атипову форму синдрому:

• нервово-психічна (найпоширеніша форма) – переважають такі симптоми, як агресивність, дратівливість, плаксивість, депресія. У молодих жінок переважає депресія, у жінок більш старшого віку превалює агресивність.
• цефалгічна – характеризується появою пульсуючого головного болю, що може іррадіювати в очні яблука, а також супроводжуватись нудотою, блюванням. Іноді буває запаморочення, підвищена чутливість до запахів та звуків.
• набрякова – переважають нагрубання та болючість молочних залоз, набряки обличчя, гомілок та пальців рук;
• кризова  – характеризується кризовим перебігом, що починається з підвищення артеріального тиску, потім виникає страх смерті, відчуття здавлення за грудиною, оніміння кінцівок;
• атипова – гіпертермічна форма (підвищення температури тіла в другу фазу цикла), гіперсомнічна форма (сонливість в другій фазі циклу), офтальмоплегічна форма (одностороннє закриття ока), менструальна мігрень, алергічна (циклічна передменструальна астма, циклічна нудота та блювання, циклічний дерматит, циклічний ірідоцикліт).

Симптоми:

• фізичні симптоми – набряк та болючість молочних залоз, втомлюваність, біль у мʼязах та суглобах, головний біль, набряки кінцівок та живота;
• емоційні – депресія, апатія, дратівливість, тривога, емоційна лабільність, агресивність;
• поведінкові – бажання вживати вуглеводи та солодощі, зниження соціальної активності, ізоляція, безпричинний плач.

Головна ознака – це циклічність симптомів, їх зв’язок з другою фазою менструального циклу, негативний вплив на повсякденне життя та наявність «світлого» проміжку після менструації. До початку будь-якої терапії пацієнтці пропонують самостійно заповнити щоденник симптомів протягом 2-3 циклів. Саме щоденник симптомів являється основним діагностичним інструментом.

Діагностика ґрунтується на анамнезі пацієнтки:

• має бути принаймні один емоційний і один фізичний симптом впродовж 5-7 днів до менструації;
• симптоми повинні зникати впродовж 3-4 днів після початку менструації і повертатися не раніше, ніж на 13 день менструального циклу;
• симптоми заважають нормальному життю;
• щоденник симптомів, який веде пацієнтка впродовж 2-3 послідовних циклів, є найбільш надійним методом діагностики.

Для полегшення симптомів ПМС рекомендовано:

• обмежити вживання кави, алкоголю, фастфуду, солених та надміру солодких страв;
• за кілька днів до менструації зменшити вживання рідини до 1,5л;
• за тиждень до початку менструації вживати продукти з високим вмістом кальцію;
• дихальна гімнастика та релаксація.

Лікування:

• рефлексотерапія;
• лікувальний масаж;
• термотерапія – «зігрітись під ковдрою»;
• когнітивно-поведінкова терапія.

В лікуванні також використовують фітопрепарати, антидепресанти, гормональні препарати.

Контроль ефективності лікування – це календар симптомів та менструальний календар, який пацієнтка заповнює самостійно до та після лікування, завдяки якому можна оцінити ефективність терапії.

ПМС може супроводжувати жінку протягом усього репродуктивного віку або з’являтися тільки на певних етапах. Після настання менопаузи, коли змінюється гормональний фон, ПМС повністю проходить.