ВП та ФД з УЗД

Підготовка до досліджень та особливості проведення методик функціональної та ультразвукової діагностики, КТ та МРТ обстежень (Частина четверта)

Підготовка до досліджень та особливості проведення методик функціональної та ультразвукової діагностики, КТ та МРТ обстежень

Частина четверта

Комп’ютерна томографія. Загальні  відомості.

В наш час КТ використовується для діагностики багатьох захворювань та стану органів та систем. Інформативність та діагностична цінність методики різниться залежно від того, яку систему органів чи ділянку тіла ми досліджуємо, оскільки КТ, як і інші методики, характеризується деякими обмеженнями чи особливостями у застосуванні. КТ має особливу цінність у випадках ранньої діагностики онкологічних захворювань. Для підвищення інформативності обстеження часто проводять КТ з внутрішньовенним введенням контрасту.

Головне, що потрібно пам’ятати – КТ  це методика з використанням рентгенівського випромінювання в високих дозах ,і, хоча сучасні томографи  здійснюють мінімальний  негативний вплив на пацієнта, все-таки доза опромінення досить значна. Тому доцільність  проведення дослідження має оцінювати виключно лікар-клініцист.

Методика КТ має ряд переваг: висока точність знімків досліджуваних органів, швидкість проведення дослідження (при введенні контрасту тривалість процедури збільшується).

Так само, як і всі дослідження в медицині, КТ має покази та протипокази, які різняться залежно від того, яку систему органів чи ділянку тіла ми досліджуємо. Та є загальні протипокази  до проведення КТ, незалежно від досліджуваної ділянки.

Отже,  загальні протипокази  до  проведення КТ:

  • вагітність, крім тих випадків, коли є загроза для життя вагітної;
  • значна надлишкова маса тіла. Допустима маса тіла може відрізнятися залежно від марки томографа та виробника і визначається тим, яку вагу може витримати стіл апарата. Частіше протипоказом є маса тіла більше 150 кг, хоча деякі томографи мають обмеження в 120 кг;
  • високий артеріальний тиск на момент проведення обстеження.

У випадку проведення томографії з використанням контрасту:

  • алергічна реакція на йод чи контраст (під час попередній обстежень);
  • захворювання нирок з розвитком ниркової недостатності (контраст виводиться нирками);
  • у випадку прийому препаратів метформінового ряду при цукровому діабеті (з обережністю!);
  • порушення функції щитовидної залози з високим рівнем гормонів на момент обстеження.

Якщо планується проведення томографії з внутрішньовенним введенням контрасту, пацієнту необхідно дослідити рівень креатиніну в крові. Термін придатності такого аналізу крові не більше 30 днів. 

Новини:

Підготовка до досліджень та особливості проведення методик функціональної та ультразвукової діагностики, КТ та МРТ обстежень (Частина третя)

Підготовка до досліджень та особливості проведення методик функціональної та ультразвукової діагностики, КТ та МРТ обстежень

Частина третя

Рентгенографія органів грудної клітини, в тому числі флюорографія

Протипоказів до проведення досліджень немає.

Спеціальної  підготовки не потребує.  

Особливості проведення: як діагностичне  профілактичне дослідження рекомендовано проводити 1 р/рік. Як діагностична процедура з метою постановки діагнозу та дослідження стану пацієнта в динаміці  у випадку захворювання може виконуватися декілька разів (за потребою), з  урахуванням співвідношення: діагностична користь/шкода  для здоров’я пацієнта.

Рентгенографія опорно-рухової системи та кісток черепа

 Протипоказів нема.

 Спеціальної підготовки не потребує.

Рентгенографія органів черевної порожнини, заочеревинного простору  та органів малого тазу (оглядова)

Протипоказів немає.

Спеціальна підготовка: у випадку невідкладної діагностики дослідження проводиться без підготовки. Якщо дослідження планове, то за 1-2 дні перед обстеженням не вживати харчові продукти, що можуть викликати метеоризм (надмірне газоутворення): бобові, сирі овочі та фрукти, чорний хліб та випічка, молоко, солодощі, а також  – газовані напої. Дослідження проводиться натще.

Особливості проведення: дослідження проводиться в положенні стоячи чи лежачи на лівому боці. 

Рентгенографія органів черевної порожнини з контрастуванням

Протипокази:

  • алергія на контраст;
  • токсичний мегаколон;
  • вагітність;
  • біопсія слизової оболонки органів ШКТ протягом шести місяців;
  • відсутність продуктивного контакту з пацієнтом.

Спеціальна підготовка: Дослідження проводиться натще, за 1-2 дні перед обстеженням не вживати харчові продукти, що можуть викликати метеоризм (надмірне газоутворення): бобові, сирі овочі та фрукти, чорний хліб та випічка, молоко, солодощі, а також  газовані напої. За необхідності може призначатися очисна клізма або проносні засоби. Перед дослідженням не можна курити.

Особливості проведення: перед оглядом проводиться оглядова рентгенографія  органів черевної порожнини  для визначення підготовки кишечника. У випадку наявності калових мас дослідження переноситься на інший день. Для проведення дослідження в якості контрасту найчастіше використовують барієву суспензію, яку готують безпосередньо перед дослідженням та приймають всередину (випивають). Якщо є підозра на перфорацію органів ШКТ,  використання барію протипоказане. У такому випадку використовують водорозчинні препарати йоду.  Барієва суспензія має не дуже приємний смак, тому гірше сприймається пацієнтами. При  потребі барієву суспензію не приймають всередину, а вводять  через пряму кишку за допомогою клізми.

Якщо метою дослідження є огляд кишечника, то перед проведенням процедури  бажано спорожнити сечовий міхур, для уникнення перетискання петель кишечника.

Якщо є необхідність проведення дослідження жінці, що годує грудьми, протягом двох днів після процедури рекомендовано годувати дитину сумішшю.

Рентгенографія сечо-видільної системи з контрастуванням (екскреторна урографія)

Протипокази:

  • алергія на йод;
  • порушення функції нирок;
  • вагітність, окрім випадків, коли ризик для здоров’я матері перевищує ризик для плоду;
  • тяжка серцева недостатність.

Спеціальна підготовка: за 1-2 дні перед обстеженням не вживати харчові продукти, що можуть викликати метеоризм (надмірне газоутворення): бобові, сирі овочі та фрукти, чорний хліб та випічка, молоко, солодощі, а також  газовані напої. Дослідження проводиться натще,  За необхідності може призначатися очисна клізма.

Особливості проведення: дослідження проводиться в положенні лежачи і триває 30-60хв. В момент виконання знімків пацієнт має бути максимально розслабленим та нерухомим (для чіткості зображення). Внутрішньовенно вводиться йодовмісний контраст. Після закінчення процедури пацієнту рекомендовано вживати багато рідини (вода) для швидшого виведення контрасту.

 

Дентальна рентгенографія та рентгенографія придаткових пазух носа

 Протипоказів немає.

Спеціальної підготовки не потребує. 

Мамографія

Протипоказів  немає. Наявність грудних імплантів не є протипоказом  до проведення  мамографії, однак пацієнтка повинна попередити медичний персонал про наявність у неї імплантів.

Спеціальної  підготовки не потребує, однак рекомендовано проводити дослідження на 7-9 день місячного циклу. Шкіра грудей повинна бути чистою і сухою, без нанесених будь-яких косметичних засобів, оскільки вони можуть бути причиною хибних результатів дослідження.

Особливості проведення. Дослідження рекомендовано проводити з 40- річного віку 1раз на 1-2роки, однак  у пацієнток з підозрою на наявність новоутворення молочних залоз або наявність новоутворень у їх прямих родичів мамографія може проводитися  і до досягнення  40 років.

 

Новини:

Підготовка до досліджень та особливості проведення методик функціональної та ультразвукової діагностики, КТ та МРТ обстежень (Частина друга)

Підготовка до досліджень та особливості проведення методик функціональної та ультразвукової діагностики, КТ та МРТ обстежень

Частина друга

УЗД органів черевної порожнини та заочеревинного простору  

Протипоказів  немає.

Підготовка до планового огляду. Особливої підготовки не потребує, але потрібно прийняти до уваги, що дослідження проводиться натще або не раніше, як 6-8 год. після прийому їжі. Крім того, не рекомендується курити та жувати жувальні гумки. За 1-2 дні перед обстеженням не вживати харчові продукти, що можуть викликати метеоризм (надмірне газоутворення): бобові, сирі овочі та фрукти, чорний хліб та випічка, молоко, солодощі, а також  газовані напої. Пацієнтам з  цукровим  діабетом  чи у дітей за 3-4 год. до дослідження можна прийняти легкий сніданок. Новонароджених та немовлят можна погодувати за 3 год. до обстеження, за потреби – незалежно від прийому їжі.

Якщо ви не можете пропустити прийом ліків, то запивати їх варто невеликою кількістю води (1-2 ковтки).  

УЗД органів малого тазу та мошонки у чоловіків

Протипоказів немає.

Підготовка до планового огляду. Дослідження може бути виконане трансабдомінальним (через передню черевну стінку) та трансректальним (через пряму кишку)  доступом.  У випадку трансабдомінального огляду бажано за добу виключити з продукти, що можуть бути причиною надмірного газоутворення (див. попередні рекомендації). Дослідження проводиться з наповненим сечовим міхуром.  При трансректальному  дослідженні перед  процедурою потрібно за 1-1,5 год.  провести очисну водяну клізму.  За 40-50 хв до обстеження необхідно випити 1-1,5 л води.  Огляд проводиться з наповненим сечовим міхуром.

Особливість. Оскільки трансректальне  дослідження проводиться з використання  латексного презерватива,  у випадку алергії на латекс потрібно повідомити про це лікаря.

УЗД органів малого тазу у жінок

Протипоказів немає.

Підготовка до планового огляду. Дослідження може бути виконане трансабдомінально (через передню черевну стінку) та трансвагінально (через піхву). У випадку трансабдомінального огляду бажано за добу виключити продукти, що можуть бути причиною надмірного газоутворення (див. підготовку до огляду ОЧП). За 40-50 хв до обстеження необхідно випити 1-1,5 л води.  Дослідження проводиться з наповненим сечовим міхуром. Трансвагінальний огляд проводиться з порожнім сечовим міхуром.

Особливість.  У жінок фертильного віку  час проведення планового огляду  визначається лікарем, що призначає дослідження. Як правило. огляд проводять на 7-11 день циклу, але визначальним фактором є мета, і час проведення можна варіювати.

Якщо огляд проводиться за необхідності під час місячних, то виконується тільки трансабдомінальне дослідження.

Оскільки трансвагінальне  дослідження проводиться з використання  латексного презерватива, у випадку алергії на латекс потрібно повідомити про це лікаря.

УЗД молочних залоз

Протипоказів немає.

Спеціальної підготовки не потребує.

Особливості.  У випадку планового огляду,  його краще проводити у певну фазу менструального циклу. Якщо цикл  регулярний,  дослідження рекомендоване  на 5-12 день (при 28-денному циклі), на 7-14 день (при тривалості циклу більше 28 днів), на 4- 11 день (при тривалості циклу  28 днів). У випадку  нерегулярного циклу, у жінок в клімактеричному періоді, у випадку  годуванню груддю чи  вагітності огляд може бути проведений в будь-який день.

УЗД грудних залоз чоловікам можна виконувати в будь-який день.

УЗД м’яких тканин, нервів, суглобів                                                   

Протипоказів немає. 

Спеціальної підготовки не потребує.

Може виконуватися в  будь-який час.

УЗД  щитовидної залози                                                      

Протипоказів немає.                              

Спеціальної підготовки не потребує.                                

Може виконуватися в  будь-який час.

УЗД лімфатичних вузлів

Протипоказів немає.                                                             

Огляд  поверхнево розташованих лімфатичних вузлів спеціальної підготовки не потребує. Дослідження лімфатичних вузлів черевної порожнини та заочеревинного   простору  – див. підготовку до огляду ОЧП.

УЗД периферичних  судин

Протипоказів немає.                                                                           

Спеціальної підготовки не потребує.                                                       

Може виконуватися в  будь-який час.

Особливості. Якщо в ділянці огляду судин  є виразки чи рани, то дослідження в цьому місці  проводиться з використанням латексного презервативу. У випадку бинтування еластичним бинтом (верхні чи нижні кінцівки)  бинт для проведення обстеження знімається.

УЗД периферичних  судин

Протипоказів немає.

Спеціальної підготовки не потребує.                                                       

Може виконуватися в  будь-який час.

Особливості. Якщо в ділянці огляду судин  є виразки чи рани, то дослідження в цьому місці  проводиться з використанням латексного презервативу. У випадку бинтування еластичним бинтом (верхні чи нижні кінцівки)  бинт для проведення обстеження знімається.

Новини:

Підготовка до досліджень та особливості проведення методик функціональної та ультразвукової діагностики, КТ та МРТ обстежень (Частина перша)

Підготовка до досліджень та особливості проведення методик функціональної та ультразвукової діагностики, КТ та МРТ обстежень

Частина перша

На сучасному етапі розвитку медицини в усьому світі та й в Україні  ніхто не уявляє  (ні лікарі, ні навіть пацієнти) процес  профілактики та лікування  без  проведення  функціональних, ультразвукових  КТ та МРТ досліджень. Та для успішного їх виконання  і  отримання достовірних результатів необхідно дотримуватися методики їх проведення.  Отож, спробуємо розібратися,  як підготуватися до проведення діагностичних процедур.

Функціональна діагностика має в своєму арсеналі багато досліджень для діагностики стану серцево-судинної, дихальної та нервової системи.  Деякі з них не потребують спеціальної підготовки, але  мають особливості проведення.  Отже, почнемо.

Електрокардіографія

Відносним протипоказом  до проведення може бути наявність в місцях передбачуваної  фіксації електродів  висипань та  ран на грудній клітці.  Ампутація кінцівок не є протипоказом до проведення ЕКГ.

Не потрібно спеціальної підготовки.

Перед  процедурою не відміняються ліки, які приймає пацієнт.

Ехокардіографія

Відносним протипоказом  до проведення може бути наявність в місці  передбачуваного контакту ультразвукового датчика   висипань та ран. Та з огляду на те, що для проведення дослідження є декілька доступів, то у випадку невідкладної ехокардіографії  проведення дослідження все ж можливе.  Та планову ЕхоКГ бажано перенести на більш слушний час.

Не потрібно спеціальної підготовки.

Перед  процедурою  не відміняються ліки, які приймає пацієнт.

Добове моніторування  ЕКГ (Холтер)

Протипоказами  до проведення добового моніторування  ЕКГ є наявність на грудній клітці пацієнта в місцях передбачуваної фіксації електродів  висипань, ран. Також не рекомендується  проведення обстеження у пацієнтів, з якими неможливий продуктивний контакт, і є ризик пошкодження  реєстратора чи отримання  некоректних даних.

Не потрібно спеціальної підготовки.

Прийом ліків регулює лікар, що призначає обстеження.

Особливості: 

Липкі одноразові електроди, що використовуються для фіксації електродів апарата добового моніторування на пацієнта, як правило, гіпоалергенні, однак пацієнти з чутливою шкірою мають бути готові до можливих подразнень шкіри в місці фіксації електродів, особливо, якщо   моніторування   триває більше 24 годин.

Пацієнт веде щоденник моніторування з описанням в ньому скарг (при наявності) з зазначенням часу,  фіксацією часу прийому ліків, періоду сну, фізичного навантаження  та ін.

Добове моніторування АТ

Протипокази:

  • Наявність на плечі пацієнта в місці передбачуваної фіксації манжети тонометра   висипань та  ран.
  • Проведення обстеження у пацієнтів, з якими неможливий продуктивний контакт, і є ризик пошкодження  реєстратора чи отримання  некоректних даних.
  • Постійна форма фібриляції передсердь чи часта (понад 10 % скорочень)  екстрасистолія, виражена брадикардія (ЧСС менше 30 за хв.), одержання некоректних даних моніторингу).
  • Тромбоцитопенія та  тромбоцитопатія  у фазі загострення з підвищеним ризиком кровотеч.

Не потрібно спеціальної підготовки.

Прийом ліків регулює лікар, що призначає обстеження.

Особливості:

Манжета тонометра під час дослідження може трохи розтягуватися та опускатися,  тому пацієнту необхідно контролювати її положення та поправляти при необхідності.

Пацієнт веде щоденник моніторування з описанням у ньому скарг (при наявності) з зазначенням часу, фіксацією часу прийому ліків, періоду сну, фізичного навантаження  та ін.

Електроенцефалографія

Протипокази:

  • Стан пацієнта, що унеможливлює продуктивний контакт, і є ризик пошкодження  реєстратора чи отримання  некоректних даних.
  • Наявність свіжих ран та післяопераційних рубців на голові пацієнта.

Не потрібно спеціальної підготовки.

Прийом ліків регулює лікар, що призначає обстеження.

Особливості:

Волосся пацієнта має бути чистим та без косметичних засобів (пінка та віск для укладання,  лак, тощо).

Реоенцефалографія 

Протипокази:

  • Наявність ран в місцях передбачуваної фіксації електродів.
  • Стан пацієнта, що унеможливлює  продуктивний контакт, і є ризик  пошкодження  реєстратора чи отримання  некоректних даних.

Не потрібно спеціальної підготовки.

Не потрібно припиняти прийом ліків.

 

 Реовазографія

Протипокази:

  • Наявність ран в місцях передбачуваної фіксації електродів.
  • Стан пацієнта, що унеможливлює продуктивний контакт, і є ризик  пошкодження  реєстратора чи отримання  некоректних даних.
  • Ампутація кінцівок.

Не потрібно спеціальної підготовки.

Не потрібно припиняти прийом ліків.

Спірометрія

Протипокази:

пов’язані з підвищеним навантаженням на серце або впливом на артеріальний тиск:                                                                                                  

  • інфаркт міокарда протягом останнього тижня;
  • низький тиск або тяжка артеріальна гіпертензія;
  • клінічно значимі порушення ритму (аритмія);
  • декомпенсована серцева недостатність;
  • неконтрольована легенева гіпертензія;
  • гостре легеневе серце;
  • клінічно нестабільна тромбоемболія легеневої артерії;
  • втрата свідомості чи запаморочення, пов’язані з глибоким диханням чи кашлем в минулому.

пов’язані з підвищенням внутрішньочерепного і внутрішньоочного тиску:      

  • аневризма внутрішньочерепних артерій;
  • нейрохірургічна операція впродовж останніх 4-х тижнів;
  • нещодавній струс головного мозку;
  • офтальмологічна операція  протягом останнього тижня.

пов’язані з підвищеним тиском в приносових пазухах і середньому вусі:                        

  • операція або інфекція при носових пазух або середнього вуха протягом останнього тижня.

пов’язані з підвищеним тиском у грудній клітці або черевній порожнині: 

  • пневмоторакс;
  • операція на грудній клітці протягом останніх 4-х тижнів;
  • операція в черевній порожнині протягом останніх 4-х тижнів;
  • пізній термін вагітності.

пов’язані з ризиком передачі інфекції:                                                                                    

  • гостре інфекційне захворювання або підозра на нього (включаючи туберкульоз);
  • об’єктивні симптоми, які сприяють передачі інфекції (кровохаркання, відкашлювання великої кількості секрету, зміни в ротовій порожнині або кровотеча з ротової порожнини).

Крім того необхідно приймати до уваги і інші фактори, які стосуються пацієнта: свіжа травма грудної клітки,  болі грудної клітки з різних причин, нездатність щільно охопити губами мундштук (наслідки мозкового інсульту), нездатність пацієнта до співпраці з медичним працівником, що проводить дослідження.

Не потрібна спеціальна підготовка.

Особливості:                                                                                                       

Лікар, який призначає пацієнту спірометрію, повинен чітко і в доступній пацієнту формі проінформувати його про підготовку до дослідження, оскільки  це має великий вплив на результати обстеження та їх інтерпретацію.

Крім того необхідно приймати до уваги і інші фактори, які стосуються пацієнта: свіжа травма грудної клітки,  болі грудної клітки з різних причин, нездатність щільно охопити губами мундштук (наслідки мозкового інсульту), нездатність пацієнта до співпраці з медичним працівником, що проводить дослідження.

Не потрібна спеціальна підготовка. 

Особливості: 

Лікар, який призначає пацієнту спірометрію, повинен чітко і в доступній пацієнту формі проінформувати його про підготовку до дослідження, оскільки  це має великий вплив на результати обстеження та їх інтерпретацію.

Отже, передусім, одяг пацієнта повинен бути зручним і не обмежувати рухи грудної клітки.

Перед спірометрією пацієнтам слід уникати:


1) куріння тютюну або електронних сигарет за 1 годину до дослідження; 2) вживання психоактивних речовин (напр. алкоголю) за 8 годин до дослідження; 3) інтенсивного фізичного навантаження за 1 годину до дослідження. Пацієнт також не повинен вживати велику кількість їжі протягом 2-х годин перед дослідженням.
Прийом ліків перед проведенням спірометрії регулюється лікарем, що призначає обстеження, оскільки вживання ліків чи відміна їх прийому залежить від мети дослідження. Якщо спірометрія проводиться як діагностичне дослідження, то слід припинити прийом інгаляторів (якщо стан пацієнта дозволяє), коли ж обстеження проводиться для моніторингу захворювання чи оцінки ефективності лікування, то прийом ліків не припиняється.

Оскільки тривалість ефекту різних інгаляційних препаратів різна, то і час відміни їх прийому різниться.

·      β2-агоністи короткої дії (напр. сальбутамол)

4–6 год

·      антихолінергічні лікарські засоби  короткої дії (іпратропію бромід)

12 год

·      β2-агоністи тривалої дії (формотерол, сальметерол)

24 год

·      β2-агоністи дуже тривалої дії (індакатерол, вілантерол, олодатерол)

36 год

·      антихолінергічні  лікарські засоби  тривалої дії (тіотропій, умеклідіній, аклідіній, глікопіроній)

36–48 год

Новини:

Спірометрія

Спірометрія

Спіроме́трія — метод діагностики функції зовнішнього дихання (ФЗД), зокрема визначення фізіологічних об’ємів легень та швидкості повітряного потоку під час видиху. Спірометрія є основним функціональним дослідженням дихальної системи. Оцінка функції зовнішнього дихання  використовується для діагностики та моніторингу більшості хронічних респіраторних захворювань.

Обладнання.

Для проведення спірометрії на сьогодні найпоширенішими є електронні цифрові спірометри, які автоматизують розрахунки та максимально спрощують дослідження. Всі прилади для проведення дослідження мають відповідати міжнародним стандартам і бути сертифікованими в Україні. Датчики приладів різних виробників можуть бути побудовані на різних принципах: на основі диференційного манометра, турбінні, термокондуктометричні, ультразвукові.

У нашій клініці дослідження проводиться на спірометрі компанії BTL: BTL-08.

В кінці 2019 року Американське торакальне товариство (American Thoracic Society -ATS) i Європейське респіраторне товариство (European Respiratory Society – ERS) опублікували стандарти виконання та інтерпретації спірометрії. Документ містить цінну інформацію щодо підготовки пацієнта, показів та проти показів до проведення спірометрії, методики проведення дослідження та стовінтерпретації результатів.

Покази до проведення спірометрії багато і їх можна розділити на декілька основних груп:

1-діагностика:

  • підозра на респіраторне захворювання;
  • оцінка тяжкості респіраторного захворювання;
  • оцінка прогнозу в осіб із діагноаним респіраторним захворюванням;
  • скринінг для осіб із підвищеним ризиком респіраторних захворювань;
  • періопераційна оцінка ризику.

2-моніторинг:

  • оцінка відповіді на лікування або реабілітацію;
  • моніторинг прогресування захворювання і його загострень;
  • моніторинг наслідків впливу шкідливих агентів, в тому числі ятрогенних.

3-оцінка інвалідності:

  • оцінка функції дихальної системи для страхових або юридичних цілей.

4-інші:

  • наукові дослідження;
  • оцінка працездатності та моніторинг функції легень у професіях високого ризику;
  • оцінка стану здоров’я перед виконанням фізичної активності, що створює ризик для дихальної системи.

Протипокази до проведення спірометрії

Спірометрія , як правило, добре переноситься пацієнтами і рідко є причиною ускладнень. Найчастіше проведення проби викликає запаморочення чи (рідко) втрату свідомості, які не потребують спеціального лікування. Проведення дослідження необхідно припинити, як тільки пацієнт повідомить про подібні скарги чи наявність болю в грудній клітці. У вітчизняних рекомендаціях протипокази розділені на дві групи: відносні та абсолютні. В американських та європейських рекомендаціях всі протипокази до проведення спірометрії вважаються відносними і їх розділяють на декілька груп.

Протипокази до проведення спірометрії.

1-пов’язані з підвищеним навантаженням на серце або впливом на артеріальний тиск:

  • інфаркт міокарда протягом останнього тижня;
  • низький тиск або тяжка артеріальна гіпертензія;
  • клінічно значимі порушення ритму (аритмія);
  • декомпенсована серцева недостатність;
  • неконтрольована легенева гіпертензія;
  • гостре легеневе серце;
  • клінічно нестабільна тромбоемболія легеневої артерії;
  • втрата свідомості чи запаморочення, пов’язані з глибоким диханням чи кашлем в минулому.

2-пов’язані з підвищенням внутрішньочерепного і внутрішньоочного тиску:

  • аневризма внутрішньочерепних артерій;
  • нейрохірургічна операція впродовж останніх 4-х тижнів;
  • нещодавній струс головного мозку;
  • офтальмологічна операція протягом останнього тижня.

3-пов’язані з підвищеним тиском в приносових пазухах і середньому вусі:

  • операція або інфекція приносових пазух або середнього вуха протягом останнього тижня.

4-пов’язані з підвищеним тиском у грудній клітці або черевній порожнині:

пневмоторакс;

  • операція на грудній клітці протягом останніх 4-х тижнів;
  • операція в черевній порожнині протягом останніх 4-х тижнів;
  • пізній термін вагітності.

5-пов’язані з ризиком передачі інфекції:

  • гостре інфекційне захворювання або підозра на нього (включаючи туберкульоз);
  • об’єктивні симптоми, які сприяють передачі інфекції (кровохаркання, відкашлювання великої кількості секрету, зміни в ротовій порожнині або кровотеча з ротової порожнини).

Крім того необхідно приймати до уваги і інші фактори, які стосуються пацієнта: свіжа травма грудної клітки, болі грудної клітки з різних причин, нездатність щільно охопити губами мундштук (наслідки мозкового інсульту), нездатність пацієнта до співпраці з медичним працівником, що проводить дослідження.

Підготовка пацієнта

Лікар, який призначає пацієнту спірометрію, повинен чітко і в доступній пацієнту формі проінформувата пацієнта про підготовку до дослідження, оскільки це має великий вплив на результати обстеження та їх інтерпретацію.

Отже, передусім, одяг пацієнта повинен бути зручним і не обмежувати рухи грудної клітки.

Перед спірометрією пацієнтам слід уникати:

  1. куріння тютюну або електронних сигарет за 1 годину до дослідження;
  2. вживання психоактивних речовин (напр. алкоголю) за 8 годин до дослідження;
  3. інтенсивного фізичного навантаження за 1 годину до дослідження.

Пацієнт також не повинен вживати велику кількість їжі протягом 2-х годин перед дослідженням. Прийом ліків перед проведенням спірометрії регулюється лікарем, що призначає обстеження, оскільки вживання ліків чи відміна їх прийому залежить від мети дослідження. Якщо спірометрія проводиться як діагностичне дослідження, то слід припинити прийом інгаляторів (якщо стан пацієнта дозволяє), коли ж обстеження проводиться для моніторингу захворювання чи оцінки ефективності лікування, то прийом ліків не припиняється.

Оскільки тривалість ефекту різних інгаляційних препаратів різна, то і час відміни їх прийому різниться.

  • β2-агоністи короткої дії (напр. сальбутамол) – 4–6 год
  • антихолінергічні лікарські засоби короткої дії (іпратропію бромід) – 12 год
  • β2-агоністи тривалої дії (формотерол, сальметерол) – 24 год
  • β2-агоністи дуже тривалої дії (індакатерол, вілантерол, олодатерол) – 36 год
  • антихолінергічні лікарські засоби тривалої дії (тіотропій, умеклідіній, аклідіній, глікопіроній) 36–48 год

Методика проведення

Дослідження повинне проводитися в тихому приміщенні. Під час дослідження пацієнт повинен сидіти прямо з дещо піднятою головою на кріслі зі спинкою, щоб ноги пацієнта спиралися на підлогу. На ніс пацієнта безпосередньо перед початком обстеження надягається затискач. Добре фіксовані зубні протези можна залишити в роті. Перед виконанням спірометрії персонал, що проводить дослідження повинен чітко і в доступній для пацієнта формі пояснити пацієнту методику проведення проби, оскільки інформативність дослідження напряму залежить від того наскільки чітко виконані пацієнтом вказівки медичного персоналу. На першому етапі досліджується спокійне дихання пацієнта. На другому етапі дослідження виконується проба з форсованим видихом, яка визначає основні показники функціональної спроможності дихальної системи пацієнта. Вимірювання слід повторити не менше 3-х разів, кожного разу чекаючи, доки нормалізується ритм дихання між маневрами. Якщо якість дослідження незадовільна, пацієнт може повторити маневр форсованого видиху до 8 разів. Тест максимальної вентиляції легень нині практично не застосовується, оскільки його діагностична цінність невисока, а імовірність ускладнень значно зростає. При необхідності базова спірометрія може включати додаткові функціональні тести: проба з бронхолітиком чи проба з фізичним навантаження. Результати  дослідження після їх обробки спірографом обов’язково оцінюються лікарем, який дає своє заключення.

Новини:

Моніторування ЕКГ за Холтером

Моніторування ЕКГ за Холтером

Холтерівське моніторування ЕКГ (Добове моніторування ЕКГ, Холтер ЕКГ) – метод електрофізіологічної  інструментальної  діагностики, суть якого  полягає в тривалій реєстрації  ЕКГ в умовах щоденної активності пацієнта з наступним  аналізом отриманої інформації.

Методика названа на честь  її винахідника – американця Нормана Холтера.

ДМ ЕКГ дозволяє зареєструвати та оцінити порушення в роботі серця, що виникають рідко, оскільки створює можливість для безперервної реєстрації  ЕКГ від декількох годин – до 7 діб.  Для запису ЕКГ використовується спеціальний апарат – рекордер, що працює від невеликих елементів живлення в автономному режимі. Частіше  використовуються так звані, дво – чи три- канальні рекордери.  Хоча  сучасні апарати дають можливість записувати  ЕКГ на 12 відведень.  Простота у використанні та невеликі розміри рекордера дають можливість  проводити моніторинг ЕКГ як в стаціонарних умовах, так і в  звичній для пацієнта обстановці. Також фактична відсутність серйозних протипоказів до проведення моніторування, дозволяє  здійснювати дослідження  пацієнтам різних вікових груп. Запис зберігається в електронному вигляді на спеціальний носій, потім за допомогою спеціальної програми обробляється і в подальшому аналізується підготовленим медичним персоналом (лікарем).  

Покази до проведення моніторування ЕКГ:

  • скарги та симптоми, що можуть бути обумовлені аритмією (відчуття серцебиття, перебоїв у роботі серця, втрата свідомості чи запаморочення);
  • оцінка наявності нічного апное;
  • діагностика коротких епізодів ішемії міокарду у випадку протипоказів до проведення проб з фіз. навантаженням чи їх не інформативності;
  • оцінка ефективності антиаритмічної терапії;
  • діагностика ускладнень у деяких категорій пацієнтів з симптомами аритмії  чи без них (гіпертрофічна кардіоміопатія, хворі які перенесли інфаркт міокарда, синдром подовженого чи вкороченого інтервалу QT);
  • оцінка роботи кардіостимулятора. 

Протипоказами до проведення добового моніторування ЕКГ є наявність на грудній клітці пацієнта в місцях передбачуваної фіксації електродів висипань, ран. Також не рекомендується  проведення обстеження у пацієнтів, з якими  неможливий продуктивний контакт, і є ризик пошкодження  реєстратора чи отримання   некоректних даних. 

Як проводиться дослідження?

Для  запису ЕКГ використовують одноразові клейкі електроди, які фіксують на грудній клітці пацієнта згідно зі схемою, запропонованою виробником. Шкіра в місці кріплення електроду має бути знежирена спиртом, у разі наявності волосся – його збривають. Рекордер фіксується за допомогою спеціальної кобури та ременів на торсі пацієнта способом, передбачений виробником . 

За час  моніторування  пацієнт веде свій звичний спосіб життя та веде щоденник з описанням в ньому скарг (при наявності) із зазначенням часу,  фіксацію часу прийому ліків, періоду сну, фізичного навантаження  та ін. Лікар, що рекомендує пацієнту моніторування  ЕКГ, регулює  прийом ліків на час проведення дослідження, а також дає рекомендації щодо фізичної активності.   

Аналіз запису ЕКГ

Після  закінчення моніторування   запис обробляється за допомогою спеціальної програми з подальшим аналізом його лікарем. По закінченні аналізу лікар робить  заключення. Загальноприйнятого зразка заключення немає, однак є обов’язкові моменти, що лікар має внести до заключення. Як правило, це інформація про ритм серця, його джерело та частоту, відомості про порушення ритму та провідності, зміни тривалості інтервалу QT, наявність гемодинамічно значимих пауз, наявність ішемічних змін сегменту SТ. Також проводиться аналіз зв’язку змін на ЕКГ із скаргами пацієнта та фіз. навантаженням. Зазначені в заключенні  патологічні зміни та особливості повинні бути проілюстровані фрагментами ЕКГ за вказаний період дослідження.

Новини:

Добовий моніторинг АТ

Добовий моніторинг АТ

Добовий моніторинг артеріального тиску (ДМАТ) —найбільш інформативний метод оцінки коливань артеріального тиску протягом доби. ДМАТ значно розширює можливості діагностики та лікування артеріальної гіпертензії, гіпотензії. Дозволяє віддиференціювати істинну гіпертензію від псевдогіпертензії, виявити випадки гіпертензії «білого халата», дослідити зв’язок епізодів підвищення АТ із впливом стресових факторів, аналізувати в динаміці ефективність призначеної антигіпертензивної терапії.

Показання до ДМАТ

  • Підозра на наявність синдрому «білого халата» (підвищення артеріального тиску виключно в присутності медперсоналу, при вимірюванні АТ в медичній установі).
  • Діагностика нічної гіпертензії.
  • Обстеження пацієнтів з підозрою на симптоматичну гіпертензію.
  • Верифікація артеріальної гіпертензії у вагітних.
  • Обстеження пацієнтів з конституційною, ортостатичною гіпотензією, синкопе.
  • Діагностика резистентної АГ.
  • Оцінка індивідуального циркадного (добового) ритму регуляції АТ при хронотерапевтичному призначенні препаратів.
  • Оцінка ефективності та безпечності гіпотензивної фармакотерапії, виявлення епізодичної гіпо/гіпертензії.
  • Обстеження пацієнтів з пограничною (м’якою) артеріальною гіпертензією з метою визначення необхідності гіпотензивної терапії.
  • Обстеження пацієнтів з синдромом обструктивного нічного апное.

Протипоказання до ДМАТ

  • Енцефалопатія будь-якої етіології, що робить неможливим продуктивний контакт пацієнта с медперсоналом (високий ризик пошкодження приладу, одержання некоректних даних).
  • Постійна форма фібриляції передсердь, часта екстрасистолія або різко виражена брадикардія (ЧСС менш, ніж 30 за хвилину).
  • Захворювання або травми плеча у ділянці накладення манжети.
  • Вимушене порушення нормального циркадного ритму сну та активності (неспання).
  • Тромбоцитопенія, тромбоцитопатія у фазі загострення з підвищеним ризиком кровотеч.

Як поводитись під час дослідження

Під час вимірювання тиску рука, на якій знаходиться манжета, повинна бути випрямлена та розслаблена. Якщо манжета трохи сповзе, її потрібно акуратно поправити. Якщо вимірювання артеріального тиску пацієнта відбувається під час ходьби, то бажано зупинитися, розслабити руку і дочекатися закінчення вимірювання. У день моніторингу не показані будь-які важкі фізичні навантаження. Також не слід приймати ванну чи користуватися душем. Прийом будь-яких ліків узгоджується з лікарем, що призначає ДМАТ. При проведенні моніторингу необхідно дотримуватися деяких заходів безпеки щодо збереження цілісності та функціонального стану приладу для ДМАТ: виключити удари, контакт з рідинами, обмежити вплив сильного електромагнітного та рентгенівського випромінювання, вплив низьких та високих температур.
Протягом відстеження АТ пацієнту необхідно вести щоденник з описанням в ньому скарг (при наявності) із зазначенням часу, здійснювати фіксацію часу прийому ліків, періоду сну.

Новини, оголошення:
Прокрутка до верху