Терапевтичне відділення

Догляд за ногами при діабеті

Догляд за ногами при діабеті

14 листопада відзначається всесвітній день боротьби з діабетомзахворюванням, поширеність якого щороку зростає й яке є причиною Nº1 смертності від ниркової недостатності, сліпоти у людей працездатного віку і нетравматичних ампутацій нижніх кінцівок.

Судинні та неврологічні порушення – стани, які супроводжують нелікований та несвоєчасно діагностований цукровий діабет.

Це комплексне хронічне захворювання, яке окрім медикаментозного лікування вимагає змін у харчуванні, фізичній активності, відмови від шкідливих звичок і підтримки із боку близьких. Окрім тісної взаємодії з мультидисциплінарною командою лікарів, люди з діабетом також мають взяти активну участь у догляді за собою. А для цього потрібно бути обізнаним в особливостях змін в організмі при цьому захворюванні.

Одним із найрозповсюджених ускладнень цукрового діабету є діабетична нейропатія – стан, який проявляється ураженням нервових волокон – великих і дрібних.

Ураження великих нервових волокон проявляється онімінням, поколюванням, порушенням рівноваги (адже вони відповідальні за відчуття тиску та рівноваги), а це, в свою чергу, значно підвищує ризик падінь.

Дрібні нервові волокна виконують захисну функцію – вони відповідають за почуття болю. Біль – це наш «сторожовий пес», який попереджає про небезпеку задля своєчасного її усунення.

При діабеті чутливість до болю значно порушується, причому вона може як стати неприємно підвищеною, так і значно знизитись. Водночас значно порушуються обмінні процеси у тканинах організму.

Проявом діабетичної нейропатії у чоловіків може бути еректильна дисфункція, яка також є ознакою вже наявних серцево-судинних захворювань.

Нейропатія, яка проявляється сильним больовим синдромом, здатна обмежити рухливість, негативно вплинути на якість життя, призвести до депресії та соціальної ізоляції. Та хоч вона і є дуже неприємним станом та складна у лікуванні, все ж спонукає звернутися до лікаря одразу, але часто чутливість навпаки втрачається, що непомітно для людини з діабетом. 

Так звана «діабетична стопа» – стан коли будь-яка (навіть значна) травматизація стопи не відчувається людиною, що призводить до її ігнорування і подальшого утворення виразок, інфікування, що може закінчитись гангреною й ампутацією кінцівки.

Фактором ризику діабетичної стопи є сухість, лущення шкіри, тріщини, мозолі, ознаки інфекції між пальцями ніг.

На жаль, своєчасна діагностика цього стану доволі утруднена – через значно обмежений час прийому лікар не завжди має змогу ретельно оглянути стопи людини із діабетом. Добре, якщо лікар фізично встигне провести визначення функції ваших нирок, співвідношення альбуміну до креатиніну та своєчасно діагностувати порушення, а також скерує Вас на обов’язкову консультацію до офтальмолога для запобігання сліпоти.

Несвоєчасна діагностика діабетичної нейропатії разом із відсутністю профілактичного догляду за ногами підвищує ризик розвитку синдрому діабетичної стопи.

Тому будьте уважні до свого тіла – якщо відчуваєте будь-який дискомфорт в стопах чи пальцях, наприклад, поколювання, відчуття «повзання мурашок», мерзлякуватість, печіння, або навіть відчуття удару електричним струмом, або ж «синдром неспокійних ніг» (непереборне бажання рухати ногами у стані спокою) – не ігноруйте ці сигнали тіла.

Обов’язковим заходом для профілактики наслідків діабетичної нейропатії є догляд за ногами. А ці 12 кроків здатні врятувати вас від багатьох проблем, що виникають у людей з діабетом.

1. Якщо має місце зниження чутливості, ЩОДНЯ оглядайте свої ніжки. Сухість, лущення шкіри, тріщини, підвищене ороговіння, мозолі, інфекції між пальцями та нігтями – стани, які не можна ігнорувати.
2. Завжди вдома носіть хатнє взуття. Будь-який дрібний предмет (наприклад, дрібна дитяча іграшка) може стати причиною травми стопи.
3. Мийте ноги тільки ТЕПЛОЮ або ПРОХОЛОДНОЮ водою для запобігання опікам. Приймаючи ванну, просіть близьких перевірити температуру води, або самостійно перевіряйте температуру води ліктем або термометром.

4. Стрижіть нігті, не зрізаючи куточки – для запобігання вростанню нігтя


5. Носіть ЗРУЧНЕ широке взуття, яке не погіршує кровообіг в стопі. Взимку це можуть бути уггі, в теплу пору року – сабо, крокси або зручні з м’якого матеріалу кросівки чи кеди. Варто бути обережним із відкритим взуттям, яке може натирати і призводити до значної травматизації. Обираючи зимове взуття, дуже просто визначити його відповідність власній нозі: дістаньте устілку та станьте на неї босоніж – якщо стопа значно виходить за її межі, шукайте іншу модель.

6. Вночі користуйтеся нічним світильником. Пам’ятайте, про можливе порушення рівноваги!

7. Приберіть килими з підлоги, через які можете перечепитися.

8. Забезпечте у ванній кімнаті наявність ручок в душі – це ваша безпека від падінь.

9. Для запобігання опікам – не засинайте, притулившись до батареї, або груби.

10. Відмовтесь від вживання алкоголю, бо він є нейротоксичним і не додає здоров’я вашим нервовим волокнам. Шукайте іншу – нешкідливу та смачну альтернативу, наприклад, каву з корицею (до речі, ця пряність позитивно впливає на рівень цукру в крові), але усьому знайте міру. 11. Приймайте ліки, які призначив вам лікар. Адже єдиним лікуванням діабетичної нейропатії є покращення контролю над рівнем глюкози в крові.
12. Вчасно проходьте діагностику цукрового діабету, пам’ятайте, що нормальний або навіть знижений рівень глюкози крові натще, який зазвичай перевіряють під час профілактичного обстеження, не виключає наявність цукрового діабету або переддіабету, при якому вже відбуваються судинні та нервові ураження. У цьому разі виключити цукровий діабет та переддіабет можна визначивши рівень глікованого гемоглобіну (але цей показник не дуже чутливий до незначних порушень рівня глюкози в крові) або ж провести глюкозо-толерантний тест (цей метод є точним).

Пам’ятайте, попри призначене медикаментозне лікування для досягнення успіху доведеться внести зміни у спосіб життя і покращити свій раціон харчування.

Ваш дієтолог, Антоніна Олійник 

© 2024 Антоніна Олійник

Новини:

Їжа від застуди

Їжа від застуди

Прохолодні ранки, холодний дощ та вітер  – і вже наступного дня лікуєте застуду?

А чи знали ви, що застуду здатні викликати понад 200 видів вірусів, а переохолодження  – лише сприятливий фактор, який знижує захисні сили організму.

Противірусні препарати, на жаль, не діють на ці віруси, вони змушують імунну систему «боротися самостійно», тому не завжди доречні, адже для ефективної роботи організму потрібен не примус, а піклування.

Харчування є одним з потужних факторів, здатних посилити захисні функції організму. Мед, лимони, часник, імбир…, яких тільки порад ми не чули для поліпшення імунітету. 

Насправді, для захисту від вірусів не існує універсального продукту, тому що робота імунної системи залежить не від наявності або відсутності у вашому раціоні броколі чи часнику, а від того, чи всі необхідні вітаміни та мінерали є на нашій тарілці. 

Які ж речовини мають бути в раціоні для налагодження роботи нашого імунітету?

І хоч мало хто переймається підрахунком калорій, важливо пам’ятати, що як дефіцит, так і надлишок енергії робить організм вразливим для інфікування. А головним індикатором відповідності потреб та надходження енергії є маса тіла.

Неможливо мати міцний імунітет, коли в раціоні не вистачає білка, одна з функцій якого – захисна. Дуже важливо, щоб в раціоні були присутні яйця, молоко, риба, м’ясо, птиця. Саме тваринний білок, на відміну від рослинного, найкраще засвоюється і містить усі амінокислоти, які не утворюються в нашому організмі.

Багато людей звикли снідати вівсянкою – це смачно, швидко та корисно, але білку з такого сніданку ми отримаємо небагато. У цьому разі на обід і вечерю має бути щось «білкове», а враховуючи, що за один-два рази організму важко засвоїти добову кількість білку, то варто робити додаткові «білкові» прийоми їжі (наприклад, з’їсти на другий сніданок сирники або пару відварених яєць, або на підвечірок – млинець з м’ясом). Чудовим рослинним джерелом білка є продукти з сої, наприклад, тофу.

Перший контакт з вірусами відбувається через слизові оболонки, а для їхнього відновлення і нормального функціонування потрібен вітамін А, який навіть має назву «протиінфекційний вітамін». Тому включаємо в меню страви з печінкою, вершковим маслом та яєчними жовтками. 

Також корисним буде збагатити раціон джерелами бета-каротину (з нього утворюється цей вітамін).  Зробіть свою тарілку яскравішою завдяки сезонним темно-зеленим листовим, жовтим, оранжевим та червоним овочам (шукайте статтю про каротиноїди).

Зверніть увагу! Вітамін А в надлишку є токсичним і небезпечним для вагітних

Проникнення вірусу в клітину залежить від стану клітинних мембран, а для їх нормальної  будови та функції важливим є вітамін Е, кращими джерелами якого є мигдаль і оливкова олія. Цей вітамін є антиоксидантом, який поглинає вільні радикали.

Як же не пригадати про всім відомий вітамін С, який вже багато років у більшості людей асоціюється з лікуванням та профілактикою застуд. У лабораторних умовах вітамін С разом з залізом та міддю згубно діє на віруси. Більш детально про вітамін С читайте за посиланням  https://clinic.gov.ua/shcho-potribno-znaty-pro-vitamin-c/  Разом з вітаміном Е він виконує роль антиоксиданту. В свою чергу його надлишок дає зворотній ефект, тому замість вживання сумнівної якості синтетичних вітамінів з конячим дозуванням краще обирати природні джерела, які вживати хоча б двічі на день під час їжі: цитрусові, ківі, смородину, капусту, перець, томати. Навіть звичайну цибулю! 

Коли вже згадали про цибулю, то її варто включити в раціон не лише через високий вміст вітаміну С, а й через наявність кверцетину – біофлавоноїду, який чинить противірусну і протизапальну дію. Його споживання разом з вітаміном С посилює противірусну дію обох нутрієнтів. Інші джерела кверцетину – яблука, спаржа, ягоди, броколі, вишні, зелений перець, цибуля, горох, червоний листовий салат, грейпфрут, помідори, сливи. 

Природним імуномодулятором є вітамін Д, який виробляється шкірою під дією сонячного світла. Можливо, і застуди трапляються частіше саме в осінню та зимову пору року через зменшення перебування на сонці. Харчових джерел вітаміну Д не так вже й багато. Гарне джерело – лосось, але залежно від його походження (дикий або фермерський) кількість цього вітаміну може значно різнитись. Тому коли є нестача сонця, доцільно визначати рівень цього вітаміну та при наявності дефіциту приймати додатково.

Разом з вітаміном Д для нормальної роботи імунної системи важливо вживати достатню кількість кальцію. Кожен основний прийом їжі має містити продукти з його високим вмістом. Окрім молока, йогурту, сиру, цінними джерелами кальцію є біла квасоля, броколі, мигдаль, риба, інжир та тофу.

Для зменшення запальних процесів в організмі важливо, щоб організм отримував достатню кількість омега-3 жирних кислот. Чудово, якщо двічі на тиждень ви дозволяєте собі жирну рибу. В іншому випадку, при її відсутності, у раціоні доцільно замінити прийоми риби дієтичною добавкою з омега-3.

В свою чергу, зловживання смаженими на олії стравами та надмірне вживання рослинних олій (особливо кукурудзяної або соняшникової) сприяє посиленню запальних процесів через надмірне надходження омега-6 жирних кислот. Тому, коли йдете повз духмяну пекарню, пам’ятаючи цей факт, не спокушайтеся на апетитний вигляд смажених пиріжків.

Важливим елементом для адекватної імунної відповіді є цинк, чудовими джерелами якого є м’ясо, курятина, сочевиця та горіхи, а надходженню цинку в клітину сприяє вищезгаданий кверцетин, тому важливо поєднувати джерела цих нутрієнтів між собою. 

Магній – елемент, який через постійний стрес вже на слуху у більшості людей і зазвичай асоціюється з елементом вкрай важливим для нервової системи, тим не менш він бере участь у декількох сотнях реакцій, в тому числі, необхідний для активації клітинного імунітету. Добова потреба у магнії для дорослих доволі висока, тому окрім вживання харчових джерел – цільнозернових продуктів, бобових, зелених овочів,  додатковий прийом дієтичних добавок буде дуже доречним! Особливо в сезон застуд. 

Отже, тепер ви знаєте, чому лише один імбирний чай буває безсилим. Робіть Ваше харчування якомога різноманітнішим, вживайте продукти з високою поживною цінністю, не забувайте мити руки не лише перед їдою та будьте здорові! 

Ваш дієтолог, Антоніна Олійник 

© 2024 Антоніна Олійник

Новини:

Як подолати функціональну диспепсію?

Як подолати функціональну диспепсію ?

Біль та дискомфорт у ділянці шлунка, почуття важкості після їжі, швидке насичення, нудота, здуття живота – скарги, які турбують чи не кожного десятого, частіше виникають у представниць прекрасної статі і можуть бути настільки виразними, що спонукають звернутись до лікаря. Але при обстеженні, як правило, не діагностується ніяких патологічних змін, і лікар виставляє діагноз «функціональна диспепсія». Що це за така хвороба, та як її подолати? 

Слово «диспепсія» означає порушення травлення, а «функціональна» говорить про те, що органічні (тобто, видимі) зміни, наприклад, новоутворення, відсутні, хоча такі розлади можуть турбувати досить довго.

Для діагностики функціональної диспепсії лікар має провести детальне опитування. Обов’язково пригадайте всі деталі щодо наявних симптомів (коли виникають, інтенсивність, тривалість, що приносить полегшення, тощо), важливо вказати, які медикаменти і дієтичні добавки вживали та вживаєте, навіть якщо це якісь «трави» чи гомеопатія. А також пригадайте, чи не мали симптомів харчової алергії на певні продукти.

Лікар має направити на лабораторне дослідження крові, а саме – загальний аналіз та виключити наявність інфекції Helicobacter pylori – бактерії, яка чудово себе почуває у кислому середовищі шлунка і може викликати запальні захворювання та навіть – виразкову хворобу (це можна зробити різними неінвазивними методами – наприклад, через аналіз калу). При виявленні цієї бактерії призначаються антибактеріальні препарати з обов’язковою контрольною діагностикою.

Чи обов’язково доведеться ковтати зонд?

У деяких випадках лікар може призначити додаткове обстеження – ФЕГДС (фіброезофагогастродуоденоскопію).

Таке дослідження є інвазивним і часто лякає пацієнтів, проте воно показано не всім, і зробити його можна під час медикаментозного сну – так процедура пройде максимально комфортно для всіх її учасників.

обов’язково ФЕГДС має бути проведено при наявності так званих «червоних прапорців», які мають насторожити стосовно онкопроцесу:

  1. Симптоми вперше виникли у старшому віці.
  2. Втрата ваги і підвищення температури без явної на те причини.
  3. Блювання, що повторюється, біль та/або відчуття утруднення проходження їжі по стравоходу.
  4. У близьких родичів був рак шлунку або стравоходу.
  5. Наявність утворень у животі, які діагностуються під час огляду.
  6. Анемія, ознаки внутрішньої кровотечі (чорне забарвлення калу).

Навіть якщо у Вас присутні якісь із цих пунктів – не панікуйте: по-перше, це не означає, що у Вас 100% рак, дослідження робиться, перш за все, для виключення органічної патології, і, по-друге, якщо злоякісний процес буде підтверджено – чим раніше буде розпочато лікування – тим кращим буде прогноз. Обов’язково перед проведенням такого обстеження поцікавтесь, чи має лікар, який проводить обстеження провести біопсію для гістологічного дослідження (адже всім відомий діагноз «гастрит» не можна виставити виключно «на око» БЕЗ БІОПСІЇ слизової оболонки), у разі відсутності гістологічного дослідження часто виставляється діагноз «гастропатія», а такий діагноз не є визначеним і унеможливлює призначення відповідного лікування.

Якщо ж для проведення гастроскопії немає суттєвих показів, а при його проведенні не виявлено патології – лікар виставить діагноз «функціональна диспепсія», пояснить механізм виникнення симптомів, заспокоїть щодо позитивного прогнозу такого стану, надасть рекомендації щодо змін способу життя та за потреби направить до дієтолога для корекції харчування, тому що, перш за все, лікування цього стану розпочинається саме з дієтичних втручань, а не призначення медикаментів.

Якщо ж дотримання дієтичних рекомендацій не дасть належного ефекту, і симптоми все одно матимуть місце, призначається медикаментозне лікування: це можуть бути препарати для зниження кислотності, покращення тонусу та скорочень шлунку.

Якщо ж і таке лікування виявиться неефективним, не дивуйтеся, якщо лікар призначить антидепресанти або заспокійливі препарати.

Річ у тому, що часто симптоми з боку травної системи виникають на фоні депресивних і тривожних станів. Адже між головним мозком та травною системою існує вісь, яка з’єднує ці органи, тому без допомоги психотерапевта/психіатра і індивідуальної психотерапії тут не обійтися. 

Ваш дієтолог, Антоніна Олійник 

© 2024 Антоніна Олійник

Новини:

Простий тест на дефіцит заліза: чи все так просто?

Простий тест на дефіцит заліза: чи все так просто?

Одним із поширених дефіцитних станів, особливо серед жінок, є дефіцит заліза. Це не дивно, адже саме представниць прекрасної статі супроводжують щомісячні втрати до 1-2 мг заліза під час кожного дня менструації, а також -значні втрати (до 1 граму) під час вагітності, пологів і годування грудьми, окрім того, кожен із нас щодня втрачає до 1 мг заліза з клітинами шкіри, що злущуються, з випорожненнями, сечею, а також – під час потовиділення. Окрім фізіологічних втрат на баланс заліза впливає недостатнє вживання продуктів, які є його джерелами, порушення засвоєння або патологічні втрати. 

Існує легенда про закоханого до безтями юнака, який одним із перших дізнався про наявність заліза в крові. І не спала йому на думку інша ідея виразити свої почуття, як зробити для своєї коханої обручку із заліза власної крові. Фінал цієї історії був трагічним – чоловік загинув від знекровлення.

Така ідея була приречена до невдачі, адже незважаючи на те, що більшість заліза організму присутня в червоних клітинах крові (еритроцитах), його кількість в них не перевищує 2-х грамів. Загалом організм дорослої людини містить лише 3-4 грами цього елементу (приблизно 3,5 г у чоловіків, 2,5 – у жінок). Крім еритроцитів, решта міститься у м’язах, деяких ферментах, а також – у формах зберігання і транспортування.

При дефіциті заліза відбувається кисневе голодування всіх органів і тканин організму, а через те, що залізо є складовою багатьох ферментів та білків – відбувається порушення обміну речовин. Тому його нестача миттєво відображається на нашому здоров’ї.

Зовнішніми ознаками дефіциту заліза є блідість і сухість шкіри, заїди в куточках рота, зміни поверхні язика, випадіння волосся та ложкоподібна деформація нігтів. Проте такі зміни виникають, коли дефіцит вже досить значний.

Тим не менш, існує п’ять ранніх ознак дефіциту заліза, про які варто пам’ятати, щоб бути насторожі та вчасно усунути цей стан.

 

  1. Втома, слабкість, непереносимість фізичних вправ, задишка при фізичному навантаженні – ці симптоми можуть бути дуже незначними і супроводжувати багато інших станів, проте варто мати на увазі, що обумовити їх може дефіцит заліза. Що цікаво – часто про ці прояви можна згадати лише тільки після усунення дефіциту цього мікроелементу, адже підвищену стомлюваність більшість людей вважає нормальним станом.
  2. Потяг до вживання неїстівних предметів (крейда, кавова гуща) – такі спотворення смаку зустрічаються нечасто, але існує досить характерний харчовий потяг при дефіциті заліза – жага до вживання льоду. Зазвичай, коли на вулиці спека, цей симптом легко проігнорувати, проте пам’ятаймо!
  3. Почервоніння сечі після вживання буряка – такий симптом інколи може налякати, хоча є нормою для кожної десятої здорової людини, але він майже завжди супроводжує нестачу заліза.
  4. Синдром неспокійних ніг – неприємне і нестримне бажання рухати ногами під час періодів бездіяльності, особливо вночі або під час сидіння. При цьому, дискомфорт майже миттєво зникає під час руху. Зазвичай такий синдром більшість людей вважає стовідсотковою ознакою дефіциту магнію, однак він також має дуже тісний зв’язок з дефіцитом заліза.
  5. П’ята ознака, при якій часто забувають про дефіцит заліза – частий головний біль. Тому не спішіть бігти до невролога за направленням на МРТ головного мозку без явних на те показів, не зробивши доступні лабораторні обстеження.

Одним із обов’язкових профілактичних лабораторних досліджень є загальний аналіз крові, в якому визначається вмісту ГЕМОГЛОБІНУ й ЕРИТРОЦИТІВ, які знижуються при залізодефіциті.

На жаль, загальний клінічний аналіз крові не відображує запаси цього мікроелементу, і часто він ще буває в нормі, коли запаси вже вичерпуються.  Визначення концентрації самого ЗАЛІЗА також не має великого значення (за винятком діагностики та лікування отруєння залізом чи при спадковому захворюванні – гемохроматозі).

Багато хто знає, що про запаси заліза в організмі найкраще розкаже концентрація ФЕРИТИНУ. Таку інформацію зазвичай можна знайти на шпальтах соцмереж та у рекомендаціях блогерів. І дійсно, єдиною причиною зниження феритину є зменшення запасів заліза в організмі. Проте варто пам’ятати, що феритин – показник, який залежить не лише від кількості заліза в організмі. Він може бути підвищеним при запаленні або інфекційному процесі, окрім того, нормальний або підвищений його рівень може бути обумовленим не лише надлишком заліза, а і хворобами печінки чи навіть онкопроцесом! Саме тому важливо не займатись самодіагностикою, а звертатись за допомогою до лікарів, які всебічно оцінять ваш стан і за потреби призначать додаткові методи дослідження.

       Пам’ятайте, фахівець лікує не аналізи, а людину!

© 2024 Антоніна Олійник

Новини:

Вітаміни чи нітрати – купувати чи чекати?

Вітаміни чи нітрати – купувати чи чекати?

Нітрати… Про них ми часто чуємо навесні, коли на прилавках з’являється рання зелень, молода капуста, огірки, полуниця, редиска та інша свіженька продукція. Диванні експерти навіть проводять досліди – визначають рівень нітратів в городині спеціальними приладами та діляться невтішними висновками, застерігаючи від вживання таких продуктів. Принцип дії приладів для вимірювання рівня нітратів заснований на електропровідності сольових розчинів. Оскільки струм здатні проводити не лише розчини нітратних солей, а й інші, наприклад, фосфатні і натрієві, які також є в рослинах та є корисними для нас, похибка результатів таких досліджень може сягати 100%. Визначити справжній рівень нітратів у продуктах можна виключно у лабораторних умовах за допомогою спеціальних реактивів. 

Нещодавня шокуюча новина про загибель шестирічного хлопчика з Павлограду після вживання ранньої полуниці у багатьох людей відбила бажання купувати ранню городину. Хоча деталі трагедії та висновки судово-медичної експертизи причин смерті дитини нам не відомі, журналісти розпочали власні «розслідування» стосовно головної підозрюваної – ранньої полуниці: визначили вміст нітратів у зразках ягід з різних точок продажу і в лабораторних умовах довели перевищення допустимих норм рівня нітратів в декілька разів.

Що ж це за така отрута, і звідки вона береться у рослинах?

Нітрати – це солі азотної кислоти. До рослин вони потрапляють з ґрунту. Вирощені за природних умов органічні овочі та фрукти можуть містити менше нітратів, ніж традиційно вирощені продукти. І можна було б в усьому звинуватити аграріїв, які, не думаючи про наше здоров’я, здобрюють поля тоннами селітри, щоб отримати більший прибуток. Тим не менш, нітрати необхідні рослинам для їх зростання, тому були, є і будуть їх природною складовою, навіть якщо не використовувати синтетичні добрива, адже їх також багато і в продуктах гниття органічних речовин. Дуже багато нітратів саме у першому врожаї, тому не варто намагатися бути рекордсменом по вживанню цих продуктів, особливо дітям. А до досягнення трирічного віку і під час вагітності варто взагалі утриматись від споживання ранньої городини.

При надмірному! потраплянні до організму нітрати перетворюються в нітрити, які і чинять негативний вплив, а саме: роблять нездатними червоні кров’яні клітинки крові переносити кисень до органів та тканин. Через декілька годин після надмірного вживання нітратів у людини можуть виникнути ознаки вираженого кисневого голодування – задишка, синюшність шкіри, запаморочення, часте серцебиття, головний біль, загальна слабкість. 

Окрім того з нітритів утворюються канцерогенні N-нітрозаміни, які спричиняють злоякісні захворювання травної системи. Мова йдеться про тривале, регулярне, багаторічне вживання. Якщо прийом разовий – це не призведе до захворювання. До речі, однією з причин, чому не рекомендується регулярне споживання оброблених м’ясних продуктів є наявність у них нітритів, які додають на виробництві для фіксації кольору.

Варто пам’ятати! Можна завадити негативному впливу N-нітрозамінів, якщо вживати у достатній кількості нутрієнт, який здатен позбавляти організм від цих речовин, і це – вітамін С. 

Звісно, вживати селітру – погана ідея. Помірні ж дози нітратів – безпечні для людини. А деякою мірою навіть корисні. Наприклад, при регулярному помірному вживанні буряка – овоча природно багатого на нітрати, нормалізується підвищений артеріальний тиск. Вживання бурякового соку навіть застосовують у спорті для підвищення сили м’язів, і з побічних ефектів від цього відмічені хіба що легкі розлади шлунково-кишкового тракту та зміна кольору випорожнень.

Як же убезпечити себе від надмірного вживання нітратів?

По-перше, не шукати підсніжники у грудні, а вживати сезонні продукти –  свіжі, заморожені, квашені, сушені та консервовані.

По-друге, використовувати способи для зменшення рівня нітратів у продуктах.

Оскільки нітрати є солями, а солі дуже добре розчиняються у воді, замочування будь-якого продукту у достатній кількості холодної води на 20-30 хвилин зменшить їх концентрацію. Висока концентрація нітратів міститься у грубих і недозрілих частинах рослин – тому їх потрібно позбуватися (відрізати стебла, товсті прожилки на листях, відрізати хвостики та ділянку до 1 см біля хвостиків, не вживати качани, у буряків відрізати верхню і нижню частину коренеплодів, з кабачків, огірків та редису зчищати шкірку, відкидати зовнішнє листя капусти і салату, видаляти недостиглі частини). Також ефективним способом зменшення кількості нітратів є термічна обробка зі зливанням утвореного відвару.

Насправді, єдиним шкідливим продуктом є той, який зіпсувався! І чим різноманітнішим буде ваше харчування – тим краще!

Тому, якщо вам так вже кортить тих молоденьких кабачків, дотримуйтесь «техніки безпеки»: не зловживайте (робіть їх не основою раціону, а лише додатком), правильно обробляйте куповану городину перед вживанням та смакуйте з користю.

Варто пам’ятати! Можна завадити негативному впливу N-нітрозамінів, якщо вживати у достатній кількості нутрієнт, який здатен позбавляти організм від цих речовин, і це – вітамін С. 

Ваш дієтолог – Антоніна Олійник

 

© 2024 Антоніна Олійник

Новини:

Що потрібно знати про вітамін С?

Що потрібно знати про вітамін С?

У більшості людей цей вітамін асоціюється із застудою, оскільки загальноприйнято вважати, що він підвищує імунітет і профілактує застудні захворювання.
Та мало кому відомо, що вітамін С надзвичайно важливий для наднирників, адже саме у цьому органі він міститься у найбільшій концентрації.

Стрес, аутоімунні порушення, прийом глюкокортикоїдів – стани, при яких потреба організму людини у вітаміні С значно збільшується!

Окрім цього, цей вітамін надважливий для утворення колагену – білку сполучної тканини, яка є найбільшою тканиною нашого організму, що зʼєднує всі внутрішні органи і системи. Для міцних кісток цей вітамін не менш важливий, ніж кальцій та вітамін Д.

При дефіциті вітаміну С мрія про сяючу та здорову шкіру залишиться  лише мрією. Якщо почали помічати уповільнення загоєння ран, зверніть увагу на Ваш раціон і задайте собі питання, чи достатньо в ньому цього вітаміну?

Вітамін С – один з найважливіших антиоксидантів, який підтримує здоров’я всіх клітин, є відомим захисником від несприятливих екологічних факторів і здатен виводити з організму важкі метали та токсини. 

Дефіцит вітаміну С доволі поширений через зменшення його вмісту у сучасних продуктах. Симптомами такого дефіциту є: кровоточивість ясен, випадіння зубів, анемія, ламкість кісток і судин, зниження імунітету, набряки ніг, крововиливи під шкірою.

Також варто пам’ятати, якщо ви дотримуєтесь посту, в раціоні обов’язково мають бути продукти багаті на цей вітамін, оскільки він  значно покращує засвоєння заліза, яке досить погано засвоюється з рослинних джерел.

Кладезь вітаміну С – солодкий перець, цитрусові, ківі, квашена і свіжа капуста, броколі, чорна смородина, помідори. Щодня на вашому столі, хоча б двічі на день, мають бути присутні вказані свіжі овочі та фрукти, адже цей вітамін дуже швидко виводиться з організму і втрачає свої властивості при термічній обробці. 

Практична порада:

Якщо на касі в супермаркеті вам пропонують придбати «аскорбінку» – не спокушайтеся привабливою ціною й яскравим пакуванням, в таких нібито «корисних цукерочках» міститься не вітамін С, а його штучний аналог – аскорбінова кислота, яка в організмі людини поводить себе як звичайна органічна кислота – подразнює шлунок та може збільшити ризик сечокам’яної хвороби.

Обираючи вітамін С в аптеці, шукайте його природну L-форму (аскорбат), оскільки саме така форма вітаміну є безпечною і саме вона використовується для покращення загоєння виразки шлунку.

Шукаючи його у продуктових джерела, пам’ятайте: з усіх овочів найбільше вітаміну С міститься в солодкому перці, але взимку та навесні він досить дороговартісний, тому доцільно придбати цей овоч під час сезону, заморозити і вживати свіжим після розморожування. Така дія дозволить  максимально зберегти кількість вітаміну С, а також заощадити ваші кошти.

Іншим доступним джерелом є квашена капуста, яку легко приготувати власноруч і можна додавати фактично до будь-яких основних страв.

Будьте здорові та намагайтеся споживати більше корисних продуктів!

Автор тексту – лікар-дієтолог Антоніна Олійник

© Антоніна Олійник

 

Новини, оголошення:
Прокрутка до верху