Як розпізнати депресивний розлад?

Апатія, небажання щось робити, відсутність життєвої енергії, порушення сну та апетиту, знижений фон настрою… Впізнаєте свої скарги? Чи це ознаки ліні, втоми, чи перші дзвіночки депресивного стану? Давайте розбиратися!

Діагностичні критерії згідно з DSM-5

Щоб встановити діагноз, необхідно, щоб 5 (або більше) з наступних симптомів були присутні протягом одного і того ж двотижневого періоду і являли собою зміну від попереднього функціонування. Один з перших двох критеріїв має бути присутнім обов’язково:

  • Постійно знижений та пригнічений настрій (гіпотимія) більшу частину дня, майже щодня.
  • Втрата/зниження інтересу та задоволення від майже усіх видів діяльності, що раніше приносили задоволення, протягом більшої частини дня, майже щодня (ангедонія).

Також можуть бути присутні:

  • Зниження концентрації уваги, зосередження, труднощі з прийняттям рішень майже щодня.
  • Занижена самооцінка, почуття надмірної провини, нікчемності, безнадійності майже щодня.
  • Порушення сну — безсоння (інсомнія) або гіперсомнія майже щодня.
  • Зниження/збільшення апетиту та маси тіла майже щодня.
  • Психомоторне збудження або загальмованість майже щодня.
  • Втома або втрата енергії майже щодня.
  • Суїцидальні повторювані думки, думки про смерть, спроби самогубства тощо.

Фактори ризику розвитку

Депресія — мультифакторний розлад! Основними факторами є:

  • Генетична схильність.
  • Дисбаланс нейромедіаторів у головному мозку (серотонін, норадреналін, дофамін).
  • Порушення гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової осі (підвищений кортизол).
  • Соматичні захворювання (гіпотиреоз, хвороба Паркінсона, інсульт, хронічний біль).
  • Стресові життєві події (травматичні події у дитинстві, втрата близьких, розлучення, безробіття).
  • Особистісні особливості та темперамент (високий рівень перфекціонізму, низька стресостійкість).
  • Соціальна ізоляція, низька підтримка від оточення.
  • Війна, насильство тощо.

Як проходить діагностика?

Для встановлення діагнозу лікарі виконують наступні кроки:

  1. Збирають анамнез: тривалість симптомів, їх вираженість, зв’язок з подіями.
  2. Проводять оцінку за спеціальними шкалами: PHQ-9, HADS, MADRS (Монтгомері-Асберг).
  3. Дообстеження для виключення органічних причин:
    • Загальний аналіз крові, ТТГ, вітаміни B12, D.
    • Оцінка функції печінки та нирок.
    • При необхідності — МРТ головного мозку, ЕЕГ (при неврологічних симптомах).

Лікування та наступні кроки

Після діагностики лікар визначає тип депресивного розладу, епізод (первинний чи повторний), ступінь важкості та специфікатори. Схема лікування підбирається індивідуально і може включати:

  • Медикаментозні методи (антидепресанти).
  • Психотерапію (КПТ).
  • Фізіотерапію (ТМС, фототерапію, ЕСТ).
  • Немедикаментозні методи (корекція фізичної активності та харчування, нормалізація сну тощо).

Важливо: Якщо ви маєте подібні скарги, не гугліть і не запитуйте у чату GPT. Звертайтесь на консультацію до спеціаліста!

Розберемося з вашими симптомами, проведемо діагностику та складемо план індивідуального лікування!

Сторінка лікувально-діагностичного центру нервово-м’язових захворювань та реабілітації
Прокрутка до верху