Можливості використання доплеросонографії у топічній діагностиці аденом прищитоподібних залоз

Гіперпаратиреоз є провідною причиною гіперкальціємії, пов’язаної з гіперсекрецією паратиреоїдного гормону (ПГ). Первинний гіперпаратиреоз (ПГПT) є третім за поширеністю ендокринним захворюванням після цукрового діабету та захворювань щитоподібної залози. Це захворювання частіше зустрічається у жінок у постменопаузі (0,3% у загальній популяції та 1-3% у жінок у постменопаузі). У 80% пацієнтів з ПГПТ виявляється одна аденома прищитоподібної залози (ПЩЗ), а в інших 10-20% – гіперплазія ПЩЗ або кілька аденом ПЩЗ, рідко – карцинома прищитоподібних залоз. Хірургічне видалення аденоми (гіперплазії) ПЩЗ є золотим стандартом у лікуванні ПГПТ. Для визначення оперативної тактики доцільно якнайповніше візуалізаційне обстеження хворих. Ультразвукове дослідження (УЗД) є стандартною процедурою при обстеженні хворих, проте метод має обмежену чутливість і специфічність при діагностиці аденоми ПЩЗ, особливо на тлі супутньої тиреоїдної патології. У зв’язку з цим є актуальним пошук шляхів підвищення діагностичної точності візуалізаційних методів діагностики ПГПТ.

При проведенні дослідження обстежено 52 пацієнти, яким виконувалося оперативне лікування з приводу гормон-продукуючих аденом прищитоподібних залоз (14 чоловіків та 38 жінок). У всіх пацієнтів діагноз ПГПТ був підтверджений серійним визначенням рівнів кальцію та ПГ при нормальних або підвищених значеннях екскреції кальцію з сечею та нормальними показниками функції нирок (СКФ, сечовина та креатинін сироватки). Усім хворим у передопераційному періоді проводилося рутинне УЗД обстеження з візуалізацією у відтінках сірого кольору та доплерсонографія з візуалізацією судинного кровотоку. Дані досліджень зіставлялися з результатами інтраопераційної ревізії та даними патогістологічних досліджень. Хворим також визначалися рівні ПГ та кальцію на доопераційному та післяопераційному етапах (в різні терміни після паратиреоїдектомії – від 20 хв до 24 год). Верифікацією повного видалення патологічно зміненої ПЩЗ були: дані інтраопераційної ревізії, гістологічні дані (експрес-гістологічне та рутинне гістологічне дослідження), а також – зниження рівня ПГ у крові після операції найближчим часом з нормалізацією протягом першої доби.

Результати: середній вік пацієнтів становив 52,9±10,6 років. У 14 (26,9%) пацієнтів встановлена ​​вісцеральна форма гіперпаратиреозу, у 5 (9,6%) – кісткова, у 8 (15,4%) – змішана та у 25 (48,1%) – малосимптомний перебіг ПГПТ. Дані пальпації дозволили виявити аденому лише в 1 (2%) пацієнта.

При рутинному дослідженні збільшені ПЩЗ виявлялися як овальні відмежовані або впритул прилеглі до ЩЗ структури з однорідно зниженою інтенсивністю ехосигналу і відокремлені тонкою капсулою. (мал. 1.А). Доплерографія дозволяла оцінити кровотік у виявленому утворенні. Результат доплерографії оцінювали суб’єктивно як позитивний – наявність гіперваскуляризації (рис. 1.Б) та негативний – відсутність гіперваскуляризації.