А.З. Журавчак, М.П. Мельничук, М.Д. Дячук
Пацієнт Ж., 71 рік звернувся до клініки зі скаргами на часте болісне сечовипускання, відчуття неповного випорожнення сечового міхура.
Хворіє впродовж 15 років, коли вперше відзначив погіршення сечовипускання. Перебував під наглядом уролога з діагнозом «доброякісна гіперплазія передміхурової залози», лікувався консервативно. ПСА – 8,07 нг/мл. За даними біопсії простати аденоматозна гіперплазія. Протягом останніх 2-х місяців погіршення стану у вигляді збільшення частоти сечовипускання та дизуричних проявів. IPSS22 бали.
УЗД: Простата 60х60х52 мм. Об’єм 91 мл. Контур чіткий. Ехогенність паренхіми звичайна. Ехоструктура неоднорідна за рахунок ділянок фіброзу. Простата вдається в сечовий міхур на 18 мм. Об’єм залишкової сечі 170 мл.
Проведене лікування: лазерна вапоризація передміхурової залози (рис.1).
Рис. 1. Використання діодного лазера для вапоризації передміхурової залози.
Післяопераційний період без особливостей. Через 2 доби після операції пацієнт у задовільному стані виписаний. Тривалість катетеризації 5 днів. На контрольному УЗД через 1 місяць після видалення катетера Фолея об’єм залишкової сечі 40 мл, об`єм простати 30 мл.
Термін перебування в стаціонарі – 2 доби.
Перевагами застосованого методу є мала травматичність для пацієнта, практично відсутність крововтрати під час операції, швидкий процес реабілітації, короткий термін перебування у стаціонарі.