НВМХ

The 20th Warsaw International Medical Congress, м. Варшава

Співпраця із ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка

В рамках співпраці із ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка студентка 4 курсу ОП 222 «Медицина» Валерія КОЛОТУША, представила клінічний випадок анапластичного раку щитоподібної залози на 20-му Варшавському Міжнародному Медичному Конгресі – The 20th Warsaw International Medical Congress (11-13 квітня), проведеної студентським товариством  Медичного Університету Варшави за підтримки Польської Академії Наук, з усною доповіддю «Anaplastic Conversion of Papillary Thyroid Carcinoma: Case Report» в секції «Surgical Case Report Session». 

Науковий відділ малоінвазивної хірургії — інновації, які рятують життя

Науковий відділ малоінвазивної хірургії — інновації, які рятують життя

Сучасна медицина — це поєднання науки, досвіду та технологій. Науковий відділ малоінвазивної хірургії — це команда професіоналів, яка впроваджує передові методи точного, безпечного та ефективного лікування.

🔬 20 наукових співробітників: 7 докторів наук, 5 професорів, 2 старших наукових співробітників, 2 старших дослідників, 1 доцент і 10 кандидатів наук — не просто лікарі, а вчені, які розробляють нові підходи до лікування.

🌍 Наші фахівці проходять міжнародні стажування та презентують свої дослідження на світових конференціях, впроваджуючи новітні методики в клінічну практику.

📚 Щороку ми публікуємо наукові статті, отримуємо патенти та видаємо монографії, що формують майбутнє хірургії.

💡 8 спеціалізованих груп працюють над удосконаленням методів лікування в різних галузях:
✔ Отоларингологія
✔ Гінекологія
✔ Судинна хірургія
✔ Нейрохірургія
✔ Ортопедія-травматологія
✔ Загальна хірургія
✔ Урологія
✔ Анестезіологія

🛠 Наші методики забезпечують:
✔ Скорочення часу операцій
✔ Мінімальні крововтрати
✔ Швидке відновлення пацієнтів
✔ Покращення якості життя 

👩‍⚕ Доказова медицина та індивідуальний підхід — головні принципи нашої роботи. Ми не просто лікуємо — ми змінюємо підхід до медицини.

Науковий відділ малоінвазивної хірургії — інновації, які рятують життя і змінюють медицину!

З’їзд судинних хірургів України

З’їзд судинних хірургів України

Минулого тижня у м. Київ відбулася знакова подія для спільноти судинних хірургів України – «З’їзд судинних хірургів України». 

Три  насичені дні обміну досвідом, чисельними доповідями, майстер-класами, модераціями, новими ідеями, зустічами із друзями-професіоналами. Особливу увагу було приділено бойовій травмі. 

Судинні хірурги ДНУ “ЦІТОЗ” ДУС брали активну участь в З’їзді представивши наукові доповіді, модерували секції, поділилися досвідом та отримали нові знання.

Дуже приємно, що судинний хірург нашої установи Шапринський В.В. отримав нагороду від асоціації судинних хірургів України «Флеболог 2024 року». Вітаємо!

Дякуємо усім хто активно взяв участь (всього зареєстрованих було близько тисячі).  Дякуємо організаторам. Дякуємо усім, хто тримає стрій.  

З’їзд судинних хірургів України 2025

Переваги лапароскопічної міомектомії

Переваги лапароскопічної міомектомії

Лапароскопічна міомектомія — це сучасний малоінвазивний метод хірургічного видалення міоматозних вузлів, який має низку переваг порівняно з традиційними відкритими операціями.

  1. Мінімальна травматичність

Процедура виконується через кілька невеликих розрізів (5-10 мм), що значно зменшує пошкодження м’яких тканин. Це дозволяє зберегти естетичний вигляд шкіри, уникнувши великих рубців.

  1. Швидке відновлення

Пацієнтки після лапароскопічної міомектомії повертаються до звичного способу життя вже через 1-2 тижні, тоді як після відкритої операції реабілітація триває до 6-8 тижнів.

  1. Менше болю після операції

Завдяки меншим розрізам і мінімальній травматизації тканин пацієнтки відчувають менший післяопераційний біль, що зменшує потребу в анальгетиках.

  1. Мінімальний ризик інфекцій

Лапароскопічні операції мають нижчий ризик післяопераційних інфекцій, оскільки контакт із зовнішнім середовищем обмежений, а розміри ран дуже малі.

  1. Точність видалення вузлів

Лапароскоп дозволяє хірургу чітко візуалізувати матку, міоматозні вузли та сусідні органи, що забезпечує високу точність видалення навіть глибоко розташованих новоутворень.

  1. Збереження репродуктивної функції

Операція дозволяє максимально зберегти здорові тканини матки, що є важливим для жінок, які планують вагітність у майбутньому.

  1. Короткий термін госпіталізації

Пацієнтки зазвичай перебувають у стаціонарі 1-2 дні.

Лапароскопічна міомектомія є безпечним, ефективним і естетично привабливим методом, що дозволяє вирішити проблему міоматозних вузлів із мінімальним впливом на якість життя жінки.

Участь у наукових читаннях

Участь у наукових читаннях

14 грудня 2024 року відбувся науковий захід, присвячений 100-річчю видатного вченого проф. Є.Т. Скляренка, — наукові читання «Впровадження наукових розробок в практику охорони здоров’я». Захід пройшов в онлайн-форматі, що дозволило залучити широку аудиторію медичних фахівців з України та за її межами.

Організаторами виступили провідні медичні заклади та асоціації, серед яких – Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, ВГО «Українська асоціація ортопедів-травматологів», ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», ДУ «Інститут патології хребта та суглобів імені проф. М.І. Ситенка НАМН України», НВМКЦ «Головний військовий клінічний госпіталь», Українська військово-медична академія МО України та ВГО «Українська асоціація сімейної медицини».

Одним із ключових моментів конференції стала доповідь Чернія Володимира Ілліча, доктора медичних наук, професора, члена-кореспондента Академії медичних наук України, головного наукового співробітника ДНУ «ЦІТОЗ» ДУС на тему: «Принципи лікування гострого та хронічного болю після травм та поранень». Ця тема надзвичайно актуальна у контексті сучасних викликів, які стоять перед медичною спільнотою.

Захід був спрямований на популяризацію наукових досліджень та їх практичне впровадження у сфері охорони здоров’я. Він став унікальною платформою для обміну досвідом між науковцями, лікарями-практиками та молодими дослідниками. Під час читань учасники мали можливість ознайомитися з останніми досягненнями у галузі медицини, обговорити актуальні проблеми та шляхи їх вирішення.  

Перелом шийки стегна

Перелом шийки стегна

Перелом шийки стегна – це порушення анатомічної цілісності кістки стегна в ділянці шийки. Найчастіше зустрічається у людей похилого віку, коли у зв’язку з віком кістка стає крихкою і пористою: достатньо падіння з висоти власного зросту, щоб стався перелом. Травма потребує оперативного втручання (бажано у перші 48 годин після перелому) та характеризується тривалим періодом відновлення. 

Причини

До перелому шийки стегна можуть призвести:

  • неакуратність під час ходьби;
  • нестійкість та падіння;
  • ДТП, падіння із висоти, виробнича травма.

До факторів, які можуть призвести до перелому шийки стегна, також належать надмірна вага, остеопороз, літній вік, менопауза у жінок, пухлини, остеомієліт, шкідливі звички.

Симптоми перелому шийки стегна

Ознаками перелому є:

  • тривалий біль у пахвинній ділянці, що посилюється з часом;
  • неможливість наступити на п’яту і відірвати її від ліжка в лежачому положенні («симптом прилиплої п’яти»);
  • скорочення пошкодженої ноги;
  • поворот стопи назовні
  • хрускіт при спробі повернути ногу в положенні лежачи;
  • біль при пальпації;
  • надмірна пульсація стегнової артерії;
  • неможливість ходити та стояти;
  • больові відчуття при постукуванні по п’яті.

Діагностика

Діагностикою та лікуванням перелому шийки стегна займається травматолог-ортопед. Несвоєчасне звернення до лікаря погіршує стан та подовжує реабілітаційний період.

У разі підозри на перелом проводяться:

  • Рентгенографія – дозволяє підтвердити або спростувати перелом, визначити місце пошкодження (під підставою шийки, в центрі або близько до центру, недалеко від головки стегна).
  • При неінформативності рентгенівського знімка, коли на знімку немає ознак, роблять КТ.

Лікування

Алгоритм ведення пацієнтів при переломі шийки стегна визначається ступенем ушкодження. Можливе консервативне та оперативне лікування.

Консервативний підхід передбачає:

  • іммобілізацію та знерухомлення кінцівки;
  • скелетне витягування (за потреби).

Цей спосіб можливий лише у молодих пацієнтів. Зрощення триває довго (до восьми місяців), а внаслідок тривалого постільного режиму можуть виникати пролежні, варикозне розширення вен та інші ускладнення.

Хірургічне лікування включає:

  • остеосинтез – скріплення уламків кістки гвинтами: вони забезпечують щільне прилягання уламків один до одного, запобігають зміщенню фрагментів. Проводиться відкритим способом або закритим без розкриття суглобової капсули. Після остеосинтезу кістка зростається загалом через 4–6 місяців;
  • ендопротезування кульшового суглоба – високоефективний і безпечний метод, що передбачає заміну пошкоджених елементів штучними імплантаціями. Застосовується 2 види: тотальне протезування – із заміною всього суглоба, і часткове – із заміною шийка стегна, коли тазова частина залишається недоторканою.

Для покращення метаболізму кісткової тканини та підвищення щільності кісток лікар призначає прийом препаратів.

Реабілітація після перелому шийки стегна

Процес та тривалість реабілітації залежить від виду оперативного лікування.

Після остеосинтезу людині не можна переносити всю масу тіла на оперовану ногу протягом 3-5 місяців – стільки часу потрібно на зрощення кісток. Обмеження рухливості передбачає постільний режим, також рекомендується рухатися з допомогою милиць. Навантаження варто поступово збільшувати. Вже в перші дні можна сідати в ліжку, робити дихальну гімнастику, виконувати нескладні вправи для м’язів.

Після ендопротезування навантаження дозволяється наступного дня після втручання. Прискорити відновлення допоможуть терапевтичний масаж, фізіотерапевтичні процедури.

Прогноз та профілактика

Вчасно надана високоспеціалізована медична допомога може попередити важкі ускладнення травми.

Профілактика перелому шийки стегна полягає у контролюванні щільності кісткової тканини жінками після 50 років та чоловіками після 70. Для цього раз на 2 роки проводиться денситометрія. Для зміцнення м’язового каркасу, зв’язку та розвитку координації рухів рекомендується виконання фізичних вправ. Загалом корисними є активний спосіб життя, піші прогулянки, плавання та інші заняття.

Як профілактика також рекомендується прийом вітаміну D, але тільки після аналізів та консультації лікаря.

Харчування має бути різноманітним – це забезпечить організм необхідними мікронутрієнтами. У раціон варто додати м’ясо, рибу та морепродукти, крупи, овочі, фрукти та сухофрукти, молочні продукти, олії. Важливо пам’ятати, що надмірна вага підвищує ризик переломів, створюючи надлишкове навантаження на опорно-руховий апарат.

Регулярні профілактичні огляди допомагають запобігти переломам, захворюванням, підібрати лікування. 

Пролежні

Пролежні

Пролежні Пролежні - це патологічний стан, що супроводжується формуванням виразок (відкритих…
Апендицит

Апендицит

Апендицит  Апендицит - це неспецифічна патологія червоподібного відростка запального характеру. Вона…
Обмороження

Обмороження

Обмороження Зазвичай, обмороження описується за його клінічними проявами.Спочатку передбачити ступінь обмороженого…

Українська гінекологічна конференція «Ендоскопічна гінекологія. Сучасний досвід. Перспективи розвитку», м. Буковель, 7-8 листопада 2024 р.

Українська гінекологічна конференція «Ендоскопічна гінекологія. Сучасний досвід. Перспективи розвитку», м. Буковель, 7-8 листопада 2024 р.

7-8 листопада 2024 року в мальовничому Буковелі відбулася наймасштабніша конференція для оперуючих лікарів-гінекологів з усієї України, в якій взяли участь і співробітники нашого Наукового відділу малоінвазивної хірургії (д.м.н. Лисенко Б.М., д.м.н. Литвак О.О. та Петрук А.О.) 

Ця подія не лише зібрала найкращих спеціалістів у галузі, а й надихнула нас впроваджувати новітні принципи та підходи у щоденну роботу нашої установи. Ми пишаємося тим, що є частиною медичної спільноти, яка прагне вдосконалювати якість медичної допомоги та задавати нові стандарти!

Дякуємо, що слідкуєте за нашим розвитком і досягненнями! 

Коронарографія

Коронарографія

Як коронарографія може врятувати вас від інфаркту?

Дорогі пацієнти! Якщо ваш лікар рекомендує вам виконати коронарографію, не варто ігнорувати цю пораду. Коронарографія — це важливе обстеження, яке дозволяє детально побачити стан коронарних артерій, тобто судин, які постачають кров до вашого серця. Вона може допомогти вчасно виявити проблеми з кровотоком, особливо при атеросклерозі.

Що таке стенозуючий склероз коронарних артерій?

Це хвороба, при якій відбувається звуження артерій через накопичення холестерину та інших речовин на стінках судин серця. Такі «заторені» судини не можуть постачати серцю достатньо крові та кисню, що призводить до болю в грудях і значно збільшує ризик інфаркту міокарда.

Як виконується коронарографія?

Коронарографія виконується за допомогою катетера, який вводиться в кровоносну судину, найчастіше через стегно чи руку, і направляється до коронарних артерій. Після введення контрастної речовини лікар бачить точну «картину» судин на екрані, що дозволяє визначити місця звуження та ступінь склерозу.

Чому важливо зробити коронарографію вчасно?

Більшість людей з атеросклерозом не відчувають симптомів на ранніх стадіях. Однак із часом проблеми наростають, і тоді зростає ризик інфаркту. Якщо коронарографія виявить небезпечне звуження судин, лікар може порекомендувати необхідне лікування: від медикаментозного до встановлення стентів чи навіть шунтування. Це дозволяє уникнути серйозних ускладнень і зберегти ваше здоров’я та життя.

Пам’ятайте: коронарографія може врятувати ваше серце та уникнути інфаркту міокарда. Якщо лікар радить вам виконати це обстеження — варто дослухатися до поради.

Здорове серце — це здорове життя!

Профілактика варикозного розширення вен на ногах (основні поради)

Профілактика варикозного розширення вен на ногах (основні поради)

Варикозне розширення вен — поширена проблема, яка може спричиняти біль, набряки та інші неприємні симптоми. Однак, завдяки правильним заходам профілактики можна зменшити ризик розвитку цього захворювання. Ось кілька порад, як підтримувати здоров’я вен на ногах.

  1. Регулярна фізична активність

Один з найкращих профілактичних заходів — регулярна фізична активність. Ходьба, біг, плавання та велоспорт допомагають покращити кровообіг, зменшити застої крові у венах і підвищити тонус венозних стінок.

  1. Збалансоване харчування

Раціон, багатий на клітковину, антиоксиданти та омега-3 жирні кислоти допоможе зберегти здоров’я вен. Їжте більше овочів, фруктів, цільнозернових продуктів, риби та горіхів. Уникайте надмірної кількості солі та цукру, що можуть сприяти затримці рідини в організмі.

  1. Уникайте тривалого стояння або сидіння

Тривале стояння або сидіння може призвести до застою крові у венах. Якщо ваша робота передбачає такі умови, старайтеся робити перерви, щоб змінювати положення тіла та активізувати кровообіг. Використовуйте можливість ходити або виконувати прості вправи для ніг.

  1. Носіть компресійні панчохи

Компресійні панчохи допомагають покращити циркуляцію крові в ногах і зменшити навантаження на вени. Вони особливо корисні для людей, які проводять багато часу на ногах або за кермом.

  1. Слідкуйте за вагою

Зайва вага збільшує навантаження на вени нижніх кінцівок, що може сприяти розвитку варикозу. Підтримуйте здорову вагу через збалансоване харчування і регулярну фізичну активність.

  1. Уникайте високих підборів

Високі підбори змінюють механіку ходьби та підвищують тиск на вени ніг. Носіть зручне взуття з низькими підборами або без них, щоб зменшити навантаження на вени.

  1. Пийте достатньо води

Гідратація важлива для здоров’я кровоносної системи. Пийте достатньо води протягом дня, щоб підтримувати нормальний об’єм крові та зменшити ризик згущення крові.

Висновок

Здоровий спосіб життя, регулярна фізична активність, збалансоване харчування і правильний догляд за ногами можуть допомогти запобігти варикозному розширенню вен. Дотримуючись цих простих порад, ви зможете підтримувати здоров’я своїх вен та почувати себе краще.

З турботою про ваше здоров’я! 

Можливості використання доплеросонографії у топічній діагностиці аденом прищитоподібних залоз

Можливості використання доплеросонографії у топічній діагностиці аденом прищитоподібних залоз

Гіперпаратиреоз є провідною причиною гіперкальціємії, пов’язаної з гіперсекрецією паратиреоїдного гормону (ПГ). Первинний гіперпаратиреоз (ПГПT) є третім за поширеністю ендокринним захворюванням після цукрового діабету та захворювань щитоподібної залози. Це захворювання частіше зустрічається у жінок у постменопаузі (0,3% у загальній популяції та 1-3% у жінок у постменопаузі). У 80% пацієнтів з ПГПТ виявляється одна аденома прищитоподібної залози (ПЩЗ), а в інших 10-20% – гіперплазія ПЩЗ або кілька аденом ПЩЗ, рідко – карцинома прищитоподібних залоз. Хірургічне видалення аденоми (гіперплазії) ПЩЗ є золотим стандартом у лікуванні ПГПТ. Для визначення оперативної тактики доцільно якнайповніше візуалізаційне обстеження хворих. Ультразвукове дослідження (УЗД) є стандартною процедурою при обстеженні хворих, проте метод має обмежену чутливість і специфічність при діагностиці аденоми ПЩЗ, особливо на тлі супутньої тиреоїдної патології. У зв’язку з цим є актуальним пошук шляхів підвищення діагностичної точності візуалізаційних методів діагностики ПГПТ.

При проведенні дослідження обстежено 52 пацієнти, яким виконувалося оперативне лікування з приводу гормон-продукуючих аденом прищитоподібних залоз (14 чоловіків та 38 жінок). У всіх пацієнтів діагноз ПГПТ був підтверджений серійним визначенням рівнів кальцію та ПГ при нормальних або підвищених значеннях екскреції кальцію з сечею та нормальними показниками функції нирок (СКФ, сечовина та креатинін сироватки). Усім хворим у передопераційному періоді проводилося рутинне УЗД обстеження з візуалізацією у відтінках сірого кольору та доплерсонографія з візуалізацією судинного кровотоку. Дані досліджень зіставлялися з результатами інтраопераційної ревізії та даними патогістологічних досліджень. Хворим також визначалися рівні ПГ та кальцію на доопераційному та післяопераційному етапах (в різні терміни після паратиреоїдектомії – від 20 хв до 24 год). Верифікацією повного видалення патологічно зміненої ПЩЗ були: дані інтраопераційної ревізії, гістологічні дані (експрес-гістологічне та рутинне гістологічне дослідження), а також – зниження рівня ПГ у крові після операції найближчим часом з нормалізацією протягом першої доби.

Результати: середній вік пацієнтів становив 52,9±10,6 років. У 14 (26,9%) пацієнтів встановлена ​​вісцеральна форма гіперпаратиреозу, у 5 (9,6%) – кісткова, у 8 (15,4%) – змішана та у 25 (48,1%) – малосимптомний перебіг ПГПТ. Дані пальпації дозволили виявити аденому лише в 1 (2%) пацієнта.

При рутинному дослідженні збільшені ПЩЗ виявлялися як овальні відмежовані або впритул прилеглі до ЩЗ структури з однорідно зниженою інтенсивністю ехосигналу і відокремлені тонкою капсулою. (мал. 1.А). Доплерографія дозволяла оцінити кровотік у виявленому утворенні. Результат доплерографії оцінювали суб’єктивно як позитивний – наявність гіперваскуляризації (рис. 1.Б) та негативний – відсутність гіперваскуляризації.

А

Б

Мал. 1. Ультразвукове дослідження. А – стандартна процедура – ​​візуалізується округле утворення. Б – доплерсонографія – верифікується змішаний кровотік.

Були отримані наступні варіанти доплеро-ультрасонографічної картини: наявність утворення без виявлення кровотоку (мал. 2.А), центральна гіперваскуляризація (мал. 2.Б), периферична гіперваскуляризація (або кільце) (мал. 2.В), рівномірна гіперваскуляризація, а також комбінована центральна та периферична гіперваскуляризація (рис. 2.Г).  

А

Б

В

Г

Частота виявлення різних типів васкуляризації розподілилася відповідно: 22%, 17%, 26%, 35%. Тобто, найбільш характерною доплеросонографічною картиною для аденоми ПЩЗ є рівномірна гіперваскуляризація та комбінована центральна або периферична гіперваскуляризація.

Дані діагностичних досліджень, які б засвідчували наявність пухлини ПЩЖ, підтверджувалися під час виконання оперативних втручань (мал. 4). 

doplerosonohrafii7

А

doplerosonohrafii8

Б

Мал. 4. Видалена аденома ПЩЖ.  А – вид операційного поля,  Б – макропрепарат.

Підтвердженням ефективності паратиреоїдектомії слугували рівні біохімічних показників у пацієнтів до і після операції, представлені в таблиці 1.

Таблиця 1

Біохімічні маркери гіперпаратиреозу до та після операції

Показники

Норма

До операції

Після операції

M±s

Min-Max

M±s

Min-Max

Паратгормон, пг/мл

16-64

222,3± 167,3*

65,5-933,1

19,2± 14,9

1,54-66

Са++, ммоль/л

1,05-1,30

1,5± 0,8*

1,24-2,31

1,1± 0,1

0,76-1,19

Са заг., ммоль/л

2,15-2,55

2,9± 0,5*

2,51-4,18

2,1± 0,4

1,6-2,7

Фосфор, ммоль/л

0,81-1,45

0,8± 0,2

0,29-1,16

0,8± 0,2

0,52-1

Примітка: Відмінності статистично вірогідні (р<0,05).

 

Середній рівень ПГ, виміряного через 10-30 хв після операції, становив 48±17,3 пг/мл, а градієнт зниження порівняно з доопераційним рівнем коливався від 55 до 90% (в середньому на 78%). Середня вага віддалених аденом ПЩЗ склала 2,92±2,12 грама, об’єм – 2,18±2,03 см3 (від 0,2 до 7,5 см3).

У 4 пацієнтів з інтратиреоїдними аденомами діагноз вдавалося уточнити за допомогою сцинтиграфії Тс-99m. У 2 хворих визначалися аденоми ПЩЖ, розташовані в нетиповому місці (позаду трахеї, трахеостравохідна борозна) – рутинне УЗД дослідження давало негативні результати. Застосування доплерографії дозволило виявити підвищений кровотік (гіперваскуляризацію) у цих зонах, що слугувало диференційно-діагностичною ознакою аденоми ПЩЗ (мал. 5). У 1 пацієнта аденома ПЩЗ розташовувалась ретростернально в тілі тимусу і візуалізувалася тільки за допомогою сцинтиграфії. 

Мал. 5. Гіперваскуляризація на кшталт «язик полум’я» у пацієнта з інтратиреоїдною пухлиною ОЩЗ.

Експрес-гістологічне дослідження видалених підозрілих на аденоми ПЩЗ утворень встановило, що два з них були лімфатичними вузлами, і на доплерсонографії при цьому не відзначалося гіперваскуляризації, у одного пацієнта виявлено ектопічний вузол щитоподібної залози, схожий при рутинному УЗД на аденому ПЩЗ, і під час доплерографії виявлялась помірна рівномірна гіперваскуляризація.

У 51 пацієнта аденоми були виявлені безпомилково. Рівномірно розподілену зону гіперваскуляризації на кшталт «язик полум’я» із середнім об’ємом 0,47±0,3 см3, у 3 випадках з відсутнім кровотоком при доплерографії мали об’єм 0,2-0,3 см3.

За результатами дослідження можна зробити висновок, що доплерсонографія з оцінкою васкуляризації виявлених утворень та оцінкою судинного опору дозволяє з більш високою точністю (96%), ніж тільки сонографія, візуалізувати та локалізувати аденому ПЩЗ при ПГПТ, а застосування радіоізотопної сцинтиграфії доцільно за будь-яких сумнівів у точній візуалізації аденоми ПЩЖ. 

Прокрутка до верху