Наукові відділи

Науковий відділ внутрішньої медицини

Науковий відділ внутрішньої медицини очолює доктор медичних наук, доцент Кравченко Анатолій Миколайович – Заслужений лікар України, відомий кардіолог і організатор охорони здоров’я. Він є автором 170 наукових праць, в т.ч. 2 монографій, має 4 патенти на винаходи і корисні моделі.

У відділі працюють 16 наукових працівників, в т.ч. 4 докторів медичних наук (з них 2 професори) та 11 кандидатів наук. Головних наукових співробітників – 2 (д.м.н., проф. Коваленко О.Є., д.м.н., проф. Мороз Г.З.), провідних наукових співробітників – 3 (д.м.н. доцент Черній Т.В., к.м.н. Бевзенко Т.Б., к.м.н. Гідзинська І.М.), старших наукових співробітників – 6 (к.м.н. Костюкевич О.М., к.м.н. Ласиця Т.С., к.м.н. Литвин О.В., к.м.н. Міхалєв К.О., к.м.н. Пасько В.С., к.м.н. Якименко І.Л.),  наукових співробітників – 4  (к.м.н. Оводюк Н.М., к.м.н. Міщенюк О.Ю., к.б.н. Беньковська Л.К., Сопко О.О.).

 

Основні наукові здобутки наукового відділу внутрішньої медицини

Вперше в Україні розроблений, науково обгрунтований та впроваджений локальний протокол медичної допомоги хворим на артеріальну гіпертензію. Частка пацієнтів, які досягли цільового рівня артеріального тиску, зросла з 56,9% до 83,1%.» Розроблені в ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС наукові матеріали були використані при підготовці Клінічних настанов та Уніфікованого клінічного протоколу «Артеріальна гіпертензія» МОЗ України (Наказ МОЗ України від 24.05. 2012 р №384). Видано монографію “Локальний протокол медичної допомоги хворим на артеріальну гіпертензію: досвід розробки та впровадження” (Київ, 2015 р.).

Встановлено, що еритроцитоз у хворих на АГ є фактором кардіоваскулярного ризику, що збільшує вірогідність розвитку тромботичних ускладнень. Доведено, що визначення мутаційного статусу гену V617F JAK2  та рівня еритропоетину сироватки в якості маркерів диференційної діагностики вторинних симптоматичних еритроцитозівта еритроцитозів, обумовлених гематологічною патологією, є високоінформативними, надійними та неінвазивними тестами, рекомендованими для застосування на амбулаторно-поліклінічному етапі (методичні рекомендаціїї МОЗ України).

Удосконалено систему організації медичної допомоги при коронарному синдромі із застосуванням різних видів реперфузії та тромболізису на догоспітальному етапі (інформаційний лист МОЗ України № 52-2011 р.). Створено відомчий реєстр інфакрту міокарда та встановлено особливості захворюваності на гострий інфаркт міокарда прикріпленого контингенту населення. Отримані результати мають важливе значення для організації роботи із забезпечення своєчасної (ранньої) діагностики інфаркту міокарда в Україні, рівень якої є дуже низьким (у Центрі – 3,3-4,7 на 1000 населення, а по Україні – 1,3 на 1000 населення).

Розроблено прилад для оцінки стану вестибуло-моторної проекції (Патент РФ №2480155 на винахід: «Способ оценки состояния вестибуломоторной проекции и система для его осуществления» 27.04. 2013р.) та міні-тренажер для паретичної кисті руки «Лапка» (Патент України на корисну модель № 75375 UA).

Перспективи наукових досліджень на період з 2014 р. по 2018 р.

Науковий відділ внутрішньої медицини виконує НДР на тему: «Розробка та удосконалення заходів профілактики ускладнень артеріальних гіпертензій та ішемічної хвороби серця із супутніми захворюваннями у державних службовців».

Серед найбільш пріоритетних заходів, передбачених загальнодержавною програмою «Здоров’я 2020: український вимір», є запобігання та лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань. Упродовж її виконання очікується, що наголос поступово буде зміщуватися на первинну профілактику як державну стратегію збереження людських ресурсів. Особливої уваги заслуговує той факт, що 60% пацієнтів з АГ – це особи працездатного віку, стан здоров’я яких суттєво впливає на трудові та економічні резерви країни. Відомим є те, що відсоток осіб з адекватним контролем підвищеного артеріального тиску залишається в популяції дуже низьким і, відповідно, ризики ІХС, серцевої недостатності, фібриляції передсердь, гострих порушень мозкового кровообігу, захворювань периферичних артерій, ниркової недостатності залишаються неконтрольованими, що обумовлює зростання інвалідності та передчасної смертності населення України. Контингент державних службовців, який прикріплений до ДНУ«НПЦ ПКМ»ДУС, має додаткові фактори ризику, які суттєво впливають на показники захворюваності, і стали причиною у 2-3 рази вищих показників захворюваності на інфаркт міокарда (ІМ) та інсульт у порівнянні з аналогічними показниками в Україні, що і визначає актуальність зазначеної наукової проблематики.

Вперше буде здійснено комплексний розширений аналіз поширеності факторів серцево-судинного ризику у державних службовців. Буде розроблено локальний протокол медичної допомоги «Профілактика серцево-судинних захворювань» та забезпечено його впровадження з використанням комп’ютерних технологій.

Вперше будуть визначені найбільш вагомі фактори ризику розвитку інсульту, інших судинно-мозкових захворювань у державних службовців та удосконалено алгоритм діагностичних і лікувально-профілактичних заходів.

Буде створено реєстр гострого інфаркту міокарда у державних службовців. На основі даних реєстру, а також комплексного клінічного, лабораторного та інструментального обстеження, будуть впроваджені заходи, спрямовані на оптимізацію профілактики, діагностики і лікування гострого інфаркту міокарда згідно зі світовими стандартами.

Передбачається досягти збільшення тривалості життя прикріпленого контингенту, зменшення показників смертності та первинного виходу на інвалідність внаслідок серцево-судинних захворювань.

Науковий відділ малоінвазивної хірургії

Науковий відділ малоінвазивної хірургії очолює доктор медичних наук Бойко Ігор Васильович – знаний в Україні науковець-клініцист з ортопедіїї і травматології, автор 211 наукових праць, в т.ч. 3 монографій. Має 58 патентів України на винаходи і корисні моделі та 1 патент України на промисловий зразок.

У відділі працює 32 наукових працівники, в т.ч. 8 докторів медичних наук (з них 5 професорів) та 19 кандидатів медичних наук. Головних наукових співробітників – 6 (член-кор. НАМН України д.м.н. проф. Черній В.І., д.м.н. проф. Бойко М.І., д.м.н. проф. Квасніцький М.В., д.м.н. проф. Шкорботун В.О., д.м.н. проф. Бублик Л.О., д.м.н. доцент     Курик О.Г.), провідних наукових співробітників – 4 (к.м.н. Ю.М.Гупало, к.м.н. доцент Журавчак А.З., к.м.н. с.н.с. Литвак О.О.. к.м.н. Хабрат Б.В.), старших наукових співробітників – 9 (д.м.н. доцент Лазаренко О.М., к.м.н. Денисенко А.І., к.м.н. ст.н.с. Лисенко Б.М., к.м.н. Литвак С.О., к.м.н. Мельничук М.П., к.м.н. Тополов П.О., к.м.н. Швед О.Є., к.м.н. доцент Шкорботун Я.В., к.м.н. Яковенко В.О.), наукових співробітників – 6 (к.м.н. Ткаченко Р.П., к.м.н. Шапринський В.В., к.м.н. Науменко О.В., к.м.н. Мельник Н.Ю., к.м.н. Алтин І.В., к.м.н. Дячук М.Д., к.м.н. Чорнокульський І.С., Губар О.С., Грищук Я.І.), молодших наукових співробітників – 3 (Зафт В.Б., Наболотний О.І., Шаповалов Д.Ю.).

 

Основні наукові здобутки наукового відділу малоінвазивної хірургії

Встановлено, що пусковим механізмом розвитку периопераційних ускладнень при проведенні ендовідеохірургічних втручань є порушення енергокисневого забезпечення та метаболізму хворих. Периопераційне визначення поточної енергопродукції та її енергозабезпечення відносно індивідуальних рівнів енергопотреби та готовності задовольнити її дозволяє в режимі реального часу оцінювати можливі порушення кисневого стану та метаболізму хворого, прогнозувати імовірність периопераційних ускладнень при ендовідеохірургічних втручаннях. Розроблено спосіб оцінки тяжкості хворих при загальному знеболенні та спосіб периопераційної оцінки тяжкості стану хворих за модифікованою шкалою APACHE II (2 патенти України на корисні моделі, 2 пропозиції до Переліку наукової (науково-технічної) продукції, призначеної для впровадження досягнень медичної науки у сферу охорони здоров’я МОЗ України).

Доведено переваги низькопоточної анестезії севофлураном над внутрішньовенною тотальною анестезією пропофолом. Для забезпечення адекватної глибини анестезії при лапароскопічних операціях у дітей запропоновано проведення ВIS-моніторингу з підтриманням біспектрального індексу в межах 35-45, що виключає поверхневу та черезмірну седацію, оптимізовані дози анестетиків у дітей в залежності від віку (2 патенти України на корисні моделі, 1 інформаційний лист МОЗ України, 2 пропозиції до Переліку наукової (науково-технічної) продукції, призначеної для впровадження досягнень медичної науки у сферу охорони здоров’я МОЗ України).

Доведено, що лапароскопічна холецистектомія з єдиного доступу є ефективним способом хірургічного лікування хронічного калькульозного холециститу в умовах стаціонару короткочасного перебування, який відрізняється низьким ризиком інтраопераційних та післяопераційних ускладнень, має високий ступінь надійності та безпечності, косметичний ефект, сприяє ранньому відновленню працездатності. Лапароскопічна однопортова холецистектомія може бути альтернативною багатопортовій традиційній холецистектомії, наближаючись до неї за часом виконання. З метою удосконалення оперативної техніки при однопортовій холецистектомії розроблено новий спосіб формування лапароскопічного доступу (4 патенти України на корисні моделі, 3 методичних рекомендації МОЗ України, 2 інформаційних листи МОЗ України, 4 пропозиції до Переліку наукової (науково-технічної) продукції, призначеної для впровадження досягнень медичної науки у сферу охорони здоров’я МОЗ України).

Удосконалені показання до виконання ендовенозної лазерної абляції, які підвищують її ефективність та зменшують кількість рецидивів на 30%. Доведена ефективність профілактики хронічної венозної недостатності шляхом виконання пневмопрестерапії та електроміостимуляції в післяопераційному періоді в 92% спостережень. Кількість тромботичних ускладнень при довготривалому ультразвуковому моніторингу пацієнтів не перевищує 3,7-6,7% (4 патенти України на корисні моделі, 1 методичні рекомендації МОЗ України, 2 інформаційних листи МОЗ України, 5 пропозицій до Переліку наукової (науково-технічної) продукції, призначеної для впровадження досягнень медичної науки у сферу охорони здоров’я МОЗ України).

Показано, що застосування адаптуючої композиції для обробки контактної поверхні магістралей апарату штучного кровообігу при циркуляції запобігає адсорбції на ній клітин крові та нівелює реакцію організму пацієнта на екзогенний матеріал. Також доведено, що метод тестування біосумісності імплантатів за допомогою атомно-силової мікроскопії є чутливим інструментом для розпізнавання однотипних імплантатів в хірургії, травматології та ортопедії, і дозволяє прогнозувати можливість виникнення ускладнень. В експерименті показана ефективність методики індивідуальної модифікації пластичного матеріалу при операціях з приводу гриж черевної стінки із застосуванням автосироватки пацієнта (1 патент України на винахід, 3 патенти України на корисні моделі, 2 методичних рекомендацій МОЗ України, 1 інформаційний лист МОЗ України, 4 пропозиції до Переліку наукової (науково-технічної) продукції, призначеної для впровадження досягнень медичної науки у сферу охорони здоров’я МОЗ України).

За допомогою математичного моделювання запропоновано новий ендопротез голівки променевої кістки, застосування якого дозволяє поліпшити функціонально-клінічні властивості завдяки усуненню жорсткості у сполученні голівки з ніжкою, які зв’язуються з виключенням больового синдрому, а шарнірне сполучення істотно послаблює напруження поверхонь і капсул ліктьового суглоба, розвиток контрактури суглоба, дегенерацію суглобового хряща у голівці плечової кістки, що сприяє скороченню строків лікування та реабілітації у хворих з патологією ліктьового суглоба та збереженню працездатності і покращенню якості життя (1 патент України на промисловий зразок, 1 патент України на корисну модель, 3 пропозиції до Переліку наукової (науково-технічної) продукції, призначеної для впровадження досягнень медичної науки у сферу охорони здоров’я МОЗ України).

Вперше в Україні удосконалено та впроваджено методики черезшкірної нефролітотрипсії і лапароскопічної пластики пієлоуретерального сегменту в умовах стаціонару короткострокового перебування, що дозволило скоротити термін стаціонарного лікування цієї категорії хворих на 20% та 45% відповідно. Суттєво зменшилась кількість ускладнень та покращилась якість життя хворих за рахунок зменшення больового синдрому в післяопераційному періоді та значного скорочення часу реабілітації (1 підручник МОН України, 4 патенти України на корисні моделі, 1 інформаційний лист МОЗ України, 3 пропозиції до Переліку наукової (науково-технічної) продукції, призначеної для впровадження досягнень медичної науки у сферу охорони здоров’я МОЗ України).

Доведено, що лазерна вапоризація простати об’ємом до 80 мл апаратом «Dornier Medilas Urobeam» 940nm є ефективною та безпечною методикою оперативного лікування хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози з високим оперативним ризиком, що зумовлено майже повною відсутністю крововтрати (до 50 мл). Розроблено комбінований метод оперативного лікування хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози з об’ємом простати більше 80 мл шляхом поєднання лазерної вапоризації апаратом «Dornier Medilas Urobeam» 940nm та монополярної трансуретральної резекції простати, який переважає показники ефективності та безпечності монополярної монополярної трансуретральної резекції простати та лазерної вапоризації простати у монорежимі (1 підручник МОН України, 1 патент України на корисну модель, 1 інформаційний лист МОЗ України, 4 пропозиції до Переліку наукової (науково-технічної) продукції, призначеної для впровадження досягнень медичної науки у сферу охорони здоров’я МОЗ України).

Розроблено алгоритм діагностики та удосконалено методи хірургічного лікування вторинного та третинного гіперпаратиреозу на тлі хронічної ниркової недостатності, що швидко нормалізує лабораторні показники та значно поліпшує клінічну симптоматику у пацієнтів, покращує якість їх життя та створює умови для успішної трансплантації нирки (1 патент України на корисну модель, 1 методичні рекомендації МОЗ України, 3 пропозиції до Переліку наукової (науково-технічної) продукції, призначеної для впровадження досягнень медичної науки у сферу охорони здоров’я МОЗ України).

Вперше в Україні розроблено алгоритми діагностики та ендоскопічного хірургічного лікування поверхневих неоплазій слизової оболонки та нейроендокринних пухлин травного каналу з використанням сучасних ендоскопічних технологій («віртуальна хромоскопія» з вузькосмуговим дослідженням, ендоскопія з високим збільшенням, ендосонографія, ендоскопічна резекція та підслизова дисекція слизової оболонки) у поєднанні з морфологічним та імуногістохімічним дослідженням ендоскопічних біоптатів слизової оболонки. Також вдосконалено методики підготовки шлунково-кишкового тракту до ендоскопічних досліджень та оперативних втручань (43 патенти України на корисну модель, 2 методичних рекомендацій МОЗ України, 7 пропозицій до Переліку наукової (науково-технічної) продукції, призначеної для впровадження досягнень медичної науки у сферу охорони здоров’я МОЗ України).

Розроблені та впровадженні:

  • алгоритми диференційованого застосування лапароскопічних і класичних трансабдомінальних методів хірургічного лікування міоми матки та додатків в залежності від клінічного перебігу, супутньої екстрагенітальної патології, віку та репродуктивних планів пацієнтки;
  • патогенетично обґрунтовані методи та алгоритми реабілітації менструальної та репродуктивної функцій після хірургічного лікування міоми матки в залежності від обсягу та методу хірургічного лікування;
  • технічні прийоми лапароскопічної асистенції при вагінальній гістеректомії;
  • модель маткового маніпулятора для лапароскопічних операцій;
  • методи ранньої діагностики доброякісних захворювань тіла матки та додатків;
  • спосіб профілактики рецидивів генітального ендометріозу після оперативного втручання (1 патент України на промисловий зразок, 3 патенти України на корисні моделі, 7 пропозицій до Переліку наукової (науково-технічної) продукції, призначеної для впровадження досягнень медичної науки у сферу охорони здоров’я МОЗ України).

Розроблена високоефективна технологія пункційного лікування больового синдрому як ключового клінічного прояву остеохондрозу хребта, що є методом вибору в лікуванні больових синдромів при дегенеративно-дистрофічних ураженнях хребта, забезпечує швидкий та надійний результат. Створено алгоритм вибору варіантів малоінвазивного лікування корінцевого та больового синдрому при дегенеративно-дистрофічних ураженнях хребта (3 патенти України на корисні моделі, 1 монографія, 2 методичних рекомендації МОЗ України, 4 пропозиції до Переліку наукової (науково-технічної) продукції, призначеної для впровадження досягнень медичної науки у сферу охорони здоров’я МОЗ України).

Встановлено, що частота виявлення двостороннього варикоцеле, особливо в випадку чоловічого безпліддя, є значно вищою ніж вважалось раніше. Методом вибору для лікування варикоцеле в разі двостороннього розширення вен сім’яного канатика є лапароскопічний метод лікування. Також доведено, що у пацієнтів з варикоцеле підвищені рівні фрагментації ДНК, у порівнянні зі здоровими донорами, а також визначається активність матриксних металпротеїназ ММП-2 та ММП-9 в зразках стінки варикозно розширених судин сім’яного канатика. Удосконалено та впроваджено метод мікрохірургічного субінгвінального лікування варикоцеле та доведено його більш високу ефективність у порівнянні з ретроперитонеальним (на 17%) та лапароскопічним (на 10%) методами. (2 посібники, 4 патенти України на корисні моделі, 1 інформаційний лист МОЗ України, 5 пропозицій до Переліку наукової (науково-технічної) продукції, призначеної для впровадження досягнень медичної науки у сферу охорони здоров’я МОЗ України).

Розроблено спосіб виконання оперативних втручань з приводу кіст верхньощелепного синуса, який забезпечує зниження променевого навантаження на пацієнта при передопераційному обстеженні у 5-7 разів, зменшення травматичності втручання за рахунок визначення оптимального доступу до синуса на основі 3D реконструкції даних комп’ютерної томографії, скорочення тривалості операції на 20% та прискорення реабілітації пацієнтів. (1 підручник МОН України, 4 патенти України на корисні моделі, 1 інформаційний лист МОЗ України, 3 пропозиції до Переліку наукової (науково-технічної) продукції, призначеної для впровадження досягнень медичної науки у сферу охорони здоров’я МОЗ України).

Доведено, що модифікована ендоскопічна мікродебридерна аденотомія є методом вибору при хірургічному лікуванні аденоїдних вегетацій у дітей, який забезпечує високу ефективність та низьку частоту рецидивів у дітей із секреторним отитом на фоні гіпертрофії глоткового мигдалика, виконання ендоскопічної мікродебридерної аденотомії із тимпанопункцією дозволяє знизити частоту рецидивів секреторного отиту до 20% при спостереженні протягом 12-24 місяців (3 патенти України на корисні моделі, 2 пропозиції до Переліку наукової (науково-технічної) продукції, призначеної для впровадження досягнень медичної науки у сферу охорони здоров’я МОЗ України).


Перспективи наукових досліджень на період з 2014 р. по 2018 р.

Науковий відділ малоінвазивної хірургії виконує НДР на тему: «Удосконалення малоінвазивних методів хірургічного лікування окремих захворювань судин, внутрішніх та репродуктивних органів, черевної стінки, носоглотки, щитоподібної та прищитоподібних залоз і суглобів, зокрема із використанням імплантатів на основі нанобіосенсорних технологій».

Будуть розроблені та удосконаленні відкриті, ендоваскулярні та гібридні операції в тому числі з імплантацією алопротезів та стентів на окремих судинах із застосуванням тестування на сумісність на основі нанобіосенсорних технологій. Будуть розроблені та удосконалені методи лікування і реабілітації хворих з травмами та дегенеративно – дистрофічними захворюваннями кульшових, ліктьових, колінних, гомілково-ступневих суглобів та хребта, зокрема за допомогою пункційних методик та тестування на сумісність імплантатів на основі нанобіосенсорних технологій.

Буде удосконалена методика лікування, скорочені терміни перебування у стаціонарі та зменшена летальність після операцій у хворих з доброякісною гіперплазією передміхурової залози шляхом розробки та впровадження нових технологій лазерної вапоризації простати.

Будуть розроблені та удосконалені методи профілактики, діагностичної і лікувальної тактики при внутрішньому ендометріозі, міомі матки на тлі доброякісної тиреоїдної патології у жінок репродуктивного віку.

Будуть визначені патогенетичні особливості розвитку варикоцеле та удосконалені методи хірургічного лікування цієї патології.

Будуть розроблені та удосконалені методи хірургічного лікування пацієнтів з гіпертрофією аденоїдних вегетацій за допомогою відеоендоскопічних систем.

Будуть удосконалені методи ендоскопічної та морфологічної діагностики окремих захворювань травного каналу, розроблені та удосконалені малоінвазивні, зокрема, ендовідеохірургічні, методи хірургічного лікування патології органів черевної порожнини і черевної стінки, щитоподібної та прищитоподібних залоз, а також розроблені патогенетично обгрунтовані методи диференційованого анестезіологічного забезпечення ендовідеохірургічних втручань.

Науковий відділ організації медичної допомоги

Науковий відділ організації медичної допомоги очолює доктор медичних наук, професор Ященко Юрій Борисович – відомий вчений у напрямку соціальної медицини і організації охорони здоров’я та педіатрії. Він є автором понад 300 наукових праць, в т.ч. співавтором 16 монографій,  3 підручників, 3 навчальних посібників. Має 5 патентів України на винаходи і корисні моделі. Підготував 3 кандидатів медичних наук. Упродовж 5 років працював заступником директора з наукової роботи ДУ “Український інститут стратегічних досліджень” МОЗ України. Є членом робочих груп МОЗ України з розробки стандартів надання медичної допомоги дитячому населенню.

У відділі 15 наукових працівників, в т.ч. 5 докторів наук (з них 3 професори) та 5 кандидатів наук. Головних наукових співробітників – 4 (д.м.н. проф. Грузєва Т.С., д.м.н. проф. Зюков О.Л., д.м.н. ст.н.с. Дячук Д.Д., д.м.н. Піщиков В.А.), старших наукових співробітників – 5 (к.м.н. Гандзюк В.А., к.м.н. Кондратюк Н.Ю., к.м.н. Ошивалова О.О., к.ф-м. н. доцент Гур’янов В.Г.,  Іншакова Г.В.), наукових співробітників – 4 (к.т.н. Черепов Л.В., к.м.н. Мазепа Ю.С., Сидоренко О.О., Шестак Н.В.), молодший науковий срівробітник -1  (Римарук К.В.). 

 

Основні наукові здобутки наукового відділу організації медичної допомоги

Науково обґрунтовано розвиток багатопрофільного закладу охорони здоров’я від поліклініки до науково-практичного центру медичного профілю шляхом впровадження ресурсозберігаючих форм організації медичної допомоги та сучасних, у відповідності до міжнародних стандартів, технологій профілактики, діагностики і лікування захворювань, проведення його комплексної інформатизації. Отримані результати використано для розробки Концепції управління якістю медичної допомоги у галузі охорони здоров’я в Україні на період до 2020 року (2 методичних рекомендації МОЗ України, 7 інформаційних листів МОЗ України).

Обгрунтовано і впроваджено удосконалені алгоритми діагностики, диспансеризації, надання спеціалізованої медичної допомоги при окремих захворюваннях шкіри (хронічних та алергічних дерматозах, лімфомах, перонко- та онкологічній патології шкіри) (3 патенти України на корисну модель, 2 методичних рекомендації МОЗ України, 4 інформаційних листи МОЗ України).

Удосконалені алгоритми діагностики, диспансеризації та надання спеціалізованої медичної допомоги при окремих захворюваннях порожнини рота, розроблені та впроваджені нові ефективні методи лікування захворювань пародонта та хронічного катарального гінгівіту (3 патенти України на корисну модель, 3 інформаційних листи МОЗ України).

Удосконалено та впроваджено систему організації щорічних медичних профілактичних оглядів державних службовців на основі автоматизованих технологій, обмін та передачу медичної інформації (зокрема, електронна медична карта пацієнта з доступом пацієнта до неї з будь-якої точки світу через Інтернет). Удосконалено алгоритм диспансеризації державних службовців при найбільш розповсюджених захворюваннях (2 методичних рекомендації МОЗ України, 1 інформаційний лист МОЗ України).


Перспективи наукових досліджень на період з 2014 р. по 2018 р.

Науковий відділ організації медичної допомоги виконує НДР на тему: «Розробка моделі організаційно-управлінських засад багатофакторної профілактики основних хронічних неінфекційних захворювань з урахуванням особливостей контингенту прикріпленого населення».

Передбачено вивчення стану здоров’я та поширеності поведінкових і біологічних чинників ризику розвитку та прогресування основних хронічних неінфекційних захворювань (ХНІЗ) серед дорослого працездатного населення, оцінку стану профілактичної роботи та надання медичної допомоги пацієнтам з основними ХНІЗ, створення сучасних організаційно-функціональних моделей профілактики ХНІЗ та управління якістю медичної допомоги в умовах багатопрофільного закладу охорони здоров’я. Впровадження результатів дослідження дозволить попередити або зменшити медико-соціальні збитки та економічні втрати, що пов’язані із захворюваністю на ХНІЗ, покращити стан здоров’я  населення.