О. О. Ошивалова
Хворий Л., 67 років звернувся на прийом до лікаря дерматолога дерматологічного відділення ДНУ із скаргами на тривалий запальний процес на обличчі. Із анамнеза хвороби стало відомо, що перші висипи виникли більше 2-х років тому. Спочатку пацієнт займався самолікуванням різними протизапальними зовнішніми засобами, у тому числі і горманольними мазями. Не отримавши бажаного ефекту, пацієнт звернувся по допомогу лікарів.
При первинному обстеженні лікарем дерматологом іншого лікувального закладу було встановлено діагноз: Піодермія. Для підтвердження проведено забір матеріалу на бактеріологічне дослідження і виявлено St.aureus. Пацієнт отримав антибіотик внутрішньо, зовнішньо бовтушки із антибіотиком та метронідазолом. Незважаючи на проведену терапію протягом 4 тижнів, стан хворого не покращився і пацієнт звернувся в ДНУ.
Фото. Хворий Л., 67 років до початку лікування.
Клінічно: на момент огляду патологічний процес носив підгострий запальний характер і локалізувався на шкірі лівої щоки із переходом на нижню щелепу. Вогнище було представлено виразкою, вкритою гнійними нашаруваннями та серозно-гнійними кірочками. По периферії вогнища вінчик запалення із чітким контуром. При пальпації вогнище безболісне, м`яко еластичної консистенції. Були збільшені реґіонарні лімфатичні вузли (підщелепні, привушні зліва). Температура тіла 36,7ºС.
Враховуючи скарги пацієнта, дані анамнеза та клінічні прояви лікар дерматолог ДНУ поставив попередній діагноз: Глибока піодермія? Мікоз ?
При обстеженні було проведено бактеріологічне дослідження відокремлюваного виразок не тільки на бактеріальну групу збудників, а і на мікотичну групу. В бакпосіві було виявлено збудника поверхневих мікозів – Trichophyton rubrum.
Базуючись на клініко-лабораторних даних пацієнту встановлено діагноз: Інфільтративно-гнійна форма трихофітії.
Пацієнт отримав якісне лікування в умовах стаціонару.
Хвора Ш., 73 років звернулась на прийом до лікаря дерматолога ДНУ із скаргами на поступову зміну кольору утворення на шкірі обличчя. Із анамнезу стало відомо, що більше 20 років на шкірі правої щоки існувало дві пігментні плями, на які пацієнтка не звертала уваги. Поступово плями збільшились у розмірі, а потім протягом останніх 2-х років змінили колір із коричневого та чорний. Зі слів хворої, фотозахисні засоби не використовувала, часто була під дією прямих сонячних променів. Травмування утворень пацієнтка заперечує.
Клінічно: на шкірі правої щоки має місце дві чорні плями, асиметричної форми, розміром 2,0*1,7 см та 1,8*1,5, із чітким контуром та чорним забарвленням, злегка виступаючі над рівнем шкіри, без запалення та травмування. Менша пляма мала ділянки «просвітлення». Пальпувались регіональні лімфатичні вузли (підщелепні та привушні зправа).
Фото. Новоутворення правої щоки (мікрознімок, Пацієнтка Ш., 73 роки).
Фото. Дерматоскопічне зображення новоутворень правої щоки (Пацієнтка Ш., 73 роки)..
Дерматоскопічно: скупчення глобул чорного та синьо-фіолетового кольору по типу «бруківки», атипова пігментна сітка, симптом «молотого перцю», зона регресу.
Базуючись на даних клінічного та дерматоскопічного дослідження було встановлено діагноз: Лентигомеланома.
Рекомендовано: видалення новоутворення хірургічним методом із патогістологічним дослідженням; обстеження лімфатичних вузлів, органів грудної клітки та черевної порожнини м-м ПЕТ/КТ на наявність метастазування пухлини.
Оперативне втручання було виконано в Національному інституті раку. В патогістологічному дослідженні: меланобластома, ІІІ рівень по Кларку та 4,6 мм по Бреслоу. При додаткових діагностичних обстеженнях м-м ПЕТ/КТ було виявлено метастази в регіональні лімфатичні вузли. Було також виконано лімфоаденектомію уражених лімфатичних вузлів в Національному інституті раку.
На теперішній час пацієнтка знаходиться під наглядом онколога та отримує інтерферонотерапію. Стан хворої задовільний.
Хвора Б., 43 років звернулась до лікаря дерматолога ДНУ із скаргами на появу пігментації на рубці після видалення родимки в одній із приватних клінік міста Києва.
Із анамнеза хвороби стало відомо, що пацієнтка 4 міс. тому звернулась до лікаря дерматолога приватного медичного закладу із скаргами на часте травмування вродженого пігментного утворення на шкірі живота. Лікар діагностував родимку і провів видалення утворення рідким азотом без патогістологічного дослідження. В літній період року пацієнтка відпочивала на курорті Середземного моря протягом 2-х тижнів не застосовуючи фотозахисні засоби для шкіри. Через деякий час після відпочинку хвора помітила появу пігменту на рубці і звернулась до лікаря.
Клінічно: на момент огляду на шкірі нижньої третини живота мав місце атрофічний рубець неправильної форми із густим вкрапленням пігменту від темно-коричневого до чорного кольору, периферичні лімфатичні вузли відповідали віковій нормі.
Дерматоскопічно: на тлі рубцево зміненої шкіри чисельні глобули від темно-коричневого до сіро-чорного кольору, скупчення глобул по типу «бруківки», симптом «молотого перцю», рожева вуаль.
Фото. Дерматоскопічне зображення утворення нижньої третини живота (Хвора Б., 43 роки).
Врахувавши дані анамнезу, клініки та дерматоскопічного дослідження хворій було поставлено попередній діагноз: Рецидив меланоми?
Рекомендовано: висічення утворення хірургічним методом з послідуючим патогістологічним дослідженням матеріалу; додаткове обстеження лімфатичних вузлів, органів грудної клітки та черевної порожнини методом ПЕТ/КТ з метою виявлення можливого метастазування пухлини.
Оперативне втручання було виконано лікарем хірургом ДНУ в умовах денного стаціонару. Патогістологічно: меланобластома, ІІ рівень по Кларку, 2,7 мм по Бреслоу. При додаткових діагностичних обстеженнях м-м ПЕТ/КТ метастазування пухлини не виявлено. На теперішній час пацієнтка знаходиться під Д наглядом онколога та отримує інтерферонотерапію. Стан хворої задовільний.
Хвора М., 75 років звернулась до лікаря дерматолога ДНУ із скаргами на постійне травмування та кровоточивість утворення нижньої губи. Зі слів хворої близько 6 років тому на слизовій оболонці нижньої губи періодично з`являлась тріщинка, яку пацієнтка лікувала самостійно різними народними методами. До лікаря не зверталась. Близько року тому на місті звичної тріщини стало рости утворення, яке кровоточило та вкривалось серозно-кров`янистими кірочками. Пацієнтка продовжувала займатись самолікуванням. Звернутись по медичну допомогу хвору змусили родичі.
Фото. Утворення нижньої губи (мікрознімок, Хвора Б., 73 роки).
Клінічно: на слизовій оболонці нижньої губи мала місце виразка великих розмірів із переходом на шкіру нижньої губи, що була вкрита цупкою кров`янистою кіркою. При спробі при підняти кірку рана кровоточила. При пальпації ураження було щільним і розповсюджувалось на шкіру підборіддя. Також були збільшені реґіонарні лімфатичні вузли (підщелепні, шийні).
При цитологічному дослідженні було виявлено атипові клітини.
Лікар дерматолог поставив попередній діагноз: Плоскоклітинний рак? нижньої губи і направив хвору до Національного інституту раку.
При обстеженні в Національному інституті раку діагноз було підтверджено. Хвора отримала комбіновану терапію і знаходиться під наглядом лікаря онколога за місцем проживання.