18 вересня 2017 року у Державній науковій установі «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами (ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС) відбулася зустріч науковців-медиків та лікарів із всесвітньо відомим німецьким вченим – лауреатом Нобелівської премії з фізіології і медицини (2008 р.) професором Харальдом цур Хаузеном, який на даний час є почесним професором Німецького центру дослідження раку (Гейдельберг, Німеччина). Цей захід став можливим завдяки реалізації проекту «Лекції майбутнього», організатором якого є громадська організація «Європейська мала академія наук», та за сприяння НАН України і НАМН України.
У зустрічі брали участь окремі провідні вчені України, які займаються проблемами вірусних уражень репродуктивної системи.
Під час круглого столу, який проходив у форматі наукової дискусії, обговорювалася роль віруса папіломи людини у розвитку раку шийки матки та можливості і досвід профілактики раку із застосуванням вакцин.
З вітальним словом, відкриваючи зустріч, виступив заступник директора з наукової роботи ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС професор Коломоєць М. Ю.
Про надзвичайно велику актуальність проблеми профілактики раку шийки матки і величезні заслуги професора Харальда цур Хаузена у її вирішенні говорив академік НАМН України професор Антипкін Ю. Г., директор ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології» НАМН України.
Професор Харальд цур Хаузен, присвятив свій виступ проблемам вірусології, зокрема, механізму онтогенезу ВПЛ, його поширеності, передачі, діагностиці та профілактиці захворювань. Спектр хвороб, зумовлених інфікуванням ВПЛ, широко коливається – від виявлення ДНК у випадках без очевидних клінічних проявів хвороби до злоякісних ракових пухлин. Типи ВПЛ генітальної локалізації розділяються на віруси низького ризику, високого ризику і помірного ризику відповідно до їх потенційного онкогенного ризику. Віруси папіломи людини високого ризику типів 16,18,33,39,45,52 і 56 найчастіше знаходять при плоскоклітинному внутрішньоепітеліальному ушкодженні легкого (LSIL) або тяжкого(HSIL) ступеню(по класифікації Bethesda) .На сьогоднішній день для розуміння гістологічних змін, які характеризують фази інфекції ВПЛ, користуються системою цитологічної оцінки Bethesda. Головним є те, що ці типи ВПЛ (низького ризику, високого ризику і помірного ризику) не зовсім чітко розрізняються, і фактичний ризик розвитку хвороби може змінитися за типом в межах кожної групи ризиків. Досягненням останього часу є результати дослідження механізму онкогенності ВПЛ, зокрема, розуміння, що геном ВПЛ має три ділянки: ранню (early-E), пізню (late-L) і вхідну регулюючу (region-URR), і саме білки ранньої ділянки early-E6 та Е7 вважаються найважливішими вірусними білками для розвитку злоякісних трансформацій епітелію шийки матки. Вони здатні стимулювати перетворення клітини, приєднуючись до пухлиноопригнічувальних генів в геномі клітини (р53 і Rb). Завершуючи свій виступ, професор Харальд цур Хаузен наголосив, що домінуючим фактором ризику потрапляння ВПЛ в організм є статева активність людини. Так, молоді особи чоловічої та жіночої статі, особливо підлітки, демонструють сексуальну поведінку високого ризику (невдалий вибір партнерів, численні сексуальні партнери, часті незахищені сексуальні контакти). Окрім того,чоловіки молодшої вікової групи та підлітки мають схильність мати більшу кількість сексуальних партнерок , аніж молоді жінки та дівчата-підлітки. Тому надійним профілактичним кроком для припинення розповсюдження ВПЛ- це вакцинація підлітків як жіночої так чоловічої статі.
Про поширеність віруса папіломи людини (ВПЛ), зокрема високоонкогенного штаму відносно клітин епітелію шийки матки – ВПЛ16, ВПЛ18, серед підлітків України говорила у своєму виступі член – кор. НАМН України, професор Татарчук Т.Ф., заступник директора з наукової роботи Інституту педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України, завідувачка відділення ендокринної гінекології цього інституту.
Доктор медичних наук Бучинська Л.Г., заступник директора з наукової роботи ДУ «Інститут експериментальної патології,онкології і радіобіології ім. Р.Є.Кавецького НАН України» поцікавилася думкою німецького гостя про роль вірусів, зокрема ВПЛ16, ВПЛ18, в розвитку онкопатології яєчників.
У своїй відповіді професор Харальд цур Хаузеном звернув увагу на те, що в даний час продовжуються наукові дослідження з названої проблеми, але дотепер відсутні достовірні дані про роль вірусу папіломи людини в патогенезі розвитку рака яєчників. Однак достеменно встановлено, що саме віруси ВПЛ16 та ВПЛ18 спричинюють рак шийки матки. Він наголосив, що у деяких країнах Європи та Америки, зниження захворюваності на рак шийки матки серед жінок репродуктивного віку досягається за допомогою загальнодержавних програм з вакцинації підлітків у віці 7-10 років (як жіночої так і чоловічої статі).
Кандидат медичних наук Манжура О., головний консультант з питань онкогінекології Департаменту охорони здоров’я міста Києва, завідувач відділення онкогінекології Київського міського онкологічного центру, запитала у професора Харальда цур Хаузена, про те, які саме профілактичні заходи він рекомендує застосовувати з метою унеможливлення розвитку онкопатологічних станів шийки матки у жінок, інфікованих ВПЛ високого онкогенного потенціалу. Професор Харальд цур Хаузен, відповідаючи на запитання, наголосив, що своєчасна вакцинація та ревакцинація бівалентними – полівалентними вакцинами жінок репродуктивного віку, незалежно від того, чи є вони носіями вірусу папіломи людини, у поєднанні з місцевою санацією сприяє посиленню чи нормалізації місцевого імунітету шийки матки, що в свою чергу знижує ризик розвитку раку шийки матки та в цілому зберігає репродуктивне здоров’я пацієнтки.
Кандидат медичних наук Литвак О. О., провідний науковий співробітник наукового відділу малоінвазивної хірургії, в контексті відповіді професора Харальда цур Хаузена, поцікавилася термінами планування вагітності від дати останньої вакцинації. У відповіді Харальд цур Хаузен чітко окреслив терміни можливого планування реалізації репродуктивної функції, а саме: при використанні бівалентної вакцини – через три місяці, а полівалентної – через 6 місяців після останньої дози препарату. Це, поза сумнівом, сприяє нормальному виношуванню вагітності, перебігу пологів та післяпологового періоду.
Президент Малої академії наук Довгий С. О., підводячи підсумки круглого столу, відзначив, що візит всесвітньовідомого німецького вченого в Україну є важливою для наукової медичної спільноти подією, подякував професору Харальду цур Хаузену за його видатні наукові здобутки, можливість професійного спілкування з ним. Він висловив сподівання, що розробка нових методів профілактики папіломавірусної інфекції за допомогою вакцин дозволить знизити частоту раку, зокрема, раку шийки матки.
У круглому столі взяли участь 11 докторів і 14 кандидатів медичних наук, чимало лікарів, які займаються проблемами онкогінекології та репродуктології.
