Жовчнокам’яна хвороба

Жовчнокам’яна хвороба

Каміння в жовчному міхурі – це конкременти різної величини, що утворюються в жовчному міхурі та протоках. Наявність каменів є основним симптомом жовчнокам’яної хвороби. Для захворювання характерна поява конкрементів не тільки в жовчному міхурі, але і в жовчовивідних протоках. У деяких хворих камені в жовчному міхурі знаходять тільки при обстеженні, а проявів хвороби немає. Однак більшість пацієнтів відчувають біль, а ускладнення жовчнокам’яної хвороби у них можуть бути дуже важкими.

Класифікація ЖКХ

З жовчнокам’яною хворобою стикається від 10 до 15 % населення Європи. Хвороба проявляється найчастіше у людей старше 40 років. На одного чоловіка з камінням у жовчному міхурі припадає 5 жінок.

Локалізація каменю визначає форму жовчнокам’яної хвороби:

  • у жовчному міхурі – холецистолітиаз;
  • у загальній жовчовивідній протоці – холедохолітиаз;
  • у печінкових жовчних протоках – внутрішньопечінковий холелітиаз.

За розмірами каміння в жовчному розділяють на 3 види:

  • дрібні — діаметром менш як 1 см;
  • середні — діаметром 1–2 см;
  • великі — більше ніж 2 см, іноді досягають розміру курячого яйця.

Камені в жовчному міхурі та протоках формуються з компонентів, які входять до складу жовчі. Це білірубін, холестерин, солі кальцію. Коли жовчний камінь у складі має 90 % білірубіну, його називають пігментним. Якщо більша частина каменю в жовчному — холестерин, його називають холестериновим. У разі переваги солей кальцію виявляються вапняні конкременти.

Камені в жовчному міхурі мають різну форму – овальну або округлу, багатогранну тощо.

Каміння в жовчному міхурі: причини

Причини каменів у жовчному міхурі полягають у застої жовчі та порушенні обміну речовин, що призводить до збільшення вмісту солей у жовчі.

Лікарі підрозділяють причини формування каменів у жовчному на 2 групи — модифіковані, тобто ті, які змінюються, і немодифіковані.

Модифіковані причини каменів у жовчному міхурі:

  • захворювання підшлункової залози, жовчних шляхів і кишківника;
  • приймання деяких медикаментів і гормональних контрацептивів;
  • вагітність;
  • ожиріння;
  • режим харчування з нерегулярним вживанням їжі, надмірним споживанням їжі або низькокалорійною дієтою, голодуванням;
  • малорухливий спосіб життя без достатнього фізичного навантаження, сидяча робота;
  • підвищений рівень холестерину.

Жовчнокам’яна хвороба з’являється і з немодифікованих причин:

  • похилий вік;
  • стать;
  • спадковість, якщо серед кровних родичів були хворі на ЖКХ, то велика ймовірність (особливо для жінок) виникнення хвороби;
  • етнічні відмінності – в країнах Азії наявність каменів у жовчному міхурі діагностується у 2-3 рідше, ніж в Європі.

Патогенез ЖКХ

При виникненні патологічного процесу відзначається утворення жовчі, що консистенцією нагадує замазку. Це біліарний сладж. Вагітність, гормональний стрибок, різке схуднення можуть викликати цей процес. Зазвичай у більшості випадків (до 85 %) усе повертається до норми, але дуже часто процес час від часу повторюється.

Справжні камені в жовчному формуються з такої густої жовчі. У одного хворого можливе одночасне утворення і пігментних, і холестеринових, і вапняних каменів.

Процес формування каменів заведено ділити на первинний і вторинний тип.

Первинний тип каменів у жовчному міхурі виникає в результаті змін складу жовчі та її структури. Формування таких каменів відбувається тільки в жовчному міхурі.

Причиною утворення вторинних каменів є збої у відтоку жовчі на тлі вже сформованої ЖКХ. Відтік жовчі порушується внаслідок закупорювання протоків або шийки жовчного міхура первинним камінням. Також причиною їхнього утворення можуть стати рубці в цих місцях. Вторинні камені формуються не тільки в бульбашці, а й жовчних протоках, в тому числі та в печінці.

Зазвичай камені в жовчному в початковий період процесу не дають симптоматики. Болі з’являються тоді, коли камені починають рух з жовчного міхура в гирлі протоків, які мають невеликий діаметр, і камінь просувається насилу, завдаючи болю, або перекриває проток. Такі болі називають кольками.

При кольках біль відчувається не тільки в правому підребер’ї, а може віддавати й у руку, спину або лопатку, може з’явитися блювота і нудота.

Поява каменів у жовчному веде до погіршення функціонування міхура. Кількість і розмір каменів особливого значення не мають. Вони призводять до запалення органу або інших ускладнень, які можуть навіть загрожувати життю. Своєчасне лікування – гарантія запобігання таким ускладненням.

Симптоми каменів у жовчному міхурі

Камені в жовчному досить довго ніяк себе не проявляють. У середньому вони збільшуються зі швидкістю від 3 до 5 мм на рік. Саме це й пояснює те, що хворий довго не знає про появу у нього каменів у жовчному.

Але через кілька років після початку процесу з’являються перші ознаки каменів у жовчному міхурі.

Поява симптомів каменів у жовчному міхурі залежить від того, скільки конкрементів сформувалося, якої величини й в якому місці вони локалізуються. Багато в чому від цього залежить, наскільки орган зберігає свою функціональність та ймовірність виникнення гострої ситуації.

Основні симптоми каменів у жовчному міхурі:

  • біль, тяжкість у правому підребер’ї;
  • гіркий присмак у ротовій порожнині;
  • нудота (блювота);
  • діарея/запор;
  • жовтяниця шкіри, очей, слизових;
  • відрижка.

Біль у правому підребер’ї або кольки – основні симптоми каменів у жовчному міхурі. Рух чужорідного тіла супроводжується больовими відчуттями. Якщо камінь перекриває проток, це призводить до збільшення тиску, наслідком якого також буде біль. Цей біль з’являється через 1-1,5 години після вживання їжі, особливо якщо хворий вживав жирні продукти або переїв. Біль, яка швидко посилюється, може тривати кілька годин.

Напад може супроводжуватися блювотою, яка не приносить полегшення. Помилкові позиви на дефекацію, метеоризм також є симптомами каменів у жовчному міхурі при виникненні кольок.

Кольки припиняються самостійно або ж знімаються спазмолітиком.

Підвищення температури аж до 39 °С також свідчить про появу каменів у жовчному.

Особливості перебігу жовчнокам’яної хвороби під час вагітності

Камені в жовчному діагностуються у 3 % вагітних жінок, а одній жінці з 1000 потрібно хірургічне втручання при жовчнокам’яній хворобі.

Загострення цієї хвороби в основному спостерігається у перших 2-х триместрах вагітності. Серед симптомів захворювання вагітні найчастіше відзначають нудоту й блювоту, тривалий біль у правому підребер’ї, загальну слабкість. У половині випадків симптоми з’являються після порушення дієти.

Вагітність є фактором прояву ЖКХ, що до цього періоду протікає приховано. Факторами ризику є також:

  • вік старше 30 років;
  • зайва вага;
  • наявність інших захворювань на ЖКХ;
  • порушення режиму праці та відпочинку, стрес.

Наявність каменів у жовчному міхурі провокує ранній токсикоз (20 %), передчасні пологи (6,6 %), мимовільне переривання вагітності (6,6 %) і загрозу переривання вагітності (3,3 %).

Медикаментозна терапія призначається лікарем з урахуванням ризиків і побічних дій препаратів. У критичних випадках призначається операція з видалення жовчного міхура.

Ускладнення жовчнокам’яної хвороби

Медична практика показує, що каміння в жовчному міхурі є причиною запалення і калькульозного холециститу. Запалений орган небезпечний поширенням інфекції на сусідні органи.

Камені стають причиною блокування жовчних протоків. Водночас виникає механічна жовтяниця, що є фактором порушення функціонування печінки та отруєння організму токсинами. У цьому випадку потрібна термінова медична допомога. Її відсутність може призвести до смерті.

Тривале камененосійство стає причиною міліарного панкреатиту, який може перерости в панкреонекроз. Також цей стан може виникнути в результаті закупорки каменем великого сосочка дванадцятипалої кишки та утруднення відходження панкреатичного соку. Це викликає самоушкодження підшлункової залози. Навіть у разі медичної допомоги у 25% випадків така ситуація закінчується летальним результатом.

Повне перекриття (обтурація) жовчної протоки каменем викликає водянку. З’являється багато рідини зі слизом, що викликає збільшення жовчного міхура.

Іноді жовчні камені потрапляють у кишківник. Камінь великого розміру стає причиною непрохідності кишківника, яка у 25% закінчується смертю.

Наслідки появи каменів у жовчному міхурі можуть бути дуже важкими, аж до смерті хворого. Тому так важливо вчасно звернутися за медичною допомогою.

Перша допомога при каменях у жовчному міхурі

Всі, у кого з’явилися камені в жовчному міхурі, повинні знати прийоми першої допомоги при нападі ЖКХ.

Для полегшення болю необхідно:

  • прийняти спазмолітик;
  • розстебнути тісний одяг;
  • протягом 12 годин не вживати їжу;
  • на правий бік покласти грілку з льодом;
  • лягти на правий бік і постаратися максимально розслабитися.

Якщо перша допомога при жовчнокам’яній хворобі зупинила напад, все одно найближчим часом слід проконсультуватися з особистим лікарем. Якщо ж заходи не дали бажаного ефекту, потрібно викликати невідкладну допомогу.

Діагностика ЖКХ

Діагностика каменів у жовчному міхурі починається з фізикального обстеження. Також призначаються біохімічний і загально клінічний аналізи крові, а також аналіз сечі.

Діагностика каменів у жовчному міхурі включає:

  • РХПГ – ендоскопічна ретроградна холангіографія;
  • МР ХПГ – магнітно-резонансна холангіопанкреатографія;
  • УЗД органів черевної порожнини – показує кількість, розмір і місце розташування конкрементів;
  • рентген-контрастування жовчних протоків;
  • КТ.

Лікування жовчнокам’яної хвороби

Вибір найефективніших способів лікування жовчнокам’яної хвороби залежить від наявності та вираженості клінічних проявів хвороби. Після проведення діагностики вибирається терапевтичне або хірургічне лікування.

При виявленні каменів у жовчному та відсутності симптомів ЖКХ рекомендовано постійне спостереження лікаря та зміну харчування. Необхідно дотримуватися спеціальної дієти при каменях у жовчному міхурі. При цьому призначається схема харчування з 5–6 прийманнями їжі на день, перерви між якими не повинні перевищувати 3-х годин.

Дієта при каменях у жовчному міхурі будується на таких принципах:

  • зменшення частки м’ясних продуктів;
  • зменшення кількості жиру;
  • збільшення споживання овочів, зелені, висівок і цілозернових продуктів як джерела харчових волокон;
  • відмова від смаженої та копченої їжі, борошняних продуктів і солодощів.

Потрібно суворо стежити за вагою, не нехтувати посильним фізичним навантаженням.

 

Операція з видалення каменів з жовчного міхура може проводитися, залежно від стану хворого і перебігу хвороби лапаротомічно або лапароскопічно. У першому випадку операція виконується через розріз на стінці черевної порожнини, а в другому – через три маленьких проколи на стінці живота. Другий варіант операції називається лапароскопічна холецистектомія.

Лапароскопічне втручання менш травматичне, з хорошим косметичним ефектом. Після втручання менш виражений больовий синдром, а відновлення проходить швидше. Кількість ускладнень – мінімальна.

Сучасна медицина досягла великих успіхів у лікуванні жовчнокам’яної хвороби. За допомогою досвідченого лікаря при цій хворобі можна досягти повного одужання.

Профілактика і дієта при ЖКХ

Профілактика жовчнокам’яної хвороби поділяється на первинну і вторинну. Первинна спрямована на запобігання появі каменів, а вторинна використовується для запобігання нападів у хворих ЖКХ.

Щоб не допустити формування каменів у жовчному міхурі, необхідно стежити за вагою, вести активний спосіб життя. Харчування має включати достатню кількість клітковини з овочів, фруктів, цілозернових продуктів. Вживання їжі по годинах запобігатиме застою жовчі та формуванню каменів. Також необхідно лікувати захворювання, що провокують жовчнокам’яну хворобу.

Вторинна профілактика жовчнокам’яної хвороби використовується хворими з метою контролю захворювання.

Головне місце відводиться дієті. Серед рекомендованих продуктів:

  • вершкове масло та рослинна олія по 40 г/день;
  • сметана в стравах не більше 3-х чайних ложок;
  • сир (запіканки в духовці або на пару);
  • овочеві супи;
  • відварене м’ясо (птиця і кролятина, а також нежирна яловичина);
  • овочі, фрукти як джерело харчових волокон.

Заборонені:

  • жовтки яєць;
  • всі бобові;
  • смажені/жирні страви;
  • хлібобулочні вироби;
  • какао боби;
  • вершки/сметана.

Харчуватися необхідно не менше 4-х разів на день і стежити за калорійністю їжі.

Хворі мають регулярно проходити огляд у лікаря і суворо виконувати його рекомендації.

Пролежні

Пролежні

Пролежні Пролежні - це патологічний стан, що супроводжується формуванням виразок (відкритих…
Апендицит

Апендицит

Апендицит  Апендицит - це неспецифічна патологія червоподібного відростка запального характеру. Вона…
Прокрутка до верху