Що таке лапароскопія?
Лапароскопія – це сучасний малоінвазивний метод хірургічного втручання, який дозволяє проводити операції чи діагностичні процедури через невеликі проколи у передній черевній стінці. Такий підхід мінімізує травматизацію тканин, забезпечуючи швидке відновлення.
Суть методу полягає в тому, що через кілька невеликих проколів (зазвичай 3–4) у черевній стінці вводяться спеціальні інструменти для виконання маніпуляцій. Для покращення огляду черевну порожнину наповнюють вуглекислим газом, що дозволяє хірургу чітко бачити органи за допомогою телескопічної трубки з відеокамерою (ендоскопа). Високоточна візуалізація дає можливість проводити найдрібніші маніпуляції з мінімальним ризиком.
Видалення органів чи тканин здійснюється через невеликий розріз у пупковій зоні. Після операції накладаються косметичні шви, а за потреби встановлюються дренажі. Для знеболення застосовують внутрішньовенний або інгаляційний наркоз, а тривалість операції залежить від її складності та може становити від 15 хвилин.
Показання до лапароскопії
Лапароскопія використовується як для діагностичних цілей, так і для лікування.
Основні показання включають:
- збір біоптату для гістологічного дослідження;
- видалення органів або утворень у черевній порожнині та малому тазу;
- підозра на патології чи травми внутрішніх органів;
- видалення доброякісних та злоякісних пухлин.
Окрім лапароскопій з метою проведення хірургічних втручань існує діагностична лапароскопія. Вона використовується у випадках, коли інші методи не дали результату, наприклад, для уточнення причин болю в животі чи оцінки стадії онкологічного процесу.
Діагностична лапароскопія
Діагностичну лапароскопію найчастіше виконують в тих випадках, коли неінвазивні методи дослідження виявились неефективними. Відмінністю діагностичної лапароскопії від оперативної в основному є кількість проколів – для забезпечення візуалізації органів черевної порожнини та малого тазу достатньо одного проколу в пупковій ділянці, через який вводиться прилад оснащений камерою. Зображення виводиться на монітор, що дозволяє лікарю візуально оцінити стан внутрішніх органів.
Якщо під час діагностичної лапароскопії була виявлена патологія, що потребує хірургічного втручання, діагностична лапароскопія може перетворитися в оперативну.
Отже, щоб не виконувати 2 рази хірургічну процедуру, діагностувати та пролікувати патологію можуть одномоментно.
Протипоказання до лапароскопії
В деяких випадках проведення лапароскопії унеможливлюється. Такі стани поділяються на абсолютні та відносні протипоказання.
До абсолютних протипоказань відносять:
- шоковий стан пацієнта;
- порушення в системі згортання крові;
- загальне виснаження організму (кахексія);
- гостра печінкова недостатність;
- порушення мозкового кровообігу;
- тяжкі захворювання органів дихання чи серцево-судинної системи в стадії декомпенсації.
Відносні протипоказання – це стани, які підлягають корекції перед проведенням планового оперативного втручання. До відносних протипоказань відносять:
- гострі респіраторні вірусні захворювання;
- гнійний перетоніт;
- кровотеча;
- Спайковий процес органів черевної порожнини;
- вагітність на пізніх термінах.
Переваги лапароскопії
Порівняно з традиційними операціями, лапароскопія має низку переваг:
- мінімальні косметичні дефекти завдяки відсутності великих розрізів;
- зменшення післяопераційного болю та потреби у знеболювальних;
- менший ризик утворення післяопераційних злук та ускладнень;
- малотравматичний метод;
- швидший період реабілітації порівняно з відкритими оперативними втручаннями;
- скорочується тривалість перебування пацієнта в клініці в післяопераційному періоді;
- малий об’єм крововтрати;
- зниження ризику утворення післяопераційних гриж
Підготовка до лапароскопії
Для успішного проведення лапароскопії пацієнт має дотримуватися рекомендацій. Ось декілька загальних рекомендацій щодо підготовки до лапароскопії:
- за 3–4 дні виключити з раціону продукти, що спричиняють газоутворення.
- У день операції не їсти та не пити за кілька годин до втручання.
- Повідомити лікаря про наявні захворювання чи ліки, що приймаються постійно.
Перед операцією обов’язковими є стандартні обстеження:
- загальний та біохімічний аналіз крові;
- група крові та резус-фактор;
- аналіз сечі;
- аналізи крові на гепатити, ВІЛ та сифіліс;
- ЕКГ;
- флюорографія;
- для жінок – УЗД органів малого тазу та мазок на цитологію та бакпосів.
Ускладнення після лапароскопії
Ускладнення після лапароскопічних втручань мінімальні. Внаслідок лапароскопії можуть виникати кровотечі через травмування кровоносних судин чи перитоніт, або інші інфекційні ускладнення як наслідок пошкодження стінок кишечника троакаром. Також в рідкісних випадках можливе травмування сечоводів чи повітряна емболія.
Види лапароскопічних операцій у нашому центрі
В Хірургічному стаціонарі №1 абдомінальні хірургічні операції лапароскопічним методом виконують при наступних патологічних станах:
- холецистит, жовчнокам’яна хвороба.
- Грижові дефекти – пупкові, пахові, вентральні та післяопераційні грижі.
- Діафрагмальні грижі в тому числі ГЕРХ та ахалазія кардії.
- Грижа спортсмена.
- Апендицит.
- Діастаз м’язів живота.
- Спленектомія.
Баріатрична хірургія майже завжди виконується малоінвазивними методами. Лапароскопічно виконують наступні види оперативних втручань:
- лапароскопічне шлункове міні-шунтування;
- лапароскопічне шлункове шунтування;
- повздовжня резекція шлунка.
Відновлення після лапароскопії
Реабілітація після лапароскопії відносно швидка, але залежить від обсягу оперативного втручання.
Невеликі операції, як видалення апендикса, потребують до трьох тижнів для відновлення, а більш обширні втручання, наприклад, видалення селезінки чи частини кишківника, мають довший період повної реабілітації, близько трьох місяців.
Безпосередньо після втручання пацієнт залишається на декілька днів в стаціонарі під наглядом лікарів. Прооперованому виконують перев’язки, видаляють дренажі та згодом відпускають додому.
Протягом першого тижня необхідно уникати фізичних навантажень та тренувань, дотримуватися рекомендацій лікаря щодо харчування та активності.
