Центр лікування болю. Лекція №1
Розпочинаємо наш курс лекцій з висвітлення розповсюдженості больових синдромів, їх природи з метою покращення інформованості носіїв проблем, щодо засобів та методології надання медичної допомоги таким пацієнтам. Хронічний біль є одним із найбільш обтяжливих станів та одним із найпоширеніших хронічних захворювань, оскільки частота таких розладів сягає рівня епідемії, а економічні втрати на надання допомоги таким пацієнтам з хронічними больовими синдромами за сумарними витратами суспільства переважають над витратами, пов’язаними з серцево-судинними захворюваннями, онкологічними ураженнями, цукровим діабетом. Біль відноситься до відчуттів, а це означає лише одне: біль – суб’єктивний, а, значить, і відсутні прямі критерії його фіксації. Біль – незмінний супутник людини, що несе, з однієї сторони, (функціональної) порятунок або руйнацію, а з іншої, що стосується походження, – вказує на джерело болю – тілесне чи духовне. Природа болю з філософської точки зору двояка: з однієї сторони – це стороння завада, перешкода, яку кожен намагається уникнути, а з іншої – це універсальний прояв організму, попередження про небезпеку, сигнал до мобілізації його сил. Біль є важливим еволюційно сформованим захисним та регулюючим механізмом. У болю стільки ж мудрості, скільки і в задоволені: подібно останньому він належить до охоронних сил роду першого рангу (Ф. Ніцше). Здатність сприймати біль гарантує, що організм не лише блокує, виходить зі шкідливої ситуації, але і вживає заходів, щоб уникнути його в майбутньому.
Загалом, останнє глобальне дослідження показало, що рівень хронічного болю серед дорослих людей у всьому світі становить приблизно 21% (Global Burden of Disease). Звичайно, такі статистичні викладки, реальні проблеми у лікуванні пацієнтів з хронічним болем призвели до пошуку організаційних, освітніх та медичних дій. В Європі та Північній Америці, а також і багатьох інших країнах світу протягом останніх п’ятдесяти років зроблено дуже багато наукових пошуків, інформаційних проривів, організаційних, структурних змін від ступеня державних до місцевих на рівні громад з метою надання ефективної медичної допомоги пацієнтам з хронічним болем. У 1973 році була утворена Міжнародна асоціація дослідження болю (ІАSP), де представлені 70 країн світу та 50 медичних спеціальносттей. Спеціальні курси з альгології включені до обов’язкової програми медичних вузів в США, Канаді, Європі. За даними ВООЗ біля 50 відсотків пацієнтів з різними видами болю у світі не отримують повноцінної терапії. Світовий інститут болю об’єднує зусилля центрів болю всіх країн з метою розробки критеріїв тестування спеціалістів, розробки програм навчання; створення сітки центрів для навчання спеціальним інвазійним технологіям ліквідації болю; формування протоколів клінічного обстеження та методів лікування різних видів болю.
Біль – це не лише медична проблема, але – і соціальна та економічна. Автори австрійського дослідження хронічного болю показали, що його поширеність коливається від 12% до 30% в Європі. Середні річні суспільні витрати на одного пацієнта були оцінені в 10191 євро. В Німеччині страждає хронічним болем 7 млн. людей, в США від хронічного болю потерпає біля 21% людей, в Англії – 17% чоловіків та 23% жінок (населення Англії 65 млн. людей). В Україні така статистика відсутня. Зіставляючи пропорції населення країн та наведену статистику хронічного болю, неважко зробити висновок, що мова йде про мільйони таких хворих у нашій країні. Розуміння суспільством соціальної значимості даної проблеми призвело до створення в розвинутих країнах, а в окремих випадках навіть в слаборозвинутих країнах, спеціалізованих клінік та спеціалізованих відділень в університетських клініках. В США, Канаді, Італії, Швейцарії, Австрії, Аргентині наука про біль визнана медичною спеціальністю. У Франції прийнята «національна програма з болю». Наведені дані з медичних, соціальних та економічних питань по проблемі болю за межами нашої країни вказує на необхідність рішучих кроків по удосконаленню організації допомоги таким пацієнтам, навчанню лікарів, певних структурно-організаційних змін у практичній системі охорони здоров’я у нашій країні. Власне, виходячи з наведеного, в нашій установі і був організований центр лікування болю з метою надання високоспеціалізованої допомоги хворим з проблемами гострого та хронічного болю.
З незмінною повагою – лікар вищої кваліфікаційної категорії, що спеціалізується з проблем болю; доктор медичних наук, професор Квасніцький Микола Васильович