Травма грудної клітини

Грудна клітка виконує життєво важливу функцію, вона захищає серце, легені та великі судини від зовнішніх ушкоджень. Та навіть такий надійний захист не завжди витримує сильний удар чи тиск. У цьому розділі ми по пунктам розберемо що може загрожувати нашій грудній клітці.

Основні причини травм грудної клітки:

Дорожньо-транспортні пригоди (ДТП). І це чи не найчастіша причина серйозних травм грудної клітки, адже різке гальмування, удари кермом або ременем безпеки можуть спричинити переломи ребер, пошкодження легень або серця.
Падіння з висоти, наприклад, зі сходів, даху чи навіть з власного зросту, а особливо у літніх людей, часто призводять до переломів ребер і забоїв.
Спортивні травми є характерними для контактних видів спорту (футбол, боротьба, бокс), де можливі удари в груди, стискання або падіння.
Промислові та побутові нещасні випадки – ушкодження від падіння важких предметів, затиснення між конструкціями або технікою. Це дуже часта причина травм серед працівників будівельної та виробничої сфер.
Насильство. Удари в груди під час бійок чи нападів можуть спричинити як зовнішні, так і внутрішні ушкодження.
Проникаючі поранення. Ножові або вогнепальні поранення грудної клітки є особливо небезпечними, оскільки можуть пошкодити внутрішні органи, викликати пневмоторакс чи кровотечу.
Стискання грудної клітки, наприклад, при обвалі або потраплянні під масивні предмети. Такі травми часто поєднуються з множинними ушкодженнями кісток і внутрішніх органів.

Усі ці ситуації вимагають уважної діагностики, адже ви можете не бачити зовнішніх ознак, а серйозні внутрішні пошкодження, тим не менш, уже завдані.

Симптоми та ознаки травми грудної клітки

У загальному симптоми травми грудної клітки можуть бути різними у різних пацієнтів залежно від характеру та тяжкості ушкодження. Проте ми можемо виділити загальні ознаки, на які слід звертати увагу.

Найпоширеніший симптом це, звичайно, біль у грудній клітці, що посилюється при диханні, кашлі або русі. Окрім цього можлива поява задишки, утрудненого або поверхневого дихання, що свідчить про ураження легень або плеври.

Часто у пацієнтів може з’являтися набряк, гематоми чи деформації у місці удару. Похрускування при пальпації, що може вказувати на перелом ребер.

У важких випадках важливо звернути увагу на можливі ознаки внутрішньої кровотечі, а саме блідість, холодний піт, різка слабкість, зниження артеріального тиску.

При проникаючих пораненнях можливе виділення повітря або крові з рани, розвиток підшкірної емфіземи чи пневмотораксу.

Усі перелічені симптоми ні у якому разі не повинні залишатися поза увагою! Постраждалий потребує негайного медичного обстеження, адже навіть незначне на перший погляд ушкодження може мати серйозні наслідки.

Класифікація травм грудної клітини

Існує загальна класифікація травм грудної клітки залежно від характеру ушкодження, механізму виникнення та глибини ураження. Вона допомагає лікарям, по перше, швидко оцінити стан пацієнта, а по друге, обрати оптимальну тактику лікування.

За характером травми грудної клітки поділяються на закриті, тобто коли цілісність шкіри не порушена та відкриті, тобто з пораненням грудної стінки й можливим проникненням у грудну порожнину.

Залежно від механізму, травми можуть бути тупими, наприклад від удару, падіння, стиснення або проникаючими (ножові, вогнепальні поранення).

За глибиною ураження виділяють поверхневі ушкодження (забої, гематоми), скелетні травми, тобто переломи ребер, грудини, а також вісцеральні, коли уражаються внутрішні органи — легені, серце, великі судини.

Крім того, за ступенем тяжкості травми поділяють на легкі, тобто такі, що не загрожують життю, середньої тяжкості (з ризиком ускладнень) та важкі, які можуть супроводжуватись дихальною недостатністю, кровотечею і потребують невідкладної медичної допомоги.

Методи діагностики

Правильна діагностика травм грудної клітки є надзвичайно важливою, оскільки багато ушкоджень можуть мати прихований характер і не проявлятися одразу вираженими симптомами. Якщо обстеження неточне, то існує ризик пропустити внутрішні ушкодження легень, серця або великих судин, що може призвести до швидкого розвитку ускладнень, загрозливих для життя.

Діагностика травм грудної клітки як правило починається з ретельного збору анамнезу, зовнішнього огляду пацієнта та місця травми, а також оцінки дихання, пульсу й артеріального тиску.

Після цього лікар може призначити додаткові методи діагностики, які допомагають уточнити характер і обсяг ушкоджень. Найпоширенішим з них є рентгенографія органів грудної клітки. Це базовий, усім відомий метод, що дозволяє виявити переломи ребер, наявність пневмотораксу, гідротораксу чи зміщення структур.

Для оцінки рідини в плевральній порожнині або виявлення гематом ми нерідко використовуємо ультразвукове дослідження.

Магнітно-резонансна томографія застосовується не часто, але вона корисна при підозрі на ушкодження м’якотканинних структур або судин.

Також існує такий метод як бронхоскопія чи торакоскопія, що використовуються в складних або невизначених випадках, коли потрібно візуально оглянути внутрішні структури.

Окремо і більш розлого поговоримо про комп’ютерну томографію (КТ) – найінформативніший метод діагностики при травмах грудної клітки, що є «золотим стандартом» у діагностиці складних і комбінованих травм грудної клітки. Вона дозволяє отримати пошарові зображення в трьох площинах з високою точністю, виявити навіть дрібні переломи, розриви легеневої тканини, внутрішні крововиливи чи пневмоторакс, які можуть бути непомітні на звичайному рентгені.

КТ також незамінна у випадках політравми, коли важливо швидко оцінити стан кількох органів одночасно. Її швидкість, деталізація та точність роблять цей метод особливо цінним у невідкладній медицині.

Лікування травми органів грудної клітки

Тактика лікування травм грудної клітки залежить від багатьох факторів, зокрема від типу, тяжкості ушкоджень та загального стану пацієнта. У більшості випадків тут потрібен комплексний характер, що включає як консервативні, так і хірургічні методи.

При легких закритих травмах, наприклад, забої або переломи одного-двох ребер без ускладнень зазвичай застосовують консервативне лікування, що включає знеболювальні препарати, обмеження фізичного навантаження, дихальну гімнастику для запобігання застійним явищам у легенях, а також спостереження за динамікою стану.

У разі травм середньої тяжкості, зокрема, множинні переломи ребер, легкий пневмоторакс, невелика плевральна кровотеча, можуть знадобитися додаткові втручання — пункція плевральної порожнини, дренування, киснева підтримка, антибіотикотерапія для профілактики інфекційних ускладнень.

Важкі травми, що супроводжуються масивною кровотечею, напруженим пневмотораксом, розривом легень, серця чи великих судин, потребують невідкладного хірургічного втручання.

Ключову роль у лікуванні відіграє швидкість надання допомоги — чим раніше виявлені й усунуті внутрішні ускладнення, тим вищі шанси на повне одужання пацієнта.

Наслідки та ускладнення

Не потрібно забувати, що травми грудної клітки, особливо недіагностовані або недоліковані вчасно, можуть призвести до серйозних наслідків і ускладнень.

Одними з найпоширеніших є пневмоторакс – це накопичення повітря в плевральній порожнині та гемоторакс (накопичення крові), які порушують дихання й потребують термінового дренування.

Множинні переломи ребер можуть спричинити посттравматичну нестабільність грудної стінки, що ускладнює дихання й може призвести до дихальної недостатності.

До інфекційних ускладнень належать пневмонія та гнійний плеврит, особливо якщо пацієнт обмежений у русі, має вік понад 60 років або супутні захворювання.

При проникаючих пораненнях є ризик розвитку посттравматичного плевропульмонального шоку, а також ураження внутрішніх органів — легенів, серця, великих судин, що може мати летальні наслідки.

У довгостроковій перспективі можуть з’явитися хронічний біль у грудях, деформації грудної клітки, обмеження об’єму дихання, а також психоемоційні розлади, особливо після важких травм або ДТП.