Наведені нижче теорії виникнення та розвитку остеохондрозу дають можливість зрозуміти діагностику та підходи до лікування дегенеративних захворювань хребта.

1. Інволюційна теорія пояснює дистрофічні зміни в міжхребцевих дисках схожістю з віковими інволюційними змінами в брадитрофних тканинах, тобто тканинах, які не мають судинної сітки. До таких тканин відноситься і міжхребцевий диск, який до 25 років втрачає власну судинну сітку. Трофічні зміни в брадитрофних тканинах виражені, оскільки процеси метаболізму тут здійснюються тільки за рахунок дифузії. Порушення процесів дифузії призводить до дистрофічних змін у дисках.
2. Судинна теорія. Порушення сегментарного кровообігу приводить до дистрофічних змін у міжхребцевих дисках.
3. Інфекційна теорія пояснює ураження нервових корінців у результаті гострих і хронічних інфекцій. Але для інфекційного ураження нервової системи характерні дифузні полірадикулярні зміни, тоді як при звичайних вертеброгенних радикулопатіях у 90 % випадків уражується лише один корінець. У таких хворих відсутні основні прояви інфекції – температура тіла, зміни з боку крові й ліквору, а головною ознакою є набряк корінця. Разом з тим, необхідно відмітити, що переохолодження спричиняє циркуляторні розлади в ділянці корінця, які при вже наявному остеохондрозі можуть призвести до загострення попереково-крижового радикуліту.
4. Аутоімунна теорія показує, що у хворих на остеохондроз циркулюють специфічні антитіла, які взаємодіють з антигенами тканини диска. Титр цих антитіл складає 1:32 (в контрольній групі – 1:2). Але залишається нез’ясованим, чи імунологічний компонент є пусковим, чи він супроводжує перебіг хвороби?
5. Травматичний фактор в етіології остеохондрозу становить 80 %. Травматична теорія підкреслює роль механічних факторів у розвитку остеохондрозу. Найчастіше він локалізується в нижньошийному і нижньопоперековому відділах хребта, які несуть найбільше навантаження. Нерідко остеохондроз розвивається після одноразової травми та в осіб, які займаються важкою фізичною працею і здійснюють однотипні рухи. Окрім того, остеохондроз можна викликати в експерименті за допомогою механічних факторів. У розвитку остеохондрозу та його неврологічних розладів важливе місце посідають біомеханічні фактори. З біомеханічних позицій остеохондроз потрібно розглядати як захворювання, при якому в результаті дегенеративно-дистрофічних змін у міжхребцевих дисках порушується гармонічне співвідношення між механічними факторами, що діють і можливостями організму протистояти їм. Наприклад, при піднятті спортсменом штанги вагою 80 кг навантаження на поперекові хребці досягає 1000 кг, а при непом’якшеному стрибку на ноги – 400 кг. Внутрішньодисковий тиск також залежить від положення тіла: лежачи – 3,3 кгс/см², сидячи – 8,6 кгс/см², і стоячи – на 20–30 % менше порівняно з положенням сидячи.
6. Гормональна теорія. Остеохондроз часто розвивається на фоні гормональних порушень. У жінок дещо частіше, ніж у чоловіків, хоча у жінок значно менший травмувальний фактор.
7. Аномалії хребта сприяють розвитку остеохондрозу. До таких аномалій відносяться: стеноз хребтового каналу, сакралізація, люмбалізація, «spina bifida» хребта, наявність довгих і коротких суглобових відростків поперекових хребців, аномалія Кіммерле.
8. Згідно з теорією передчасної еволюції, крайові остеофіти тіл хребців і міжхребцевих суглобів, протрузії дисків є реакцією пристосування організму до постійних вертикальних навантажень. Постійне навантаження на диск призводить до його старіння. Остеохондроз – це не просто хвороба віку, а й хвороба виду. Така плата людини за прямоходіння. Хребет втратив біомеханічні переваги горизонтального положення.
9. Міогенна теорія пояснює больовий, м’язово-тонічний і м’язово-дистрофічний синдроми ураженням м’язової системи. Мануальні терапевти переконані у ведучій ролі міогенних тригерних пунктів (локальне ущільнення м’язів, місцевий біль, наростання болючості при пасивному розтягуванні м’язів) у розвитку больового синдрому. Пусковим моментом у виникненні тригерних ділянок є статична робота м’язів мінімальної інтенсивності упродовж тривалого часу. Це статичне напруження виникає по рефлекторному механізму при блокаді міжхребцевого суглоба, патології внутрішніх органів. Велику роль у виникненні м’язового болю відіграють фасції.
10. Ендогенна теорія виходить з позицій, що остеохондроз належить до групи онтогенетичних захворювань (висока частота захворюваності в популяції (7 %), а серед родичів вища, ніж у популяції).