Спайкова хвороба органів черевної порожнини

Спайкова хвороба черевної порожнини, класифікація якої включає відразу кілька різних станів, — досить широке поняття. Воно означає зрощення фіброзної тканини між очеревиною та внутрішніми органами. Спайки можуть з’являтися після травм, запальних процесів або операцій через утворення великої кількості волокон фіброзу, необхідних для захисту пошкодженої тканини. Наявність спайок обмежує рухливість внутрішніх органів, порушуючи тим самим їхню нормальну роботу і призводячи до важких ускладнень, таких як зрощення органів, непрохідність кишечника, безпліддя. Нижче ми докладно розберемо все, що потрібно знати про спайки кишечника: симптоми та причини хвороби, методи діагностики та лікування та чому таке важливе правильне харчування при спайках кишечника.  

Причини спайкової хвороби

Як було сказано вище, спайкова хвороба черевної порожнини — це патологічне формування фіброзної тканини, що призводить до зрощення між собою внутрішніх органів.

Спайкова хвороба може розвиватися з наступних причин:

  • Травми. Забиття та інші тупі пошкодження часто призводять до появи згустків крові, що згорнулася, які сприймаються організмом як сторонні тіла. Подібні стани часто призводять до розвитку запальних процесів, що супроводжуються виділенням фібрину та подальшим формуванням спайок.

  • Захворювання запального характеру. Запалення придатків, ендометріоз, виразка, холецистит. Ця причина здебільшого характерна для жінок, і часто наслідком хвороби стає безпліддя.

  • Проникнення в очеревину вмісту кишечника або шлунка. Може розвиватися як наслідок відкритих ран при прободній виразці, апендициті.

  • Раніше перенесені оперативні втручання. Ушкодження судин, накладання швів на кишечник або шлункові стінки, встановлення дренажів і тривалі порушення кровотоку, які часто виникають після видалення апендициту, гінекологічних та інших операцій, призводять до запуску та активного розвитку фіброзних процесів.

Спайкова хвороба кишечника може виникнути навіть після малоінвазивних операцій, у тому числі на фоні застосування певних медикаментів та хімічних речовин у процесі оперативного втручання. Обсяг операції або тяжкість ран при травмах очеревини безпосередньо впливають на розвиток захворювання.

Рідко розвитку спайкової хвороби сприяють вроджені аномалії: пухирно-дванадцятипала або печінково-ободова зв’язка, мембрани Джексона, тяжі Лейна.

Спайкова хвороба — це серйозна патологія, яка потребує постійного спостереження. Перше, чим небезпечні спайки кишечника — непрохідність, оскільки цей стан є загрозливим для життя. Однак можливі інші неприємні ускладнення захворювання, такі як безпліддя, постійні болі, нудота і блювання, здуття живота.

Симптоми

На ранніх етапах спайкова хвороба черевної порожнини симптоми практично не проявляє або вони виражені настільки слабо, що розпізнати захворювання просто неможливо. Згодом вона може переходити в різні форми, зокрема больову. Найчастіше це відбувається після перенесених раніше оперативних втручань у зоні операції. Неприємні відчуття турбують пацієнта при ходьбі або коли він займає певне положення тіла. При цьому стандартні методи обстеження виявити спайки в кишечнику та визначити причину болю не дозволяють.

Спайкова хвороба, симптоми якої виявляються в більшості випадків при обстеженні пацієнта з приводу інших захворювань, які турбують його, також може супроводжуватися:

  • Болями різного ступеня інтенсивності. Неприємні відчуття можуть бути гострими або легкими, але постійними, віддавати в область кишечника, нижню частину живота, пах, очеревину і навіть грудину (діафрагмальні спайки).

  • Порушеннями травлення.  Дистонічні розлади ШКТ: хронічний запор, блювання, здуття та метеоризм без хворобливих відчуттів або у супроводі незначного дискомфорту у животі.

  • Кишковою непрохідністю. Гострі раптові болі та спазми, сильне здуття живота, припинення випорожнень, блювання. Це спайки кишківника, симптоми яких вимагають екстреного хірургічного втручання. Даний стан виникає у разі злипання кишкових петель та утворення конгломератів. Зміна кольору шкіри, слизових оболонок, тахіпное, тахікардія розвиваються відповідно до тривалості ексикозу та інтоксикації. 

Діагностика

Спайки в кишечнику, діагностика яких утруднена відсутністю симптомів, можна виявити за допомогою наступних маніпуляцій:

  • Рентгенографія з контрастом.

  • УЗД-діагностика з введенням контрасту.

  • МРТ або КТ черевної порожнини.

  • Соногістерографія — за наявності підозр про формування спайок в органах малого таза.

  • Діагностична лапароскопія — мікрооперація, яка проводиться шляхом введення в черевну порожнину через невеликий прокол лапароскопа з камерою. Подібне втручання вважається одним із найкращих способів діагностики, що дозволяє не тільки виявити, а й розділити спайки.

Такі дослідження призначаються пацієнтам, якщо у них виявлено ознаки спайки кишечника, а також у разі звернення до лікаря щодо інших захворювань, зокрема безпліддя.

Якщо є підозри на спайки кишечника, як визначити їхню наявність, які призначити обстеження, вирішує хірург з урахуванням стадії, на якій знаходиться спайкова хвороба. Діагностика проводиться ретельно та в повному обсязі.

Лікування

Спайки кишечника, симптоми та лікування яких залежать від їхньої локалізації та обсягів фіброзних тканин, у деяких випадках піддаються консервативній терапії, зокрема:

  • на початковій стадії захворювання;

  • при хронічній формі хвороби;

  • при частих рецидивах та повільному розвитку патологічного процесу.

Серед ефективних методів консервативного лікування, що застосовуються для пацієнтів, у яких була точно діагностована спайкова хвороба черевної порожнини, значаться:

  • прийом протизапальних лікарських засобів;

  • призначення спазмолітиків;

  • дієтичне харчування;

  • скорочення фізичних навантажень;

  • введення хворому препаратів для поліпшення кровообігу та зниження набряклості.

Медикаментозне лікування, в тому числі й у дітей, можливе в тих випадках, коли больовий синдром та інші симптоми мають помірний характер.

Якщо у пацієнта спостерігаються ускладнення, до яких здатна призвести спайкова хвороба — кишкова непрохідність, безпліддя, сильні болі, блювання та нудота – для успішного лікування пацієнту показана хірургічна операція.

При діагнозі спайкова хвороба як лікувати патологію — одне з найчастіших питань пацієнтів. Багатьох лякає операція, проте найчастіше саме вона є основним методом терапії.

Спайкова хвороба, класифікація якої включає гостру та хронічні форми перебігу, може бути успішно усунена хірургом у ході сучасної малоінвазивної лапароскопічної операції. Її проведення передбачає:

  • видалення патологічно змінених тканин;

  • розсічення спайок;

  • усунення кишкової непрохідності.

Дієта та харчування

Для пацієнтів із діагнозом спайкова хвороба кишечника дієта є одним із важливих етапів лікування. Вона передбачає повне виключення з раціону:

  • смажених і копчених страв;

  • слабоперетравлюваних продуктів;

  • їжі, яка провокує здуття та метеоризм;

  • фастфуду, шкідливих перекусів і продуктів.

Дієта при спайках кишечника допускає включення до раціону:

  • нежирних сортів м’яса;

  • легких м’ясних та овочевих бульйонів;

  • відварених яєць і парових омлетів;

  • страв із риби. 

Сторінка хірургічного відділення
Прокрутка до верху