Прикладання немовля до грудей при грудному вигодуванні

Грудне вигодовування – це фізіологічно адекватний спосіб харчування немовлят і дітей першого року життя, незамінна біологічна й емоційна основа розвитку дитини. Воно виконує широке коло життєво важливих функцій не лише харчового та захисного характеру, але й має важливе значення для фізіологічної постнатальної адаптації новонароджених. Грудне молоко максимально засвоюється в організмі немовлят, його складові виконують пластичну та енергетичну роль, забезпечуючи фізіологічний розвиток дитини.

Прикладання дитини до грудей потрібно проводити вже з першого дня за будь-яких ознак голоду чи дискомфорту з боку дитини – це годування за вимогою. Частота прикладання до груді при спільному перебуванні може досягати 10-12 і більше разів на добу, включаючи й нічні годування. Поступово кількість годувань зменшується до 6-7 на добу та збільшується тривалість нічного проміжку, але не більше, ніж 6 годин.

Виключно грудне вигодовування у здорової дитини рекомендується до 6 місячного віку. Будь яка рідина, харчові добавки чи ліки повинен призначати лише лікар.

Після переведення матері та дитини до палати сумісного перебування кваліфікований медичний працівник, який пройшов навчання та має досвід успішного консультування з питань грудного вигодовування, навчає та перевіряє техніку прикладання дитини до грудей, спостерігаючи за годуванням, допомагає жінці, пояснює основні правила та виправляє помилки.

При появі ознак голоду у дитини (активні смоктальні рухи губ, обертальні рухи голівки з різними звуковими знаками ще до крику, плач дитини) мати повинна вимити руки, сісти або лягти у зручному положенні та розслабитися. Годування може тривати достатньо тривалий час – 30 хвилин та більше, тому слід упевнитися, що мати сидить зручно, може тримати дитину в такій позі досить довго.

Перед початком годування необхідно впевнитись в здатності дитини до смоктання, якості смоктання, чи не кашляє і не захлинається дитина при годуванні, відсутності зригувань або блювання при годуванні чи після нього. Дитина може кашляти і захлинатися внаслідок зниженого м’язового тонусу, а зригування можливі через наявність гастроезофагального рефлюксу і схильність до заковтування повітря при смоктанні, тому матері і персоналу необхідно ретельно стежити за цими ознаками під час і після годування.

Від правильного прикладання малюка до грудей, залежить не лише комфорт мами, а й те, чи достатньо молока дитина буде вживати та як добре набиратиме вагу та розвиватися.

Для зручності пропонуємо використати наступний алгоритм

• Перш ніж почати годування, візьміть дитину так, аби вона могла спиратися на ваше тіло своєю грудною кліткою і тазом.
• Підтримуйте тіло дитини так, щоб підборіддя немовляти спиралося на груди, а ніс — залишатися навпроти соска.
• Дозвольте малюкові злегка відкинути голівку назад так, щоб його верхня губа могла торкатися соска — так буде зручніше захопити більшу частину грудей.
• Коли дитина широко відкрила рот, її підборіддя торкається грудей, голівка відкинута назад. Злегка присуньте маля до груді, щоб воно могло захопити більшу частину молочної залози внизу та сосок.
• Якщо ви відчули біль, то заберіть малюка від грудей і почніть все спочатку.
• Перевірте наступні ознаки правильного прикладання:
  • Положення матері повинно бути зручне для неї.
  • Голова і тіло дитини знаходяться в одній площині.
  • Мати підтримує усе тіло дитини знизу, а не тільки його голову та плечі.
  • Мати підтримує груди пальцями, при цьому вказівний палець знаходиться знизу, а великий палець – зверху, пальці не повинні бути близько від соска.
  • Дитина захоплює груди широко розкритим ротом.
  • Підборіддя дитини щільно притиснуте до грудей.
  • Нижня губа вивернута.
  • Годування не викликає у годувальниці болісних відчуттів, хоча перші кілька смоктань можуть бути дискомфортними.
  • Більшу частину ареоли не видно, в основному її нижню частину. Якщо видно ареолу, то не охопленою ротиком малюка має залишатися більша її ділянка над верхньою губою, а не під нижньою.
  • Коли дитина смокче, її щічки округлені або розтікаються по груді матері.
  • Дитина ритмічно робить довгі смоктальні рухи.
  • Чути, як дитина ковтає молоко.
  • Мати не відчуває біль, навіть при тривалому смоктанні.
  • У дитини спостерігається повільне, глибоке смоктання з невеликими перервами.
  • Малюк самостійно закінчує їсти та відпускає груди.