Перші кроки до грудного вигодовування у пологовому стаціонарі

Всесвітньою організацією охорони здоров’я, дитячим фондом ООН «ЮНІСЕФ» розроблено «10 принципів грудного вигодовування немовлят».

1. Пологовий будинок повинен мати фіксовану програму з грудного вигодовування немовлят та доводити її до медичного персоналу.
2. Навчати медичний персонал пологових будинків, дитячих лікарень необхідним навичкам підтримки грудного вигодовування.
3. Інформувати всіх вагітних жінок про перевагу грудного вигодовування немовлят.
4. Допомагати матерям починати годувати свою дитину протягом перших 30 хвилин після пологів.
5. Навчати та показувати матерям, як треба годувати дитину, а також, як забезпечити лактацію, якщо мати і дитина будуть відокремлені.
6. Годувати дитину тільки грудним молоком і не давати іншої їжі, не поїти, за винятком медичних показань.
7. Ввести в практику цілодобове сумісне перебування матері і дитини.
8. Заохочувати матір до годування груддю за вимогою немовляти.
9. Не давати новонародженим, що вигодовуються груддю, ніяких заспокійливих засобів і пристроїв, що імітують грудь.
10. Сприяти організації груп підтримки грудного вигодовування і направляти матерів у ці групи після виписки з пологового будинку.

На сучасному етапі найбільш раціональним і фізіологічним режимом акушерського стаціонару є спільне перебування матері і дитини. Воно починається з часу народження дитини: викладання дитини на живіт матері, здійснення контакту “шкіра до шкіри”, “очі в очі”, раннє прикладання до грудей матері через 30 хвилин життя. З пологової зали новонароджений разом із матір’ю переводиться до відділення спільного перебування матері і новонародженого, де продовжується цілодобове спільне перебування матері і дитини з виключно грудним вигодовуванням за вимогою дитини. Це забезпечує становлення лактації у матері, фізіологічну колонізацію новонародженого мікрофлорою матері, сприяє формуванню так званого, «біологічного кувезу», тобто зони комфорту для новонародженої дитини. Материнське тепло має заспокійливу дію на організм дитини. Дитина відчуває матір, що формує у неї почуття захищеності.

Прикладання до грудей матері у пологовій залі та ранній початок грудного вигодовування проводиться всім здоровим доношеним новонародженим і недоношеним та новонародженим з малою масою тіла з гестаційним віком більше 32 тижні за умови задовільного стану дитини.

Вкрай важлива перша «золота година» після народження, коли дитина знаходиться в контакті «шкіра до шкіри» з мамою при виявленні ознак готовності до годування (дитина піднімає голівку, відкриває ротик, облизує шкіру, робить повзаючі рухи в напрямку до соска, «націлюється» на сосок); присутній медичний персонал (акушерка, лікар-неонатолог, лікар акушер-гінеколог) допомагає здійснити перше прикладання дитини до грудей.

У цю «золоту годину» відбувається перше прикладання, коли дитина отримує з молозивом свій захист у вигляді антитіл та інших біологічно активних речовин. Допомагає дитині утримувати оптимальну температуру тіла, заспокоює і синхронізує серцебиття, дихання дитини. Допомагає вчасно розпочати грудне вигодовування і успішно продовжити його.

Протипоказаннями до проведення методики з боку матері є: тяжкий стан матері (оперативні втручання, акушерські ускладнення, важкі соматичні захворювання), відкрита форма туберкульозу, ВІЛ/СНІД, гострий період вітряної віспи, прийом деяких медикаментів, гострі психічні захворювання матері.

З боку дитини протипоказання для вигодовування груддю: тяжкий стан новонародженого, який вимагає проведення реанімаційних заходів, новонароджений з дуже низькою та екстремально низькою масою тіла при народженні (менше 1500 грамів) , гестаційний вік до 32 тижнів, галактоземія, хвороба «кленового сиропу». До тимчасових протипоказань для вигодовування груддю відносять: важка асфіксія при народженні, пологова травма, внутрішньоутробна пневмонія, вроджені вади розвитку, респіраторні розлади, тощо.

Тобто грудне вигодовування є пріоритетним не лише для здорової новонародженої дитини, але й для новонароджених з перинатальною патологією після стабілізації стану, передчасно народжених та дітей з малою масою тіла по досягненню ними готовності до грудного вигодовування (формування координації між смоктальним та ковтальним рефлексом).

Використовується наступна методика першого прикладання до грудей: одразу після народження протягом «золотої години» мати лежить у зручному положенні, спокійна і розслаблена. Дитина всім корпусом повернута до матері і притиснута до неї. Голова дитини повинна знаходитись на одній лінії з тулубом, а живіт – на­впроти живота матері. Підборіддя дитини торкається до грудей, можна доторкнутись соском до губ дитини для стимуляції рефлексу захоплення (краще торкнутись верхньої губи) та зачекати, поки дитина широко розкриє рот у пошуках соска. Швидко прикладіть дитину до грудей так, щоб її нижня губа широко охоплювала ареолу. Підборіддя дитини повинно прилягати до грудей, а язик буде знаходитись прямо під молочним синусом. В такому положенні сосок буде знаходитись далі центру рота дитини, і молозиво стікатиме на корінь язика, коли скорочення м’язів язика зціджуватимуть його шляхом притискання синусів до піднебіння. Не слід защемляти пальцями сосок чи ареолу і намагатись заштовхнути сосок дитині в рот.