Обмороження
Зазвичай, обмороження описується за його клінічними проявами.
Спочатку передбачити ступінь обмороженого ураження важко. Історично, обмороження поділяють за ступенем тяжкості, які базуються на гострих фізичних висновках після замороження та зігрівання.
Інший метод класифікації за глибиною ураження.
Військові використовують дві простих класифікації обмороження за глибиною ураження:
- Поверхневе (без пошкодження тканин).
- Глибоке або важке (з втратою тканин).
Дуже важливо відрізняти просте поверхневе обмороження від глибокого або важкого обмороження, так як відповідно до цього надаватиметься допомога.
Обмороження відбувається тоді, коли шкіра піддається впливу температур, нижчих температури замерзання. По мірі розвитку обмороження шкіра починає німіти та набувати сірого, воскового, білого кольору. Місце ураження буде холодним на дотик та відчуватиметься як жорстке або “дерев’яне”. Тканини обмороженої частини ушкоджуються через нестачу крові та утворення кристалів льоду.
Після відтавання може виникнути набряк, що загострить травму. Найчастіше обморожуються руки та ноги, проте це може статися на будь-якій ділянці тіла, включаючи обличчя, вуха та ніс.
Лікування гіпотермії повинно відбуватися перед лікуванням обмороження, так як вона може призвести до летальних наслідків.
Не дозволяйте тканинам відтавати, якщо є загроза повторного замерзання!
Перша медична допомога при обмороженні:
Полягає в захисті від впливу низьких температур, негайному поступовому розігріванні потерпілого. Насамперед необхідно відновити кровообіг в обмороженій частині тіла. Не можна допускати швидкого зігрівання поверхневого шару шкіри на пошкодженій ділянці, так як прогрівання глибоких шарів відбувається повільніше, в них повільно відновлюється кровообіг, а отже, не нормалізується кровопостачання верхніх шарів шкіри, і вони гинуть. Тому протипоказано застосування при відмороженні гарячих ванн, гарячого повітря. Переохолоджені ділянки тіла потрібно захистити від впливу тепла, наклавши на них теплоізолюючі пов’язки (бавовняні, ватно-марлеві матеріали). Пов’язка повинна закривати тільки змінені ділянки шкіри до тих пір, поки з’явиться в пошкодженій частині відчуття тепла. В цілях відновлення тепла в організмі і поліпшення кровообігу потерпілому дають гарячий солодкий чай.
При тривалій дії низьких температур на весь організм можливі замерзання і смерть. Особливо сприяє замерзанню алкогольне сп’яніння. При замерзанні людина відчуває спочатку втому, сонливість, байдужість, а при подальшому охолодженні організму виникає непритомний стан (втрата свідомості, розлади дихання і кровообігу). При явищах припинення дихання і зупинки серцевої діяльності настає смерть.
При пошкодженні тканин в результаті дії низької температури (обмороженні) необхідно:
1. Негайно зігріти потерпілого, для чого його потрібно якомога швидше перевести в тепле приміщення. Велике значення при наданні першої допомоги мають заходи по загальному зігріванню постраждалого. Йому дають гарячу каву, чай, молоко.
2. Зігріти обморожену частина тіла, відновити в ній кровообіг. Це досягається, якщо обморожену кінцівку помістити в теплову ванну з температурою води 20°С. За 20-30 хвилин температуру води поступово збільшують з 20 до 40°С, при цьому, кінцівку ретельно відмивають милом від забруднень.
3. Після ванни (зігрівання) пошкоджені ділянки потрібно висушити (протерти), закрити стерильною пов’язкою і тепло укрити. Заборонено змащувати їх жиром і мазями, так як це значно ускладнює подальшу первинну обробку.
4. Обморожені ділянки тіла не можна розтирати снігом, так як при цьому посилюється охолодження, а крижинки ранять шкіру, що сприяє інфікуванню (зараженню) зони обмороження; також не варто розтирати обморожені місця рукавичкою, сукниною, носовою хусткою. Можна робити масаж чистими руками, починаючи від периферії до тулуба.
5. При обмороженні обмежених ділянок тіла (ніс, вуха) їх можна зігрівати з допомогою тепла рук.
6. Після надання першої медичної допомоги потерпілого доставляють до медичного закладу.
