Метаболічний синдром: як зламати сумний сценарій?
Уявіть собі – ви практично здорова людина без хронічних захворювань, але відчуваєте себе якось «втомлено», почали набирати вагу, відмічаєте нестабільний тиск, трохи «неідеальні аналізи» і пояснюєте це звичайним недосипом і хронічним стресом. Знайома ситуація?

Проте, це може бути не лише збігом обставин, а сигналом про метаболічний синдром – сучасну епідемію нашого способу життя.
Що це таке?
Метаболічний синдром – це не одна хвороба, а комплекс порушень в організмі, які разом значно підвищують ризик серцево-судинних захворювань, інсульту і цукрового діабету ІІ типу. Його ще називають «смертельний квартет»: зайва вага, підвищені тиск, поганий холестерин і цукор. Це тривожний сигнал від тіла, яке буквально кричить: «Мені не подобається, як ти поводишся зі мною!»
Як зрозуміти, чи є в мене цей синдром?
Існують чіткі показники, за якими можна його діагностувати.
Метаболічний синдром діагностується, якщо у вас є три або більше з п’яти наступних ознак:
- Абдомінальне ожиріння (жир в області талії). Відкладання жиру саме в області живота є найнебезпечнішим – адже при цьому він відкладається не лише під шкірою, а й навколо і всередині внутрішніх органів, призводячи до хронічного запалення. Діагностика абдомінального ожиріння дуже проста: для цього слід виміряти окружність талії – вона не має перевищувати 102 см у чоловіків і 88 см у жінок. А для деяких етнічних груп ці показники можуть бути ще меншими, наприклад, для людей азійського походження талія має бути менше 90 см у чоловіків і менше 80 см для жінок.
- Підвищений артеріальний тиск ≥130/85 мм рт.ст. Навіть незначне і невідчутне, але постійне підвищення тиску поступово шкодить судинам, серцю і ниркам.
- Підвищення глюкози в крові натще понад 6,1 ммоль/л. Це сигнал, що організм починає втрачати контроль над рівнем глюкози, а це – перший крок до діабету.
- Підвищення тригліцеридів в крові понад 1,7 ммоль/л. Тригліцериди – жири, які є джерелом енергії, але коли їх забагато, вони роблять кров вʼязкою, і є маркером метаболічного навантаження – чим більше тригліцеридів, тим більше ризик інфаркту.
- Низький рівень «хорошого» холестерину – ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ) менше 1,0 ммоль/л у чоловіків і менше 1,3 ммольл у жінок. ЛПВЩ — це ніби «сміттєвоз», який вивозить зайвий холестерин з організму. Менше його – більше шансів, що холестерин накопичуватиметься у судинній стінці.
Окрім того існують додаткові критерії та важливі аспекти, які також необхідно враховувати залежно від клінічної картини: наприклад, наявність інсулінорезистентності (яку можна визначити за рівнем глікованого гемоглобіну і за допомогою глюкозо-толерантного тесту), підвищення рівня сечової кислоти у крові, високий рівень С-реактивного білка, який вказує на системне запалення.
Важливо зазначити, що діагноз метаболічного синдрому встановлюється лікарем на основі комплексної оцінки клінічних даних, результатів лабораторних досліджень та вашої медичної історії.
Чому це так важливо?
Метаболічний синдром – мовчазна загроза. При його наявності нічого не болить, але вже відбувається поступове зношування організму. Без лікування це може призвести до інфаркту чи інсульту, діабету 2 типу, жирової хвороби печінки, синдрому обструктивного апное сну, подагри, хронічного запалення.
Чи можна з цим щось зробити?
Хороша новина: метаболічний синдром можна повернути назад! І не завжди таблетками. Основними кроками для цього є зниження ваги (хоча б на 5-10% – це вже значно покращить показники здоров’я), щоденна фізична активність, яка буде під силу – ходьба, плавання, танці, зарядка, збалансоване харчування з низьким вмістом цукру (не лише з цукрових буряків, а й фруктового і молочного), виключенням з раціону трансжирів, значне обмеження пустокалорійної їжі і харчового сміття, відмова від паління і уникання алкоголю, контроль стресу – дотримання режиму дня, психотерапія, дихальні вправи, йога, сон, медитації. В деяких випадках лікар може призначити вам препарати для корекції тиску, глюкози або ліпідів.
Висновок: Метаболічний синдром – це не вирок, а попередження. І його можна позбутися не чекаючи захворювання. Почніть з малого – виміряйте талію, здайте аналізи, поспілкуйтесь із лікарем. Адже найкраще лікування – це діяти до того, як хвороба скаже своє слово.
Ваш дієтолог, Антоніна Олійник
© 2025 Антоніна Олійник