«Корисні» поради, які погіршать ваше здоров’я

Отож, розберемо 10 поширених «корисних» рекомендацій.

1. «10 тисяч кроків щодня» – хто ж не чув про універсальну користь цього заходу для поліпшення стану серцево-судинної системи, корекції ваги й нормалізації психічного здоров’я. Нібито все правильно… Тим не менш, навряд чи такому навантаженню зрадіють наші суглоби і хребет за наявності проблем з поставою, сутулості, плоскостопості, вальгусної деформації стопи (т.з. «кісточка» на стопі), особливо за зайвої ваги? Адже в даному випадку потрібні саме корекційні вправи, а не піші марафони.
2. «Чим більше води – тим краще! Сеча має бути прозора як вода!» Така «корисна» порада не лише не несе користі, а й може призвести до справжнього отруєння водою і перевантаження наших нирок. Насправді, дуже прозора сеча – ознака перевантаження рідиною. Нормальна сеча має бути кольору світлого лимонаду, а не мати вигляд кришталевих джерел. Детальніше про вживання води – тут https://clinic.gov.ua/pro-vodu-bez-vody/.
3. «Їжте більше овочів!» Вони мають займати половину Вашої тарілки! В теорії це так. Овочі є чудовим джерелом харчових волокон – компонентів їжі, які допомагають роботі нашого кишечника, покращують стан мікрофлори, зменшують рівень цукру та холестерину в крові. Середземноморська дієта – одна з найпотужніших для поліпшення стану здоров’я при багатьох захворюваннях, таких як ожиріння, цукровий діабет. І вона дійсно рекомендує нам їсти їх якомога більше. Але нічого не каже про здуття живота через надмірне вживання грубої клітковини. Тим паче, якщо Ви не звикли робити це щодня. А що робити взимку? Перець, помідори, огірки – не ростуть в цей час, а смакові та й складові властивості тепличної продукції лишають бажати кращого. Насправді здорове харчування – це не «побільше овочів», а про гнучкість і адекватність потребам і можливостям кожної людини.
4. «Тільки цільні зерна!» Ніякого білого хліба і рису! Для інформації: цільні зерна – це ті, в яких зберігаються всі компоненти зерна, в т.ч. оболонка. До речі, якщо крупа і має вигляд цілих зернят – це не завжди «цільне зерно», наприклад, перлова крупа – це шліфований ячмінь, а подрібнена ячка – якраз і є цільним зерном. У цільному зерні більше вітамінів, мінералів і клітковини. Прихильники здорового харчування часто радять замінити, до прикладу, шліфований рис на бурий (нешліфований). Але! Навряд ви чули, що надмірне вживання нешліфованого рису з метою отримати побільше «вітамінів» може врешті-решт викликати важкі хвороби. Річ у тому, що рис – це рослина, яка більш ніж інші культури (наприклад, пшениця, ячмінь) здатна накопичувати у своїх зернах миш’як. І це відбувається особливо в лушпинні та висівках, за якими ми так полюємо. Поглинанню корінням миш’яку сприяють особливості вирощування рису у напівводяному середовищі на рисових полях. Саме полірування дозволяє ефективно зменшувати вмісту миш’яку в рисі. Тому не завжди рафінація – це погано. Тим паче, сучасні рекомендації зі здорового харчування рекомендують вживати принаймні половину цільних зерен від усієї кількості зернових раціону. Тому шліфований білий рис також має право бути на наших тарілках. Якщо ж мова йде про дитяче харчування, тим більш, перевагу варто надавати саме безпеці, а не «ймовірній користі».
5. «Готуйте без жиру!» І для цього існує безліч дешевих і зручних способів: запікання у рукаві, фользі, варіння у харчовій плівці – господині щедро діляться своїми рецептами у соцмережах. Сучасний світ подарував нам безліч зручних і дешевих пристроїв для приготування їжі без пригорання, жиру та навіть – брудного посуду. Розігрівання і приготування у мікрохвильовій печі у пластику, або, навіть пакеті – все, щоб зекономити час та гроші. Але благі наміри знаєте куди приведуть… І мова не про забруднення світового океану всіма цими відходами, а про наш внутрішній крихкий храм. Бісфенол – надпотужний канцероген, який потрапляє до нашого тіла разом з апетитними стравами з любов’ю приготованими в рукаві для запікання. Алюміній – метал, який роками надходить до нашого тіла разом з запеченими у фользі смачними шедеврами, викликаючи неврологічні порушення, хворобу Альцгеймера і інші проблеми зі здоров’ям.
6. «Виключіть солодке!» Челенджі і аскези «30 днів без цукру» обіцяють зцілення ледве не від усього. Але чому ж мало хто бачить покращення після? Деякий час без солодощів ми ще витримуємо, але щось у житті трапляється – зрив і кінець дієті. Насправді, їжа – це не лише паливо, а й джерело задоволення, тому смаколик у правильному дозуванні не лише не нашкодить, а й може допомогти профілактувати «зловживання», а утримання навпаки врешті-решт призведе до компенсації такої депривації.
7. «Щоб схуднути необхідно часто дрібно харчуватись». Таку пораду часом можна і почути від лікарів, але сучасні дослідження доводять зовсім протилежне. Кожен прийом їжі сприяє підвищенню рівня інсуліну – гормону, який буквально «зберігає» кожен кілограм, тому ця порада не лише не працює, а навпаки, сприяє збільшенню ваги.
8. «При подагрі вживайте тільки пісне м’ясо!» Курятина у більшості людей (навіть лікарів) асоціюється з чимось «дієтичним», адже там мало жиру. Насправді, при високому рівні сечової кислоти рекомендація вживати пісне м’ясо (курятину, кролика) – найкраща порада для ще більшого підвищення її рівня.
9. «При нирковій недостатності уникайте тваринного білка» – порада, яку надають, на жаль, лікарі! Насправді, при нирковій недостатності важливо обмежувати загальну кількість вживаного білка, але не тваринного, а саме – рослинного. Тому для отримання рекомендацій з харчування важливо звертатись до дієтолога.
10. «Не потрібно вживати жодних вітамінів додатково – все є в їжі». Насправді навіть самий збалансований раціон може бути дефіцитним. Цьому існує багато причин. Часом від блогерів можна почути порівняння людей з птахами, які не приймають вітамінів і не мають жодних проблем у вигляді випадіння пір’я, що є дуже некоректним порівнянням, адже у багатьох тварин вітаміни здатні утворюватися в організмі. Нам, на жаль, не так пощастило: людина має надзвичайну залежність від харчового фактору. А отримати всі необхідні речовини лише з їжею не так вже й просто. Рекомендація вживати додатково якісь вітамінні добавки тільки після лабораторного дослідження принесе користь лише лабораторії, а не людині, адже більшість аналізів не відображає справжнього вітамінно-мінерального статусу людини, і його оцінка у більшості випадків є клінічною. Та й загально визначена потреба у вітамінах для всіх людей є умовною, а для кожної людини насправді – індивідуальна.