Які симптоми можуть вказувати на гемолітичну анемію?

Ознаки можуть з’являтися раптово або наростати поступово та буди менше чи більше вираженими. До них належать:

• виражена загальна слабкість та швидка втомлюваність (яких раніше не було);
• відчуття серцебиття, задишка (що з часом посилюється);
• блідість або жовтуватий відтінок шкіри та склер очей;
• потемніння сечі (до кольору міцного чаю або коли);
• відчуття тяжкості або болю у лівому підребер’ї (через збільшення селезінки);
• іноді – підвищення температури тіла.

Якщо такі симптоми з’явилися раптово або швидко посилюються, це привід невідкладно звернутися до лікаря.

Чому виникає гемолітична анемія?

Існує дві основні групи, на які поділяють гемолітичні анемії: імунні та неімунні.

Імунна гемолітична анемія виникає коли власна імунна система помилково сприймає еритроцити як «чужі» клітини та знищує їх.

Це може відбуватися:

• після вірусних або бактеріальних інфекцій;
• після вакцинацій;
• як побічна дія деяких лікарських засобів;
• після некоректного переливання крові;
• на фоні аутоімунних захворювань (наприклад, системний червоний вовчак);
• при деяких онкогематологічних захворюваннях (лімфоми, лейкемії);
• без чітко встановленої причини (ідіопатична форма).

Імунна гемолітична анемія може мати хвилеподібний перебіг — із періодами загострення та покращення.

Неімунна гемолітична анемія встановлюється у всіх інших випадках, коли руйнування еритроцитів не пов’язане з роботою імунної системи. До таких причин належать:

• важкий дефіцит вітаміну В12 чи фолієвої кислоти (перше, що потрібно перевірити);
• спадкові порушення будови еритроцитів (наприклад, мікросфероцитоз Мінковського-Шоффара, таласемія);
• дефекти ферментів еритроцитів (дефіцит глюкозо-6-фосфат-дегідрогенази);
• механічне руйнування клітин (штучні клапани серця, мікроангіопатії);
• токсичний вплив (отрути, алкоголь, деякі медикаменти);
• значні опіки.

Деякі неімунні форми можуть існувати з дитинства та періодично загострюватись на фоні стресу чи інших хвороб, інші – з’являються вже у дорослому віці.

Як встановлюють діагноз?

Обстеження зазвичай починається з загального аналізу крові, який може показати:

• зниження кількості еритроцитів та рівня гемоглобіну;
• підвищений рівень ретикулоцитів (молодих еритроцитів);
• іноді – зміни розмірів або форми клітин крові.

Додатково визначаються:

• бохімічні показники крові (рівень загального та вільного білірубіну, лактатдегідрогеназу (ЛДГ), сечову кислоту);
• маркери гемолізу – зниження гаптоглобіну, позитивна пряма проба Кумбса;
• загальний аналіз сечі;
• ультразвукове дослідження органів черевної порожнини (вимірювання розмірів печінки та селезінки);
• спеціалізовані гематологічні дослідження (при підозрі на спадкові форми).

Ключовим та обов’язковим тестом є пряма проба Кумбса, яка дозволяє виявити антитіла на поверхні еритроцитів.

Обсяг обстежень залежить від кожної клінічної.

Як лікують гемолітичну анемію?

Лікування завжди підбирається індивідуально та залежить від тяжкості стану й причини захворювання.

Основні підходи до лікування включають:

• вітамін В12 або фолієва кислота – при доведеному дефіциті;
• при імунній гемолітичній анемії – препарати, що пригнічують надмірну активність імунної системи (наприклад глюкокортикостероїди, імуносупресивна терапія);
• відміна ліків, що спровокували гемоліз;
• лікування основного захворювання, якщо воно є причиною анемії;
• переливання еритроцитарної маси – лише за суворими показами;
• в окремих ситуаціях – хірургічне видалення селезінки.

Самолікування при цій формі анемії неприпустиме!

Підсумок

Гемолітична анемія – це стан, при якому проблема не в утворенні еритроцитів, а в їх передчасному руйнуванні. Вона може мати різні причини, перебіг, а отже й різні підходи до лікування. Якщо ви помітили поєднання слабкості, жовтушності шкіри й склер очей, та потемніння сечі – не ігноруйте ці симптоми. 

Своєчасне звернення до лікаря допоможе швидше встановити правильний діагноз і підібрати ефективне лікування. Простий аналіз крові може стати першим кроком до правильного діагнозу та ефективного лікування.