До дегенеративного ураження хребта відносяться грижі та протрузії міжхребцевих дисків, спонділоартрози, спонділолістези, стенози спинномозкового каналу, спондільози та інше. Термін «остеохондроз» має вужче застосування, ніж дегенеративне ураження хребта. Остеохондроз супроводжується цілим рядом супутніх пристосувальних проявів у вигляді спондильозу, спондилоартрозу, спондилолістезу та їх комбінацій. Для розуміння діагностики проявів дегенеративного ураження хребта подаємо їх класифікацію у вигляді таблиці.

 Класифікація дегенеративних змін хребта:

      Кожна з цих конкретних патологій має свої клінічні прояви та особливості перебігу. Наприклад, компресія нервово-судинних утворів, що знаходяться в хребетному каналі, зумовлена переважно грижами міжхребцевих дисків, які складають близько 30 % у структурі причин больового синдрому при остеохондрозі. Роль грижі міжхребцевого диска в патогенезі радикулярного синдрому: випинання диска травмує навколишні тканини, виникає асептичне запалення з утворенням ущільнень і фіброзних тяжів. Ущільнення призводять до фіксації корінця. Порушується кровообіг, венозний відтік, лімфообіг. Виникає набряк. Дискорадикулярний конфлікт стає реальним і проявляється радикулопатією. Описані зміни проявляються болем в нозі або руці (в залежності від того який рівень хребта уражений), тобто розвивається так званий корінцевий синдром, що свідчить уже про серйозне ураження хребта і потребує спеціалізованого лікування. Окрім того потрібно пам’ятати, що в одного і того ж хворого дуже часто ушкоджуються декілька дисків, причому кожен із них може перебувати у різних періодах хвороби.

Для попереково-спінального стенозу характерною є клінічна тріада – біль у спині, оніміння, затерпання в ногах, нейрогенне коливання.

Найбільш характерним проявом спондилоартрозу є локальний біль в хребті в залежності від рівня ураження, що підсилюється при змінах положення тіла.

Для верифікації описаних змін в хребті золотим стандартом є магнітно-резонансна томографія.

Одним з ключових моментів в лікуванні больових синдромів спричинених дегенеративним ураженням хребта є співставлення клінічних проявів та отриманих структурно-морфологічних змін хребта після проведеної магнітно-резонансної томографії. Це дає можливість обрати правильну тактику лікування.