Для жінок

Поширені труднощі при грудному вигодуванні та способи їх подолання

Поширені труднощі при грудному вигодуванні та способи їх подолання

Грудне вигодовування – це період найтіснішого контакту мами та дитини, що дарує безліч чудових моментів, але для багатьох мам ці миті можуть бути одночасно захопливими та затьмарюватися думками про певні труднощі та проблеми, які можуть виникати під час годування грудьми. Необхідно усвідомити, що проблеми – це частина процесу, що більшість із них тимчасові, і за умови належного підходу їх досить нескладно подолати.

Малюк не хоче смоктати груди

Невміння дитини правильно брати груди — одна з найпоширеніших проблем грудного вигодовування, тому треба розуміти, що дитині потрібен певний час, щоб навчитися правильно брати груди. Іноді на початковому етапі причиною може бути порушений смоктальний рефлекс, викликаний незрілістю нервової системи, травмою або захворюванням, а також анатомічні особливості малюка, які заважають йому правильно захопити грудь.

Після виключення можливих причин необхідна правильна організація «ритуалу» годування:

забезпечте спокійну та розслаблену атмосферу, розмістившись зручно на ліжку чи кріслі та підклавши подушки. Створіть тілесний контакт із малюком, що допоможе вам обом розслабитися. Не змушуйте малюка брати груди, надайте йому ініціативу та не форсуйте процес. Визначте зручну позицію, коли йому буде простіше захоплювати груди. Спробуйте правильну техніку захоплення грудей – торкніться соском до носика малюка і трохи полоскочіть, щоб активувати його інстинкт. Малюк широко розкриє рот і захопить більшу частину ареоли. У вас усе вийде, не будьте до себе надто суворі.

Біль у грудях під час годування

Це часта проблема, яка може мати низку причин:

неправильне прикладання дитини – якщо малюк недостатньо захоплює сосок і частину ареоли, це може спричинити біль та подразнення. Закупорка молочних протоків – відбувається, коли молоко неефективно виділяється, викликаючи набряк і біль. Тріщини сосків, інфекції, мастит – можуть супроводжуватися болем, почервонінням, набряком і навіть – лихоманкою.

Важливо не припиняти грудне вигодовування. Після консультації фахівця та усунення причини болю годування швидко стане комфортним.

Тріщини сосків

Одна з найчастіших причин болю – тріщини на сосках, які можуть виникнути через сухість шкіри, спричинену частими годуваннями чи порушенням гігієни, неправильним прикладання, через надмірний тиск на соски, частим прикладанням, що не дає шкірі достатньо часу для відновлення.

Наступні рекомендації допоможуть угамувати запалення сосків і зробити процес годування грудьми комфортним:

 Змочуйте соски в зцідженому грудному молоці і дайте їм висохнути, це чудовий природній засіб заживлення сосків, що потріскалися. Стимулюйте приплив молока, прикладаючи теплий компрес до запаленої ділянки та зціджуючись перед годуванням. Захищайте запалені соски за допомогою спеціальних накладок для годування, а також зволожуючого та протизапального спеціального крему. Захищайте соски між сеансами годування спеціальними накладками та вкладишами в бюстгальтер. Обирайте для годування оптимальну позу. Якщо тріщини не загоюються або виникли інші проблеми, зверніться до лікаря.

Закупорка молочних протоків

Може спостерігатися, якщо ваші груди стали надмірно чутливими, болісними, твердими, важкими і гарячими. Проблему можна усунути самостійно вдома:

треба більше відпочивати, зберігати регулярні годування, звільняючи груди від молока, а також прикладати теплі компреси до ураженої ділянки. Зціджування також сприятиме усуненню закупорки, а рекомендоване лікарем знеболювальне допоможе полегшити дискомфорт.

Мастит

Причиною маститу може бути бактеріальна інфекція або неналежний відтік молока з грудей. Це болісний стан, коли одна чи обидві молочні залози стають твердими і гарячими на дотик, червоними та запаленими, а під час годування дитини виникає відчуття печіння. Висока температура і загальна слабкість при цьому також вказують на мастит. Зверніться до свого лікаря, якщо у вас є подібні симптоми, оскільки в деяких випадках для лікування маститу необхідно приймати антибіотики і навіть – хірургічне втручання.

Перенаповнення грудей молоком

При такому стані малюку важко захопити груди, а також це може викликати біль, дискомфорт і інфікування. Причинами цього може бути:

нерегулярне годування, що призводить до накопичення молока в грудях. Раптова зміна режиму годування, коли дитина починає спати уночі довше. Блокуванням молочних протоків, що може ускладнювати виведення молока. Вазоспазм сосків, що може бути спричинене холодом або стресом.

Намагайтеся не допускати ситуації, коли груди вже повні та тверді. Якщо це сталось, і малюк не може захопити сосок, необхідно зцідити трохи молока руками або молоковідсмоктувачем, але небагато – тільки, щоб груди стали м’якими та малюк зміг їх захопити.

Малюк кашляє під час годування

 Зазвичай під час становлення лактації в молодих мам є інтенсивний приплив грудного молока. Якщо під час годування потік молока занадто сильний, дитина починає задихатися, кашляти або зригувати молоко. Частіше  ця проблема зникає сама собою, але корисно знати деякі прийоми, які допоможуть вам контролювати ситуацію:

 Спосіб «руки – ножиці». Контролюйте інтенсивність потоку під час годування, затиснувши сосок між вказівним і середнім пальцями та натискаючи на ареолу. Позиція напівлежачи зменшить потік молока. Зменшити потік також допоможе зціджування невеликої кількості молока перед годуванням.

Пласкі чи втягнуті соски

Для вдалого годування важливо, щоб малюк добре захоплював груди. Якщо сосок втягнутий або плаский, потрібні додаткові зусилля, щоб допомогти малюкові його захопити. Якщо ви одна з власниць таких сосків, то необхідно наступне:

допомагайте собі пальцями, масуйте сосок, захопивши та відтягуючи його. Використовуйте спеціальні силіконові накладки на соски для годування.

Недостатньо молока

Затримка лактогенезу – це коли немає молока в грудях в перші дні після народження малюка. У таких випадках, якщо молозиво в грудях вже є, важливо дитину прикладати до грудей якомога частіше, щоб вона з’їдала це “рідке золото”.

Ознакою, що дитині не вистачає молока є недостатнє набирання ваги. В разі виникнення такої ситуації вам варто звернутись до фахівця, який зможе розібратись в причині цього та, за необхідності, підібрати схему посилення лактації: важливо повірити в себе, бо часто кажуть, що “молоко з’являється в голові матері”. Не засмучуйтеся, висипайтеся, відпочивайте. Покращуйте практику годування, звернувши увагу на те, чи правильно малюк смокче груди. Спробуйте знайти положення, в якому дитина може смоктати і спорожнювати груди найбільш ефективно. Годуйте дитину, коли вона цього хоче або коли ви відчуваєте, що це необхідно. Чим частіше ви годуєте грудьми, тим більше у вас буде вироблятися молока для задоволення потреб дитини. Не уникайте нічних годувань, вони хоч і виснажливі, але є основним фактором, що впливає на частоту грудного вигодовування. Намагайтеся годувати дитину обома грудьми, це дасть вашому організму інформацію, необхідну для збільшення вироблення молока. Зціджуйте груди. Не дозволяйте дитині спати під час грудного вигодовування. Спробуйте ніжно полоскотати щоки дитини, щоб заохотити їсти більше. Якщо після годування недостатньо зціджуються груди, використовуйте молоковідсмоктувач. Не давайте дитині додаткових напоїв, вони їх не потребують. Грудне молоко – це і їжа, і напій.

Перезбудження малюка, відмова від грудей

Відмова від груді – це типова ситуація у 3-4 місяці, бо навколо багато цікавого, а мамині груди нікуди не дінуться. Спробуйте знайти для годування затишне, тихе місце, де вас ніхто не потурбує і не відволіче малюка. Можна спробувати нагодувати малюка напівсонним, коли він не повністю прокинувся.

У малюка прорізуються зуби, стоматит, отит чи болить горло

При цьому малюку боляче їсти, це його дратує, і грудне годування може бути ускладнене. Зазвичай, достатньо змазати ясна знеболюючим препаратом, дотримуючись рекомендацій лікаря і перечекати цей важкий період. Якщо у малюка молочниця, отит чи хворе горло, потрібно звернутись до лікаря, бо в таких випадках необхідно лікувати дитину, а іноді і маму.

Малюку важко дихати під час годування через закладений ніс

Спробуйте допомогти малюку, почистивши його носик перед годуванням, щоб він міг вільно дихати.  Використовуйте зволожувач, щоб повітря не було занадто сухим. Також, слідкуйте, щоб малюк не був голодним, адже він і так ослаблений через хворобу, може капризувати і ще складніше буде його нагодувати. 

Дитина втомлена і засинає при годуванні

Не давайте малюку перевтомлюватися. Якщо він починає засинати під час годування, ніжно полоскочіть його щічку. Чи нехай малюк трошки поспить, а потім спробуйте погодувати його, діти прокидаються, якщо хочуть їсти.   

Зміна смаку молока чи запаху мами

Інколи мама може з’їсти продукти з інтенсивним смаком чи надлишком спецій, що може змінити смак молока і відлякати малюка. Будьте обережними, якщо дитина реагує на такі речі.

Немовлята звикають та люблять природний запах мами. Не змінюйте дезодорант та не зловживайте сильними парфумами протягом періоду вигодовування. Малюк може відмовитись від грудей.

Використання пляшечки з соскою чи дурника

При грудному вигодовуванні до 6 місяців намагайтеся зовсім не використовувати пляшечку чи дурник. Прийом молочної суміші чи води може спричинити відмову від грудного вигодовування. Якщо, все ж таки, доводиться догодовувати малюка – використайте чайну ложку чи спеціальну чашечку.

Вроджена коротка вуздечка язика у немовляти

Іноді у немовлят буває надто коротка складка-вуздечка, яка тягнеться від середини нижньої частини язика до основи ясен. Такий стан може спричинити проблеми з годуванням малюка, у мами часто виникає подразнення сосків та спостерігається брак молока через що, у свою чергу, немовля повільно набирає вагу. Дана ситуація потребує консультації фахівця і, за необхідності, проведення нескладного хірургічного втручання.

Якщо ви зіткнулися з труднощами під час годування малюка, найважливіше, що потрібно зробити – звернутися за фаховою допомогою. Терміново проконсультуйтеся з лікарем, який визначить причину, запропонує відповідне рішення, що допоможе вам продовжити грудне вигодовування.

Ваша мотивація та віра в себе є найважливішими факторами для успішного грудного вигодовування. Якщо ви переконані в цьому і готові до певних труднощів, то ці перешкоди можна легко подолати.  

Курган О.І. лікар акушер-гінеколог вищої категорії пологового відділення ЦІТОЗ, кандидат медичних наук, Заслужений лікар України.

Способи прикладання до грудей, положення дитини та матері при вигодуванні

Способи прикладання до грудей, положення дитини та матері при вигодуванні

Правильне положення та прикладання є найважливішим для успішного грудного вигодовування, бо дитині буде легше правильно годуватись.

При вірному підході лише за декілька разів мама починає правильно розуміти, як прикладати дитину до грудей, в неї навіть формується свій особливий спосіб годування. Але сама дитина починає правильно смоктати груди лише через один-два місяці після народження, і весь цей час мама повинна її вчити і контролювати процес грудного годування.

Є 2 способи прикладання:

  • підхід з боку дитини, максимально давши їй можливість прикластися до грудей;
  • підхід під керівництвом матері.

Перший підхід дозволяє вашій дитині використовувати свій природний інстинкт, щоб присмоктатися до грудей. Для цього породіллі потрібно вибрати зручне, максимально розслаблене положення, покласти дитину на себе животиком, щоб мати легкий доступ до соска. Нехай вона сама знайде вашу грудь і присмокчеться.

Якщо підхід під керівництвом дитини з якихось причин вам не підходить, ви можете взяти більш активну роль, допомагаючи своїй дитині присмоктатися. Це називається підхід під керівництвом матері.

Але на практиці частіше всього застосовуються комбіновані техніки цих двох способів, що відображаються в тій чи іншій позиціях. 

Позиції при грудному вигодовуванні

Перш ніж почати годувати грудьми, прийміть зручне положення, щоб ви і ваша дитина сиділи або лежали зручно. Спробуйте наступні позиції, відчувши, яка найкраще підходить вам і вашій дитині.

Невимушена біологічна позиція, або живіт до живота – це фантастична поза для грудного вигодовування, яка дозволяє вам розслабитися, поки ваша дитина може легко прикластися до ваших грудей. Це дуже важливо в перші дні, поки ви обидва звикнете до грудного вигодовування.

Такі поради дозволять налаштувати правильну техніку:

  • рух, необхідний для того, щоб потрапити в це положення, здійснюється від вашого тазу. Перемістіть стегна вперед на стільці або ліжку, щоб створити напівлежаче положення. Поклавши на себе дитину, ви гарантуєте, що вона ідеально контактуватиме з вашим тілом.
  • Покладіть дитину на себе животиком вниз і притуліть щоку до ваших грудей.
  • Дозвольте дитині самостійно прикріпитися, вона знайде груди і присмокчеться. Ви також можете направляти або допомагати дитині.
  • Використовуйте руки як поручні для підтримки дитини на своєму тілі, а подушки – для підтримки там, де вам це потрібно.

Класична колиска. В такому положенні дитина також розгорнута до мами, спираючись головою на руку мами. Краще всього, якщо голівка немовляти перебуває на згині ліктя, а також важливо:

  • тримайте дитину близько і обличчям до себе. Ви можете підкласти подушку на коліна, щоб підтримати дитину.
  • Ніжно підтримуйте шию, спину та плечі дитини, що дозволить їй легко закинути голову назад.
  • Не тримайте і не закривайте потилицю дитини. Це може спричинити до її відштовхування назад або вигину, що призводить до невдалого прикладання. Для успішного прикріплення важливо створити простір, щоб дитина могла безперешкодно відхилити голову назад.
  • Долонею іншої руки можна підтримувати спину дитини.

Перехресна колиска. Дитина утримується протилежною рукою, аніж грудь, до якої прикладається (ліва грудь – права рука і навпаки). Мама сидить з прямою спиною, плечі розслаблені. Можна використовувати подушку за спину і під руки матері. Ноги матері зазвичай стоять рівно на підлозі, або розслаблені на ліжку. Можна підкласти валик під коліна. Мати розташовує дитину повністю повернутою на бік, щоб обличчя, груди та живіт були повернуті до неї. Мати підтримує шию і плечі дитини рукою, протилежною до груді, якою годує. Ліктем притискає таз і ноги дитини до свого тулуба.

Позиція коали. Добре підходить для немовлят з рефлюксом, вушною інфекцією, низьким м’язовим тонусом, кульшовою дисплазією кульшового, при гіпергалактії. Це положення зручне для немовлят, які можуть сидіти без сторонньої допомоги. Цю позицію часто займають старші діти

Щоб виконати утримання коали:

  • Ваша дитина сидить на вашому стегні.
  • Її спина, голова під час годування розташовані прямо.
  • Мати і дитина направлені обличчями один до одного вертикально або напівлежачи.

Футбольне утримання, позиція під пахвою або клатч. Для годування в такій позі мамі необхідно сісти на диван, покласти поруч подушку, а на неї малюка так, щоб його тіло перебувало під пахвою. Ця поза зручна тим, що процес годування молоком легше контролювати, у мами не втомлюються руки, дитина швидше захоплює груди. Зручна також після операції кесарів розтин.

Для її забезпечення:

  • Підтримуйте шию, спину та плечі вашої дитини рукою.
  • Нехай спина дитини лежить уздовж вашої руки, дитина повинна бути повернута до вас носом біля соска.
  • Підтримуйте груди іншою рукою. Направте сосок до рота дитини.
  • Ваша дитина пригортається ближче й починає смоктати.

Позиція лежачи на боці. Розповсюджена позиція, що добре підходить для нічних годувань. Легка для вивчення позиція, використовується, коли матері дуже боляче сидіти, дозволяє мамі більше відпочити, після кесаревого розтину.

Позицією передбачено:

  • Ви з дитиною лежите обличчям один до одного, ваша шия та спина зручно підтримуються. Груди малюка мають бути звернені до ваших грудей.
  • Руку, на якій ви лежите, покладіть собі під голову, або підтримуйте нею дитину, поклавши їй під голову або навколо її тіла.
  • Використовуйте подушку чи згорнуту ковдру для підтримки спини дитини.
  • Ніс малюка буде біля соска, так ваша дитина відчує запах грудного молока, широко відкриє рота і знайде сосок.

Позиції для годування двійні. Найкраще випробувати декілька позицій, щоб підібрати найбільш зручну для одночасного годування відразу двох малюків. Так діти будуть вчасно їсти, а мама не буде поспішати під час годування.

Найкраще підходять позиції: V-утримання (варіація невимушеної біологічної позиції), подвійний футбольний клатч, комбінована чи перехресна колиски.

Курган О.І. лікар акушер-гінеколог вищої категорії пологового відділення ЦІТОЗ, кандидат медичних наук, Заслужений лікар України.

Прикладання немовля до грудей при грудному вигодуванні

Прикладання немовля до грудей при грудному вигодуванні

Грудне вигодовування – це фізіологічно адекватний спосіб харчування немовлят і дітей першого року життя, незамінна біологічна й емоційна основа розвитку дитини. Воно виконує широке коло життєво важливих функцій не лише харчового та захисного характеру, але й має важливе значення для фізіологічної постнатальної адаптації новонароджених. Грудне молоко максимально засвоюється в організмі немовлят, його складові виконують пластичну та енергетичну роль, забезпечуючи фізіологічний розвиток дитини.

Прикладання дитини до грудей потрібно проводити вже з першого дня за будь-яких ознак голоду чи дискомфорту з боку дитини – це годування за вимогою. Частота прикладання до груді при спільному перебуванні може досягати 10-12 і більше разів на добу, включаючи й нічні годування. Поступово кількість годувань зменшується до 6-7 на добу та збільшується тривалість нічного проміжку, але не більше, ніж 6 годин.

Виключно грудне вигодовування у здорової дитини рекомендується до 6 місячного віку. Будь яка рідина, харчові добавки чи ліки повинен призначати лише лікар.

Після переведення матері та дитини до палати сумісного перебування кваліфікований медичний працівник, який пройшов навчання та має досвід успішного консультування з питань грудного вигодовування, навчає та перевіряє техніку прикладання дитини до грудей, спостерігаючи за годуванням, допомагає жінці, пояснює основні правила та виправляє помилки.

При появі ознак голоду у дитини (активні смоктальні рухи губ, обертальні рухи голівки з різними звуковими знаками ще до крику, плач дитини) мати повинна вимити руки, сісти або лягти у зручному положенні та розслабитися. Годування може тривати достатньо тривалий час – 30 хвилин та більше, тому слід упевнитися, що мати сидить зручно, може тримати дитину в такій позі досить довго.

Перед початком годування необхідно впевнитись в здатності дитини до смоктання, якості смоктання, чи не кашляє і не захлинається дитина при годуванні, відсутності зригувань або блювання при годуванні чи після нього. Дитина може кашляти і захлинатися внаслідок зниженого м’язового тонусу, а зригування можливі через наявність гастроезофагального рефлюксу і схильність до заковтування повітря при смоктанні, тому матері і персоналу необхідно ретельно стежити за цими ознаками під час і після годування.

Від правильного прикладання малюка до грудей, залежить не лише комфорт мами, а й те, чи достатньо молока дитина буде вживати та як добре набиратиме вагу та розвиватися.

Для зручності пропонуємо використати наступний алгоритм

  • Перш ніж почати годування, візьміть дитину так, аби вона могла спиратися на ваше тіло своєю грудною кліткою і тазом.
  • Підтримуйте тіло дитини так, щоб підборіддя немовляти спиралося на груди, а ніс — залишатися навпроти соска.
  • Дозвольте малюкові злегка відкинути голівку назад так, щоб його верхня губа могла торкатися соска — так буде зручніше захопити більшу частину грудей.
  • Коли дитина широко відкрила рот, її підборіддя торкається грудей, голівка відкинута назад. Злегка присуньте маля до груді, щоб воно могло захопити більшу частину молочної залози внизу та сосок.
  • Якщо ви відчули біль, то заберіть малюка від грудей і почніть все спочатку.
  • Перевірте наступні ознаки правильного прикладання:
    • Положення матері повинно бути зручне для неї.
    • Голова і тіло дитини знаходяться в одній площині.
    • Мати підтримує усе тіло дитини знизу, а не тільки його голову та плечі.
    • Мати підтримує груди пальцями, при цьому вказівний палець знаходиться знизу, а великий палець – зверху, пальці не повинні бути близько від соска.
    • Дитина захоплює груди широко розкритим ротом.
    • Підборіддя дитини щільно притиснуте до грудей.
    • Нижня губа вивернута.
    • Годування не викликає у годувальниці болісних відчуттів, хоча перші кілька смоктань можуть бути дискомфортними.
    • Більшу частину ареоли не видно, в основному її нижню частину. Якщо видно ареолу, то не охопленою ротиком малюка має залишатися більша її ділянка над верхньою губою, а не під нижньою.
    • Коли дитина смокче, її щічки округлені або розтікаються по груді матері.
    • Дитина ритмічно робить довгі смоктальні рухи.
    • Чути, як дитина ковтає молоко.
    • Мати не відчуває біль, навіть при тривалому смоктанні.
    • У дитини спостерігається повільне, глибоке смоктання з невеликими перервами.
    • Малюк самостійно закінчує їсти та відпускає груди. 

Грудне вигодовування буде успішним, якщо: мати почувається добре, дитина правильно прикладена до груді, що дозволяє їй ефективно смоктати, дитина смокче так часто і так довго, як того бажає, оточуюча обстановка сприяє грудному вигодовуванню.

Психологічний стрес, хвилювання, страх, неуважне, грубе ставлення медичного персоналу до матері, яка годує, можуть призвести до повного чи тимчасового виключення рефлексу виділення молока.

І навпаки, радість, спокій матері, спілкування з дитиною можуть бути сигналом для його реалізації і закріплення.

Курган О.І. лікар акушер-гінеколог вищої категорії пологового відділення ЦІТОЗ, кандидат медичних наук, Заслужений лікар України.

Ваше жіноче здоров’я – наша турбота!

Ваше жіноче здоров’я – наша турбота!

Любі жінки! 

Раді презентувати відділення гінекології. 

Ми спеціалізуємось на таких напрямках, як: профілактика, діагностика та лікування гінекологічних захворювань, ендокринна та естетична гінекологія.

Наше відділення прагне забезпечити вам найкращий догляд, підтримку та сучасні методи лікування.

Пройшовши огляд, Ви зможете бути впевнені в своєму здоровʼї або вчасно вжити заходів для його покращення.

Працюємо з понеділка по пʼятницю з 8-00 до 20-00.

Записатись на прийом до гінеколога можна за тел. (068) 435-99-34.

Запишіться на консультацію вже сьогодні та довірте своє здоровʼя професіоналам!

Переваги лапароскопічної міомектомії

Переваги лапароскопічної міомектомії

Лапароскопічна міомектомія — це сучасний малоінвазивний метод хірургічного видалення міоматозних вузлів, який має низку переваг порівняно з традиційними відкритими операціями.

  1. Мінімальна травматичність

Процедура виконується через кілька невеликих розрізів (5-10 мм), що значно зменшує пошкодження м’яких тканин. Це дозволяє зберегти естетичний вигляд шкіри, уникнувши великих рубців.

  1. Швидке відновлення

Пацієнтки після лапароскопічної міомектомії повертаються до звичного способу життя вже через 1-2 тижні, тоді як після відкритої операції реабілітація триває до 6-8 тижнів.

  1. Менше болю після операції

Завдяки меншим розрізам і мінімальній травматизації тканин пацієнтки відчувають менший післяопераційний біль, що зменшує потребу в анальгетиках.

  1. Мінімальний ризик інфекцій

Лапароскопічні операції мають нижчий ризик післяопераційних інфекцій, оскільки контакт із зовнішнім середовищем обмежений, а розміри ран дуже малі.

  1. Точність видалення вузлів

Лапароскоп дозволяє хірургу чітко візуалізувати матку, міоматозні вузли та сусідні органи, що забезпечує високу точність видалення навіть глибоко розташованих новоутворень.

  1. Збереження репродуктивної функції

Операція дозволяє максимально зберегти здорові тканини матки, що є важливим для жінок, які планують вагітність у майбутньому.

  1. Короткий термін госпіталізації

Пацієнтки зазвичай перебувають у стаціонарі 1-2 дні.

Лапароскопічна міомектомія є безпечним, ефективним і естетично привабливим методом, що дозволяє вирішити проблему міоматозних вузлів із мінімальним впливом на якість життя жінки.

Запрошуємо перевірити стан жіночого здоров’я

Запрошуємо перевірити стан жіночого здоров’я

Записатись на прийом до гінеколога можна за телефоном 068-435-99-34 або в реєстратурі на першому поверсі.

Пройшовши огляд, Ви зможете бути впевнені в своєму здоровʼї або вчасно вжити заходів для його покращення

Працюємо з понеділка по пʼятницю з 8-00 до 20-00.

“Найкраща інвестиція — це твоє здоров’я. Пройди чекап!” 

 

Синдром полікістозних яєчників

Синдром полікістозних яєчників

Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) – одне з найпоширеніших ендокринних захворювань серед жінок репродуктивного віку, що характеризується порушенням менструального циклу, підвищеним рівнем андрогенів та полікістозними змінами яєчників. Це не є суто гінекологічна проблема. Цей розлад виникає внаслідок порушення функції гіпоталамуса, гіпофіза та яєчників. Поширеність СПКЯ становить 5-15% серед жінок репродуктивного віку.

Як правило, жінки скаржаться на нерегулярні місячні, іноді з тривалими затримками, оволосіння по чоловічому типу, збільшення ваги, акне, безпліддя. Діагноз встановлюється на основі анамнезу, скарг, результатів визначення рівня гормонів (підвищений рівень тестостерону, АМГ та індексу НОМА) та даних дослідження УЗД ОМТ (полікістозна будова яєчників, ознаки ановуляції).  

Симптоми

  • нерегулярні місячні або повна їх відсутність;
  • проблеми зі шкірою: акне, збільшення волосся на тілі;
  • зайва вага або ожиріння;
  • труднощі з зачаттям.

Діагностика

Для постановки діагнозу СПКЯ необхідна наявність двох з наступних критеріїв:

  • порушення менструального циклу та відсутність овуляції;
  • ознаки гіперандрогенії: клінічні (оволосіння за чоловічим типом – біла лінія живота, верхня губа, підборіддя, бакенбарди, ділянка грудини та крижово-поперекова ділянка) чи біохімічні (підвищений рівень тестостерону в сироватці крові);
  • полікістозна будова яєчників, підтверджена за допомогою УЗ-дослідження (згідно традиційного визначення — 12 чи більше фолікулів розміром 2–9 мм в діаметрі у кожному яєчнику та/або збільшений об’єм яєчника >10мл).

У жінок з СПКЯ може спостерігатись підвищення рівня АМГ, тестостерону, індексу НОМА.

Лікування

Медикаментозне лікування СПКЯ не є обов’язковим в усіх випадках. Дуже важливе значення при даній патології має модифікація способу життя (дієта, адекватні фізичні навантаження, відмова від паління). Іноді для зменшення симптоматики варто збільшити фізичну активність та змінити раціон харчування. Фізичні вправи зменшують інсулінорезистентність, що сприяє відновленню овуляції. Навіть незначне зменшення ваги може значно поліпшити симптоми СПКЯ. Важливо розуміти, що СПКЯ неможливо вилікувати повністю. Основними цілями при лікуванні є:

  • нормалізація менструального циклу;
  • відновлення фертильності;
  • зменшення симптомів, пов’язаних з підвищеним рівнем андрогенів;
  • поліпшення метаболізму.

Медикаментозні засоби для лікування СПКЯ:

  • гормональні препарати – КОК, прогестини, антиандрогени;
  • метформін;
  • інозітоли;
  • стимулятори овуляції;
  • препарати для лікування ожиріння;
  • вітамін Д, Магній, фолієва кислота.

В окремих випадках лікування СПКЯ потребує хірургічного втручання – проводиться лапароскопічний дрилінг яєчників.

Для підтримання гормонального здоров’я та раннього виявлення будь-яких порушень важливо регулярно відвідувати лікаря. Візьміть собі за правило звертатися на плановий медичний огляд 1 раз на рік, навіть тоді, коли Вас нічого не турбує. Своєчасна діагностика та адекватне лікування можуть значно поліпшити якість життя жінки з СПКЯ та запобігти потенційним ускладненням. 

Підготувала лікар-гінеколог Шахворостова Н.В.

Перші кроки до грудного вигодовування у пологовому стаціонарі

Перші кроки до грудного вигодовування у пологовому стаціонарі

Всесвітньою організацією охорони здоров’я, дитячим фондом ООН «ЮНІСЕФ» розроблено «10 принципів грудного вигодовування немовлят».

  1. Пологовий будинок повинен мати фіксовану програму з грудного вигодовування немовлят та доводити її до медичного персоналу.
  2. Навчати медичний персонал пологових будинків, дитячих лікарень необхідним навичкам підтримки грудного вигодовування.
  3. Інформувати всіх вагітних жінок про перевагу грудного вигодовування немовлят.
  4. Допомагати матерям починати годувати свою дитину протягом перших 30 хвилин після пологів.
  5. Навчати та показувати матерям, як треба годувати дитину, а також, як забезпечити лактацію, якщо мати і дитина будуть відокремлені.
  6. Годувати дитину тільки грудним молоком і не давати іншої їжі, не поїти, за винятком медичних показань.
  7. Ввести в практику цілодобове сумісне перебування матері і дитини.
  8. Заохочувати матір до годування груддю за вимогою немовляти.
  9. Не давати новонародженим, що вигодовуються груддю, ніяких заспокійливих засобів і пристроїв, що імітують грудь.
  10. Сприяти організації груп підтримки грудного вигодовування і направляти матерів у ці групи після виписки з пологового будинку.

На сучасному етапі найбільш раціональним і фізіологічним режимом акушерського стаціонару є спільне перебування матері і дитини. Воно починається з часу народження дитини: викладання дитини на живіт матері, здійснення контакту “шкіра до шкіри”, “очі в очі”, раннє прикладання до грудей матері через 30 хвилин життя. З пологової зали новонароджений разом із матір’ю переводиться до відділення спільного перебування матері і новонародженого, де продовжується цілодобове спільне перебування матері і дитини з виключно грудним вигодовуванням за вимогою дитини. Це забезпечує становлення лактації у матері, фізіологічну колонізацію новонародженого мікрофлорою матері, сприяє формуванню так званого, «біологічного кувезу», тобто зони комфорту для новонародженої дитини. Материнське тепло має заспокійливу дію на організм дитини. Дитина відчуває матір, що формує у неї почуття захищеності.

Прикладання до грудей матері у пологовій залі та ранній початок грудного вигодовування проводиться всім здоровим доношеним новонародженим і недоношеним та новонародженим з малою масою тіла з гестаційним віком більше 32 тижні за умови задовільного стану дитини.

Вкрай важлива перша «золота година» після народження, коли дитина знаходиться в контакті «шкіра до шкіри» з мамою при виявленні ознак готовності до годування (дитина піднімає голівку, відкриває ротик, облизує шкіру, робить повзаючі рухи в напрямку до соска, «націлюється» на сосок); присутній медичний персонал (акушерка, лікар-неонатолог, лікар акушер-гінеколог) допомагає здійснити перше прикладання дитини до грудей.

У цю «золоту годину» відбувається перше прикладання, коли дитина отримує з молозивом свій захист у вигляді антитіл та інших біологічно активних речовин. Допомагає дитині утримувати оптимальну температуру тіла, заспокоює і синхронізує серцебиття, дихання дитини. Допомагає вчасно розпочати грудне вигодовування і успішно продовжити його.

Протипоказаннями до проведення методики з боку матері є: тяжкий стан матері (оперативні втручання, акушерські ускладнення, важкі соматичні захворювання), відкрита форма туберкульозу, ВІЛ/СНІД, гострий період вітряної віспи, прийом деяких медикаментів, гострі психічні захворювання матері.

З боку дитини протипоказання для вигодовування груддю: тяжкий стан новонародженого, який вимагає проведення реанімаційних заходів, новонароджений з дуже низькою та екстремально низькою масою тіла при народженні (менше 1500 грамів) , гестаційний вік до 32 тижнів, галактоземія, хвороба «кленового сиропу». До тимчасових протипоказань для вигодовування груддю відносять: важка асфіксія при народженні, пологова травма, внутрішньоутробна пневмонія, вроджені вади розвитку, респіраторні розлади, тощо.

Тобто грудне вигодовування є пріоритетним не лише для здорової новонародженої дитини, але й для новонароджених з перинатальною патологією після стабілізації стану, передчасно народжених та дітей з малою масою тіла по досягненню ними готовності до грудного вигодовування (формування координації між смоктальним та ковтальним рефлексом).

Використовується наступна методика першого прикладання до грудей: одразу після народження протягом «золотої години» мати лежить у зручному положенні, спокійна і розслаблена. Дитина всім корпусом повернута до матері і притиснута до неї. Голова дитини повинна знаходитись на одній лінії з тулубом, а живіт – на­впроти живота матері. Підборіддя дитини торкається до грудей, можна доторкнутись соском до губ дитини для стимуляції рефлексу захоплення (краще торкнутись верхньої губи) та зачекати, поки дитина широко розкриє рот у пошуках соска. Швидко прикладіть дитину до грудей так, щоб її нижня губа широко охоплювала ареолу. Підборіддя дитини повинно прилягати до грудей, а язик буде знаходитись прямо під молочним синусом. В такому положенні сосок буде знаходитись далі центру рота дитини, і молозиво стікатиме на корінь язика, коли скорочення м’язів язика зціджуватимуть його шляхом притискання синусів до піднебіння. Не слід защемляти пальцями сосок чи ареолу і намагатись заштовхнути сосок дитині в рот. 

Ознаки правильного прикладання: підборіддя дитини торкається до груді, рот дитини широко відкритий, нижня губа дитини вивернута назовні, дитина більше захоплює нижню частину ареоли, мати не відчуває болю в ділянці соска, чутно, як дитина ковтає молоко.

Таким чином, для проведення успішного вигодовування слід дотримуватися наступних правил:

  • прикладання дитини до грудей матері протягом першої «золотої години» життя за відсутності протипоказань;
  • не давати дитині до 6 місяців ніяких інших продуктів і рідини, за виключенням випадків, зумовлених медичними показаннями, обов’язкове введення адекватного прикорму з 6 місяців;
  • тривалість грудного вигодовування до 1 року, а при можливості, і довше;
  • грудне вигодовування за вимогою дитини, в тому числі, вночі;
  • цілодобове спільне перебування матері з дитиною;
  • правильне прикладання дитини до грудей матері;
  • не використовувати соски, пустушки.

 

Курган О.І. лікар акушер-гінеколог вищої категорії пологового відділення ЦІТОЗ, кандидат медичних наук, Заслужений лікар України.

Передменструальний синдром

Передменструальний синдром

Передменструальний синдром (ПМС) – це функціональний розлад ЦНС під впливом несприятливих факторів, що циклічно виникає у деяких жінок за 2-10 днів до менструації та погіршує якість життя. Більшість жінок відчувають легкі симптоми перед менструацією. На ПМС страждають 24-40% жінок репродуктивного віку, серед них – 5-8% мають важку форму перебігу цього синдрому.

ПМС характеризується різноманіттям симптоматики. Наразі відомо більш ніж 150 симптомів.

Фактори ризику:

  • генетична схильність;
  • гінекологічні та ендокринні захворювання;
  • стреси;
  • недостатня фізична активність;
  • недавні пологи або аборт;
  • початок прийому або відміна гормональних препаратів.

В залежності від переважання тих чи інших симптомів виділяють 4 основні клінічні форми та атипову форму синдрому:

  • нервово-психічна (найпоширеніша форма) – переважають такі симптоми, як агресивність, дратівливість, плаксивість, депресія. У молодих жінок переважає депресія, у жінок більш старшого віку превалює агресивність.
  • цефалгічна – характеризується появою пульсуючого головного болю, що може іррадіювати в очні яблука, а також супроводжуватись нудотою, блюванням. Іноді буває запаморочення, підвищена чутливість до запахів та звуків.
  • набрякова – переважають нагрубання та болючість молочних залоз, набряки обличчя, гомілок та пальців рук;
  • кризова  – характеризується кризовим перебігом, що починається з підвищення артеріального тиску, потім виникає страх смерті, відчуття здавлення за грудиною, оніміння кінцівок;
  • атипова – гіпертермічна форма (підвищення температури тіла в другу фазу цикла), гіперсомнічна форма (сонливість в другій фазі циклу), офтальмоплегічна форма (одностороннє закриття ока), менструальна мігрень, алергічна (циклічна передменструальна астма, циклічна нудота та блювання, циклічний дерматит, циклічний ірідоцикліт).

Симптоми:

  • фізичні симптоми – набряк та болючість молочних залоз, втомлюваність, біль у мʼязах та суглобах, головний біль, набряки кінцівок та живота;
  • емоційні – депресія, апатія, дратівливість, тривога, емоційна лабільність, агресивність;
  • поведінкові – бажання вживати вуглеводи та солодощі, зниження соціальної активності, ізоляція, безпричинний плач.

Головна ознака – це циклічність симптомів, їх зв’язок з другою фазою менструального циклу, негативний вплив на повсякденне життя та наявність «світлого» проміжку після менструації. До початку будь-якої терапії пацієнтці пропонують самостійно заповнити щоденник симптомів протягом 2-3 циклів. Саме щоденник симптомів являється основним діагностичним інструментом.

Діагностика ґрунтується на анамнезі пацієнтки:

  • має бути принаймні один емоційний і один фізичний симптом впродовж 5-7 днів до менструації;
  • симптоми повинні зникати впродовж 3-4 днів після початку менструації і повертатися не раніше, ніж на 13 день менструального циклу;
  • симптоми заважають нормальному життю;
  • щоденник симптомів, який веде пацієнтка впродовж 2-3 послідовних циклів, є найбільш надійним методом діагностики.

Для полегшення симптомів ПМС рекомендовано:

  • обмежити вживання кави, алкоголю, фастфуду, солених та надміру солодких страв;
  • за кілька днів до менструації зменшити вживання рідини до 1,5л;
  • за тиждень до початку менструації вживати продукти з високим вмістом кальцію;
  • дихальна гімнастика та релаксація.

Лікування:

  • рефлексотерапія;
  • лікувальний масаж;
  • термотерапія – «зігрітись під ковдрою»;
  • когнітивно-поведінкова терапія.

В лікуванні також використовують фітопрепарати, антидепресанти, гормональні препарати.

Контроль ефективності лікування – це календар симптомів та менструальний календар, який пацієнтка заповнює самостійно до та після лікування, завдяки якому можна оцінити ефективність терапії.

ПМС може супроводжувати жінку протягом усього репродуктивного віку або з’являтися тільки на певних етапах. Після настання менопаузи, коли змінюється гормональний фон, ПМС повністю проходить. 

Підготувала лікар-гінеколог Шахворостова Н.В.

Склад та властивості грудного молока

Склад та властивості грудного молока

Жіноче молоко є найкращою їжею для немовлят. Педіатри та дієтологи використовують складні графіки і критерії розвитку, які відображають якість отриманого харчування та фізіологічний розвиток немовлят, що підкреслює цінність складу грудного молока у порівнянні з його замінниками.

Грудне молоко складається з 87-88% води, 1% білка, 3,8-4% ліпідів і 7% вуглеводів (включаючи 1-2,4% олігосахаридів), містить багато мінералів і вітамінів.

Порівняно з коров’ячим, жіноче молоко містить менше білка (3,5% у коров’ячому молоці), особливо казеїну (від загального білка) – максимум 50% (у порівнянні з 80% у коров’ячому), відсутній β-лактоглобулін. Деяких білків міститься більше у грудному молоці (лізоцим, лактоферин тощо), також небілкових фракцій азоту (вільні амінокислоти, таурин). Ще одним унікальним аспектом людського молока є висока частка жирних кислот, включаючи дві незамінні жирні кислоти – лінолєву та альфа-лінолєнову, які важливі для розвитку мозку немовляти. Крім поживних компонентів, людське молоко містить біологічно активні та імунологічні речовини, що підтримують здоров’я та розвиток немовлят.

Перший тиждень після пологів груди виділяють молозиво – густу жовту (за рахунок бета-каротина) рідину, що має вищий рівень вітамінів А, Е, К, мінералів, порівняно зі зрілим молоком. Молозиво містить комплемент, макрофаги, лімфоцити, лактопероксидазу та лізоцим. Має більше білка, ніж у зрілому молоці, і менше вуглеводів, жиру та калорій. Олігосахариди молозива служать пребіотиками для створення раннього мікробіому кишечника. У молозиві співвідношення сироватка/казеїн дуже високе – майже 90:10, але поступово воно змінюється до 60:40 у зрілому молоці.

З 7 по 14 день – перехідне молоко, поєднання молозива і зрілого молока, надалі – зріле молоко. Калорійність зрілого молока складає 65-70 Ккал/100 мл, близько 50% енергетичної цінності становить жир і 40% вуглеводи. Грудне молоко можна розділити на синювато-сіре передмолочко, на початку годування, що містить менше жиру, і кремово-біле заднє молоко, що виділяється наприкінці годування, збагачене жиром.

Типовими білками є альфа-лактальбумін, секреторний IgA і лактоферин. Альфа-лактальбумін сприяє синтезу лактози в молочних залозах, незамінних амінокислот, засвоєнню мінералів і мікроелементів, відіграє важливу роль у роботі імунної системи, має антибактеріальні властивості. Зв’язуючись з олеїновою кислотою утворює комплекс, що знищує пухлинні клітини. Секреторний IgA впливає на зв’язування патогенів, синергічно з муцином та сіаловою кислотою, перешкоджає їх прилипанню до слизової оболонки кишечника, попереджуючи некротичний ентероколіт. У молозиві міститься у 7 разів більше, ніж у зрілому молоці лактоферину, що має протиінфекційний та протизапальний ефект. Лактоферин і лізоцим пригнічують поширення патогенних бактерій, мають бактеріостатичну та бактерицидну дію на патогенів, які потребують заліза. Лактоферин впливає на синтез цитокінів, які забезпечують імуномодуляцію та пасивний захист. Біодоступність заліза із грудного молока завдяки лактоферину – до 20-50% (коров’яче – біля 7%).

В грудному молоці є лейкоцити (переважно лімфоцити), макрофаги, стовбурові клітини, що стійкі до травних ферментів та зберігають активність. Інші імунні компоненти молока: комплемент, фактори хемотаксису, пропердин, інтерферон, альфа-фетопротеїн, біфідус-фактор, антимікробні та противірусні фактори, нуклеотиди, ганглеозиди, ензими лейкоцитів.

Протеїни грудного молока є високоспецифічними та неалергенними для немовлят, що не викликають утворення антитіл. Водночас, на протеїни коров’ячого молока через 18 днів у дітей синтезуються антитіла. Алергія на білок коров’ячого молока займає до 20% всіх дитячих алергічних станів.

Вміст білка в жіночому молоці є низьким (10 г/л), майже найнижчим серед усіх молока ссавців, і ми можемо пов’язати це з дуже низькою швидкістю росту новонароджених дітей у порівнянні з іншими ссавцями.

Жир в грудному молоці постачає до 50% калорій. Максимально легко всмоктується в кишківнику. Він є найбільш мінливим макроелементом молока. Більше його вмісту – в денні та вечірні годування. Наприкінці годування може бути в 2-3 рази більше молочного жиру. Зловживання матері хлібом, закусками, фаст-фудом, маргарини, веде до збільшення у молоці трансжирних кислот до 7-8% від загальної кількості жирних кислот.

Вуглеводи грудного молока – це дисахарид лактоза, що складається з молекули глюкози та галактози. Концентрація лактози в жіночому молоці є найменш мінливою з макроелементів, але вищі концентрації лактози містяться в молоці матерів, у яких виробляється більша кількість молока, хоча мають нижчу концентрацію жирів та білків. Лактоза покращує засвоєння кальцію, а безлактозна дієта веде до зниження його засвоєння. Лактоза розщеплюється ферментом лактаза на глюкозу та галактозу, які поглинаються кишківником. Доношені діти виробляють кількість лактази достатню для перетравлення приблизно 1 літра грудного молока щодня.

Олігосахариди жіночого молока є другим найбільш поширеним вуглеводом після лактози. Вони служать пребіотиками та метаболічними субстратами, підтримуючи ріст корисних кишкових бактерій і захист організму. Вони засвоюються дитячими кишково-асоційованими біфідобактеріями, які беруть участь у виробництві коротколанцюгових жирних кислот, важливого джерела енергії для ентероцитів.

У грудному молоці міститься широкий спектр вітамінів та мінералів. Вітаміну Д міститься біля 40 ОД/літр. В молоко проникає до 10% від материнської дози цього вітаміну при додатковому прийомі.

Вітамін К синтезується мікрофлорою кишківника. З молоком надходить мізерна кількість, тому всі немовлята мають отримати його в першу добу життя.

Вміст вітаміну В12 залежить від харчування матері, Його тривалий дефіцит може викликати незворотні наслідки для нервової системи дитини.

Рівень вітаміну С залежить від харчування жінки.

Вітамін А міститься в достатній кількості. Прийом матір’ю великих доз збільшує концентрацію вітаміну А в молозиві, але знижує вміст альфа-токоферолу або вітаміну Е.

Вітаміни В1,6 містяться в грудному молоці в достатній кількості.

Кальцій надходить в молоко з кісткової тканини жінки. Добавки кальцію не підвищують рівень кальцію в молоці.

Фосфор, магній – практично не залежать від харчування мами.

Залізо має високу біодоступність з грудного молока (20-50%), хоча відносно невисокий вміст. Мало залежить від споживання жінкою з їжею.

Йод, цинк – рівень залежить від раціону матері.

Ртуть з деяких видів морських риб може проникати в молоко. Жінки мають обмежити споживання королівської скумбрії, білого тунця, риби-меча.

Склад грудного молока може відрізнятися в залежності від здоров’я матері, харчування, впливу навколишнього середовища, гестаційного віку та інших факторів. Він також змінюється з тривалістю лактації –  після 12 міс спостерігається підвищення вмісту білка та жиру, поступове зниження рівня лактози, ввечері в молоці більше серотоніну, зростає кількість антитіл, рівень лактоферину, секреторного IgA, епідермального фактору росту, тощо.

Грудне молоко є видоспецифічним. Його склад був адаптований протягом існування людини, щоб задовольнити харчові та протиінфекційні потреби людського немовляти для забезпечення оптимального росту, розвитку та виживання. 

Курган О.І. лікар акушер-гінеколог вищої категорії пологового відділення ЦІТОЗ, кандидат медичних наук, Заслужений лікар України.

Прокрутка до верху