Для жінок

Синдром полікістозних яєчників

Синдром полікістозних яєчників

Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) – одне з найпоширеніших ендокринних захворювань серед жінок репродуктивного віку, що характеризується порушенням менструального циклу, підвищеним рівнем андрогенів та полікістозними змінами яєчників. Це не є суто гінекологічна проблема. Цей розлад виникає внаслідок порушення функції гіпоталамуса, гіпофіза та яєчників. Поширеність СПКЯ становить 5-15% серед жінок репродуктивного віку.

Як правило, жінки скаржаться на нерегулярні місячні, іноді з тривалими затримками, оволосіння по чоловічому типу, збільшення ваги, акне, безпліддя. Діагноз встановлюється на основі анамнезу, скарг, результатів визначення рівня гормонів (підвищений рівень тестостерону, АМГ та індексу НОМА) та даних дослідження УЗД ОМТ (полікістозна будова яєчників, ознаки ановуляції).  

Симптоми

  • нерегулярні місячні або повна їх відсутність;
  • проблеми зі шкірою: акне, збільшення волосся на тілі;
  • зайва вага або ожиріння;
  • труднощі з зачаттям.

Діагностика

Для постановки діагнозу СПКЯ необхідна наявність двох з наступних критеріїв:

  • порушення менструального циклу та відсутність овуляції;
  • ознаки гіперандрогенії: клінічні (оволосіння за чоловічим типом – біла лінія живота, верхня губа, підборіддя, бакенбарди, ділянка грудини та крижово-поперекова ділянка) чи біохімічні (підвищений рівень тестостерону в сироватці крові);
  • полікістозна будова яєчників, підтверджена за допомогою УЗ-дослідження (згідно традиційного визначення — 12 чи більше фолікулів розміром 2–9 мм в діаметрі у кожному яєчнику та/або збільшений об’єм яєчника >10мл).

У жінок з СПКЯ може спостерігатись підвищення рівня АМГ, тестостерону, індексу НОМА.

Лікування

Медикаментозне лікування СПКЯ не є обов’язковим в усіх випадках. Дуже важливе значення при даній патології має модифікація способу життя (дієта, адекватні фізичні навантаження, відмова від паління). Іноді для зменшення симптоматики варто збільшити фізичну активність та змінити раціон харчування. Фізичні вправи зменшують інсулінорезистентність, що сприяє відновленню овуляції. Навіть незначне зменшення ваги може значно поліпшити симптоми СПКЯ. Важливо розуміти, що СПКЯ неможливо вилікувати повністю. Основними цілями при лікуванні є:

  • нормалізація менструального циклу;
  • відновлення фертильності;
  • зменшення симптомів, пов’язаних з підвищеним рівнем андрогенів;
  • поліпшення метаболізму.

Медикаментозні засоби для лікування СПКЯ:

  • гормональні препарати – КОК, прогестини, антиандрогени;
  • метформін;
  • інозітоли;
  • стимулятори овуляції;
  • препарати для лікування ожиріння;
  • вітамін Д, Магній, фолієва кислота.

В окремих випадках лікування СПКЯ потребує хірургічного втручання – проводиться лапароскопічний дрилінг яєчників.

Для підтримання гормонального здоров’я та раннього виявлення будь-яких порушень важливо регулярно відвідувати лікаря. Візьміть собі за правило звертатися на плановий медичний огляд 1 раз на рік, навіть тоді, коли Вас нічого не турбує. Своєчасна діагностика та адекватне лікування можуть значно поліпшити якість життя жінки з СПКЯ та запобігти потенційним ускладненням. 

Підготувала лікар-гінеколог Шахворостова Н.В.

Новини, оголошення:

Перші кроки до грудного вигодовування у пологовому стаціонарі

Перші кроки до грудного вигодовування у пологовому стаціонарі

Всесвітньою організацією охорони здоров’я, дитячим фондом ООН «ЮНІСЕФ» розроблено «10 принципів грудного вигодовування немовлят».

  1. Пологовий будинок повинен мати фіксовану програму з грудного вигодовування немовлят та доводити її до медичного персоналу.
  2. Навчати медичний персонал пологових будинків, дитячих лікарень необхідним навичкам підтримки грудного вигодовування.
  3. Інформувати всіх вагітних жінок про перевагу грудного вигодовування немовлят.
  4. Допомагати матерям починати годувати свою дитину протягом перших 30 хвилин після пологів.
  5. Навчати та показувати матерям, як треба годувати дитину, а також, як забезпечити лактацію, якщо мати і дитина будуть відокремлені.
  6. Годувати дитину тільки грудним молоком і не давати іншої їжі, не поїти, за винятком медичних показань.
  7. Ввести в практику цілодобове сумісне перебування матері і дитини.
  8. Заохочувати матір до годування груддю за вимогою немовляти.
  9. Не давати новонародженим, що вигодовуються груддю, ніяких заспокійливих засобів і пристроїв, що імітують грудь.
  10. Сприяти організації груп підтримки грудного вигодовування і направляти матерів у ці групи після виписки з пологового будинку.

На сучасному етапі найбільш раціональним і фізіологічним режимом акушерського стаціонару є спільне перебування матері і дитини. Воно починається з часу народження дитини: викладання дитини на живіт матері, здійснення контакту “шкіра до шкіри”, “очі в очі”, раннє прикладання до грудей матері через 30 хвилин життя. З пологової зали новонароджений разом із матір’ю переводиться до відділення спільного перебування матері і новонародженого, де продовжується цілодобове спільне перебування матері і дитини з виключно грудним вигодовуванням за вимогою дитини. Це забезпечує становлення лактації у матері, фізіологічну колонізацію новонародженого мікрофлорою матері, сприяє формуванню так званого, «біологічного кувезу», тобто зони комфорту для новонародженої дитини. Материнське тепло має заспокійливу дію на організм дитини. Дитина відчуває матір, що формує у неї почуття захищеності.

Прикладання до грудей матері у пологовій залі та ранній початок грудного вигодовування проводиться всім здоровим доношеним новонародженим і недоношеним та новонародженим з малою масою тіла з гестаційним віком більше 32 тижні за умови задовільного стану дитини.

Вкрай важлива перша «золота година» після народження, коли дитина знаходиться в контакті «шкіра до шкіри» з мамою при виявленні ознак готовності до годування (дитина піднімає голівку, відкриває ротик, облизує шкіру, робить повзаючі рухи в напрямку до соска, «націлюється» на сосок); присутній медичний персонал (акушерка, лікар-неонатолог, лікар акушер-гінеколог) допомагає здійснити перше прикладання дитини до грудей.

У цю «золоту годину» відбувається перше прикладання, коли дитина отримує з молозивом свій захист у вигляді антитіл та інших біологічно активних речовин. Допомагає дитині утримувати оптимальну температуру тіла, заспокоює і синхронізує серцебиття, дихання дитини. Допомагає вчасно розпочати грудне вигодовування і успішно продовжити його.

Протипоказаннями до проведення методики з боку матері є: тяжкий стан матері (оперативні втручання, акушерські ускладнення, важкі соматичні захворювання), відкрита форма туберкульозу, ВІЛ/СНІД, гострий період вітряної віспи, прийом деяких медикаментів, гострі психічні захворювання матері.

З боку дитини протипоказання для вигодовування груддю: тяжкий стан новонародженого, який вимагає проведення реанімаційних заходів, новонароджений з дуже низькою та екстремально низькою масою тіла при народженні (менше 1500 грамів) , гестаційний вік до 32 тижнів, галактоземія, хвороба «кленового сиропу». До тимчасових протипоказань для вигодовування груддю відносять: важка асфіксія при народженні, пологова травма, внутрішньоутробна пневмонія, вроджені вади розвитку, респіраторні розлади, тощо.

Тобто грудне вигодовування є пріоритетним не лише для здорової новонародженої дитини, але й для новонароджених з перинатальною патологією після стабілізації стану, передчасно народжених та дітей з малою масою тіла по досягненню ними готовності до грудного вигодовування (формування координації між смоктальним та ковтальним рефлексом).

Використовується наступна методика першого прикладання до грудей: одразу після народження протягом «золотої години» мати лежить у зручному положенні, спокійна і розслаблена. Дитина всім корпусом повернута до матері і притиснута до неї. Голова дитини повинна знаходитись на одній лінії з тулубом, а живіт – на­впроти живота матері. Підборіддя дитини торкається до грудей, можна доторкнутись соском до губ дитини для стимуляції рефлексу захоплення (краще торкнутись верхньої губи) та зачекати, поки дитина широко розкриє рот у пошуках соска. Швидко прикладіть дитину до грудей так, щоб її нижня губа широко охоплювала ареолу. Підборіддя дитини повинно прилягати до грудей, а язик буде знаходитись прямо під молочним синусом. В такому положенні сосок буде знаходитись далі центру рота дитини, і молозиво стікатиме на корінь язика, коли скорочення м’язів язика зціджуватимуть його шляхом притискання синусів до піднебіння. Не слід защемляти пальцями сосок чи ареолу і намагатись заштовхнути сосок дитині в рот. 

Ознаки правильного прикладання: підборіддя дитини торкається до груді, рот дитини широко відкритий, нижня губа дитини вивернута назовні, дитина більше захоплює нижню частину ареоли, мати не відчуває болю в ділянці соска, чутно, як дитина ковтає молоко.

Таким чином, для проведення успішного вигодовування слід дотримуватися наступних правил:

  • прикладання дитини до грудей матері протягом першої «золотої години» життя за відсутності протипоказань;
  • не давати дитині до 6 місяців ніяких інших продуктів і рідини, за виключенням випадків, зумовлених медичними показаннями, обов’язкове введення адекватного прикорму з 6 місяців;
  • тривалість грудного вигодовування до 1 року, а при можливості, і довше;
  • грудне вигодовування за вимогою дитини, в тому числі, вночі;
  • цілодобове спільне перебування матері з дитиною;
  • правильне прикладання дитини до грудей матері;
  • не використовувати соски, пустушки.

 

Курган О.І. лікар акушер-гінеколог вищої категорії пологового відділення ЦІТОЗ, кандидат медичних наук, Заслужений лікар України.

Новини:

Передменструальний синдром

Передменструальний синдром

Передменструальний синдром (ПМС) – це функціональний розлад ЦНС під впливом несприятливих факторів, що циклічно виникає у деяких жінок за 2-10 днів до менструації та погіршує якість життя. Більшість жінок відчувають легкі симптоми перед менструацією. На ПМС страждають 24-40% жінок репродуктивного віку, серед них – 5-8% мають важку форму перебігу цього синдрому.

ПМС характеризується різноманіттям симптоматики. Наразі відомо більш ніж 150 симптомів.

Фактори ризику:

  • генетична схильність;
  • гінекологічні та ендокринні захворювання;
  • стреси;
  • недостатня фізична активність;
  • недавні пологи або аборт;
  • початок прийому або відміна гормональних препаратів.

В залежності від переважання тих чи інших симптомів виділяють 4 основні клінічні форми та атипову форму синдрому:

  • нервово-психічна (найпоширеніша форма) – переважають такі симптоми, як агресивність, дратівливість, плаксивість, депресія. У молодих жінок переважає депресія, у жінок більш старшого віку превалює агресивність.
  • цефалгічна – характеризується появою пульсуючого головного болю, що може іррадіювати в очні яблука, а також супроводжуватись нудотою, блюванням. Іноді буває запаморочення, підвищена чутливість до запахів та звуків.
  • набрякова – переважають нагрубання та болючість молочних залоз, набряки обличчя, гомілок та пальців рук;
  • кризова  – характеризується кризовим перебігом, що починається з підвищення артеріального тиску, потім виникає страх смерті, відчуття здавлення за грудиною, оніміння кінцівок;
  • атипова – гіпертермічна форма (підвищення температури тіла в другу фазу цикла), гіперсомнічна форма (сонливість в другій фазі циклу), офтальмоплегічна форма (одностороннє закриття ока), менструальна мігрень, алергічна (циклічна передменструальна астма, циклічна нудота та блювання, циклічний дерматит, циклічний ірідоцикліт).

Симптоми:

  • фізичні симптоми – набряк та болючість молочних залоз, втомлюваність, біль у мʼязах та суглобах, головний біль, набряки кінцівок та живота;
  • емоційні – депресія, апатія, дратівливість, тривога, емоційна лабільність, агресивність;
  • поведінкові – бажання вживати вуглеводи та солодощі, зниження соціальної активності, ізоляція, безпричинний плач.

Головна ознака – це циклічність симптомів, їх зв’язок з другою фазою менструального циклу, негативний вплив на повсякденне життя та наявність «світлого» проміжку після менструації. До початку будь-якої терапії пацієнтці пропонують самостійно заповнити щоденник симптомів протягом 2-3 циклів. Саме щоденник симптомів являється основним діагностичним інструментом.

Діагностика ґрунтується на анамнезі пацієнтки:

  • має бути принаймні один емоційний і один фізичний симптом впродовж 5-7 днів до менструації;
  • симптоми повинні зникати впродовж 3-4 днів після початку менструації і повертатися не раніше, ніж на 13 день менструального циклу;
  • симптоми заважають нормальному життю;
  • щоденник симптомів, який веде пацієнтка впродовж 2-3 послідовних циклів, є найбільш надійним методом діагностики.

Для полегшення симптомів ПМС рекомендовано:

  • обмежити вживання кави, алкоголю, фастфуду, солених та надміру солодких страв;
  • за кілька днів до менструації зменшити вживання рідини до 1,5л;
  • за тиждень до початку менструації вживати продукти з високим вмістом кальцію;
  • дихальна гімнастика та релаксація.

Лікування:

  • рефлексотерапія;
  • лікувальний масаж;
  • термотерапія – «зігрітись під ковдрою»;
  • когнітивно-поведінкова терапія.

В лікуванні також використовують фітопрепарати, антидепресанти, гормональні препарати.

Контроль ефективності лікування – це календар симптомів та менструальний календар, який пацієнтка заповнює самостійно до та після лікування, завдяки якому можна оцінити ефективність терапії.

ПМС може супроводжувати жінку протягом усього репродуктивного віку або з’являтися тільки на певних етапах. Після настання менопаузи, коли змінюється гормональний фон, ПМС повністю проходить. 

Підготувала лікар-гінеколог Шахворостова Н.В.

Новини, оголошення:

Склад та властивості грудного молока

Склад та властивості грудного молока

Жіноче молоко є найкращою їжею для немовлят. Педіатри та дієтологи використовують складні графіки і критерії розвитку, які відображають якість отриманого харчування та фізіологічний розвиток немовлят, що підкреслює цінність складу грудного молока у порівнянні з його замінниками.

Грудне молоко складається з 87-88% води, 1% білка, 3,8-4% ліпідів і 7% вуглеводів (включаючи 1-2,4% олігосахаридів), містить багато мінералів і вітамінів.

Порівняно з коров’ячим, жіноче молоко містить менше білка (3,5% у коров’ячому молоці), особливо казеїну (від загального білка) – максимум 50% (у порівнянні з 80% у коров’ячому), відсутній β-лактоглобулін. Деяких білків міститься більше у грудному молоці (лізоцим, лактоферин тощо), також небілкових фракцій азоту (вільні амінокислоти, таурин). Ще одним унікальним аспектом людського молока є висока частка жирних кислот, включаючи дві незамінні жирні кислоти – лінолєву та альфа-лінолєнову, які важливі для розвитку мозку немовляти. Крім поживних компонентів, людське молоко містить біологічно активні та імунологічні речовини, що підтримують здоров’я та розвиток немовлят.

Перший тиждень після пологів груди виділяють молозиво – густу жовту (за рахунок бета-каротина) рідину, що має вищий рівень вітамінів А, Е, К, мінералів, порівняно зі зрілим молоком. Молозиво містить комплемент, макрофаги, лімфоцити, лактопероксидазу та лізоцим. Має більше білка, ніж у зрілому молоці, і менше вуглеводів, жиру та калорій. Олігосахариди молозива служать пребіотиками для створення раннього мікробіому кишечника. У молозиві співвідношення сироватка/казеїн дуже високе – майже 90:10, але поступово воно змінюється до 60:40 у зрілому молоці.

З 7 по 14 день – перехідне молоко, поєднання молозива і зрілого молока, надалі – зріле молоко. Калорійність зрілого молока складає 65-70 Ккал/100 мл, близько 50% енергетичної цінності становить жир і 40% вуглеводи. Грудне молоко можна розділити на синювато-сіре передмолочко, на початку годування, що містить менше жиру, і кремово-біле заднє молоко, що виділяється наприкінці годування, збагачене жиром.

Типовими білками є альфа-лактальбумін, секреторний IgA і лактоферин. Альфа-лактальбумін сприяє синтезу лактози в молочних залозах, незамінних амінокислот, засвоєнню мінералів і мікроелементів, відіграє важливу роль у роботі імунної системи, має антибактеріальні властивості. Зв’язуючись з олеїновою кислотою утворює комплекс, що знищує пухлинні клітини. Секреторний IgA впливає на зв’язування патогенів, синергічно з муцином та сіаловою кислотою, перешкоджає їх прилипанню до слизової оболонки кишечника, попереджуючи некротичний ентероколіт. У молозиві міститься у 7 разів більше, ніж у зрілому молоці лактоферину, що має протиінфекційний та протизапальний ефект. Лактоферин і лізоцим пригнічують поширення патогенних бактерій, мають бактеріостатичну та бактерицидну дію на патогенів, які потребують заліза. Лактоферин впливає на синтез цитокінів, які забезпечують імуномодуляцію та пасивний захист. Біодоступність заліза із грудного молока завдяки лактоферину – до 20-50% (коров’яче – біля 7%).

В грудному молоці є лейкоцити (переважно лімфоцити), макрофаги, стовбурові клітини, що стійкі до травних ферментів та зберігають активність. Інші імунні компоненти молока: комплемент, фактори хемотаксису, пропердин, інтерферон, альфа-фетопротеїн, біфідус-фактор, антимікробні та противірусні фактори, нуклеотиди, ганглеозиди, ензими лейкоцитів.

Протеїни грудного молока є високоспецифічними та неалергенними для немовлят, що не викликають утворення антитіл. Водночас, на протеїни коров’ячого молока через 18 днів у дітей синтезуються антитіла. Алергія на білок коров’ячого молока займає до 20% всіх дитячих алергічних станів.

Вміст білка в жіночому молоці є низьким (10 г/л), майже найнижчим серед усіх молока ссавців, і ми можемо пов’язати це з дуже низькою швидкістю росту новонароджених дітей у порівнянні з іншими ссавцями.

Жир в грудному молоці постачає до 50% калорій. Максимально легко всмоктується в кишківнику. Він є найбільш мінливим макроелементом молока. Більше його вмісту – в денні та вечірні годування. Наприкінці годування може бути в 2-3 рази більше молочного жиру. Зловживання матері хлібом, закусками, фаст-фудом, маргарини, веде до збільшення у молоці трансжирних кислот до 7-8% від загальної кількості жирних кислот.

Вуглеводи грудного молока – це дисахарид лактоза, що складається з молекули глюкози та галактози. Концентрація лактози в жіночому молоці є найменш мінливою з макроелементів, але вищі концентрації лактози містяться в молоці матерів, у яких виробляється більша кількість молока, хоча мають нижчу концентрацію жирів та білків. Лактоза покращує засвоєння кальцію, а безлактозна дієта веде до зниження його засвоєння. Лактоза розщеплюється ферментом лактаза на глюкозу та галактозу, які поглинаються кишківником. Доношені діти виробляють кількість лактази достатню для перетравлення приблизно 1 літра грудного молока щодня.

Олігосахариди жіночого молока є другим найбільш поширеним вуглеводом після лактози. Вони служать пребіотиками та метаболічними субстратами, підтримуючи ріст корисних кишкових бактерій і захист організму. Вони засвоюються дитячими кишково-асоційованими біфідобактеріями, які беруть участь у виробництві коротколанцюгових жирних кислот, важливого джерела енергії для ентероцитів.

У грудному молоці міститься широкий спектр вітамінів та мінералів. Вітаміну Д міститься біля 40 ОД/літр. В молоко проникає до 10% від материнської дози цього вітаміну при додатковому прийомі.

Вітамін К синтезується мікрофлорою кишківника. З молоком надходить мізерна кількість, тому всі немовлята мають отримати його в першу добу життя.

Вміст вітаміну В12 залежить від харчування матері, Його тривалий дефіцит може викликати незворотні наслідки для нервової системи дитини.

Рівень вітаміну С залежить від харчування жінки.

Вітамін А міститься в достатній кількості. Прийом матір’ю великих доз збільшує концентрацію вітаміну А в молозиві, але знижує вміст альфа-токоферолу або вітаміну Е.

Вітаміни В1,6 містяться в грудному молоці в достатній кількості.

Кальцій надходить в молоко з кісткової тканини жінки. Добавки кальцію не підвищують рівень кальцію в молоці.

Фосфор, магній – практично не залежать від харчування мами.

Залізо має високу біодоступність з грудного молока (20-50%), хоча відносно невисокий вміст. Мало залежить від споживання жінкою з їжею.

Йод, цинк – рівень залежить від раціону матері.

Ртуть з деяких видів морських риб може проникати в молоко. Жінки мають обмежити споживання королівської скумбрії, білого тунця, риби-меча.

Склад грудного молока може відрізнятися в залежності від здоров’я матері, харчування, впливу навколишнього середовища, гестаційного віку та інших факторів. Він також змінюється з тривалістю лактації –  після 12 міс спостерігається підвищення вмісту білка та жиру, поступове зниження рівня лактози, ввечері в молоці більше серотоніну, зростає кількість антитіл, рівень лактоферину, секреторного IgA, епідермального фактору росту, тощо.

Грудне молоко є видоспецифічним. Його склад був адаптований протягом існування людини, щоб задовольнити харчові та протиінфекційні потреби людського немовляти для забезпечення оптимального росту, розвитку та виживання. 

Курган О.І. лікар акушер-гінеколог вищої категорії пологового відділення ЦІТОЗ, кандидат медичних наук, Заслужений лікар України.

Новини:

Лейоміома матки

Лейоміома матки

Лейоміома матки (ЛМ) – це доброякісна пухлина, що виникає з клітин гладкої м’язової тканини матки (тобто міометрія). Терміни «лейоміома», «фіброміома», «міома» є синонімами і позначають доброякісну пухлину матки, що виявляється у 70-80 % жінок, які досягли 50-річного віку. Поширеність захворювання збільшується з віком і досягає максимуму у віці 40-50 років. У  залежності від розташування вузлів виділяють інтрамуральну (вузол в товщі стінки матки), субсерозну (вузол росте в бік черевної порожнини) та субмукозну міому (вузол росте в бік порожнини матки).  

Лейоміома матки може збільшуватись в розмірах, лишатися стабільною та/або регресувати, наприклад, у постменопаузі.

Діагностика

У багатьох жінок це захворювання має безсимптомний перебіг і діагностується випадково при гінекологічному обстеженні або при УЗД органів малого тазу. Але деякі жінки скаржаться на рясні кровотечі, болі внизу живота та попереку, порушення менструального циклу, порушення сечовипускання, болючість під час статевого акту, відчуття тиску на пряму кишку. Внаслідок тривалих кровотеч розвивається залізодефіцитна анемія, яка супроводжується слабкістю, головокружінням, тощо.

Діагностика ЛМ включає оцінку клінічних ознак, збір анамнезу, аналіз даних  гінекологічного обстеження, УЗД органів малого тазу, діагностичне вишкрібання при потребі. Іноді в складних випадках пацієнтку направляють на МРТ органів малого тазу.

Методи лікування

Лікування ЛМ включає медикаментозні, малоінвазивні, хірургічні методи та їх комбінації. Метод лікування обирається за інформованою згодою пацієнтки в залежності від наявних симптомів, типу, локалізації, розмірів та кількості вузлів ЛМ, віку жінки та бажання пацієнтки зберегти фертильність або матку.

Лейоміоми, які не викликають симптомів, малі або зустрічаються у жінки, яка наближається до менопаузи, часто не потребують лікування.

Жінкам з аномальними матковими кровотечами та больовим синдромом  призначають консервативне медикаментозне лікування, а саме – препарати транексамової кислоти, нестероїдні протизапальні препарати, гормональну терапію. При неефективності медикаментозного лікування використовують інші методи лікування.

Малоінвазивні методи лікування:

  • емболізація маткових артерій (ЕМА) – блокада судин, які живлять пухлину, внаслідок чого вона гине або значно зменшується;
  • фокусована ультразвукова абляція міоматозних вузлів – руйнування вузла під впливом ультразвукових хвиль, які фокусують на міому через шкіру під контролем МРТ.

Хірургічні:

  • гістероскопічна або лапароскопічна міомектомія – висічення вузла матки.

У жінок репродуктивного віку, які не бажають зберігати фертильність, та у пацієнток у постменопаузі видалення матки є остаточним лікуванням лейоміоми матки. Цей радикальний метод використовують у важких випадках і лише тоді, коли жінка не планує народжувати дітей.

При хірургічному лікуванні ЛМ обов’язкове патологогістологічне дослідження операційного матеріалу.

Регулярні медичні огляди та консультації з лікарем зможуть допомогти виявити лейоміому матки на ранній стадії та визначитись з подальшою тактикою ведення для уникнення прогресування хвороби та появи ускладнень.

 

Підготувала лікар-гінеколог Шахворостова Н.В.

Новини, оголошення:

Підготовка до грудного вигодування

Підготовка до грудного вигодування

Розглянемо, як підготуватися до такого важливого процесу як грудне вигодування. Звісно, у кожної жінки є свій індивідуальний досвід підготовки, тому що організм унікальний. Але є ряд обов´язкових рекомендацій, які допоможуть правильно підготуватися до грудного вигодування та зробити цей корисний процес приємним для матері і дитини, запобігши певних ризиків та ускладнень, пов´язаних з лактацією.

Для досягнення успішного початку грудного вигодування кожній вагітній та породіллі знадобиться неабияке терпіння, самоповага та підтримка медичного персоналу і родини.

Підготовку грудей до вигодовування треба починати завчасно. Левова частка успіху напряму залежить від відношення мами до грудного вигодовування. Деякі жінки відчувають страх невдачі, що робить процес болісним та може відбити будь-яке бажання годувати грудьми. Цьому не варто піддаватися. Адже саме від вас залежить успішний початок.

Огляд молочних залоз. Він здійснюється акушером-гінекологом ще під час вагітності. При підозрі на новоутворення проводиться консультація мамолога, який обстежить і дасть необхідні рекомендації.

Ставлення до грудного вигодування. Страх невдачі, невпевненість та недостатня віра в себе можуть зробити початковий період вигодовування важким та навіть затримати лактацію. Необхідно відкинути ці страхи та при необхідності отримати підтримку перинатального психолога.

Задати мету щодо терміну вигодовування. Бажано, щоб ще на етапі вагітності жінка вирішила, скільки вона планує годувати – півроку, рік чи більше. Жінки, які задають ціль, як правило, можуть годувати своїх дітей більш успішно і тривало.

Підтримка медичного персоналу і родини. Необхідно розповісти своєму партнеру та родині, що ви збираєтеся годувати грудьми, пояснити, наскільки це важливо для вас. Обговорити, яку саме підтримку ви сподіваєтеся отримати від них після пологів та під час лактації.

Вибір пологового закладу. Дізнайтеся, чи персонал тієї лікарні підтримує грудне вигодовування. Під час госпіталізації розкажіть лікарю, що ви дійсно хочете годувати грудьми, а також погодити зустріч з консультантом з лактації, який допомагає годуючим мамам.

Підготовка грудей. Знання та навички правильної підготовки та гігієни грудей допоможе попередити такі проблеми, як гіполактація, лактостаз, мастит, абсцес молочної залози, тощо. Під час вагітності груди збільшуються за рахунок гормонального впливу. Крім того за останні 3 місяці вагітності соски також збільшуються, наростає пігментація, ареоли темніють, часто виділяються краплі молозива.

Підбір зручного бюстгальтера, який має бути більшого розміру, не повинен тиснути чи робити груди пласкими, виготовлений із м´якого натурального дихаючого матеріалу з гладкою внутрішньою поверхнею для запобігання подразнення соска. З появою краплинок молозива використовуються лактаційні прокладки.

Для правильної гігієни сосків їх необхідно мити щоденно теплою водою, видаляючи виділення та сухі кірочки, використовуючи м´який рушник. Не слід мити груди та соски милом, що сушить шкіру,  викликає подразнення та тріскання. Не терти губкою, що може травмувати соски та не застосовувати речовини, що містять спирт.

При відчутті сухості шкіри грудей та розтяжках слід користуватися живильним кремом, уникаючи зони ареоли та соска. Немає потреби мастити їх кремом, оскільки сальні залози ареоли продукують речовину, що зволожує та живить сосок, захищаючи від подразнення при вагітності та вигодуванні. Під час купання, коли шкіра розм´якшена, варто обережно з боків стиснути сосок до виділення крапель молозива, щоб допомогти отворам відкритися і попередити їх закупорювання.

Перевірити форму та розвиненість сосків.  Для цього треба стиснути ареолу та подивися, чи сосок не став пласким чи втягнутим. Якщо так, необхідно здійснювати коригування соска – обережно потягуючи шкіру ареоли догори-вниз, праворуч-ліворуч. Це слід робити щоденно протягом кількох хвилин. Крім того, варто регулярно обережно масажувати груди, стимулюючи кровообіг, що сприятиме секреції молока. При цьому уникайте надмірно сильного впливу на груди та соски, особливо в останні місяці вагітності, що може призвести до передчасної пологової діяльності.

Ідеальним є проведення цього під наглядом лікаря чи консультанта з питань лактації.

Курган О.І. лікар акушер-гінеколог вищої категорії пологового відділення ЦІТОЗ, кандидат медичних наук, Заслужений лікар України.

Новини:

Самообстеження молочних залоз

Самообстеження молочних залоз

Самообстеження грудей, яке повинна вміти проводити кожна жінка, є дуже важливим. Це найпростіший та найдоступніший спосіб перевірки стану грудей. Найпоширенішим раком у жінок є рак молочної залози. Тому дуже важливо виявити його якомога раніше.

Чому важливе самообстеження грудей?

  Це проста самодіагностика, яка доступна кожній жінці. Регулярно оглядаючи себе, можна виявити ущільнення до 1 см. Приблизно 75% – це доброякісні утворення, які вчасно лікуються і не перероджуються в злоякісні. Якщо підтвердиться, що ущільнення має злоякісні клітини, то при таких розмірах, як правило, ще немає метастазів, і тому жінка має хороші шанси на одужання.

Як часто і коли проводити самообстеження?

  Приблизно з 20 років це має стати щомісячною звичкою. Циклічні гормональні зміни, що відбуваються в організмі жінки, впливають на тканину молочних залоз. Тому найкраще проводити самообстеження грудей в першій половині циклу, після завершення менструації. У більшості жінок цей період припадає на 6-12 день циклу, коли груди найменше нагрубають. Жінки в менопаузі, у яких вже немає місячних, повинні проводити самообстеження в один і той самий день щомісяця. Наприклад, на початку кожного місяця.

Як правильно проводити самообстеження молочних залоз?

  Спочатку проводиться огляд грудей. Для цього потрібно зняти одяг вище пояса та стати перед дзеркалом у добре освітленій кімнаті. Стояти потрібно рівно, спочатку руки вільно опустити  вздовж тулуба, а потім – підняти їх за голову. У кожному з цих положень потрібно оцінити:

  • симетричність молочних залоз та сосків;
  • наявність припухлостей, втягнення соска, зміна характеру поверхні шкіри (виразка, лущення, зморшкуватість, бугристість, схожа на поверхню лимонної кірки);
  • колір шкіри, наявність плям.

У більшості жінок молочні залози дещо асиметричні. Насторожити має, коли асиметрія стала більш помітною, ніж раніше.

  Після огляду проводиться пальпація молочних залоз. Слід лягти на спину і промацати груди, повторюючи процедуру при різних положеннях руки  зі сторони обстежуваної молочної залози: уздовж тулуба та піднята за голову. Можна робити таке обстеження під час душу, оскільки так легше ковзати пальцями по вологій шкірі. Промацування здійснюється кінчиками пальців, не пропускаючи жодного сантиметру грудей, за годинниковою стрілкою навколо соска, потім вгору-вниз з кожного боку молочної залози. Окремо обстежується сосок. Його стискають між пальцями без надмірного зусилля, починаючи з краю ареоли, для того, щоб оцінити наявність чи відсутність виділень. Після цього потрібно пропальпувати піхпахвинну западину з обох сторін, щоб оцінити стан лімфатичних вузлів.

Якщо жінка регулярно перевіряє таким чином стан своїх грудей, вона запам’ятовує їх структуру і зможе вчасно помітити зміни. Слід пам’ятати, що при виявленні змін в молочних залозах, потрібно звернутись до лікаря-мамолога, який при необхідності направить на додаткові методи обстеження.

Методика самообстеження молочних залоз проста і не займе багато часу, а результат іноді допомагає зберегти життя!  Бережіть себе та будьте здорові!

Підготувала лікар-гінеколог Шахворостова Н.В.

Новини, оголошення:

Гінекологічні профілактичні огляди

Гінекологічні профілактичні огляди

Регулярні гінекологічні профілактичні огляди є ключовими для збереження жіночого здоров’я. Це важливий елемент турботи про себе, який допомагає виявляти серйозні захворювання на ранніх стадіях, коли їх ще можна ефективно лікувати. У нашому хірургічному стаціонарі №2 в місті Чернівці ви можете отримати професійну консультацію та пройти необхідні обстеження, які дозволять зберегти ваше здоров’я.

Гінекологічні огляди дозволяють вчасно виявити інфекції, поліпи, доброякісні та злоякісні новоутворення, зокрема, рак шийки матки та яєчників. До обов’язкових процедур під час огляду входять ПАП-тест (цитологічний тест), який дозволяє виявити передракові стани, а також – загальний огляд репродуктивної системи та молочних залоз.

Важливо зазначити, що багато гінекологічних захворювань можуть протікати безсимптомно на ранніх стадіях, тому відсутність скарг не є приводом уникати оглядів. Жінкам різного віку рекомендується проходити профілактичні огляди принаймні раз на рік, щоб підтримувати здоров’я та запобігати виникненню захворювань. 

Турбота про репродуктивне здоров’я — це найкращий спосіб забезпечити довголіття та якісне життя.
Новини:

Переваги та користь грудного вигодовування

Переваги та користь грудного вигодовування

Цією публікацією ми розпочинаємо тематичний блог, присвячений темі грудного вигодовування

З 1 по 7 серпня за ініціативи ВООЗ у світі відзначають Всесвітній тиждень підтримки грудного вигодовування. Біля 170 країн беруть участь у заходах підтримки та популяризації вигодовування немовлят материнським молоком. В цьому році основним фокусом тижня було ментальне здоров’я мами та підтримка на шляху грудного вигодовування.

Його мета – підвищити обізнаність батьків про переваги та користь грудного вигодовування та підтримати жінок, які годують грудьми.

У 1995 році Україна приєдналася до міжнародного співробітництва та на основі положень «Декларації ЮНІСЕФ про захист, заохочення та підтримку грудного вигодовування» в Україні розроблена «Програма підтримки грудного вигодовування дітей України», яка передбачає так цілі:

  • зниження рівня захворюваності і смертності дітей першого року життя, післяпологових ускладнень;
  • покращення репродуктивного здоров’я жінок шляхом підвищення розповсюдженості та тривалості грудного вигодовування дітей шляхом впровадження сучасних методів ведення лактації і годування груддю за єдиними принципами на всіх етапах надання медичної допомоги. 

Грудне вигодування – це ідеальне харчування, яке сприяє здоровому росту і розвитку малюка. Основу грудного молока складають особливі білки, які відрізняються високою біологічною цінністю, легко перетравлюються і всмоктуються. З молоком матері дитині передається більшість захисних антитіл від багатьох хвороботворних організмів.

Згідно з рекомендаціями ВООЗ дітей бажано годувати грудьми до двох років. Але обов’язковим терміном вигодовування для малюка є період від народження до року.

Чому це так важливо, і як жінці зберегти лактацію?

Жіноче грудне молоко – це унікальний за своїм складом продукт, що ідеально підходить для немовляти. Жодна суміш, навіть найсучасніша, не зможе замінити жіноче молоко. Протягом усієї лактації воно може змінювати співвідношення корисних речовин залежно від потреб немовляти.

Переваги грудного вигодовування для дитини:

Гармонійний розвиток. Дитина адекватно розвивається за рахунок унікального складу жіночого молока. У цих дітей кращий фізичний, психічний та розумовий розвиток порівняно з дітьми на змішаному та штучному вигодовуванні.

Природній антистрес. Годування груддю позитивно впливає на психоемоційний стан дитини за рахунок ласки, дотиків, погляду, заколисування. Дитина уникає стресу, що веде до підвищення інтелекту та покращення пам’яті.

Розвиток мозку та органу зору. За рахунок присутності ненасичених амінокислот діти на грудному вигодовуванні мають високі показники гостроти зору та психоемоційного розвитку.

Виживання. Грудне вигодовування знижує ймовірність синдрому раптової смерті.

Прикус. Смоктання формує правильний прикус, сприяє здоровому розвитку щелепи.

Гіпоалергічність. Діти рідше страждають на алергічні захворювання, тому що молоко – це індивідуальне харчування, створене природою персонально для немовляти. У секреті матері може бути невелика кількість алергенів, але вони в такій малій кількості, що дитина поступово адаптується до них без розвитку алергічної реакції. Що не можна сказати про суміші, що містять чужорідні для організму малюка білки.

Травлення. Молоко матері позитивно впливає на травлення, попереджаючи виникнення хвороб шлунково-кишкового тракту, містить травні ферменти, лактобактерії, які населяють кишківник і лактозу, що послаблює стілець. Все це добре перетравлюється і всмоктується, що не перенапружує функцію незрілого травного тракту дитини. Покращує стан кишківника та дає можливість пристосуватися до нової їжі.

Захист від раку. Грудне вигодовування знижує ризик розвитку онкологічних захворювань як у ранньому віці, так і протягом усього життя дитини.

Імунітет. Немовлята, які перебувають на грудному вигодовуванні, у 2,5 рази рідше хворіють, ніж діти, вигодувані замінниками молока. У молочному секреті є антитіла, імуноглобуліни, лізоцим та інші захисні речовини, які допомагають дитині боротися з інфекціями. Також молоко захищає малюка від  перенесених матір’ю інфекцій. Якщо жінка під час вигодовування захворіла на ГРВІ, дитина не заразиться, тому що в молоко надходять захисні речовини, які виробляються в крові у матері на початковому етапі застуди.

Користь грудного вигодовування для жінок.

Годувати грудьми корисно не лише для дитини, а й для матері. Відразу після пологів воно сприяє зупинці кровотечі за рахунок швидкого скорочення матки, відновлення сил. Крім того, турбота про малюка допомагає покращити психоемоційний стан жінки та знижує ризик відмови від дитини, зменшується ймовірність виникнення онкозахворювань матки, яєчників та молочної залози.

Також грудне вигодовування є засобом контрацепції у перші шість місяців життя дитини, при певних умовах ризик завагітніти становить лише 2%.

Грудне вигодовування – це зручно. Матері в будь-якому місці і в будь-який час достатньо прикласти дитину до грудей, оскільки молоко саме по собі стерильне та тепле.

Вигодовування грудьми – це трудомісткий процес, але при правильній його організації він принесе вам і вашій дитині величезну користь та задоволення. Головне – на початковому етапі докласти максимум зусиль та терпіння.

Здоров’я вам та вашим дітям!

Курган О.І. лікар акушер-гінеколог вищої категорії пологового відділення ЦІТОЗ, кандидат медичних наук, Заслужений лікар України.

Новини:

Міома матки

Міома матки

🔸 Одна з найпоширеніших гінекологічних патологій (виявляється у 20-40% жінок репродуктивного віку).

🌍 Сучасні принципи лікування міоми матки – збереження органу (за наявності такої можливості).

⚪️ Спостереження (при відсутності симптомів або невеликих розмірів вузлів).

🟡 Симптоматичне лікування.

🟢 Видалення вузлів (міомектомія лапароскопічна чи -томічна).

🟢 Абляція вузлів (радіохвильова чи ультразвукова деструкція тканин).

🔴 Емболізація маткових артерій.

🔴 Видалення матки – радикальний метод (гістеректомія). 

☑️ Вибір методу лікування залежить від:

  • наявності скарг;
  • розмірів та кількості вузлів;
  • швидкості росту вузлів;
  • бажання зберегти репродуктивну функцію;
  • віку. 

Оперує: д.м.н., лікар-акушер-гінеколог Литвак О.О., д.м.н., лікар-акушер-гінеколог Лисенко Б.М., операційна сестра Малиш О.М. Лапароскопія, міомектомія.

Новини:
Прокрутка до верху