НВВМ

Пам’ятка для сім’ї з тривожними і невротичними розладами

Пам’ятка для сім’ї з тривожними і невротичними розладами

Актуальність використання дихально-медитативних технік під час війни в Україні

 

Війна в Україні створила безпрецедентний рівень стресу та психоемоційного навантаження для мільйонів людей. Постійна загроза життєдіяльності, втрата близьких, переміщення, відчуття невизначеності та нестабільності викликають тривожні й невротичні розлади, а також-  симптоми посттравматичного стресового розладу (ПТСР).

Стрес під час війни: вплив на здоров’я

  1. Фізіологічний вплив:
    • Постійний стрес активує симпатичну нервову систему, що може призвести до порушення рівня кортизолу. Це, у свою чергу, – ускладнення розвитку серцево-судинних захворювань, порушення сну, травлення та імунної дисфункції.
    • Гіпервентиляція, яка часто супроводжує тривожність, порушує рівень вуглекислого газу в організмі, викликаючи запаморочення, слабкість та інші фізіологічні симптоми.
  2. Психологічний вплив:
    • Війна провокує підвищення рівня тривоги, депресії, панічних атак та емоційного визнавання.
    • Без належної психологічної допомоги і підтримки ці стани можуть негативно впливати на соціальну адаптацію та якість життя.
  3. Особливості для військового та цивільного населення:
    • Військові стикаються з високим ризиком ПТСР через бойові дії.
    • Цивільні особи вразливі через втрату домівок, роботи, а також постійні обстріли та евакуації.

Роль дихально-медитативних технік

Дихально-медитативні практики стають ефективним і доступним інструментом для боротьби зі стресом і його наслідками. Вони можуть:

  • Швидко порушити рівень стресу. Дихальні техніки активують парасимпатичну нервову систему, допомагаючи організму перейти в стан релаксації.
  • Покращити психоемоційний стан. Медитація сприяє зниженню рівня тривожності та покращенню здатності адаптуватися до стресових умов.
  • Поліпшити якість сну. Завдяки регулярній практиці можна нормалізувати цикл сну, що є критичним для фізичного й психологічного відновлення.
  • Підвищити фізичну витривалість. Дихальні вправи допомагають зменшити вплив хронічного стресу на організм, покращуючи роботу серцево-судинної та дихальної систем.

Рекомендації для впровадження

В умовах війни важливо інтегрувати ці практики в щоденний розклад:

  • Для військових – включати вправи в тренування для підтримки психологічної стійкості.
  • Для цивільного населення – навчати основній техніці в центрах підтримки, лікарнях або онлайн-форматах.
  • Для дітей – адаптувати практику до ігрової форми, щоб знизити рівень стресу в умовах евакуації чи перебування у закритих приміщеннях.

Підтримка на державному рівні

Впровадження програми психологічної допомоги, яка включає дихально-медитативні засоби, є основною складовою загальної стратегії психосоціальної підтримки населення під час війни. Це дозволить зменшити негативні наслідки війни для психічного та фізичного здоров’я населення при більш швидкій адаптації до нових реалій.

Дихально-медитативні практики є надзвичайно актуальними в умовах війни, адже вони допомагають не лише зменшити стрес, а й сформувати стійкість до його негативних наслідків.

Використання дихально-медитативних технік для покращення психоемоційного стану

 

Що таке дихально-медитативні техніки?

Це прості методи, що поєднують дихальні вправи та медитацію для заспокоєння розуму, покращення роботи серця і нервової системи. Вони допомагають знизити рівень тривожності, підвищити концентрацію та зміцнити загальний стан здоров’я.

Рекомендації щодо практики

  1. Створіть комфортне середовище :
    Знайдіть тихе місце, де вас не будуть турбувати, сядьте або ляжте в зручній позі.
  2. Практикуйте дихальні техніки :
    Дихальні вправи допомагають регулювати рівень кисню та вуглекислого газу в організмі, активуючи парасимпатичну нервову систему.
    • Техніка повного дихання (4-7-8) :
      1. Вдихайте через ніс на рахунок 4.
      2. Затримайте дихання на рахунок 7.
      3. Видихайте через рот на рахунок 8.
        Виконуйте 5-10 циклів. Ця техніка заспокоює нервову систему та скорочує частоту серцевих скорочень.
        Наукове підтвердження : Дослідження показали, що повне дихання знижує тривожність та покращує варіабельність серцевого ритму【1】.
  3. Медитація усвідомленості (Mindfulness Meditation) :
    • Закрийте очі, зосередьтеся на своєму диханні. Відчувайте кожен вдих і видих. Якщо ви думаєте, просто поверніть увагу до дихання.
    • Практикуйте 10-15 хвилин щодня.
      Наукове підтвердження : Медитація усвідомленості знижує рівень кортизолу (гормон стресу) і покращує емоційну стабільність【2】.
  4. Прогресивна м’язова релаксація (PMR) :
    • Почніть з м’язів ніг, напружте і розслабте шкірну групу м’язів у тілі.
    • Ця техніка знижує фізичне напруження, спричинене тривожністю.
      Наукове підтвердження : PMR ефективно зменшує фізіологічні прояви тривоги та покращує якість сну【3】.
  5. Практика діафрагмального дихання :
    • Покладіть одну руку на живіт, іншу – на грудну клітку.
    • Вдихайте глибоко через ніс так, щоб живіт збільшився, а грудна клітка залишилася нерухомою. Видихайте повно.
    • Практикуйте 5-10 хвилин щодня.
      Наукове підтвердження : Діафрагмальне дихання сприяє активації парасимпатичної нервової системи та знижує рівень тривожності【4】.

Корисність для здоров’я

  • Зниження рівня стресу та тривожності.
  • Поліпшення якості сну.
  • Збільшення варіабельності серцевого ритму, що є показником стійкості до стресу.
  • Підвищення концентрації та когнітивних функцій.
  • Полегшення фізіологічних симптомів тривожності, таких як тахікардія та гіпервентиляція.

Рекомендації щодо регулярності

  • Почати з 5-10 хвилин щодня.
  • Поступово збільште тривалість до 20-30 хвилин.
  • Практикуйте вранці або ввечері для найкращого ефекту.

Протипоказання

  • Якщо у вас серйозні медичні або психічні захворювання, перед початком практики проконсультуйтеся з лікарем або психотерапевтом.

Наукові джерела

  1. Браун Р.П., Гербарг П.Л. Йога дихання, медитація та довголіття. Аннали Нью-Йоркської академії наук. 2009 рік.
  2. Hoge EA та ін. Зменшення стресу на основі уважності та результати, пов’язані зі стресом: систематичний огляд. Журнал психосоматичних досліджень. 2013 рік.
  3. Конрад А, Рот В.Т. Терапія розслаблення м’язів при тривожних розладах: це працює, але як? Журнал тривожних розладів. 2007 рік.
  4. Руссо М.А., Сантареллі Д.М., О’Рурк Д. Фізіологічні ефекти повільного дихання у здорової людини. Дихайте. 2017 рік. 

Ця пам’ятка допоможе вам поступово інтегрувати дихально-медитативні техніки у ваше життя для зниження тривожності та покращення загального самопочуття.

Новини:

Гіпертензія і нічне апное

Лікування артеріальної гіпертонії. Важливість виявлення порушень дихання уві сні

Якщо хвороба не піддається лікуванню, значить, не всі причини, які її провокують, встановлені. Яскравий тому приклад – артеріальна гіпертонія, лікування якої усуває поодинокі причини з ряду можливих. Останні дослідження довели, що поряд з розладами ендокринної системи, спадковими причинами, атеросклерозом – гіпертонія прогресує також через розлади сну.

Ще дванадцять років тому Національний комітет США з профілактики та лікування артеріального тиску опублікував дані, що підтверджують симптоми гіпертонії, за якими вторинна (що виникла на тлі якогось захворювання) артеріальна гіпертензія найчастіше виникає саме при супутньому синдромі обструктивного апное сну.

Нестача кисню, викликана зупинками дихання уві сні, провокує наднирники виділяти в моменти «задухи» гормон тривоги. Це викликає спазм судин і збільшує потужність роботи серця. Інтенсивні спроби дихати, які сплячий робить уві сні, ще більше погіршують стан та тягнуть за собою підвищення тиску.

Крім того, циклічні зупинки дихання і нестача кисню при апное сприяють посиленому виробленню адреналіну і норадреналіну. У результаті підвищується тонус судин, а значить, і артеріальний тиск у них, що, в свою чергу, веде до розвитку гіпертонії. Якщо ж людина спокійно спить, дихає рівно й розмірено, настає фізіологічне зниження тиску в порівнянні з денними показниками, що добре видно при проведенні амбулаторного добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ), який проводять у нашому закладі.

Якщо Ви страждаєте на безсоння, то під час мікропробуджень, повних пробуджень, постійної тривоги, депресії, безсоння також виділяється адреналін і норадреналін і запускається той самий механізм в роботі серцево-судинної системи.

Ось чому вторинна артеріальна гіпертензія, обумовлена синдромом обструктивного апное сну, частіше проявляється в нічні або ранкові години. А діагноз гіпертонії встановлюють, як правило, вдень, без урахування, як веде себе тиск вночі або відразу після пробудження. І тільки добове відстеження цих показників допоможе скласти повну картину хвороби і запідозрити наявність зупинок дихання уві сні. Доведено також, що у таких пацієнтів після пробудження тиск стабілізується самостійно, буквально через півгодини, як тільки вони починають повноцінно дихати.

Більш ніж в 80% випадків, коли лікування антигіпертензивними препаратами неефективно, присутній синдром обструктивного апное сну. На жаль, багато кардіологів і терапевтів вважають цей синдром незначним відхиленням в стані здоров’я пацієнта і лікують хворих тільки призначенням медикаментозних препаратів, що далеко не завжди є результативним.

У більшості випадків дуже хороший результат дає застосування СІПАП-терапії (вентиляції легень постійним позитивним тиском, створюваним в дихальних шляхах). Цей метод усуває гіпоксію, а значить, всі серцево-судинні її прояви: артеріальну гіпертонію, порушення ритму серця, ішемічну хворобу. 

Новини:
Прокрутка до верху