Гіпертензія і нічне апное
Лікування артеріальної гіпертонії. Важливість виявлення порушень дихання уві сні
Якщо хвороба не піддається лікуванню, значить, не всі причини, які її провокують, встановлені. Яскравий тому приклад – артеріальна гіпертонія, лікування якої усуває поодинокі причини з ряду можливих. Останні дослідження довели, що поряд з розладами ендокринної системи, спадковими причинами, атеросклерозом – гіпертонія прогресує також через розлади сну.
Ще дванадцять років тому Національний комітет США з профілактики та лікування артеріального тиску опублікував дані, що підтверджують симптоми гіпертонії, за якими вторинна (що виникла на тлі якогось захворювання) артеріальна гіпертензія найчастіше виникає саме при супутньому синдромі обструктивного апное сну.
Нестача кисню, викликана зупинками дихання уві сні, провокує наднирники виділяти в моменти «задухи» гормон тривоги. Це викликає спазм судин і збільшує потужність роботи серця. Інтенсивні спроби дихати, які сплячий робить уві сні, ще більше погіршують стан та тягнуть за собою підвищення тиску.
Крім того, циклічні зупинки дихання і нестача кисню при апное сприяють посиленому виробленню адреналіну і норадреналіну. У результаті підвищується тонус судин, а значить, і артеріальний тиск у них, що, в свою чергу, веде до розвитку гіпертонії. Якщо ж людина спокійно спить, дихає рівно й розмірено, настає фізіологічне зниження тиску в порівнянні з денними показниками, що добре видно при проведенні амбулаторного добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ), який проводять у нашому закладі.
Якщо Ви страждаєте на безсоння, то під час мікропробуджень, повних пробуджень, постійної тривоги, депресії, безсоння також виділяється адреналін і норадреналін і запускається той самий механізм в роботі серцево-судинної системи.
Ось чому вторинна артеріальна гіпертензія, обумовлена синдромом обструктивного апное сну, частіше проявляється в нічні або ранкові години. А діагноз гіпертонії встановлюють, як правило, вдень, без урахування, як веде себе тиск вночі або відразу після пробудження. І тільки добове відстеження цих показників допоможе скласти повну картину хвороби і запідозрити наявність зупинок дихання уві сні. Доведено також, що у таких пацієнтів після пробудження тиск стабілізується самостійно, буквально через півгодини, як тільки вони починають повноцінно дихати.
Більш ніж в 80% випадків, коли лікування антигіпертензивними препаратами неефективно, присутній синдром обструктивного апное сну. На жаль, багато кардіологів і терапевтів вважають цей синдром незначним відхиленням в стані здоров’я пацієнта і лікують хворих тільки призначенням медикаментозних препаратів, що далеко не завжди є результативним.
У більшості випадків дуже хороший результат дає застосування СІПАП-терапії (вентиляції легень постійним позитивним тиском, створюваним в дихальних шляхах). Цей метод усуває гіпоксію, а значить, всі серцево-судинні її прояви: артеріальну гіпертонію, порушення ритму серця, ішемічну хворобу.
