Диференційоване лікування малоінвазивними методиками дегенеративних уражень хребта (гриж та протрузій міжхребцевих дисків, спондилоартрозу, стенозу спиномозкового каналу, спондилолістезу)

М.В.Квасніцький

1. Епідуральні стероїдні блокади

Хворий В., 1959 р.н., звернувся до нейрохірурга  зі скаргами на біль в поперековій ділянці хребта, лівій нозі.

З анамнезу. Хворіє упродовж останніх чотирьох місяців. Приймав нестероїдні протизапальні препарати, фізіотерапевтичні процедури, ЛФК, масаж, курс голкотерапії – без особливого позитивного ефекту.

За результатами МРТ поперекового відділу хребта: грижа між хребцевого диску L4-L5 6,6 мм.

Діагноз: Остеохондроз поперекового відділу хребта. Грижа міжхребцевого диску L4-L5 з вираженим больовим синдромом та стато-динамічними розладами

Проведено лікування шляхом введення стероїдного препарату (флостерон в дозі 2 мл) в епідуральний простір під візуальним контролем за допомогою електронно-оптичного перетворювача. Втручання виконано в амбулаторних умовах. Післяопераційний період без особливостей. При контрольному огляді через п’ять днів – больовий синдром повністю зник. Рекомендовано ЛФК щоденно.

Висновок. Метод дозволяє скоротити терміни лікування хворих, знизити кількість ускладнень та рецидивів, забезпечити стійку і тривалу ремісію. Враховуючи високу ефективність епідуральної стероїдної блокади можна вважати її методом вибору в лікуванні корінцевого больового синдрому, зумовленого дегенеративним ураженням поперекового відділу хребта (при неефективності консервативного терапії).

2. Інтерламінарне видалення секвестрованої грижі міжхребцевого диску L5-S1

Хворий К., 1967 р.н., звернувся до нейрохірурга зі скаргами на біль в правій нозі.

З анамнезу. Хворіє п’ять років, значне погіршення відчув упродовж останніх чотирьох місяців. Приймав нестероїдні протизапальні препарати, фізіотерапевтичні процедури, ЛФК, масаж, курс голкотерапії – без позитивного ефекту.

Об’єктивно: різко позитивні симптоми натягу справа, виражений правобічний сколіоз на поперековому рівні хребта, утруднення при ході.

За результатами МРТ поперекового відділу хребта: секвестрована грижа міжхребцевого диску L5-S1 11 мм.

Діагноз: Остеохондроз поперекового відділу хребта. Секвестрована грижа міжхребцевого диску L5-S1 з вираженим больовим синдромом та стато-динамічними розладами

Виконано оперативне втручання – інтерламінарне видалення секвестрованої грижі між хребцевого диску L5-S1. Післяопераційний період без особливостей. Відразу після оперативного втручання больовий синдром повністю регресував. Виписаний на амбулаторне лікування на третій день після операції з рекомендаціями зняти шви на 12 день.

Висновок: Враховуючи малотравматичність інтерламінарного видалення секвестрованої міжхребцевої грижі при швидкому та стійкому післяопераційному результаті слід вважати його методом вибору в лікуванні корінцевого больового синдрому, зумовленого секвестрованою міжхребцевою грижею.

 

3. Високочастотна денервація фасеткових суглобів

Хвора П., 1960 р.н., звернулась до нейрохірурга зі скаргами на біль в поперековій ділянці хребта, що особливо підсилюється при вставанні, та ході.

З анамнезу. Хворіє близько чотирьох років, погіршеннявідчула протягом останніх чотирьох місяців. Приймала нестероїдні протизапальні препарати, фізіотерапевтичні процедури, ЛФК, масаж, курс голкотерапії – без особливого
позитивного ефекту.

За результатами МРТ поперекового відділу хребта: протрузії міжхребцевих дисків L4-L5, L5-S1, артроз міжхребцевих суглобів на рівні L4-L5 та L5-S1.

Діагноз: Остеохондроз поперекового відділу хребта. Протрузії міжхребцевих дисків L4-L5 та L5-S, спондилоартроз на рівні L4-L5 та L5-S1 з вираженим больовим синдромом та стато-динамічними розладами.

Лікування. В хірургічному стаціонарі виконано високочастотну денервацію фасеткових суглобів під візуальним контролем за допомогою електронно-оптичного перетворювача. Післяопераційний період без особливостей. Больовий синдром регресував. Через 2 години після втручання пацієнтка виписана додому. Рекомендовано ЛФК щоденно.

Висновок. Висока ефективність радіочастотної денервації фасеткових суглобів є мініінвазивним втручанням з перебуванням в стаціонарі упродовж лише декількох годин, відсутність ускладнень робить цей метод методом вибору в лікуванні хронічного больового синдрому, зумовленого спондилоартрозом (після проведеного неефективного консервативного лікування).

Отже, використовуючи диференційований підхід до лікування пацієнтів з дегенеративними ураженнями хребта, скеровуючи сучасне мініінвазивне втручання на чіткий морфологічний субстрат, що спричинює біль, маємо можливість отримати позитивний та стійкий клінічний результат.

Прокрутка до верху