М.В.Квасніцький
1. Епідуральні стероїдні блокади
Хворий В., 1959 р.н., звернувся до нейрохірурга зі скаргами на біль в поперековій ділянці хребта, лівій нозі.
З анамнезу. Хворіє упродовж останніх чотирьох місяців. Приймав нестероїдні протизапальні препарати, фізіотерапевтичні процедури, ЛФК, масаж, курс голкотерапії – без особливого позитивного ефекту.
За результатами МРТ поперекового відділу хребта: грижа між хребцевого диску L4-L5 6,6 мм.
Діагноз: Остеохондроз поперекового відділу хребта. Грижа міжхребцевого диску L4-L5 з вираженим больовим синдромом та стато-динамічними розладами
Проведено лікування шляхом введення стероїдного препарату (флостерон в дозі 2 мл) в епідуральний простір під візуальним контролем за допомогою електронно-оптичного перетворювача. Втручання виконано в амбулаторних умовах. Післяопераційний період без особливостей. При контрольному огляді через п’ять днів – больовий синдром повністю зник. Рекомендовано ЛФК щоденно.
Висновок. Метод дозволяє скоротити терміни лікування хворих, знизити кількість ускладнень та рецидивів, забезпечити стійку і тривалу ремісію. Враховуючи високу ефективність епідуральної стероїдної блокади можна вважати її методом вибору в лікуванні корінцевого больового синдрому, зумовленого дегенеративним ураженням поперекового відділу хребта (при неефективності консервативного терапії).
2. Інтерламінарне видалення секвестрованої грижі міжхребцевого диску L5-S1
Хворий К., 1967 р.н., звернувся до нейрохірурга зі скаргами на біль в правій нозі.
З анамнезу. Хворіє п’ять років, значне погіршення відчув упродовж останніх чотирьох місяців. Приймав нестероїдні протизапальні препарати, фізіотерапевтичні процедури, ЛФК, масаж, курс голкотерапії – без позитивного ефекту.
Об’єктивно: різко позитивні симптоми натягу справа, виражений правобічний сколіоз на поперековому рівні хребта, утруднення при ході.
За результатами МРТ поперекового відділу хребта: секвестрована грижа міжхребцевого диску L5-S1 11 мм.
Діагноз: Остеохондроз поперекового відділу хребта. Секвестрована грижа міжхребцевого диску L5-S1 з вираженим больовим синдромом та стато-динамічними розладами
Виконано оперативне втручання – інтерламінарне видалення секвестрованої грижі між хребцевого диску L5-S1. Післяопераційний період без особливостей. Відразу після оперативного втручання больовий синдром повністю регресував. Виписаний на амбулаторне лікування на третій день після операції з рекомендаціями зняти шви на 12 день.
Висновок: Враховуючи малотравматичність інтерламінарного видалення секвестрованої міжхребцевої грижі при швидкому та стійкому післяопераційному результаті слід вважати його методом вибору в лікуванні корінцевого больового синдрому, зумовленого секвестрованою міжхребцевою грижею.
3. Високочастотна денервація фасеткових суглобів
Хвора П., 1960 р.н., звернулась до нейрохірурга зі скаргами на біль в поперековій ділянці хребта, що особливо підсилюється при вставанні, та ході.
З анамнезу. Хворіє близько чотирьох років, погіршеннявідчула протягом останніх чотирьох місяців. Приймала нестероїдні протизапальні препарати, фізіотерапевтичні процедури, ЛФК, масаж, курс голкотерапії – без особливого
позитивного ефекту.
За результатами МРТ поперекового відділу хребта: протрузії міжхребцевих дисків L4-L5, L5-S1, артроз міжхребцевих суглобів на рівні L4-L5 та L5-S1.
Діагноз: Остеохондроз поперекового відділу хребта. Протрузії міжхребцевих дисків L4-L5 та L5-S, спондилоартроз на рівні L4-L5 та L5-S1 з вираженим больовим синдромом та стато-динамічними розладами.
Лікування. В хірургічному стаціонарі виконано високочастотну денервацію фасеткових суглобів під візуальним контролем за допомогою електронно-оптичного перетворювача. Післяопераційний період без особливостей. Больовий синдром регресував. Через 2 години після втручання пацієнтка виписана додому. Рекомендовано ЛФК щоденно.
Висновок. Висока ефективність радіочастотної денервації фасеткових суглобів є мініінвазивним втручанням з перебуванням в стаціонарі упродовж лише декількох годин, відсутність ускладнень робить цей метод методом вибору в лікуванні хронічного больового синдрому, зумовленого спондилоартрозом (після проведеного неефективного консервативного лікування).
Отже, використовуючи диференційований підхід до лікування пацієнтів з дегенеративними ураженнями хребта, скеровуючи сучасне мініінвазивне втручання на чіткий морфологічний субстрат, що спричинює біль, маємо можливість отримати позитивний та стійкий клінічний результат.