🧬 Лабораторія патоморфологічних та цитологічних методів дослідження
🔍 Точна діагностика – основа ефективного лікування!

Це окремий структурний підрозділ, що виконує гістологічну та цитологічну верифікацію запальних та пухлинних процесів.

🔬 Основні напрями діяльності лабораторії:
✅ Патогістологічні дослідження операційного та біопсійного матеріалу (I–V категорії складності) – до 10 робочих днів
✅ Інтраопераційне експрес-дослідження – 30–40 хв
✅ Консультації гістопрепаратів з комісійним переглядом – 1 доба

Класифікація захворювань шийки матки пройшла значну еволюцію протягом останніх десятиліть. Особливу роль у цьому процесі відіграло впровадження науково обґрунтованих підходів до діагностики, морфологічної оцінки та менеджменту патологічних станів. Ця стаття висвітлює трансформацію від концепції цервікальної інтраепітеліальної неоплазії (CIN) до сучасної системи оцінки, яка враховує молекулярно-біологічні особливості захворювань.

Морфологічні діагностичні критерії для хвороби Крона (ХК) та неспецифічного виразкового коліту (НВК) базуються на гістологічному дослідженні тканин, отриманих під час біопсії або хірургічного втручання.

Хвороба Крона (ХК)

1. Сегментарність ураження:
   • Уражені ділянки чергуються з нормальними (“скіп-ураження”).
   • Може вражати будь-який відділ травного тракту від рота до анального отвору.
2. Глибина запалення:
   • Запалення трансмуральне (охоплює всі шари кишкової стінки).

Характерні мікроабсцеси, глибокі виразки, які можуть досягати м’язового шару.

1. Гранульоми:
   • Неказеозні гранульоми — ключовий гістологічний маркер.
   • Виявляються у слизовій оболонці, підслизовому шарі або лімфовузлах.
2. Фіброз і потовщення стінки:
   • Фіброз і рубцювання внаслідок хронічного запалення.
   • Потовщення кишкової стінки з вузькими просвітами.
3. Криптит і криптові абсцеси:
   • Виявляються, але менш виражені, ніж при НВК.
4. Мезентеріальний жир:
   • “Повзучий жир” — поширення жирової тканини на серозу кишкової стінки.

Неспецифічний виразковий коліт (НВК)

1. Протяжність ураження:
   • Ураження обмежене товстою кишкою, починаючи з прямої кишки.
   • Безперервний характер запалення, без сегментарності.
2. Глибина запалення:
   • Запалення обмежується слизовим і підслизовим шарами.
   • Глибші шари зазвичай інтактні, що відрізняє від ХК.
3. Криптит і криптові абсцеси:
   • Часто виражені криптові абсцеси — скупчення нейтрофілів у криптах.
   • Руйнування архітектури крипт (злиття та атрофія).
4. Виразки:
   • Поверхневі, широкі виразки, без глибокого проникнення.
   • Характерні псевдополіпи через регенерацію слизової.
5. Хронічне запалення:
   • Лімфоцитарна інфільтрація в ламіна пропрія.
   • Фіброз і зміни в судинній архітектурі рідко виражені.
6. Гістологічна регенерація:
   • Порушення нормальної регенерації епітелію.

Диференціальні ознаки

Критерій	Хвороба Крона	НВК
Локалізація	Весь травний тракт	Тільки товста кишка
Характер ураження	Сегментарний (“скіп-ураження”)	Безперервний
Глибина ураження	Трансмуральне	Обмежене слизовою та підслизовою
Гранульоми	Неказеозні гранульоми	Відсутні
Криптит і абсцеси	Менш виражені	Виражені
Фіброз	Частий, з потовщенням кишкової стінки	Рідко

Примітка

Для остаточного діагнозу необхідно враховувати також клінічну картину, ендоскопічні дані та лабораторні результати.

Для діагностики хвороби Крона використовують комплекс лабораторних аналізів, які допомагають підтвердити діагноз, оцінити активність запалення, стан харчування та виключити інші захворювання.

Лікар-цитоморфолог — це вузькопрофільний медичний спеціаліст, який займається діагностикою захворювань на основі вивчення клітинного складу тканин і рідин організму. Ця галузь медицини, що перебуває на стику цитології, патоморфології та клінічної медицини, відіграє важливу роль у ранній діагностиці онкологічних та багатьох інших захворювань.

Основні напрямки діяльності

1. Аналіз клітинних зразків

Головним завданням цитоморфолога є дослідження клітин, отриманих різними методами, включаючи:

• пункційну аспірацію (наприклад, тонкоголкова аспіраційна біопсія);
• цитологічні мазки (зіскрібки з поверхні слизових оболонок, шкіри або шийки матки);
• рідини організму (плевральна, перикардіальна, синовіальна рідина тощо);
• клітини сечі або мокротиння.

Мета — виявити патологічні зміни у клітинах, які можуть свідчити про наявність запалення, інфекції, пухлинного процесу чи інших станів.

2. Виявлення онкологічних захворювань

Одним із ключових аспектів роботи цитоморфолога є діагностика злоякісних новоутворень на ранніх стадіях. Використовуючи методи цитології, можна визначити:

• тип пухлини (карцинома, саркома, лімфома тощо);
• ступінь диференціації клітин;
• ознаки інвазії чи метастазування.

3. Оцінка неонкологічних патологій

Цитоморфолог також займається діагностикою неонкологічних захворювань, включаючи:

• інфекційні процеси (грибкові, бактеріальні чи вірусні інфекції);
• аутоімунні захворювання;
• запальні стани та дегенеративні зміни.

Інструменти та методи роботи

1. Підготовка матеріалу

Для якісної діагностики необхідно правильно підготувати клітинний матеріал. Лікар-цитоморфолог має:

• проводити фіксацію мазків (наприклад, спиртовою фіксацією);
• використовувати спеціальні барвники (Романовського-Гімзи, Папаніколау тощо);
• оцінювати адекватність взятого матеріалу.

2. Мікроскопія

Ключовий інструмент цитоморфолога — це мікроскоп. За його допомогою проводиться:

• оцінка морфології клітин (форма, розміри, структура);
• пошук патологічних змін (атипія, поліморфізм, мітотична активність).

3. Додаткові дослідження

Для підвищення точності діагностики лікарі використовують сучасні методики:

• імуногістохімія (ІГХ): виявлення специфічних антигенів на поверхні клітин;
• молекулярні методи: ПЛР, FISH-аналіз, секвенування;
• електронна мікроскопія: для глибшого аналізу ультраструктури клітин.

Взаємодія з іншими спеціалістами

Лікар-цитоморфолог працює у тісному контакті з:

• клінічними онкологами: для планування лікування пацієнтів із пухлинами;
• хірургами: для інтраопераційної цитології, яка допомагає приймати рішення під час операції;
• гінекологами: у рамках скринінгу раку шийки матки (пап-тест);
• інфекціоністами: для визначення збудників інфекцій.

Основні виклики професії

1. Висока відповідальність

Цитоморфолог відповідає за точність діагнозу, що безпосередньо впливає на лікування пацієнта. Помилки можуть призвести до:

• хибнопозитивних результатів (необґрунтоване лікування);
• хибнонегативних результатів (втрачений час для лікування).

2. Складність інтерпретації

Клітинні зміни можуть бути мінімальними або нетиповими, що ускладнює діагностику. Важливе значення мають:

• досвід лікаря;
• постійне вдосконалення навичок.

3. Технічні обмеження

У деяких випадках обмеження обладнання чи якості матеріалу можуть впливати на точність діагностики. Тому важливі інвестиції у сучасні технології.

Професійні якості лікаря-цитоморфолога

Для успішної роботи у цій галузі потрібні:

• сприйнятливість до деталей: здатність помічати навіть найдрібніші зміни у клітинах;
• аналітичне мислення: уміння співвідносити результати досліджень із клінічною картиною;
• наполегливість: готовність до тривалого навчання та самовдосконалення;
• комунікабельність: для ефективної співпраці з колегами.

Висновок

Лікар-цитоморфолог — це фахівець, чия робота лежить в основі ранньої діагностики багатьох захворювань. Його знання та вміння допомагають врятувати життя пацієнтів, забезпечуючи правильний вибір лікувальної стратегії. Ця професія вимагає високої точності, знань і відповідальності, але водночас вона відкриває великі можливості для професійного розвитку та внеску в медицину. 

Давайте розберемось, що це таке, і для чого воно потрібне! 

Найчастіше цей метод використовують при оперативних втручаннях на щитоподібній залозі.  Вузли в щитоподібній залозі під час ультразвукового дослідження виявляють у 50% населення. Тому першочерговим завданням при виявленні вузла є визначення його структури, ознак доброякісного чи злоякісного процесу, для цього використовують пункційний метод з цитологічним дослідженням, однак бувають випадки, коли під час цитологічного дослідження отримують сумнівні результати.

Тому доцільно використати саме інтраопераційне гістологічне експрес дослідження – дослідження видаленого зразка пухлини, яке проводиться лікарем патогістологом під час оперативного втручання та інформує лікаря про результати під часу ходу операції, що дозволяє корегувати тактику і об’єм оперативного втручання в реальному часі з гістологічним висновком протягом 20-30 хв.

Інтраопераційно людині не забирають повністю щитоподібну залозу, а тільки частку, де є патологічний процес. Під час самої операції, поки людина під наркозом, роблять аналіз, який дає остаточний результат – наявний злоякісний процес чи ні.

Якщо під час дослідження виявили злоякісне утворення, тоді забирають іншу частину щитоподібної залози, якщо немає, то завершують операцію.

Інтраопераційне експрес дослідження дозволяє врятувати здорову частку щитоподібної залози і зробити менш травматичним оперативне втручання, так як одна частка щитоподібної залози зможе виробляти необхідну кількість гормонів для функціонування організму. 

Висновки: задля більш чіткого диференціювання злоякісних пухлин і надання можливості частішого застосування органозберігаючих оперативних втручань необхідно застосувати інтраопераційне гістологічне експрес дослідження.