РЕЗОЛЮЦIЯ

Всеукраїнської науково-практичної конференції “Мініінвазійні методи  лікування та їх анестезіологічне забезпечення: досвід, проблеми і перспективи”, 8-9 листопада 2018 року,  м. Київ

 Сучасний рівень розвитку медицини дозволяє забезпечити якісне та безпечне хірургічне лікування пацієнтів, скоротити до декількох днів тривалість тимчасової непрацездатності. Досягається це, зокрема, впровадженням  «FastTrack-surgery» (хірургії «швидкого шляху») та «ERAS – Enhanсed Recovery After Surgery» (швидке відновлення після хірургічних операцій). Такий принцип хірургічного лікування може бути застосований в більшості хірургічних напрямів – гінекологія, урологія, загальна хірургія, ЛОР-хірургія, онкологія, тощо. Програма «Fast Track-surgery – ERAS», в основі якої лежить новий мультимодальний підхід до лікування, включає в себе передопераційну підготовку, особливості хірургічних технологій, та ведення хворих в післяопераційному періоді.

На сьогоднішній день такий підхід необхідно розцінювати не лише як певну сферу діяльності лікарів-хірургів та анестезіологів, а як окрему особливу ідеологію лікування. Ця концепція потребує систематизованого підходу до організації лікувального процесу з урахуванням особливостей передопераційного обстеження, визначення показань до оперативного втручання, використання сучасних хірургічних технологій, їх анестезіологічного забезпечення та післяопераційного ведення оперованих пацієнтів.

Обов’язковою умовою Fast Track-хірургії та ERAS є вибір лапароскопічних та ендоскопічних методик операцій, інтенсивне пацієнторієнтоване ведення хворих у післяопераційному періоді. Впровадження такої тактики дає можливість скоротити строки госпіталізації, забезпечує більш швидке одужання та відновлення працездатності прооперованих хворих.

Fast Track-хірургія та ERAS змінила чимало стандартів підготовки та ведення хворих у периопераційному періоді. Вона дозволила зменшити периопераційні стресові реакції, що значно скоротило час до повного відновлення хворих після оперативного втручання.

Основні наукові проблеми які обговорені на конференції: оптимізація методів хірургічного втручання, анестезіологічне забезпечення та периопераційна інтенсивна терапія пацієнтів за рахунок впровадження сучасних хірургічних технологій, диференційованої мультимодальної аналгезії, досягнення адекватного знеболювання шляхом використання синергічного ефекту різних анальгетиків в периопераційному періоді.

Значну увагу приділено оптимізації системи надання медичної допомоги пацієнтам з хірургічною патологією у відповідності до концепції «Fast Track-surgery та ERAS», малотравматичній операційній техніці, спеціальним пристроям для мініінвазійних втручань, сучасним пластичним матеріалам, діагностичним та лікувальним технологіям післяопераційного знеболювання, організації системи лікування післяопераційного болю в хірургічному стаціонарі, актуальним питанням вироблення «культури» оцінки післяопераційного болю, регулярному документуванню післяопераційного болю, підготовці медичної сестри – фахівця з гострого болю.

 

Учасники Всеукраїнської науково-практичної конференції ухвалили:

 

  1. Просити Міністерство охорони здоров’я України:
    • Рекомендувати для широкого впровадження в медичну практику досвід ДНУ НПЦ КПМ ДУС з надання хірургічної допомоги хворим за принципами програми «Fast Track-surgery – ERAS».
    • Передбачити у нормативно-правових документах¸ які регламентують діяльність хірургічної служби, поняття «хірургія швидкого шляху» та принципи швидкого відновлення після оперативного лікування.
    • З метою реалізації Хельсинської декларації безпеки пацієнта, прийнятої Європейською асоціацією анестезіологів в 2010 році, сприяти налагодженню в закладах охорони здоров’я системи обліку критичних інцидентів, ускладнень в периопераційній анестезіологічній практиці та оцінки безпеки різних методів знеболювання в хірургії.

 

  1. Звернутись до керівників наукових установ та закладів вищої медичної освіти з пропозиціями:
    • Врахувати в планах наукових досліджень, навчальних планах і програмах необхідність подальшої наукової розробки технологій «FastTrack-surgery» та «ERAS» та їх впровадження в навчальний процес.
    • Планувати розгляд питань розвитку і впровадження в медичну практику технологій «FastTrack-surgery» та «ERAS» на наукових форумах різного рівня.

3.3. Використовувати при розробці та вдосконаленні існуючих алгоритмів і протоколів лікування пацієнтів новітні стаціонар-замінні технології, а також сприяти їх удосконаленню та адаптації до умов системи охорони здоров’я України.

 

  1. Рекомендувати керівникам регіональних органів управління охороною здоров’я та закладів охорони здоров’я:

3.1.  Сприяти подальшій розбудові системи надання медичної допомоги пацієнтам з хірургічною патологією у відповідності до концепції «Fast Track-surgery – ERAS» шляхом:

– вдосконалення системи хірургічної допомоги населенню, покращення взаємодії між амбулаторною та стаціонарною її ланками;

– використання «упереджувальної аналгезії» та мультимодальної післяопераційної аналгезії, що є основною умовою реалізації програми активної післяопераційної реабілітації;

– організації системи лікування болю в хірургічному стаціонарі, яка включає в себе інформування пацієнтів про післяопераційний біль, визначення їх відношення до післяопераційного болю, дослідження когнітивних функцій до та після операції, документування  післяопераційного болю;

– впровадження високоефективних методик післяопераційного знеболювання (контрольована пацієнтом аналгезія, тривала епідуральна анестезія), використання місцевого знеболювання (інфільтративна анестезія, пластир, назальний спрей).

3.2. Розробити та впровадити уніфіковану документацію для оцінки післяопераційного больового синдрому. Доповнити карту контролю життєво важливих функцій даними, які необхідно документувати.

3.3. Сприяти подальшому впровадженню мініінвазійних хірургічних технологій в щоденну практику хірургічних, гінекологічних, урологічних, проктологічних, онкологічних стаціонарів.

3.4. Впроваджувати в закладах охорони здоров’я стаціонар-замінні технології лікування пацієнтів, новітні мініінвазійні методи оперативних втручань та сучасні діагностичні алгоритми;

3.5. Рекомендувати для впровадження  в практику гінекологічних відділень та жіночих консультацій запропоновану модель організації гінекологічної допомоги з приводу міоми матки, що дозволить оптимізувати та покращити результати лікування на кожному етапі – від моменту звернення до повної реабілітації.