ПРОФІЛАКТИКА НЕІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ. МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ ТА КЛІНІЧНІ АСПЕКТИ

РЕЗОЛЮЦІЯ

науково-практичної конференції

м. Київ, 2018 рік

Сьогодні в світі викликає занепокоєння масштабний тягар неінфекційних захворювань (НІЗ), що демонструє тенденцію до зростання і негативно впливає на охорону здоров’я суспільства в цілому та окремого громадянина, а також на перспективи розвитку економіки. Соціальний та економічний тягар зумовлений насамперед чотирма хворобами, які перебувають у центрі уваги держав – членів ООН: хворобами системи кровообігу, цукровим діабетом, новоутвореннями та хронічними респіраторними захворюваннями. Вони призводять до тривалої непрацездатності, зниження добробуту родин, а також до величезного навантаження на систему охорони здоров’я, що потребує додаткових фінансових  ресурсів.

Тягар НІЗ в Україні обумовлений високими показниками захворюваності та смертності, особливо серед осіб працездатного віку. За даними Державної служби статистики України, Центру медичної статистики МОЗ України та Національної академії медичних наук України, щороку НІЗ в Україні зумовлюють 86% летальних випадків.

Рівень смертності від захворювань системи кровообігу в Україні є одним з найвищих у Європі і становить 772,1 летального випадку на 100 000 чоловічого населення і 440,9 летального випадку на 100 000 жіночого населення. Майже 80 % загального числа померлих в Україні у віці понад 60 років припадає на хвороби системи кровообігу, новоутворення, хвороби органів дихання. Така ситуація впливає і на рівень середньої тривалості життя (за даними 2015 р. – чоловіки – 66,3 року, жінки – 76,3 року), що значно нижчий порівняно з іншими європейськими країнами.

Найкращі світові дослідження, які базуються на новітніх фактичних даних щодо соціальних детермінант і економічних аспектах громадського здоров’я і профілактики, свідчать, що НІЗ можна попередити шляхом впровадження належного підходу до охорони громадського здоров’я. Це передбачає визнання неперервності здоров’я населення, профілактику захворювань та санітарно-епідеміологічний нагляд, а також реалізацію орієнтованих на потреби різних груп економічно ефективних заходів у масштабах населення в цілому та щодо кожної особи зокрема.

Визнаючи незаперечну актуальність обговорених на конференції питань, зокрема інноваційних підходів до планування та проведення профілактичних заходів спрямованих на збереження здоров’я населення, виділення основних факторів ризику розвитку неінфекційних захворювань та формування груп підвищеного ризику розвитку НІЗ, запровадження профілактичного консультування на первинній ланці надання медичної допомоги, застосування телемедичних технологій, удосконалення до проведення вторинної профілактики та раннє виявлення хвороб системи кровообігу, онкопатології, хвороб органів травлення та хвороб органів дихання (які формують основний тягар НІЗ), учасники конференції пропонують:

  1. Схвалити науково-методичний та клінічний досвід впровадження у практичну діяльність лікарів первинної ланки надання медичної допомоги Державної наукової установи «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами» (далі – ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС) організаційних заходів з профілактики НІЗ та формування індивідуальних профілактичних програм.
  2. Взяти до відома оприлюднену доповідачами інформацію щодо запровадження профілактичного консультування на первинній ланці надання медичної допомоги, застосування телемедичних технологій, удосконалення вторинної профілактики та раннє виявлення хвороб системи кровообігу, онкопатології, хвороб органів травлення та хвороб органів дихання (які формують основний тягар НІЗ), досвіду створення  та впровадження медико-технологічних документів.

Досвід ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС щодо розробки та впровадження локальних протоколів медичної допомоги хворим на артеріальну гіпертензію засвідчив підвищення ефективності медичної допомоги цій категорії пацієнтів значною мірою завдяки розробленим і впровадженим підходам залучення лікарів і молодших спеціалістів з медичною освітою до вирішення цієї проблеми.

Водночас залишається чимало невирішених питань, зокрема:

  • на даний час відсутні механізми планування профілактичних заходів на первинному рівні надання медичної допомоги населенню із врахуванням факторів ризику розвитку НІЗ (розробка індивідуальних профілактичних програм);
  • необхідним є запровадження управлінських механізмів мотивації медичних працівників до планування ними профілактичних заходів (за принципом «знизу-до-верху»);
  • медичними працівниками закладів охорони здоров’я, які надають первинну медичну допомогу, неповною мірою здійснюється оцінка серцево-судинного ризику, виявлення та корекція факторів ризику у хворих на артеріальну гіпертензію, ЇХС, цукровий діабет та ін., недостатньо використовуються можливості немедикаментозного лікування;
  • відсутня належна пропаганда здорового способу життя та значення факторів ризику на державному рівні. Недостатньо залучаються до участі у заходах з профілактики артеріальної гіпертензії, ІХС, ЦД, онкологічнх захворювань представники органів влади, освіти, промислового комплексу, тощо.

 

Учасники конференції вважають за доцільне:

  1. Звернутися до Міністерства охорони здоров’я України з пропозиціями:

1.1. Підготувати та затвердити документи, що регламентують систематизацію профілактичних оглядів населення шляхом впровадження нових сучасних технологій скринінгової діагностики, які довели свою медико-соціальну ефективність.

1.2. Впровадити постійно діючу систему соціологічних досліджень серед пацієнтів, лікарів загальної практики – сімейних лікарів, організаторів охорони здоров’я, забезпечити проведення періодичного контролю планування профілактичних медичних оглядів прикріпленого населення з подальшим аналізом отриманої інформації і прийняттям науково обґрунтованих управлінських рішень.

1.3. Врахувати результати моніторингу факторів ризику розвитку неінфекційних захворювань при перегляді медико-технологічних документів з надання медичної допомоги населенню, при розробці рекомендацій за нозологічним профілями.

  1. 2. Рекомендувати органам управління охороною здоров`я в регіонах та керівникам закладів хорони здоров’я:

2.1. Залучати до участі в заходах з профілактики і лікування артеріальної гіпертензії, ІХС, цукрового діабету, онкологічних захворювань   представників виконавчих органів влади, освіти, промислового комплексу, тощо.

2.2. Проводити експертну оцінку роботи з виявлення факторів ризику, стратифікації ризику та ефективності лікування, моніторингу основних ускладнень артеріальної гіпертензії, ІХС та втрат, зумовлених НІЗ.

2.3. Запровадити в практику охорони здоров’я програму профілактики та диспансерного спостереження шляхом забезпечення роботи медичних працівників на всіх рівнях  надання медичної допомоги в єдиному інформаційному просторі, визначення процедури оволодіння медичними працівниками сучасними інформаційними технологіями;

2.4. Здійснювати контроль якості планування та організації профілактичних медичних оглядів на первинній ланці надання медичної допомоги.

  1. Рекомендувати науковим установам та вищим медичним навчальним закладам:
    • Оптимізувати міжнародну співпрацю з питань вивчення факторів ризику розвитку неінфекційних захворювань, розробку навчальних програм та внесення змін до навчальних планів підготовки лікарів на медичних факультетах вищих навчальних закладів.
    • Разом з органами управління охороною здоров’я в регіонах:

3.2.1. Забезпечити науковий супровід впровадження інноваційних технологій та програм профілактики і лікування найпоширеніших неінфекційних захворювань на первинному рівні надання медичної допомоги із залученням фахівців регіональних Центрів громадського здоров’я

3.2.2. Забезпечити безперервне навчання лікарів та медичних працівників з базовою медичною освітою з питань профілактики НІЗ.

 

Директор ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС,

д. мед. н., член.-кор. НАМН України                                                          Д. Д. Дячук